Kyiv Law Journal最新文献

{"title":"ОБХІДНИЙ МЕДИЧНИЙ ТУРИЗМ: РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ","authors":"С. О. Болдіжар, Вадим Іванович Пішта","doi":"10.32782/klj/2023.2.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.16","url":null,"abstract":"У цій статті проаналізовано поняття обхідного медичного туризму та ключових проблем, що виникають у зв’язку з існування такого явища. Констатовано, що в українській правовій науці відсутні комплексні дослідження, які присвячені обхідному медичному туризму. Важливим є внесок Ґ. Коена у дослідження вказаного питання, а його стаття “Circumvention tourism” (2012) є першою ґрунтовною працею щодо проблематики обхідного медичного туризму. Рішення Верховного суду Ірландії у справі “Attorney General v. X” заклало підвалини для розвитку подальшої дискусії про законність обхідного медичного туризму, оскільки було визнано, що у цій справі у школярки було право на аборт згідно зі статтею 40.3.3 Конституції Ірландії, оскільки існував «реальний та істотний ризик» для її життя. Рішення Верховного Суду США у справі “Planned Parenthood v. Casey” дозволило концептуально змінити підхід до абортів, внаслідок чого законодавчі органи штатів отримали можливість приймати рішення щодо їх здійснення. Виокремлено три групи проблем, що виникають у зв’язку з існуванням явища обхідного медичного туризму. До першої групи віднесено проблеми медичного характеру, як-от загроза порушення безперервності під час надання медичної допомоги чи можливість передавання інфекцій, які поширені у державі прибуття пацієнта. Другу групу складають етичні проблеми. Серед них виділено ймовірність розголошення відомостей про стан здоров’я пацієнта без його згоди; дискримінацію пацієнтів, виходячи з ознак раси, статі, кольору шкіри, релігійних переконань; конфлікт інтересів. Третю групу становлять проблеми правового змісту. Розглянуто такі проблеми: дотримання законодавства держави прибуття, оскільки в такій державі можуть бути відмінні законодавчі норми щодо надання медичних послуг; належного інформування пацієнта про майбутнє медичне втручання; медичної репатріації; криміналізації обхідного медичного туризму, враховуючи проблему юридичної відповідальності пацієнтів, що отримують медичну послугу у державі прибуття, у разі, якщо характер такої послуги в державі проживання є незаконним.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133658168","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ З ПРИВОДУ РІШЕНЬ, ДІЙ АБО БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ТА ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ: АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ","authors":"В. В. Олашин","doi":"10.32782/klj/2023.2.24","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.24","url":null,"abstract":"Cтаття присвячена виконанню судових рішень державою у визначеному законом порядку. Розглядається важливість ефективного виконання судових рішень для забезпечення справедливості, відновлення порушених прав та зміцнення довіри до правосуддя. Ефективне виконання судових рішень забезпечує збереження правової держави та розвиток справедливого суспільства. Також визначено роль виконання судових рішень у забезпеченні законності та правової відповідальності. Розглядається відповідальність державних та приватних виконавців, які не дотримуються судових рішень, з боку компетентних органів. У даній науковій статті досліджується значення оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних та приватних виконавців у суді як форми судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Виявляється, що така практика сприяє забезпеченню правової відповідальності виконавців та зміцненню довіри до виконавчої системи в цілому. Водночас, оскарження рішень надає учасникам виконавчого провадження можливість захистити свої права та інтереси, сприяючи справедливому та ефективному виконавчому процесу. Досліджується форма, в якій здійснюється судовий контроль – подання позовної заяви, яка забезпечує негайну реакцію на порушення прав, свобод та інтересів учасників виконавчого провадження. Цей механізм гарантує швидкий та ефективний захист прав та інтересів відповідно до законодавчих процедур. Аналізується важливість розгляду справи в адміністративному суді як механізму контролю за правильністю виконавчих дій та забезпечення правової відповідальності в разі порушення прав, свобод чи інтересів учасників виконавчого провадження. У статті також досліджуються процедурні аспекти апеляційних скарг на судові рішення у справах, що підпадають під вказані прововідносини. Вказується, що апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. Крім того, підкреслюється, що апеляційний суд розглядає справу протягом десятиденного строку після завершення терміну подання апеляційної скарги з повідомленням учасників справи.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"1 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120837056","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНАЛІЗ ОКРЕМИХ АСПЕКТІВ ПРОЦЕСУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В КОСМІЧНІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ","authors":"Сергій Русланович Карпенко","doi":"10.32782/klj/2023.2.