Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences最新文献

{"title":"ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ДОВІРИ","authors":"Валентина Вікторівна Кравців, Наталія Іванівна Тавровецька","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2024-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-1-2","url":null,"abstract":"Мета статті – створення моделі розвитку міжособистісної довіри, синтез раніше здобутих результатів дослідження. Методи. Основними методами дослідження є теоретичний аналіз і синтез, за допомогою яких здійснено добір і узагальнення інформації, її порівняння та критичне осмислення, а також утворення моделі розвитку довіри. Результати. Результатом теоретичного аналізу проведених раніше досліджень концепту «довіра» є модель розвитку довіри. Отримана модель бере свій початок із класифікації проявів довіри та переходить до розгляду трьох фаз розвитку міжособистісної довіри. Перша фаза пов’язана з пасивними діями суб’єкта: оцінки умов, впливу чинників, з активізацією афективного, конативного та когнітивного структурних компонентів довіри, у разі переходу до другої, активної фази, сили набувають функцій, які виконує довіра для суб’єкта. Під час другої фази активізується поведінковий компонент із структури довіри, прояви довіри можуть розділятися на типи, які можуть варіюватися від рівня формальності відносин до суті очікувань щодо дій об’єкта довіри. У разі переходу із другої фази довіри до третьої активізуються функції, що довіра виконує для обох сторін довіри. З настанням третьої фази, що полягає у відповіді об’єкта, активізуються функції, що виконує довіра для об’єкта та для суспільства загалом, закріплюючи позитивний ефект на більшій кількості осіб. Висновки. Отже, розроблена модель розвитку довіри уможливлює конкретизацію з напрямів дослідження залежно від того, що має на меті дослідник, бо після ознайомлення з перебігом фаз і притаманними їй компонентами можна звузити число використовуваних методик для отримання бажаного результату.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"151 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140792411","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СЕКСУАЛЬНА ОСВІТА В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ","authors":"Антоніна Андріївна Молотокас, Аліна Сергіївна Проскурня","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2024-1-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-1-1","url":null,"abstract":"Мета. Метою статті є вивчення обізнаності українців у питаннях, що стосуються статевого виховання та сексуальної освіти. Це має велике значення, оскільки надає молодим людям знання та навички, необхідні для сексуального здоров’я протягом усього життя. Це вчить їх здоровим стосункам, обґрунтованому ухваленню рішень, критичному мисленню та любові до себе. Комплексна сексуальна освіта (КСО) пов’язана з багатьма перевагами, серед яких запобігання небажаній вагітності, інфекціям, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), та будь-якому типу насильства або дискримінації. Це також сприяє повазі до сексуальної варіативності, інклюзивності та розвитку навичок позитивного спілкування. Методи. У процесі емпіричного дослідження нами створено й апробовано анкету, що мала на меті визначити ставлення до сексуальної освіти в Україні. В опитуванні взяли участь 330 осіб із різних областей України. Результати. Визначено, що, попри наявні виклики, більшість людей підтримує комплексну сексуальну освіту, оскільки вона надає необхідні інструменти для ухвалення обґрунтованих рішень, розвитку здорових стосунків і підтримки сексуального здоров’я. Висновки. Сексуальна освіта в Україні стикається зі значними викликами. Становище комплексної сексуальної освіти в Україні, подібно до багатьох інших країн, може бути предметом обговорення та розглядатись із різних позицій. Деякі з основних викликів, які можуть існувати в цьому контексті, такі: консервативні переконання, відсутність єдиної програми, брак інформації та підготовки фахівців, соціокультурні відмінності, вплив релігійних спільнот тощо.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"179 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140762160","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПРИЯННЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ЧЕРЕЗ ОСВІТУ","authors":"Ганна Анатоліївна Дьоміна","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2024-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-1-6","url":null,"abstract":"Мета. Висвітлили шляхи сприяння психосоціальному розвитку дітей з особливими потребами через освіту. Методи: аналіз, узагальнення, резюмування, синтез, що дали змогу згрупувати сучасні вектори дослідження проблеми сприяння психосоціальному розвитку дітей з особливими потребами через освіту. Результати. Сучасне суспільство активно працює над забезпеченням інклюзивної