ІНФОДЕМІЯ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВЕКТОРИ ЗНИЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ

Abstract

Мета. Актуальність заявленої у статті проблеми зумовлена тим, що процес інфодемії тотально впливає на всі сфери життєдіяльності людини. Одним з найважливіших факторів у процесі навмисного чи, навпаки, ненавмисного створення та поширення інфодемічних наративів є ЗМІ (та соціальні медіа включно). Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином ЗМІ впливають на інформаційну адаптацію особистості під час поширення коронавірусної інфекції, та окреслити інструменти захисту та протидії інформаційному надлишку. Наукова новизна дослідження полягає в оцінюванні особливостей сприйняття медіа людьми різного віку та зайнятих у різних сферах професійної діяльності. Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, було проведене у два етапи, перший з яких – березень 2020 р., а другий – квітень 2021 р. Змінні вимірювалися за допомогою розширеної шкали Лайкерта шляхом оцінювання різних аспектів медіапотоку. Вибіркові сукупності було сформовано за допомогою онлайн-опитування («вибірка, керована респондентами») з дотриманням процедур, що підвищують репрезентативність. Фокус інтерпретації результатів зосереджено на соціально детермінованих векторах змін оцінки медіапотоку. Результати. Виокремлено два вектори, які пояснюють зміни в оцінюванні медіапотоку в умовах інфодемії. Перший із них опосередковується віковими особливостями, тоді як другий – сферою професійної діяльності. Перший вектор – десенсибілізація – діє у напрямі втрати новизни та атрактивності інформації, пов’язаної із пандемією. Другий вектор – прагматизм – визначається корисністю інформації для організації професійної активності. Висновки. В умовах пандемії ЗМІ відіграли вирішальну роль у ситуації, оскільки ізольовані люди підтримували контакти, надаючи інформацію як про запобіжні заходи, статистику захворювань, заходи безпеки, так і небезпечну для здоров’я дезінформацію, чутки та фейкові новини. Це вимагає забезпечити контроль за підвищенням відповідальності медіа перед своїми цільовими аудиторіями за публікацію фейк-ньюс та здійснювати глибший фактчекінг усієї інформації, яка може негативно вплинути на суспільство.