Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences最新文献

{"title":"СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ЧИННИКИ Й РЕСУРСИ ПІДТРИМАННЯ","authors":"Ілля Миколайович Коробка","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-12","url":null,"abstract":"Мета. На основі аналізу теоретичних інтерпретацій феномену суб’єктивного благополуччя ідентифікувати психологічні чинники та ресурси його підтримання молоддю, що опинилася сьогодні в умовах соціальної невизначеності Методи. Загальнотеоретичні методи аналізу, порівняння, систематизації, узагальнення, інтерпретації різних наукових підходів та емпіричних результатів. Результати. Здійснено аналіз розробленості проблеми благополуччя з точки зору різних наукових позицій; розглянуто співвідношення понять суб’єктивного і психологічного благополуччя. Суб’єктивне благополуччя визначено як емоційно-оцінне ставлення особи до власного життя, власної особистості, взаємостосунків з іншими людьми, що виражається у задоволеності з життя загалом й окремими його сферами та є основою для самореалізації. Проаналізовано чинники та психологічні ресурси підтримання суб’єктивного благополуччя, визначено їхню специфіку та відмінності між ними. Молодість розглянуто як період, коли встановлюються траєкторія благополуччя особи, водночас зазначено, що молодь є однією з уразливих соціальних категорій населення в контексті збереження її здоров’я та психологічного благополуччя, особливо в умовах соціальної нестабільності й невизначеності. Психологічні ресурси особистості представлено як засоби трансформації сприйняття таких умов та як такі, що відіграють ключову роль в їх опануванні та підтримці суб’єктивного благополуччя. Висновки. Суб’єктивне благополуччя відображає благополучність різних сторін буття та включає в себе оцінку і ставлення особи до себе і свого життя, а також передбачає активність суб’єкта, що зумовлює прагнення до самореалізації, переконаність в можливості і здатність впливати на ситуації, опановувати їх. Фокусування на невизначеності як на особливому тлі суспільного життя проблематизує окремі аспекти досягнення суб’єктивного благополуччя молоддю як однією з уразливих соціальних категорій в контексті її благополуччя. Включення в контекст дослідження суб’єктивного благополуччя молоді толерантності до невизначеності як психологічного ресурсу його підтримання постане перспективою подальших досліджень.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116543483","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ МОВЛЕННЯ","authors":"Катерина Анатоліївна Шапочка, Катерина Андріївна Трубаєва","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-16","url":null,"abstract":"Метою статті є вивчення поняття «психологічна корекція» в сучасній науковій літературі та надання авторського тлумачення поняття «психологічна корекція мовлення». Методи. У статті використано теоретичні методи дослідження, а саме аналіз та узагальнення теоретичних і методичних засад дослідження для визначення стану розробленості проблеми та перспективних напрямів її вирішення. Результати. Вважаємо важливим для нашого подальшого дослідження прояснити зміст таких основних понять, як «спілкування», «особистісно орієнтований підхід», «медико-психологічна корекція». В умовах воєнного стану в Україні значно збільшується кількість людей, які потребують спеціальної допомоги та підтримки на всіх рівнях, зокрема щодо відновлення мовлення в разі локальних уражень структур мозку. Оскільки однією з найпоширеніших нозологічних груп, які характеризуються високим рівнем інвалідності працездатного віку, є група цереброваскулярних патологій, пов’язаних із локальним ураженням головного мозку, що супроводжується порушенням вищих психічних функцій, виникає необхідність більш детального вивчення психологічної корекції порушення мовлення після перенесеного інсульту в дорослих. Однією з головних умов мовленнєвого спілкування є зворотний зв’язок, що забезпечується актами передачі та отримання мовленнєвого повідомлення. Так, зокрема, в основі афазії лежить розрив зв’язку між цими механізмами в разі локальних уражень мозку, що призводить до руйнування мовленнєвої діяльності та унеможливлює спілкування. Висновки. Психологічну корекцію мовлення розглядаємо як комплекс методів суб’єктно-об’єктного впливу на клієнта з метою корекції мовленнєвих і мисленнєвих порушень, що регулюють поведінку в конкретній мовленнєвій ситуації.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123010371","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ТРАВМ ВІЙНИ: ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД","authors":"Світлана Борисівна Кузікова, Валерій Лаврентійович Зливков, Світлана Олексіївна Лукомська","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-9","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі інтегративного підходу до визначення особливостей переживання множинних травм російсько-української війни. Мета статті – емпіричне вивчення вікових особливостей переживання травм війни в контексті інтеграції психологічних знань про особистість у кризових ситуаціях. Методи дослідження: Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS, A.S. Zigmond і R.P. Snaith, 1983, адаптація А.