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.21","url":null,"abstract":"Стаття присвячена з’ясуванню змісту і сутності процесу адміністративно-правового регулювання відносин державно-приватного партнерства в космічній галузі України. Визначено, що виокремлення особливостей і своєрідності адміністративно-правового регулювання відносин державно-приватного партнерства в космічній галузі України має важливе значення як для здійснення адекватного цій галузі і такого, що відповідає її категоріальному апарату галузевого тлумачення поняття «адміністративно-правове регулювання», так і для висвітлення такого своєрідного соціального феномену, як державно-приватне партнерство. Встановлено, що під адміністративно-правовим регулюванням державно-приватного партнерства в космічній галузі України необхідно розуміти врегульовану законодавчими і іншими нормативно-правовими актами діяльність відповідних суб’єктів адміністративно-правового регулювання, яка спрямована на виконання законів і інших нормативно-правових актів стосовно державно-приватного партнерства в космічній галузі України через прийняття відповідних адміністративних рішень і надання встановлених законодавством адміністративних послуг. Наголошено, що об’єктом адміністративно-правового регулювання відносин державно-приватного партнерства в космічній галузі України виступає така група суспільних відносин, які виникають з приводу: розробки юридичних норм, спрямованих на закріплення відповідного правового режиму функціонування сфери державно-приватного партнерства в космічній галузі України; встановлення адміністративно-правового статусу суб’єктів відповідних адміністративно-охоронних відносин; реєстрації суб’єктів, діяльність яких безпосередньо пов’язана з процесом адміністративно-правового регулюванням відносин державно-приватного партнерства в космічній галузі України; недопущення правопорушень у сфері державно-приватного партнерства в космічній галузі України; притягнення до юридичної відповідальності за вчинення відповідних правопорушень. Зроблений висновок про те, що своєрідністю даних відносин є і той факт, що вони за власним суб’єктним складом є неоднорідними (суб’єкти державно-приватного партнерства в космічній галузі України), змістом, характером, а також сферами прояву (притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення відповідних правопорушень) тощо.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129489737","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ВІРТУАЛЬНИХ (ЦИФРОВИХ) АКТИВІВ В УКРАЇНІ","authors":"В. М. Грудницький","doi":"10.32782/klj/2023.2.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.6","url":null,"abstract":"У статті розглянуто становлення нормативно-правового регулювання віртуальних активів в Україні, з урахуванням напрацювань у зарубіжному законодавстві. Визначено деякі види активів, як-от віртуальні товари, токени, доменні імена і особливо криптовалюти. Акцентовано увагу, що саме останній вид активу набуває найбільшого поширення. Досліджено як позитивні, так і негативні сторони, що пов’язані із впровадженням віртуальних активів. Зокрема позитивними моментами можна вважати наявність емісійної свободи, децентралізації. Відсутність посередників при здійсненні транзакцій призводить до зменшення витрат. Доступним є для широкого кола користувачів та має досить високий ступень захисту. Негативні моменти проявляються у наявності загрози неправомірного використання віртуальних активів з метою фінансування тероризму, ведення підривної діяльності, торгівлі забороненими товарами, використання при відмиванні доходів, отриманих злочинним шляхом. Висока волатильність активів та хакерські атаки несуть загрозу втрати вкладених коштів. Криза ліквідності біржи на якій зберігаються активи також може призвести до втрати коштів. Визначено, що нормативно-правове регулювання обігу віртуальних активів в Україні знаходиться на етапі початкового формування та вимагає подальшого удосконалення національного законодавства шляхом конкретизації понятійно-категоріального апарату, визначення особливостей кожного із різновидів активів. Чіткого розмежування та закріплення повноважень органів влади, що будуть здійснювати контроль та нагляд у даній сфері. Важливим напрямом правового регулювання є також потреба у виробленні чіткої методики обліку операцій з цифровими активами та оподаткування. Підмічено, що впровадження віртуальних активів вплине на ведення підприємницької діяльност ті суб’єктами господарювання, а саме, розвиток цифрових технологій призводить до формування нового типу економічних відносин, що відображається на економічній конкуренції учасників ринку.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122519115","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДЕЩО З ІСТОРИЧНОГО ДОСВІДУ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРАВОСУДДЯ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ: ЧАСТИНА ПЕРША","authors":"О. П. Куліков","doi":"10.32782/klj/2023.2.