освіти, яка враховує унікальні освітні потреби кожної дитини, з особливим акцентом на дітей з особливими потребами. Центральною ідеєю є створення адаптованого освітнього середовища, що забезпечує комплексну підтримку для їх соціальної інтеграції й адаптації. Важливість індивідуального підходу, який ураховує специфічні потреби й особливості кожної дитини, є ключовою для їх соціалізації та самореалізації. Освіта, яка фокусується на особистісному розвитку, адаптації навчальних програм, створенні умов для набуття практичних навичок, а також соціальній адаптації, виступає як основний напрям інклюзивного навчання. Роль психологічного супроводу та співпраці між педагогами, батьками та спеціалістами різних профілів є невід’ємною для забезпечення не лише академічного, але й соціального й емоційного розвитку дітей. Створення сприятливого інклюзивного середовища в освітніх закладах, що гарантує рівний доступ до якісної освіти та можливості для всебічного розвитку, разом із розробленням і впровадженням спеціалізованих програм для комплексного розвитку дітей з особливими потребами, є критично важливими. Висновки. Висвітлення ролі освітньої системи в підтримці цих дітей, зокрема й раннє виявлення специфічних потреб і надання відповідної підтримки, вказує на необхідність міждисциплінарної співпраці для створення ефективної системи підтримки. Через детальний огляд досліджень і практик ця стаття підкреслює значення інклюзивної освіти як засобу психосоціального розвитку й інтеграції дітей з особливими потребами в суспільство. Вона висвітлює критичну роль інклюзивного освітнього середовища у сприянні рівним можливостям для навчання та розвитку всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, психічних чи соціальних обмежень, акцентуючи на важливості реалізації прав кожної дитини на якісну освіту в рамках загальних принципів прав людини.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"231 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140775897","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДПРИЄМНИЦЬКА ОРІЄНТАЦІЯ ЯК ЧИННИК АДАПТАЦІЇ КЕРІВНИКІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Геннадій Никифорович Гура","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2024-1-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-1-3","url":null,"abstract":"Підприємницький стиль управління характеризується активним пошуком нових можливостей, за допомогою яких може бути реалізовано стрімке зростання в умовах невизначеності. Мета роботи – проаналізувати підприємницьку орієнтацію керівників бізнесу як чинник адаптації під час війни. Методи. Проведене опитування 109 власників і керівників бізнесу; використано методики для оцінки особливостей ухвалення рішень (як когнітивного стилю, звичної моделі поведінкового реагування та способу подолання), типологічних особистісних рис, толерантності до невизначеності, сприйнятого стресу, диспозиційного оптимізму. Підприємницька орієнтація розглядається як єдність трьох вимірів: інноваційності, готовності ризикувати та проактивності. Результати. Середні показники підприємницької орієнтації в українській вибірці співмірні з результатами попередніх досліджень в англомовних популяціях. Виявлено вікові та ґендерні особливості підприємницької орієнтації. Проведено порівняльний аналіз груп з різним рівнем адаптивності: нормальною, проблемною та над-успішною. Виявлено, що проактивність та інноваційність забезпечують нормальне пристосування, дозволяють зберігати професійну та життєву стабільність в умовах війни. Водночас готовність до ризику надає адаптаційні переваги – дозволяє розвиватись і зростати у кризовій ситуації. Розглянуто кореляції підприємницької орієнтації з індивідуальними особливостями ухвалення рішень, рівнем сприйнятого стресу й особистісними властивостями керівників бізнесу. Висновки стосуються корисності вивчення підприємницької орієнтації для прогнозу індивідуальної адаптивності підприємців і можливостей існування бізнесу у складних умовах. Високий рівень підприємницької орієнтації сприяє успішній реалізації бізнесу під час війни. Вираженість підприємницької орієнтації прямо корелює із креативністю та спонтанністю керівників, з інтолерантністю до невизначеності, диспозиційним оптимізмом, активністю, потребою у враженнях. Низький рівень підприємницької орієнтації супроводжується неготовністю до ухвалення рішень і відповідними захисними реакціями: гіперпильністю, уникненням, перекладанням відповідальності.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"70 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140786094","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ХАРАКТЕР ЗВ’ЯЗКУ СХИЛЬНОСТІ ДО КОНФОРМНОЇ ПОВЕДІНКИ ІЗ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЮ АДАПТОВАНІСТЮ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ","authors":"Анастасія Олегівна Білецька","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2023-2-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-2-1","url":null,"abstract":"Мета – вивчити та дослідити характер зв’язку схильності до конформної поведінки із соціально-психологічною адаптованістю студентів-першокурсників. Методи: особистісний опитувальник «Конформність-навіювання» С.