{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Ірина Ярославівна Гриник, Роман Михайлович Хавула","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-2","url":null,"abstract":"Мета – дослідити сучасний стан розробки проблеми конкурентоспроможності особистості в психологічній науці. Актуальність дослідження зумовлена динамічним розвитком сучасного світу, що потребує висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців, здатних до ефективної діяльності на рівні європейських стандартів. Методи: теоретичний аналіз психологічного феномена конкурентоспроможності, порівняння, синтез та узагальнення сучасних наукових досліджень конкурентоспроможності. Результати. На основі опрацювання фахової психологічної літератури поглиблено розуміння конкурентоспроможності, а також узагальнено і систематизовано наукові підходи зарубіжних та вітчизняних дослідників щодо визначення сутності, основних складових, умов та факторів розвитку конкурентоспроможної особистості. Результати дослідження планується покласти в основу емпіричного дослідження та розробки програми психологічного сприяння розвитку конкурентоспроможності особистості. Висновки. З’ясовано, що конкурентоспроможність особистості визначається ступенем відповідності особистісних якостей і професійних знань, умінь та навичок конкурентоспроможного фахівця об’єктивним вимогам професійної діяльності і соціально-економічним умовам. Автори статті зазначають, що до особистісних компонентів конкурентоспроможного фахівця відносять аксіологічну, когнітивну, проксеологічну і рефлексивну компоненти. У різноманітних концептуальних моделях розвитку конкурентоспроможної особистості розглянуто: як об’єкт розвитку – інтегральні характеристики особистості; як фундаментальну умову – перехід на вищий рівень самосвідомості, як рушійні сили – суперечлива єдність Я-діючого, Я-відображеного і Я-творчого; як результат розвитку – творча самореалізація. Виявлений перспективний вектор подальших досліджень означеної проблеми, а саме побудова моделі процесу психологічного супроводу, спрямованого на розвиток конкурентоспроможної особистості.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126841603","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВИМІРИ ЕТНІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ","authors":"Віталія Ігорівна Шебанова, Капіталіна Георгіївна Дементьєва, Лілія Дмитрівна Чикур","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-7","url":null,"abstract":"Мета. У статті розглянуто виміри етнічної толерантності української студентської молоді. Методи. Для збору даних щодо особливостей етнічної толерантності студентської молоді було застосовано опитувальник «Типи етнічної ідентичності» (Г.У. Солдатової, С.В. Рижової). У дослідженні взяли участь студенти I–II курсів трьох вищих навчальних закладів південного регіону України: Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (59 осіб), Херсонського державного університету (38 осіб) та Херсонського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (19 осіб). Усі респонденти отримували вищу освіту за гуманітарними спеціальностями, що зумовило кількісну перевагу дівчат у складі вибірки. Вік досліджуваних – від 16 до 20 років (середній вік 18,12±0,86). Характерною відмінністю вибірки є етнолінгвістичний аспект: хоча всі респонденти є громадянами України, більшість досліджуваних використовує в побутовому спілкуванні російську мову. Результати. Емпіричне дослідження етнічної толерантності української студентської молоді виявило, що провідним типом етнічної ідентичності досліджуваної студентської вибірки виявилася позитивна етнічна ідентичність, тобто оптимальний баланс толерантності щодо своєї та інших етнічних груп – цей показник переважає в 76,7% досліджуваних. Серед них у 28,4% позитивна етнічна ідентичність доповнена вираженими проявами етнічної індиферентності, що проявляється в неактуальності власної етнонаціональної приналежності. Висновки. Домінування гіпоідентичності або гіперідентичності (у формі етнофанатизму та етноегоїзму) зустрічається в 10–13% студентів, що є невисоким показником, проте його не варто ігнорувати, ці випадки потребують пильної уваги дослідників. Перспективами подальших досліджень є виявлення психологічних механізмів формування когнітивних установок, емоційних переживань, складника національної ідентичності українського народу різних поколінь.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121707063","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"УЯВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПРО КАР’ЄРНИЙ УСПІХ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ КОМПОНЕНТИ","authors":"Наталя Миколаївна Назаренко, Н. І. Тавровецька","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-14","url":null,"abstract":"У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз уявлень особистості про кар’єрний успіх, виокремлено соціально-психологічні компоненти уявлень. Мета статті – аналіз уявлень особистості про кар’єрний успіх, виділення соціальних та психологічних компонент та об’єктивно-суб’єктивних характеристик кар’єрного успіху. У дослідженні використано метод асоціативного експерименту, зокрема, метод вільних асоціацій, який спрямований на виявлення асоціацій, що склалися у фахівця у його попередньому досвіді, та опитувальник «Хто Я» (М. Кун, Т. Макпартленда у модифікації та обробці Т. Румянцевої), для вивчення змістових характеристик за двома категоріями: об’єктивної (особистісні риси та уявлення про себе як фахівця) чи суб’єктивної (соціальний орієнтир та соціальні