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.1","url":null,"abstract":"Проблеми незадовільної якості українського правосуддя тривалий час лишалися предметом дискусій для представників політичних, наукових та експертних кіл. Чимала кількість вдалих і невдалих спроб та підходів із реформування судової системи була зроблена від моменту здобуття Україною незалежності. На жаль, навіть хвиля прогресивних конституційних змін та нововведень, що відбулися у 2016 році у законодавстві з питань діяльності суддів, не завершили побудову ефективної, прозорої та відповідальної судової системи. Цей стан зумовлює проведення подальших досліджень, які у тому числі передбачають вивчення зарубіжного досвіду, як інструменту, що допоможе сформувати набір практичних кроків, здатних істотно удосконалити існуючу систему правосуддя. У статті досліджуються питання, пов’язані з вивченням досвіду оцінювання системи правосуддя в країнах Європи. В якості основного джерела отримання інформації використано звіт Консультативної ради європейських суддів, сформований у 2008 році на основі анкетного опитування країн-членів Ради Європи. Не дивлячись на те, що з моменту проведення анкетування минуло чимало часу, даний звіт лишається одним з найбільш цікавих, на думку автора, інформаційних матеріалів, підготовлених міжнародними інституціями, де послідовно аналізуються питання оцінки якості системи правосуддя в європейських країнах. Він розкриває деякі фундаментальні поняття, розуміння і врахування яких є необхідним для формування вдалої системи правосуддя в Україні. В цій роботі вивчається європейський досвід оцінювання системи правосуддя групи країн, в яких на момент дослідження не існувало законодавчо визначеної процедури оцінки якості правосуддя, окрім як через механізми перегляду судових рішень в рамках апеляційних і касаційних оскаржень. Зокрема, до цієї групи увійшли Великобританія, Франція, Німеччина та деякі прибалтійські країни. В той же час, низка кроків, які в них реалізовувалися з метою збору інформації щодо результатів роботи судових органів, на думку автора, були свідченням того, що в країнах існує усвідомлення необхідності розвитку більш досконаліших механізмів оцінки роботи судових органів та запровадження «розгорнутого» статистичного аналізу. Так, оцінювання роботи судів проводилося в форматах громадських оцінювань, у вигляді зборів статистичних даних судами вищих інстанцій, у змішаних форматах громадськості та представників апаратів судів тощо. Серед показників, які вивчалися в контексті оцінювань були показники якості судових рішень (як основного критерію оцінки якості правосуддя), своєчасності судового розгляду, ефективності організації судового процесу, задоволеності учасників процесу тощо. Дана робота є початком серії аналітичних статей, в яких досліджуватимуться питання оцінки якості правосуддя в європейських країнах на основі звіту Консультативної ради європейських суддів. В наступних статтях розглядатимуться країни, де існують законодавчо закріплені механізми оцінювання правосуддя.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"524 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133733755","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДСТАВИ НАБУТТЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ МЕДІАТОРАМИ В УКРАЇНІ","authors":"Н. О. Горбенко","doi":"10.32782/klj/2023.2.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.5","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано теоретичні та нормативно-правові положення щодо дієздатності медіаторів в Україні як складової їх правосуб’єктності. З’ясовано, що досягнення загальної дієздатності є другою стадією формування правосуб’єктності медіатора за умови досягнення якої реалізуються його права та обов’язки. Медіатор може виступати в наступних правових статусах: 1) найманого працівника (спеціаліст, що діє «за наймом»), який діє на підставі договору, укладеного з: а) об’єднанням медіаторів; б) суб’єктом, що забезпечує проведення медіації; 2) особи, яка діє індивідуально як самозайнята особа, як: а) фізична особа – підприємець; б) особа, що провадить незалежну професійну діяльність. Медіатори, які діють індивідуально можуть взаємодіяти з об’єднаннями медіаторів та суб’єктами, які забезпечують проведення медіації, також на договірній основі. Дієздатність медіатора автор поділяє на на: загальну, яка наявна у медіатора на всіх стадіях процедури медіації незалежно від спору, на вирішення якого вона спрямована; спеціальну, що характерна тільки для конкретних видів спорів. Загальна дієздатність медіатора виникає з моменту його реєстрації як фізичної особи – підприємця або особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність (передусім за кодом 74.90 КВЕД-2010), а в разі укладення з ним трудового договору – взяття на посаду медіатора (за кодом професії КП 2442.2 Національного класифікатора України ДК 003:2010). З метою приведення ПК України у відповідність до «Про медіацію» запропоновано розширення видів незалежної професійної діяльності шляхом доповнення списку їх видів і включення до нього медіаторів. Також зазначено, що не сприяє становленню інституту медіаторів відсутність єдиних підходів до набуття статусу медіатора (їх загальної дієздатності) та відсутність Загального реєстру медіаторів, адміністратором якого могло б виступати Міністерство юстиції України. Зроблено авторський висновок, що набуття спеціальної дієздатності є факультативним і обумовлене внесенням медіаторів до відповідних реєстрів медіаторів, які ведуть об’єднання медіаторів та суб’єкти, які забезпечують проведення медіації у відповідних сферах.