Idei最新文献

{"title":"Традиційна церковність в координатах сучасного західного християнства","authors":"Pavlo Pavlenko","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(19)-78-87","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(19)-78-87","url":null,"abstract":"Головна проблема християнства початку ХХІ ст. – знецінення сутності християнства і, як наслідок, розмивання поняття церковності. Зважаючи на те, що сучасний віруючий потребує такого християнства, яке було б адаптованим до суспільного життя, чутливим до соціальних змін і, як наслідок, близьким йому і зрозумілим, пропонувало б Євангелію не в античних чи середньовічних імперативах, а поставало вивільненим від “сухої букви” застарілих релігійних традицій і архаїчних церковних практик, все більше західних християнських модерністів приходять до висновку, що сьогодні слід відмовитись від ідеї традиційної церковності, оскільки традиційне (історичне) християнство не відповідає духові часу. Не Церква, і навіть не вчорашнє “позацерковне християнство” постіндустріального суспільства, а тепер “нецерковне” християнство з його відмінними від ортодоксальних поглядами на Святе Письмо стає реальним об’єднанням віруючих “довкола Христа”, у такий спосіб актуалізуючи Євангелію в дискурс сучасного людства. Щоправда, подібна актуальність здобувається за рахунок “осучаснення” християнського віровчення – ревізії традиційних християнських засад і змісту новозавітних текстів, так що останні подаються у видозміненому, а часом і суттєво спотвореному вигляді. У статті висвітлюються процеси трансформації християнського віровчення на сучасному етапі, зокрема, аналізуються зміни положень про Церкву і церковність.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43998872","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Біля джерел наукового світогляду: “cosmotheoria” і “weltanschauung”","authors":"V. Popov","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-31-39","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-31-39","url":null,"abstract":"У статті розглядається історія виникнення наукового світогляду під час наукової революції ХVI- ХVII сторіч. Показані головні джерела цього світогляду, які знайшли відображення у концепті \"сosmotheoria\". Висвітлена ґенеза цього концепту та його складових \"κόσμος\" та \"θεωρία\". Автор підкреслює хибність думки Гайдеґера про те, що в докантівській філософії поняття \"світогляд\" не існувало. Ретельно досліджуються мовні переходи від \"сosmotheoria\" до \"Wereldbeschouwing\" та \"Weltanschauung\". Також аналізуються соціальноісторичні умови цих мовних трансформацій.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41720210","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Тактика і стратегія у висновках з участі України в анкетуваннітестуванні PISA – 2018 в постпандемічну добу","authors":"O. Korsak","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-65-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-65-77","url":null,"abstract":"У статті досліджено причини появи, особливості і призначення міжнародного освітньо-соціального проєкту ОЕСР PISA (Programme for International Student Assessment). Підкреслено факт його скерування не на точний вимір шкільних знань випускників середніх чи початкових шкіл, а на аналіз освітньої сфери даної країни й приблизну оцінку готовності молоді до несподіваних викликів майбутніх соціумів і ринків праці. В одній таблиці наведено дані для всіх держав, що разом з Україною взяли участь у вимірах PISA-2018. Доведено, що критика показників наших учнів, здійснена у біль шості наукових та журналістських публікаціях 2019-2020 років, включаючи наміри освітнього керівництва, є не тільки поверховими, але й позбавленими стратегічного бачення і перспективних пропозицій. Вони не враховують ані глобального зрушення від пандемії COVID-2019, ані нового скерування еволюції усього людства у найближчі роки. У статті передбачено неминучі зміни PISA й інших тестів, а також наведено авторське уявлення про ефективну стратегію розвитку освітньої сфери України у найближчі роки, яке спирається на врахування все більш помітного явища прискорення руху усього людства до його мудрого співжиття (ноосимбіозу) з усією біосферою.