очікування та спрямованість на оточення). Взяли участь 82 респонденти віком від 27 до 36 років, які вже досягли певного успіху у кар’єрі (мають статус та визнання, обіймають посади та професійно зростають). Результати дослідження доводять, що уявлення респондентів про поняття «успіх» насамперед видається з урахуванням пріоритетів суспільної свідомості, а система цінностей суспільства, до якого належить людина, накладає певний відбиток на її типові риси. Виявлено формування уявлень як процесу, що зумовлений минулим досвідом, який визначає позитивне ставлення до себе та важливість загальноприйнятих правил та норм, а також осмислення власної професійної позиції. Більшість (78%) респондентів охарактеризували себе насамперед як суб’єкта діяльності у соціальному вимірі. Характеристики себе, пов’язані з групами, вказують на перевагу цінності статусу індивіда у суспільстві, інтеріоризації індивідуальної позиції у соціальній системі. Висновки. З’ясовано, що уявлення про кар’єрний успіх особистості пов’язані з позиціонуванням себе на соціально значущих цінностях та розумінні ключових особистісних смислів. Розкрито значимість уявлень про кар’єрний успіх у процесі постановки професійних та життєвих цілей, оцінки успішності реалізації особистої стратегії. Виявлено складники уявлень про кар’єрний успіх, що охоплюють сукупність смислів соціального та особистого простору людини. Встановлено, що уявлення про кар’єрний успіх проявляється у нерозривному взаємозв’язку людини і соціуму зі специфікою домінуючих соціальних потреб.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115100485","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ЕКОЛОГО ОРІЄНТОВАНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Ірина Сергіївна Бобок","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-1","url":null,"abstract":"Мета. У даній статті розглядається проекологічна поведінка особистості з точки зору психологічних детермінант її формування. Метою є дослідження трактування поняття «еколого орієнтована особистість» та детермінант формування відповідної поведінки особистості у психології. Методи. У дослідженні використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Підґрунтям слугували як найпопулярніші теорії формування еколого орієнтованої поведінки особистості, так і сучасні її дослідження. Результати. Значний науковий інтерес до психологічних корелятів поведінки, пов’язаної з навколишнім природним середовищем, зосереджений на демографічних та соціально-психологічних характеристиках людей, які послідовно виконують відповідні екологічно орієнтовані дії. Відповідно, психологічні особливості еколого орієнтованої поведінки є саме тими рушійними важелями, які і спонукають, або, навпаки – не сприяють до проекологічних активностей щодо навколишнього природного середовища. Описано теорії поведінки особистості щодо навколишнього середовища, запропоновані вченими, як наприклад: альтруїстична, образу життя, самоефективності тощо. Визначено, що універсальним поняттям є образ життя людини – спосіб та усталені звички життєдіяльності. Також значна увага приділяється поняттю самоефективності як рушію проекологічних активностей людини. Висновки. Тематика даної статті є актуальною та набуває все більшого зацікавлення у науковому світі. Процес вивчення корелятів еколого орієнтованої поведінки не те, що завершений, а рухається саме до піку його популярності і потрібності. Проведений аналіз наукових теорій та розробок дає зрозуміти, що сукупність тверджень щодо еколого орієнтованої особистості зводиться до визначення її як такої, що демонструє закономірність дій у різних сферах життєдіяльності щодо навколишнього середовища, наприклад – економне використання енергії та споживання води, користування екологічно безпечними видами транспорту, зменшення відходів. Екологічна поведінка є частиною екологічної свідомості і залежить від неї.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123676828","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ОСІБ, ХВОРИХ НА ОНКОЛОГІЮ","authors":"Ірина Вікторівна Сергет","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-5","url":null,"abstract":"У статті розглядаються аспекти ціннісних орієнтацій, мотивації осіб з підтвердженим онкологічним діагнозом, соціально-психологічні особливості трансформації життєвих цінностей осіб, хворих на онкологію. Мета дослідження полягає у теоретико-емпіричному дослідженні впливу онкологічного захворювання на психологічні аспекти трансформації життєвих цінностей осіб, хворих на онкологію. Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких завдань у роботі застосовано низку методів, а саме: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних за проблемою дослідження. Емпіричним методом дослідження вибрано методику «Ціннісні орієнтації» Мілтона Рокича. Статистичні методи дослідження: методи математичної статистики, порівняльний аналіз, коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона. У дослідженні взяли участь пацієнти з встановленим онкологічним діагнозом із різними сферами ураження. Загальний обсяг вибірки становить 79 осіб, з них 19 –пацієнти-чоловіки та 50 – пацієнтки-жінки, які перебувають на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у «Херсонському обласному онкологічному диспансері» з тривалістю хвороби від 2 місяців. Результати дослідження. Встановлено, що під час онкологічного захворювання у особистості порушується не тільки біологічний аспект існування, а і соціальний. Отримані нами дані вказують на специфіку трансформаційних процесів з їх зосередженістю на цінностях, яким притаманно створювати мотиви-цілі для максимально комфортного існування власного «Я» з мінімальною увагою до соціальних аспектів життя. Висновки. На підставі отриманих результатів дослідження ми бачимо, що у період лікування онкологічної хвороби особистість вибирає як значущі цінності, на яких концентрує свою увагу, так і ті, що становлять безпеку та фундаментальність власного «Я» у особистому, родинному житті. Цінності, які належать до соціального життя, перспектив розвитку особистості у соціумі, займають індиферентну або незначущу позицію у житті людей з онкологічною хворобою.