В. Андрущенко, 2003), опитувальник симптомів ПТСР PCL-5 (F.W. Weathers, B. T. Litz, T. M. Keane, 2013), опитувальник реакцій горювання (HGRC, N. S. Hogan, 2001), опитувальник соціальної підтримки (ISS, N. S. Hogan, L. A. Schmidt, 2016). У даному дослідженні ми порівняли травми війни осіб віком від 13 до 70 років, які перебували в зоні активних бойових дій, залишали її шляхом внутрішньої міграції та були у своїх містах і селищах у тимчасовій окупації (Київська, Сумська, Харківська області України), всього у дослідженні взяли участь 328 осіб. Результати дослідження: досліджуваним незалежно від віку властиві такі травми війни, як відокремленість від членів сім’ї, численні смерті членів родини і друзів, зруйновані будинки та смерть домашніх тварин; найбільше травми війни вплинули на систему цінностей та переконань підлітків та молоді, які чи не вперше в житті стикнулися з неконтрольованим світом, звідси ми можемо констатувати наявність моральної травми, за відсутності симптомів ПТСР. Існують негативні статистично значущі кореляції соціальної підтримки з показниками PCL-5, зокрема уникнення та інтрузій, а також з симптомами депресії Госпітальної шкали HADS. Висновки: у всіх учасників дослідження наявні травмівні події, які зумовлюють роздратованість, підвищену збудливість, проблеми зі сном та з харчовою поведінкою, однак не призводять до посттравматичних розладів; переважна більшість досліджуваних віком до 50 років мобілізовані для подальшої боротьби за перемогу, симптоми ПТСР у них виражені несуттєво, так само як і провина, гнів, відчай, що супроводжують травмівні втрати, натомість, особи старші 50 років важко адаптуються до нового місця проживання, більше прив’язані до своїх будинків і домашніх господарств, розлука з якими супроводжується у них відчаєм і панічними реакціями.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124928446","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОЯВИ СИМПТОМІВ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ","authors":"Марія Анатоліївна Козігора","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-3","url":null,"abstract":"Метою нашого дослідження є теоретико-емпіричне вивчення симптомів моральної травми (МТ) у трьох групах: цивільного населення, військовослужбовців, які беруть участь в охороні об’єктів критичної інфраструктури, та учасників активних бойових дій під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Методи. У дослідженні взяли участь студенти та викладачі Луцького педагогічного коледжу (n=105), вчителі загальноосвітніх шкіл Волинської області (n=6), військовослужбовці Національної гвардії України (n=90) та пілоти бригади тактичної авіації (n=80), разом 281 особа. У дослідженні використовувалися такі методи і методики: опитувальники для визначення впливу симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) (PCL-5), ступеня важкості депресії (Patient Health Questionnaire, PHG-9), рівня тривожності (A Brief Measure for Assessing Generalized Anxiety Disorder, GAD-7) та симптомів моральної травми (Moral Injury Symptom Scale – Military Version Short Form, MISS-M-SF). Результати обраховувалися за допомогою статистичного методу – однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA, SPSS v.24.0 (IBM Corp. Released 2016). Результати. МТ – конструкт, що виражає переживання внаслідок дій, які суперечать внутрішнім переконанням або моральному кодексу особистості. Цей вид травми здебільшого досліджується у військовослужбовців, оскільки вони виконують бойові завдання та піддаються тривалому травматичному стресу. Незважаючи на специфіку, усе більше з’являється досліджень моральної травматизації цивільного населення, зокрема й медичних працівників, які працюють із різними пацієнтами. Результати нашого дослідження свідчать про те, що найбільше моральному травмуванню піддаються військовослужбовці, які брали та беруть участь у військових діях (М=39,70, SD=10,50). Результати свідчать про те, що військові Національної гвардії мають найнижчі показники морального травмування (М=29,94, SD=9,29). Це може бути пов’язано із тим, що вони охороняють об’єкти критичної інфраструктури та державний кордон в тих місцях, де не ведуться активні бойові дії. Висновки. Результати дослідження свідчать, що МТ під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну отримують не тільки військові, які виконують бойові завдання, а й цивільне населення, оскільки цивільні психологічно не були підготовлені до початку війни.