ХАРАКТЕР ЗВ’ЯЗКУ СХИЛЬНОСТІ ДО КОНФОРМНОЇ ПОВЕДІНКИ ІЗ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЮ АДАПТОВАНІСТЮ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ

Мета – вивчити та дослідити характер зв’язку схильності до конформної поведінки із соціально-психологічною адаптованістю студентів-першокурсників. Методи: особистісний опитувальник «Конформність-навіювання» С.В. Клаучека та В.В. Деларю; методика діагностики самооцінки мотивації схвалення (шкала брехні) Д. Марлоу і Д. Крауна; методика «Самооцінка психологічної адаптивності» (модифікований варіант методики С.І. Болтівця); методика дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса–Р. Даймонда; багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ), розроблений О.Г. Маклаковим і С.В. Чермяніним. Вибірку становили 60 осіб 1-го курсу (17–18 років), які навчаються у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Результати. Наявний зв’язок між такими факторами схильності до конформної поведінки і соціально-психологічною адаптацією, як «самооцінка психологічної адаптивності», «емоційна комфортність», та мотивацією до схвалення. Тобто це можна пояснити так, що чим більш високими для студента є ці показники адаптивності, тим вищими є показники конформності чи мотивації схвалення. А також від’ємні кореляційні зв’язки отримано між показниками «ескапізм», «поведінкова регуляція», «особистісний адаптаційний потенціал», «моральна нормативність» та схильністю до конформної поведінки. Тобто чим більш високими у досліджуваних є ці показники, тим менші показники за шкалою конформності вони демонструють. Висновки. Конформна поведінка найчастіше спостерігається у студентів-першокурсників у період соціально-психологічної адаптації до умов навчання у ЗВО. Показники самооцінки психологічної адаптивності та емоційної комфортності можуть відігравати важливу роль у формуванні конформної поведінки та мотивації до схвалення. Результати вказують на існування зв’язку між соціально-психологічною адаптивністю, емоційною комфортністю, мотивацією до схвалення та схильністю до конформної поведінки.