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"230 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133311655","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕФЕКТИВНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Олександр Анатолійович Сердюк","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-6","url":null,"abstract":"Мета – виявити комплекс особистісних якостей, що сприяють ефективній підприємницькій діяльності, та особливості їх розвитку. Методи: тест на загальні здібності до підприємництва (GET TEST); тест-опитувальник самоорганізації діяльності; тест самодетермінації; шкала самоефективності Р. Шварцера, М. Єрусалема. Вибірку дослідження склали 62 особи – представники малого бізнесу (успішні підприємці та початківці), що належали до трьох основних сфер діяльності (продаж товарів, надання послуг, виробництво). Результати. Основними мотивами підприємницької діяльності є мотиви ініціативи і активності, поваги та самоповаги, самореалізації, ризику. Порівняння здібностей до підприємництва серед успішних підприємців та початківців показало достовірні відмінності: зокрема, в успішних підприємців більш вираженими є потреба в досягненнях, цілеспрямованість та рішучість, потреба в незалежності; найбільш вираженими у них є схильність до творчості, вміння йти на розумний ризик, цілеспрямованість та рішучість. В особистісній детермінації підприємницького успіху важливе значення належить факторам особистісної автономії, самовираженню, цілеспрямованості, планомірності та самоефективності. Висновки. Провідна роль в психологічних чинниках підприємницької діяльності належить мотивації самореалізації особистості, практично наряду з мотивами комерційного успіху та свободи і незалежності. Внутрішньою основою успішної підприємницької діяльності людини є прагнення до свободи і незалежності, самоефективність; віра в свої можливості; потреба в досягненнях; вольові та організаційні здібності; визначеність цілей; осмисленість життя; цілеспрямованість; самоорганізація; здатність контролювати події життя; наполегливість і планомірність; інноваційність; прагнення до новизни; інтуїція; вміння йти на розумний ризик; схильність до творчості.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"122 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124567988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"РЕФЛЕКСИВНО-ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ КОРЕЛЯТИ ЖИТТЄЗДІЙСНЕННЯ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Інеса Антонівна Гуляс","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2022-2-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-8","url":null,"abstract":"Мета статті – емпірично дослідити особливості рефлексивно-феноменологічних корелят життєздійснення особистості. Методи. Теоретичні – аналіз і синтез, конкретизація, узагальнення, систематизація, порівняння наукових положень; емпіричні – анкетування і тестування, реалізовані через релевантний психодіагностичний інструментарій: тест «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» С. Норман та ін., адаптований Т. Крюковою; опитувальник «Полівимірна шкала перфекціонізму» П. Гевітта і Г. Флетта; методика «Дослідження маскулінності-фемінності особистості» С. Бем; математично-статистичні – обчислення відсотків, знаходження даних описової статистики, кореляційний аналіз (за Ч. Пірсоном). Результати. Розкрито сутність поняття аксіопсихологічного проєктування життєздійснення особистості. Виявлено домінування копінгу «розв’язання завдання», який виражено на середньому (63,75%) та високому (36,25%) рівнях, а також низький (58,56%) і середній (41,44%) рівні стратегії «уникнення». Зі складників перфекціонізму констатовано пріоритет соціально приписаному перфекціонізму, або соціально внормованому. Переважній більшості досліджуваних (66%) властивий середній рівень перфекціонізму, 15% – високий, 19% – низький. Встановлено прояв андрогінності (5,08 – основний індекс) за переважання показника шкали «маскулінність» (5,42). Виявлено закономірні внутрітестові кореляційні зв’язки, а також статистично значущий (р = 0,01; р = 0,05) негативний кореляційний зв’язок між фемінністю й уникненням. Висновки. Дослідження рефлексивно-феноменологічних корелят життєздійснення свідчить, що опитані педагоги періоду пізньої дорослості як раціонально, так і емоційно адекватно осмислюють свою особистість, життєвий досвід, власне теперішнє – діяльність, інтелектуальну активність, переживання і, відповідно, своє майбутнє – плани і перспективи. Рефлексивне ставлення до свого життя перетворює життєвий шлях людини на об’єкт творчої діяльності, а вона стає його суб’єктом, психологічно готовим до прийдешніх подій. Рефлексія є принципом існування та розвитку внутрішнього світу людини.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"1983 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130561851","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}