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47062111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Розпочиналось у Болгарії","authors":"Anatoly Ablov","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-111-112","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-111-112","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45766283","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Глобалізація та її наслідки для сприйняття цінності здоров’я та релігії","authors":"Andrea Balážová","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-103-110","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-103-110","url":null,"abstract":"Проблема охорони здоров’я в даний час є однією з найскладніших тем у філософському дискурсі, яка пов’язана не лише зі світовою пандемічною ситуацією, пов’язаною з Covid-19, яка виявляє цінність здоров’я як ніколи раніше, але й глобалізацією як способом радикалізувати індивідуальні ризики для здоров'я людей. Хоча питання охорони здоров'я все частіше стає предметом багатьох не лише філософських дискусій, індивідуальні підходи в основному зосереджуються на вивченні здоров'я в контексті біоетичних або медичних проблем, що виникають внаслідок технологічної та цифрової орієнтації світу, а не глобалізації. Цьому також сприяє секуляризація сучасних суспільств, яка впливає на загальне людське світорозуміння. У цій статті ми проаналізуємо взаємозв’язок між релігією та здоров’ям у сучасному глобалізованому світі. Стаття відображає глобалізацію як, з одного боку, можливість усвідомити цінність здоров’я та відповідальність, яку людина несе стосовно цієї цінності. З іншого боку, це доводить негативні наслідки глобалізаційних процесів, які аналізуються крізь призму концепції гіперспоживання та людини як гомомедика Г. Липовецького.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47932009","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Роль наукової дефініції в окресленні меж науки і філософії","authors":"Oleh Shepetiak, Oksana Shepetiak","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-18-30","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-18-30","url":null,"abstract":"Межі між філософією та наукою завжди були предметом інтересу дослідників. З плином часу з філософії виокремився цілий спектр наук, обмеживши сферу самої філософії. Це дало підстави деяким мислителям стверджувати, що прийде час, коли філософія повністю зникне. У статті показано, що предмет філософії існуватиме завжди. Завдання філософії – ставити запитання, а завдання науки – давати на них відповіді. Щоб відповісти на питання про пізнання, наука повинна сформулювати дефініції понять, що вивчаються. Однак є такі поняття, які неможливо дефініювати, оскільки вони є найзагальнішими у своєму роді, і для них неможливо знайти більш загальні поняття. Такими поняттями є Бог, світ і людська душа. Вони завжди залишаються невизначеними, але вони є базовими для подальшого пізнання. Пізнання будь-якого явища завжди ґрунтується на загальних уявленнях про Бога, світ та людину.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41395753","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Socio-cultural definition of intercultural dialogue in the concept of Mary Douglas","authors":"N. Kryvda, S. Storozhuk","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-40-50","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-40-50","url":null,"abstract":"The research is aimed at uncovering the distinctiveness of the culture types (or communities) identified by Mary Douglas, and at determining the extent of inner willingness for intercultural communication of the representatives of those culture types. The authors are motivated by the inadequacy of the prevailing in modern intellectual discourse division of societies into \"open\" and “closed\" ones. In particular, they emphasize that the global tendency of societies towards openness should have led to an emergence of Kant's citizen of the world, but instead it led to an increase of cultural intolerance and an exacerbation of intercultural conflicts. In view of this, the typology of societies conceptualized in Karl Popper's works needs significant reexamination, expansion, and clarification; the intellectual work of Mary Douglas accomplishes this goal in its own way. Mary Douglas's scientific work, in particular her concept of “grid/group\" can become a theoretical foundation for the study of problems and contradictions of intercultural communication. The \"cultural map”, proposed by the researcher, makes it possible to determine the level of openness of the representatives of a certain cultural environment to intercultural communication, and to predict its effectiveness and its consequences. In addition, the concept of “grid/group”, developed by the researcher, can become a useful theoretical basis for the study of \"cultural intelligence”. Evaluation of social structuring and categorization from the standpoint of Durkheim's approach enabled Mary Douglas to demonstrate the particulars of formation and maintenance of cultural boundaries by means of ritual and to form an original \"cultural map\", identifying four extreme types of social communities with a clear internal structure. The latter organizes the social and cultural experience of each member of the community, determining the characteristics of his or her behavior, including the willingness for intercultural interaction. In the works of Mary Douglas, it manifests itself not only and not so much as an individual’s personal mood, but as a specific and predetermined social program of interaction with representatives of other cultural environments, that is, a kind of mental directive. It determines the characteristics of individual behavior of each person; meaning, it becomes a schematic marker of a person's cultural affiliation, thus facilitating the understanding of cultural differences and motivation of a person in a group.