В. Клаучека та В.В. Деларю; методика діагностики самооцінки мотивації схвалення (шкала брехні) Д. Марлоу і Д. Крауна; методика «Самооцінка психологічної адаптивності» (модифікований варіант методики С.І. Болтівця); методика дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса–Р. Даймонда; багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ), розроблений О.Г. Маклаковим і С.В. Чермяніним. Вибірку становили 60 осіб 1-го курсу (17–18 років), які навчаються у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Результати. Наявний зв’язок між такими факторами схильності до конформної поведінки і соціально-психологічною адаптацією, як «самооцінка психологічної адаптивності», «емоційна комфортність», та мотивацією до схвалення. Тобто це можна пояснити так, що чим більш високими для студента є ці показники адаптивності, тим вищими є показники конформності чи мотивації схвалення. А також від’ємні кореляційні зв’язки отримано між показниками «ескапізм», «поведінкова регуляція», «особистісний адаптаційний потенціал», «моральна нормативність» та схильністю до конформної поведінки. Тобто чим більш високими у досліджуваних є ці показники, тим менші показники за шкалою конформності вони демонструють. Висновки. Конформна поведінка найчастіше спостерігається у студентів-першокурсників у період соціально-психологічної адаптації до умов навчання у ЗВО. Показники самооцінки психологічної адаптивності та емоційної комфортності можуть відігравати важливу роль у формуванні конформної поведінки та мотивації до схвалення. Результати вказують на існування зв’язку між соціально-психологічною адаптивністю, емоційною комфортністю, мотивацією до схвалення та схильністю до конформної поведінки.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125353241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ","authors":"Іван Романович Крупник","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2023-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-2-4","url":null,"abstract":"Мета – аналіз соціально-політичної активності студентської молоді та встановлення взаємозв’язку між мотивацією до успіху та політичною активністю. Методи. Теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, інтерпретація та систематизація – для з’ясування стану розробленості проблеми та визначення теоретико-методологічних засад дослідження. Емпіричні: анкетування – для визначення рівня політичної активності молоді; психодіагностичні методики: опитувальник О. Реана «Мотивація до успіху та страх невдачі», який дозволяє виявити рівень та полюс мотивації людини до діяльності. Результати. За результатами аналізу наукових джерел зазначено, що саме від свідомої, активної поведінки громадян, від їх політичної ідентифікації та мотивації залежить стан суспільства: стабільності або змін, розбудови, розвитку або стагнації. За результатами емпіричної частини дослідження встановлено, що рівень політичної активності молоді є середнім. Також у респондентів відзначається середній рівень мотивації до успіху. Виявлено взаємозв’язок між показниками рівня політичної активності та мотивації до успіху. Висновки. Проведений кількісний та якісний аналіз рівня політичної активності молоді дозволив з’ясувати таке: загалом молодь проявляє політичну активність на середньому рівні; респонденти вважають важливим бути інформованими стосовно політичного життя країни, розуміють впливовість фактора політики на їхнє життя, але при цьому половина опитаних не бере активної участі у політичних процесах; молодь бажає подальшої демократизації суспільства, вважає дуже важливим наявність зворотного зв’язку між політиками та електоратом; респонденти вважають мотивацію сучасних політиків доволі егоїстичною, націлену на задоволення власних матеріальних потреб. Можливо, саме такі уявлення про політиків відвертають молодь від активної участі у політичних процесах; встановлений взаємозв’язок між мотивацією до успіху та рівнем політичної активності, дає можливості намітити шляхи підвищення політичної активності молоді, оскільки успішна країна починається з успішних особистостей.