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124038332","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ МІСТА СТУДЕНТАМИ СІЛЬСЬКОГО ТА МІСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ","authors":"Олена Блинова, Олена Борисівна Урсуленко","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-11","url":null,"abstract":"Метою дослідження є визначення специфіки образу міста у студентів міського та сільського походження. Методи. Архітектурний семантичний диференціал «Місто» (О.С. Шемеліна, О.Є. Ваніна) для виявлення основних характеристик сприйняття міського простору, відмінності та схожості сприйняття міського середовища різними людьми та групами. Семантичний диференціал містить 28 пар полярних визначень, які потрібно оцінити за шкалою від 1 до 5. Також респондентам запропоновано анкетні питання стосовно готовності виїхати із міста чи залишитися. Дослідницьку вибірку склали студенти міського походження та ті, батьки яких проживають у селі, а студенти – у гуртожитку університету. Результати. Визначено, що у сільських жителів при змінюванні місця проживання виникає проблема адаптування, тобто трансформації ціннісно-смислової системи та ідентичності. Ця трансформація може мати такі наслідки: позитивні (особистісне зростання, відкриття творчих аспектів свого «Я», самореалізація), нейтральні (адаптація, відновлення попереднього рівня функціонування, збереження стійких зв’язків з уявленнями про себе), негативні (травматичні, деструктивні тенденції, реакції дезорганізації, почуття самотності, роздратування). Висновки. Встановлено відмінності в уявленні про образ міста студентів-«містян» та студентів-«селян». Констатовано, що студенти, які приїхали до міста Херсон навчатися із сільської місцевості, вважають місто більш галасливим, енергійним, динамічним, швидким порівняно із студентами-херсонцями. Проте студенти-«містяни» відмічають, що місто є красивим, затишним, теплим. Визначено, що бажання виїхати із цього міста та змінити місто проживання пов’язано із певним образом міста, а саме, чим більше негативних характеристик міститься в образі, тим вище ймовірність міграційної готовності студентів та бажання знайти для свого проживання інше місто.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133165222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОЇ ЕКСПРЕСИВНОСТІ НАЙБЛИЖЧОГО ОТОЧЕННЯ СТОСОВНО ОСІБ ІЗ ПСИХІЧНИМИ ТА ФІЗИЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ","authors":"Тетяна Володимирівна Пастрик","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-15","url":null,"abstract":"Метою дослідження є систематичний огляд джерел із проблеми емоційної експресивності найближчого оточення щодо осіб із психічними й фізичними захворюваннями. Методами дослідження є аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури в період 2018–2022 рр. Пошук здійснювався за допомогою ключових слів «емоційна експресивність», «емоційна експресивність стосовно осіб із хронічними захворюваннями», «емоційна експресивність із боку піклувальників, членів сім’ї, медперсоналу» з використанням баз Scopus, PsycINFO, ResearchGate, Web of Science, PubMed, Ind- Med. Ці бази було вибрано з огляду на те, що вони вміщують більшість статей із медичної та психологічної галузей. Після пошуку статей у цих наукометричних базах здійснено додатковий пошук у Reaerch4Life та Mendeley, щоб переконатися в повному охопленні відповідних публікацій. Основними критеріями відбору джерел для аналізу були: а) період проведення досліджень (2018–2022 рр.); б) розроблення чіткої методології дослідження, з позиції якої перебіг хронічного захворювання пов’язаний із сімейними відносинами та ставленням до особи із захворюванням; в) у дослідженнях узяли участь діади – особи з хронічним захворюванням та їхні родичі, партнери або медичні працівники; г) наявність емпіричного дослідження з використанням змішаних або кількісних методів дослідження, зокрема стандартизованих методик вивчення емоційної експресивності та отримання надійних результатів; ґ) предметом дослідження є емоційна експресивність стосовно осіб із хронічними фізичними чи психічними захворюваннями; д) дослідження представлені в журналах, які індексовані в наукометричних базах. Результати дослідження свідчать про те, що спостерігається тенденція до вивчення емоційної експресивності стосовно осіб із фізичними захворюваннями порівняно з психічними розладами. Також з’являються дослідження про реципрокний характер емоційної експресивності, розроблення специфічних сімейних інтервенцій та важливість низького прояву емоційної експресивності з боку медперсоналу в підтриманні якості життя осіб із хронічними захворюваннями. Важливим висновком є те, що, попри існування досліджень емоційної експресивності стосовно осіб із фізичним діагнозом, деякі хвороби, які потребують значної підтримки з боку родичів, залишаються за фокусом уваги. Вироблення чітких методологічних засад дослідження та вивчення емоційної експресивності з боку родичів і медперсоналу щодо осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями становить перспективи подальших досліджень.