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"110 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122973095","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ","authors":"Ігор Олегович Наливайко","doi":"10.32782/klj/2023.2.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.3","url":null,"abstract":"У статті йдеться про розвиток законодавства, що захищає учасників бойових дій в Україні. Проаналізовано визначні досягнення останнім часом у правовому регулюванні соціального захисту учасників бойових дій в Україні. Протидія та стримування збройного вторгнення росії вплинули на рівень захисту учасників конфлікту, це створило необхідні умови для гідного рівня життя. Незважаючи на тривалість конфлікту росії з Україною – понад 9 років, існує недосконале регулювання соціальних виплат учасників бойових дій. Під час дослідження нормативно-правового механізму, що регулює соціальний захист учасників бойових дій, виявлено низку проблемних моментів, які перебувають поза нормативно- правовим полем, зокрема, щодо зниклих безвісти та військовополонених, відсутності загальноприйнятих протоколів (протоколів). Було виявлено, що розвиток військової медичної реабілітації та відповідної інфраструктури стає все більш важливим в Україні, оскільки інвалідність, спричинена війною в країні, зростає. За цих обставин необхідно збільшити інвестиції держави та органів місцевого самоврядування в розвиток сучасних реабілітаційних закладів, залучити до участі інших суб’єктів, і це важливий напрям. Відзначено деякі останні досягнення в правовому регулюванні соціального захисту учасників бойових дій в Україні. Продемонстровано необхідність розширення можливостей надання додаткових соціальних пільг учасникам бойових дій на рівні об’єднаних територіальних громад. З метою удосконалення нормативно-правових механізмів державного управління у сфері соціального захисту учасників бойових дій пропонується залучати до розробки законодавчих актів такі організації, як громадські та ветеранські об’єднання, спілки, інші соціальні партнерства.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"123 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127063300","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ЩОДО ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ","authors":"Михайло Возник, Ю. О. Улянченко","doi":"10.32782/klj/2023.2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.2","url":null,"abstract":"Дана наукова стаття присвячена актуальним проблемам ролі засобів масової інформації в умовах воєнного стану щодо протидії Російській Федерації. Розкрито основні умови поширення інформації з обмеженим доступом, досліджено аспекти відповідальності за порушення норм чинного законодавства. Охарактеризовано класифікацію інформації з обмеженим доступом у відповідності до норм чинного законодавства (ЗУ «Про доступ до публічної інформації): конфіденційна, таємна та службова. Подано їх загальну характеристику та особливості їх публікації в засобах масової інформації. Встановлено обмеження прав під час воєнного стану. Досліджено методи та шляхи покарання для ЗМІ- колаборантів. Проаналізовано правила публікації пошуку зниклих військовослужбовців. Розкрито межі дозволеного в публікаціях фото з сценами насилля та зруйнованою інфраструктурою, а також використання світлин з дітьми за дозволу обох батьків та законодавчі дозволеності публікування подібних фото без їх згоди зокрема. Досліджено поняття культу насильств та жорстокості, встановлено головні аспекти даного визначення. Охарактеризовано процес документального оформлення згоди на обробку персональних даних свідків військових злочинів. Встановлено перелік необхідних даних, що містяться в згоді на обробку персональних даних та зазначено випадки, коли відповідна згода на поширення персональних даних може не узгоджуватися з суб’єктом (з мотивів економічного добробуту та прав людини, в інтересах національної безпеки), проаналізовано законодавчу базу відповідно до даного аспекту. Проаналізовано нововведення з приводу безпекових гарантій журналістів. Досліджено зобов’язання ЗМІ стосовно забезпечення журналістів та інших спеціалістів засобами, які призначені для особистого захисту від пошкоджень вогнепальною зброєю та осколкових уражень і також медичними аптечками на період їх відрядження до районів ведення бойових дій, чи окупованих територій України, досліджено законодавче закріплення даного аспекту. Також проаналізовано зобов’язання відносно страхування вище зазначених журналістів на випадок заподіяння їхньому здоров’ю чи життю певної шкоди.