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116879817","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Жанна Василівна Мельник, Дмитро Віталійович Співак","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2023-2-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-2-5","url":null,"abstract":"Мета – презентувати результати емпіричного дослідження актуальності та значущості професійної ідентичності майбутніх фахівців сфери соціальної роботи в період воєнного стану. Методи: теоретичний аналіз і синтез, тест «Хто Я?» М. Куна і Т. Макпартленда, критерій φ*-кутове перетворення Фішера. Результати. Розкрито психологічну сутність поняття «професійна ідентичність майбутніх фахівців сфери соціальної роботи». Визначено, що професійна ідентичність майбутніх фахівців сфери соціальної роботи – це результат їхнього ототожнення себе з професійною спільнотою працівників цієї сфери або її значущими представниками. Розкрито і проаналізовано результати емпіричного дослідження актуальності та значущості професійної ідентичності майбутніх фахівців сфери соціальної роботи за їхньою статтю. Висновки. Емпірично встановлено, що для великої кількості досліджуваних (майже трьох четвертих частин) майбутня професійна діяльність у сфері соціальної роботи є неактуальною у воєнний час. Для решти досліджуваних, а саме для майже в 1,5 раза більшої кількості досліджуваних жіночої статі порівняно з досліджуваними чоловічої статі майбутня професійна діяльність у сфері соціальної роботи виявилася актуальною. Високий рівень значущості професійної ідентичності помічено для майже в 2 рази більшої кількості досліджуваних жіночої статі порівняно з кількістю досліджуваних чоловічої статі. Середній рівень значущості професійної ідентичності характеризує однакову кількість досліджуваних жіночої та чоловічої статі. Низький рівень значущості професійної ідентичності виявлено лише в досліджуваних жіночої статі. Перспективний напрям подальших наукових досліджень полягає в розробці ефективної програми розвитку професійного «Я» майбутніх фахівців сфери соціальної роботи впродовж їхньої підготовки в закладах вищої освіти.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122427250","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГРУПИ ПІДТРИМКИ Й АДАПТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ВОЄННИХ МІГРАНТОК У КАТАЛОНІЇ","authors":"Марина Сергіївна Дворник","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2023-2-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-2-2","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено визначенню зрушень у показниках адаптації українських воєнних мігранток на території Каталонії після відвідування ними груп підтримки. Методи. Дослідження організовано у вигляді формувального експерименту. Незалежна змінна – групи підтримки (загалом 4 групи) – щотижневі двогодинні групові зустрічі протягом 3 місяців. Використано анкетування щодо соціодемографічних показників учасниць, описові статистики вибірки; первинне та повторне вимірювання – «Опитувальник адаптації особистості до нового соціокультурного середовища» (за Л. Янковським, переклад); аналіз надійності опитувальника – коефіцієнт Альфа Кронбаха; для опису рівнів прояву ознак та інтерпретацій за кожною надійною шкалою застосовано визначення внутрішньогрупових норм. Для виявлення зрушень у даних використано непараметричний статистичний тест Вілкоксона. Результати. До дослідження залучено 32 учасниці віком у середньому 38,5 року, більшість з повною вищою освітою, переважно з Південно-Східного та Центрального регіонів України, які евакуювалися і проживали у Барселоні та околицях більшою мірою протягом 6–12 місяців. Понад половина учасниць мешкали зі своїми дітьми, ще майже 30% – з дітьми разом з партнерами, друзями чи родичами. Серед учасниць було виявлено переважно середні показники адаптивності, інтерактивності, депресивності, ностальгії, відчуженості. Після проведення груп підтримки, заснованих на принципах рівний-рівному, у 35% учасниць виявлено вагомі позитивні зрушення за показниками адаптивності, депресивності, відчуженості. Висновки. Застосування групових підтримувальних інтервенцій уможливило пом’якшення процесу адаптації українських воєнних мігранток у Каталонії: рідше стали проявлятися почуття пригніченості, спустошеності, безперспективності, безпорадності перед життєвими труднощами, провини за минулі події, ізольованості, відчуженості, покинутості; відновилася активність, упевненість у відносинах з іншими, врегулювалася самооцінка; стало можливим прагнення до самореалізації, планування свого майбутнього, зусилля стали спрямовуватися на пошук екологічних рішень задоволення власних потреб. Разом із тим обмеження дослідження полягають у тому, що не всі учасниці груп заповнили повторне опитування, не враховано специфіку інтервенцій у кожній з чотирьох груп (як-то вплив зовнішніх факторів, пропуски занять, особистісні характеристики та досвід ведучих тощо). Перспективи подальших досліджень – увага до психосоціальних інтервенцій щодо подальших етапів адаптації українських воєнних мігрантів у новому середовищі та реінтеграцію тих, хто повернувся до України.