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128451120","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАН КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ДІТЕЙ З ТРУДНОЩАМИ У НАВЧАННІ","authors":"Світлана Дмитрівна Яковлева, Вікторія Федорівна Майор","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-17","url":null,"abstract":"У статті представлено результати діагностики стану сформованості комунікативної функції у дітей з труднощами у навчанні початкової ланки школи з метою корекції проблем. Метою дослідження виступає виокремлення комунікативних навичок з метою корекції недоліків їх сформованості. У дослідженні застосований метод з’ясування змістових характеристик комунікативної діяльності, її діагностики та методів корекційного впливу. Результати. Встановлено, що стан комунікативної функції у дітей з труднощами у навчанні несформований відповідно до нормативного розвитку, що відображається на навчальному процесі дітей цієї категорії. З метою формування необхідно здійснювати як диференційований, так і індивідуальний підхід, що сприятиме покращенню стану комунікативної функції та мисленнєвого процесу. Для формування комунікативних умінь і навичок у програму для 1–4 класів спеціальної школи вводиться курс «Усне (розмовне) мовлення», який можна використовувати під час роботи з дітьми у інклюзивно-реабілітаційних центрах з діагнозом затримка психічного розвитку. До його завдань входить процес оволодіння розмовним мовленням на основі корекції всіх складників мовленнєвого акту: допомогти дітям осмислити й узагальнити наявний у них мовленнєвий досвід, покращити такі якісні характеристики усного мовлення, як звуковимова, темп, дикція, інтонація, виразність; підвищити в них загальну культуру мовленнєвої комунікації і спілкування. Висновок. Діти з порушеннями у навчанні відстають від своїх однолітків за комунікативною діяльністю. У процесі формування навичок соціальної взаємодії в учнів молодшого шкільного віку необхідно здійснювати як диференційований, так і індивідуальний підхід, пов’язаний з глибиною інтелектуальної недорозвиненості конкретної дитини, рівнем її розумової та фізичної працездатності та емоційно-вольової сфери. Необхідно проводити заняття, на яких робиться наголос на комунікативну функцію мовлення, прагматику та семантику мовлення, встановлювати правила ведення розмови, враховувати паралінгвістичний аспект, який включає у себе кінестетику, проксеміку, вокалістику.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114390378","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УСВІДОМЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ ЯК ЧИННИК ІНТЕРНАЛЬНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ","authors":"Світлана Іванівна Бабатіна, Вікторія Федорівна Казібекова","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-10","url":null,"abstract":"Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між уявленнями молоді про стиль сімейного виховання у батьківській родині та показниками загальної інтернальності як здатності брати відповідальність за результати та наслідки своєї діяльності. В основу покладений науковий підхід до конструювання життєвих проєктів Є.В. Чорного, О.Р. Тучиної. На думку авторів, існує біполярна модель детермінації життя людини, де одним полюсом є репресивність як набір потенційних або реальних практик, технологій, які пригнічують чи несуть загрозу придушення людини, її суб’єктності, індивідуальності, свободи, а іншим полюсом є пермісивність (англ. permission – дозволяти). Застосовано методи дослідження: Методика «Рівень суб’єктивного контролю» (Є.Ф. Бажин, Л.М. Еткінд); Опитувальник «Стилі батьківського ставлення: репресивність / пермісивність» (Є.В. Чорний). Результати. Встановлено, що поняття «тип сімейного виховання», «стиль батьківського ставлення», «батьківська позиція» є близькими за змістом. Стиль батьківського ставлення – це інтегральне багатовимірне утворення, в якому виокремлюються емоційна складова частина (почуттєве ставлення до дитини), когнітивна складова частина (уявлення про дитину, про себе в ролі батьків, про сімейну ситуацію в цілому), поведінкова складова частина відображає готовність до певних дій та реальні дії по відношенню до дитини. Висновки. З’ясовано, що уявлення студентської молоді про стиль виховання у батьківській родині на статистично значущому рівні пов’язані із показником загальної інтернальності, тобто юнаки, які вважають, що їх виховували у відкритій, партнерській, довірчій атмосфері, більшою мірою у дорослому віці здатні брати на себе відповідальність за свої дії, їх результати та наслідки.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125370222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ-БІЛІНГВІВ","authors":"В.