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"79 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115424874","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕРПОЛУ В УКРАЇНІ","authors":"Андрей Владимирович Омельченко, Л. О. Кожура","doi":"10.32782/klj/2023.2.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.4","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження організаційно-правових засад діяльності Інтерполу в Україні обумовлена важливістю завдань та повноважень Національної поліції України в частині виконання нею функцій Національного центрального бюро Інтерполу в умовах воєнного стану на території України та боротьби із міжнародною злочинністю. Міжнародна організація кримінальної поліції – Інтерпол є міжурядовою організацією, місія якої полягає у сприянні міжнародній співпраці поліції країн – її членів. Вона має правосуб’єктність, відокремлену від правосуб’єктності країн-членів, і регулюється міжнародним правом. Діяльність Інтерполу, крім норм міжнародного права, регулюється також нормами національного законодавства країн-членів. Відповідно до ст. 2 Статуту Інтерполу цілями цієї організації є: 1) забезпечувати та підтримувати найширшу взаємну допомогу між усіма органами кримінальної поліції в межах законодавства різних країн та в дусі Загальної декларації прав людини; 2) створювати та розвивати всі інституції, які можуть ефективно сприяти попередженню та припиненню загальнокримінальних злочинів. Інтерполу заборонено здійснювати будь-яке втручання або діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру. Згідно із Законом України «Про Національну поліцію» Національна поліція України здійснює представництво та забезпечує виконання зобов’язань України в Інтерполі та виступає як Національне центральне бюро Інтерполу; організовує взаємодію правоохоронних та інших державних органів України з Інтерполом, Європейським поліцейським офісом (Європолом), а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу. В статті міститься загальна характеристика основних напрямків діяльності Інтерполу. Зазначено, що Інтерполу заборонено здійснювати будь-яке втручання або діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру. Інтерпол співпрацює з урядами різних країн на найвищому рівні, але при цьому усі його дії є політично нейтральними та здійснюються в рамках національного законодавства країн-членів.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127291776","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТА В ПІДГОТОВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ","authors":"І. В. Бовнегра","doi":"10.32782/klj/2023.1.52","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.52","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано міжнародно-правові основи діяльності адвоката в підготовчому провадженні у кримінальному процесі через призму права кожного на професійну правничу допомогу. Це право є невід’ємним елементом правового статусу людини і громадянина, що гарантоване не лише національним, а й міжнародним правом. Держава, гарантуючи на найвищому рівні право на професійну правничу допомогу, зокрема у кримінальному провадженні, тим самим бере на себе конституційний обов’язок забезпечити кожному достатньо високий рівень будь-якого з видів правничої допомоги, що надається, на усіх стадіях процесу. Звертається увага на те, що загальне законодавче визначення поняття професійної правничої допомоги у законодавстві України відсутнє, а в науці загалом і теорії кримінального процесу зокрема, пропонуються різні визначення цього поняття. Водночас одним із найбільш суттєвих аспектів правничої, зокрема професійної, допомоги є її нормативно-правова основа, тобто визначеність нормами міжнародного та внутрішньодержавного права. Досліджено комплекс міжнародних нормативно-правових актів, якими регулюється право кожного на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні, серед яких виділені ті, що містять норми, які регулюють: обов’язок державних органів роз’яснювати та забезпечувати реалізацію прав підозрюваних, обвинувачених та інших зацікавлених учасників у кримінальному процесі; участь професійних суб’єктів надання правничої допомоги, їхні права та обов’язки в межах кримінального процесу. Встановлено, що, починаючи з найбільш загальних засадничих положень Загальної декларації прав людини (1948 р.), норми про основи діяльності адвоката, виконання ним професійних функцій у кримінальному провадженні поступово розвивались і деталізувались, відображаючи еволюцію системи гарантій реалізації права учасників процесу на отримання професійної правничої допомоги. Саме міжнародно-правові акти мають відігравати вирішальну роль при формулюванні поняття професійної правничої допомоги та наповненні змістом відповідного правового стандарту, що стане основою для розвитку нормативних засад і практики діяльності адвокатів у кримінальному процесі загалом і, зокрема в стадії підготовчого провадження.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122352072","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}