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"101 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116345926","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЯК ЧИННИК УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ ТА СТРЕСОВОЇ АДАПТАЦІЇ КЕРІВНИКІВ БІЗНЕСУ","authors":"Геннадій Никифорович Гура","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2023-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-2-6","url":null,"abstract":"Метою статті є аналіз емпіричних даних, що обґрунтовують зв’язок між толерантністю до невизначеності, стратегіями прийняття рішень, рівнем стресу та успішністю адаптації керівників бізнесу у ситуації воєнного стану. Методологія. В основу дослідження лягло уявлення про війну як екстраординарну кризову ситуацію, що характеризується високим рівнем невизначеності та викликає широкий спектр адаптивних реакцій. У жовтні– листопаді 2022 р. проведене онлайн-опитування 109 підприємців та керівників бізнес-організацій. З’ясовані особливості життєвої ситуації та стану професійних справ, на основі чого виділено три експериментальні групи з різною адаптивністю: проблемна (25 осіб), нормальна (59 осіб), надуспішна (25 осіб). Вивчено особливості прийняття рішень та особистісні чинники, які впливають на цей процес. Використано опитувальник «Загальний стиль прийняття рішень» GDMS, Мельбурнський опитувальник прийняття рішень MDMQ, Опитувальник раціональності-інтуїтивності REI-40, Індикатор когнітивних стилів CoSI, Шкалу сприйнятого стресу PSS-10, Шкалу інтолерантності до невизначеності Карлетона IUS-12. Проведено порівняльний аналіз даних у групах з різною адаптивністю, розглянуто кореляції змінних. Результати демонструють досить високий рівень толерантності до невизначеності у керівників бізнесу, разом із тим їм властива стурбованість щодо організованості, планування діяльності. Терпимість до невизначених ситуацій визначає характер адаптації. Проблемна адаптація супроводжується високим рівнем прогностичної та гнітючої тривоги, виразною інтолерантністю до невизначеності. Здатність використовувати кризу як стимул для розвитку супроводжується прийняттям невизначеності – таких керівників найменше засмучують непередбачені події, суперечливість чи нестача інформації. Показані численні кореляції показників IUS-12 з параметрами прийняття рішень. Висновки. Толерантність до невизначеності можна розглядати як визначальний чинник, що впливає на когнітивну оцінку стресової ситуації і разом з тим на вибір конструктивних або захисних стратегій її подолання.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114563997","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ТА ДОРОСЛОГО ВІКУ В УМОВАХ ВІЙНИ (НА МАТЕРІАЛІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)","authors":"Віктор Васильович Кириченко","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2023-2-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-2-3","url":null,"abstract":"Мета. В умовах війни особистість змушена швидко адаптуватися до змінених умов життєдіяльності, що порушує її зв’язок із соціальним середовищем. В умовах адаптаційного стресу можлива деструктивна орієнтація на вирішення життєвих заведень, які простежуються у формуванні окремих копінг-стратегій. За результатами попередніх досліджень така тенденція є характерною для частини населення, не всі члени суспільства, яке перебуває у стані війни, відчувають адаптаційний стрес. Зберігаються вікові відмінності копінг-реагування особистості на адаптаційний стрес, який залежить від ступеня рефлексії оточуючої дійсності та кількості стресових ситуацій, з якими вона стикається. У завдання дослідження входило встановлення вікових відмінностей копінг-стратегій осіб юнацького та дорослого віку в умовах стресу. Досліджувані постійно перебували на території України. Методи. Нами було використано методи опитування та методику дослідження копінг-поведінки у стресових ситуаціях (Н. Ендлер, Дж. Паркер). Методика дозволяє вивчити найбільш оптимальний спосіб розв’язання особистістю завдань в умовах стресу: орієнтація на самостійне вирішення завдання, спрямованість на емоції, уникнення, відволікання та соціальне відволікання. Результати. За результатами опитування до початку дослідження ми встановили, що досліджувані перебувають в умовах стресу, спричиненого умовами війни, та усвідомлюють необхідність адаптуватися до нових умов життя. За результатами дослідження провідною копінг-стратегією у досліджуваних юнацького та дорослого віку є орієнтація на вирішення проблем, що свідчить про те, що досліджувані налаштовані на конструктивне вирішення завдань, мобілізацію особистісних ресурсів та не перекладають відповідальність на інших людей. Найменш популярною копінг-стратегією є «соціальне відволікання», яке свідчить, що досліджувані не схильні покладатися на сторонню допомогу у вирішенні завдань в умовах стресу. Висновки. Формування копінг-стратегій свідчить про адаптацію досліджуваних до стресу, спричиненого війною.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129318814","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}