ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У ФОРМІ ДІЗНАННЯ

Актуальність статті полягає в тому, що дізнання є формою досудового розслідування, яка передбачена правовим системам країн як романо-германської, так і англосаксонської правової сім’ї. Втім, розслідування кримінальних правопорушень у формі дізнання має суттєві відмінності в різних країнах та може поєднувати в собі як елементи кримінальної процесуальної діяльності, так і оперативно-розшукової чи і адміністративної. Дізнання як кримінальна процесуальна діяльність також має різні форми. Адже дізнання може бути як початковим етапом досудового розслідування, так і самостійною диференційованою формою спрощеного кримінального провадження. У статті здійснено порівняльний аналіз процесуальної форми досудового розслідування кримінальних правопорушень у формі дізнання у Франції, Німеччині, США та Україні. Встановлено, що дізнання в зарубіжних країнах є основною формою розслідування, яке поєднує в собі як елементи кримінальної процесуальної, так і оперативно-розшукової діяльності. Визначено, що відповідно до кримінального процесуального законодавства Франції дізнання є як початковим етапом попереднього слідства, так і спрощеною формою досудового провадження очевидних кримінально-карних діянь. При спрощеній формі офіцер судової поліції має право проводити всі слідчі дії, кожна з яких оформляється протоколом, що має доказове значення. Дізнання в Україні є спрощеною формою досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (проступків), а не окремим початковим етапом досудового розслідування. Відповідно до кримінального процесуального законодавства Німеччини дізнання є єдиною формою досудового розслідування. Дізнання здійснює прокурор або поліція під керівництвом прокурора. Судовий слідчий в такому розслідуванні приймає бере участь лише при прийнятті найважливіших рішень чи вирішенні питання щодо легалізації доказів. Зауважується, що законодавству США відома диференційована форма кримінального провадження залежно від тяжкості вчиненого діяння. За ступенем суспільної небезпеки кримінально-карані діяння поділяють на такі види: державна зрада, фелонія, місдемінор (проступок). Обґрунтовано, що для країн як романо-германської, так і англо-саксонської системи права притаманна тенденція до диференціації кримінальної процесуальної форми та запровадження прискорених (спрощених) досудових проваджень.