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48175713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Методологічні проблеми дослідження феномена ідентичності та їх актуалізація у сучасному світі","authors":"Constantine Raida","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-51-64","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-51-64","url":null,"abstract":"В статті аналізується історія пошуків найбільш адекватногї та дієвої методології дослідження феномену ідентичності. Акцентується на історичній змінності самого феномену, необхідності враховувати у його дослідженні екзистенціальний контекст, і загальна тенденція до екзистенціалізації методології аналізу. Автор досліджує досвід інтерпретації сутності ідентичності Ф. Фукуямою, яка, на його думку, здійснюється в трендах екзистенціальної психології та екзистенціальної політології через поняття \"мегалотимії\" та \"тимосу\". В ракурсі актуалізації проблем ідентичності під час глобалізації згадуються ситуації \"ідентифікаійної невизначеності\" та її \"дефрагментизації\" у якості сталого й неуникненного процесу сучасного суспільного розвитку.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46184152","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Абдуктивні міркування та можливості їхнього застосування в контексті медичної діагностики","authors":"Nadiya Savchenko","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-9-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-9-17","url":null,"abstract":"В статті освітлюється положення щодо витлумачення абдуктивних міркувань: проводяться паралелі з іншими видами міркувань, на основі чого окреслюється специфіка розуміння абдукції. Узагальнюється положення щодо абдукції з точки зору її \"переваг\" та \"недоліків\", та аналізується особливості застосування абдуктивних міркувань в царині медицини, а саме на етапі діагностики. Розглядається думка, що абдуктивні міркування можна вважати ампліативними, та евристичними. Також стверджується, що абдуктивні міркування відносяться до логічної теорії як самостійний вид, і не зводяться до жодного іншого виду умовиводів чи методів.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49180347","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Міжрелігійна екумена як позитивний сигнал здорового суспільства","authors":"Hedviga Tkáčová","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-88-102","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-88-102","url":null,"abstract":"Феномен екуменізму розуміється в більш широкому сенсі як спроба діалогу між християнами і нехристиянськими релігіями. Йдеться про так званий \"великий екуменізм\". У цій статті ми називаємо його \"екуменізмом Авраама\" і представляємо його у вигляді короткого огляду взаємин трьох монотеїстичних релігій. Також в практичній частині статті ми акцентуємо увагу на контексті \"великого екуменізму\". Саме дослідження проводиться в групі з 52 старшокласників і його мета – виявити проблеми в спілкуванні з людиною іншої культури або релігії і визначити рішення, які респонденти вважають необхідними і практично здійсненними. Дослідження показує, що старшокласники усвідомлюють свої недоліки, які можуть бути перешкодою для діалогу з людьми, які належать до різних культур або релігій. Респонденти говорять про відсутність впевненості в собі і про практичний або особистий досвід \"інакшості\". Вони також вказують на проблему домінуючого досвіду ЗМІ з \"інакшістю\", що неоднозначно, оскільки ЗМІ надають багате джерело інформації і в той самий час створюють або поглиблюють забобони і стереотипи в суспільстві. На думку респондентів, рішення – освіта, орієнтована напридбання життєвих навичок, медіаграмотності і критичного мислення. В контексті соціальних ініціатив, на думку респондентів, виходом може стати підтримка ініціатив, спрямованих на повне викорінення ксенофобії, расизму та етнічної нетерпимості в суспільстві.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49429188","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}