О. Пундєв","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-4","url":null,"abstract":"Метою викладеного у статті дослідження було з’ясування ще неповною мірою вивченого аспекту структури лідерських якостей у студентів-білінгвів та розробка психолого-педагогічних рекомендацій викладачам з розвитку лідерських якостей у таких багатомовних студентів. Методом дослідження був констатувальний експеримент із задіянням таких психологічних методик, як: діагностика лідерських здібностей (Є. Жариков, Є. Крушельницький), «Діагностика комунікативних і організаторських схильностей» (Б. Федоришин), «Я – лідер» (А. Лутошкін). До вибірки увійшли 50 студентів ФПСР ОНУ імені І.І. Мечникова першого курсу очної форми навчання 2021 року. Результати. За першою методикою виявили, що у 40% випробовуваних лідерські якості виражені слабо, їм бажано розвивати свої якості лідера, бути більш рішучими та ініціативними. Середній рівень виявлено у 52%, ці люди на додачу до всього вольові, терплячі, добре пристосовуються до нових умов. Високий рівень лідерських якостей відзначається у двох випробуваних. Два студенти набрали більше 40 балів, що свідчить про те, що вони як лідери схильні до диктату. За третьою методикою був з’ясований п’ятикомпонентний розподіл здатності досліджуваних бути лідером у зв’язку з рівнем розвиненості їхніх організаторських і комунікативних якостей. Щоб конкретизувати, які саме лідерські якості потребують подальшого розвитку, було проведено діагностику студентів-білінгвів за допомогою тесту «Я – лідер», де конкретизуються 8 різновидів лідерських якостей. Отримано, що з найбільш високим рівнем лідерської характеристики випробовуваних (36%) була якість «усвідомлення мети»; на найбільш низькому рівні – якість «знання правил організаторської роботи» (не розвинена у 28% випробовуваних). Висновки. Серед випробуваних велика кількість проявляла недостатній рівень розвитку лідерських якостей, це оцінюється нами як негативна тенденція в їхніх особистісних та соціальних позиціях; тому ми дали психолого-педагогічні рекомендації з розвитку лідерських якостей студентів-білінгвів. Їхня практична реалізація допоможе визначити напрям, який потребує доопрацювання, та вибрати методи і прийоми для подальшого розвитку лідерського потенціалу.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"167 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124256115","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНФОДЕМІЯ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВЕКТОРИ ЗНИЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ","authors":"Ольга Миколаївна Кочубейник","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-13","url":null,"abstract":"Мета. Актуальність заявленої у статті проблеми зумовлена тим, що процес інфодемії тотально впливає на всі сфери життєдіяльності людини. Одним з найважливіших факторів у процесі навмисного чи, навпаки, ненавмисного створення та поширення інфодемічних наративів є ЗМІ (та соціальні медіа включно). Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином ЗМІ впливають на інформаційну адаптацію особистості під час поширення коронавірусної інфекції, та окреслити інструменти захисту та протидії інформаційному надлишку. Наукова новизна дослідження полягає в оцінюванні особливостей сприйняття медіа людьми різного віку та зайнятих у різних сферах професійної діяльності. Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, було проведене у два етапи, перший з яких – березень 2020 р., а другий – квітень 2021 р. Змінні вимірювалися за допомогою розширеної шкали Лайкерта шляхом оцінювання різних аспектів медіапотоку. Вибіркові сукупності було сформовано за допомогою онлайн-опитування («вибірка, керована респондентами») з дотриманням процедур, що підвищують репрезентативність. Фокус інтерпретації результатів зосереджено на соціально детермінованих векторах змін оцінки медіапотоку. Результати. Виокремлено два вектори, які пояснюють зміни в оцінюванні медіапотоку в умовах інфодемії. Перший із них опосередковується віковими особливостями, тоді як другий – сферою професійної діяльності. Перший вектор – десенсибілізація – діє у напрямі втрати новизни та атрактивності інформації, пов’язаної із пандемією. Другий вектор – прагматизм – визначається корисністю інформації для організації професійної активності. Висновки. В умовах пандемії ЗМІ відіграли вирішальну роль у ситуації, оскільки ізольовані люди підтримували контакти, надаючи інформацію як про запобіжні заходи, статистику захворювань, заходи безпеки, так і небезпечну для здоров’я дезінформацію, чутки та фейкові новини. Це вимагає забезпечити контроль за підвищенням відповідальності медіа перед своїми цільовими аудиторіями за публікацію фейк-ньюс та здійснювати глибший фактчекінг усієї інформації, яка може негативно вплинути на суспільство.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"97 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124726786","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}