Idei Pub Date : 2021-11-30 DOI: 10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-39-46

Катерина Сабадаш

{"title":"Як проявляється свідомість. Здатність людини до побудови гіпотези","authors":"Катерина Сабадаш","doi":"10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-39-46","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-39-46","url":null,"abstract":"У дослідженні розглядається природа свідомості з огляду на її прояви на трьох рівнях пізнання. Аналізується епістемологічний досвід досліджень мислення Платона і І. Канта. Через ієрархію пізнаваних сутностей, описану Платоном, визначається відмінність рівнів пізнання. Каузальність фізичного світу як пізнавана структура емпіричної складової реальності не тільки піддається вивченню, але й виявляється підвладною внесенню змін з боку людини. Розгляд причинно-наслідкової структури завдяки раціональному рівню пізнання надає можливість визначити існуючий зв'язок через здатність вийти за межі каузальності. Основним питанням виступає можливість народження гіпотези як особистісної здатності свідомої істоти. Інтеллігибельне пізнання, що надає можливість інтуїтивного передпокладання, властиво тільки свідомості у її прояві (людині). Антиномії, описані І. Кантом, не є знанням, вони об'єднують їх (знання) в єдине розуміння. Гіпотеза є можливою тільки завдяки свідомості, яка здатна, втілюючись, надавати людині розуміння єдиного першопринципу і пізнання емпіричної каузальності.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43346990","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Філософські аспекти здоров'я 哲学健康方面

Idei Pub Date : 2021-11-30 DOI: 10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-61-64

Емануель Орбан

引用次数: 0

“Філософія релігії та медицини в постсекулярну добу”: огляд ІІI міжнародної науково-практичної конференції

Idei Pub Date : 2021-11-30 DOI: 10.34017/10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-130-136

Сергій Шевченко

引用次数: 1

Семантичні і когнітивні перешкоди на шляху до ноосимбіозу людства і біосфери 人类与生物圈新共生的语义和认知障碍

Idei Pub Date : 2021-11-30 DOI: 10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-65-77

Костянтин Корсак, Юрій Корсак

{"title":"Семантичні і когнітивні перешкоди на шляху до ноосимбіозу людства і біосфери","authors":"Костянтин Корсак, Юрій Корсак","doi":"10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-65-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-65-77","url":null,"abstract":"У статті доведено, що модель еволюції у вигляді \"трьох хвиль\" (Е. Тоффлер, США) необхідно доповнити 4-ю ноохвилею. Її основа – помічені авторами екологічно ідеальні технології (ноотехнології), здатні усунути загрози пандемій та екологічного колапсу. У 2000 р їх було дві, у 2010 – 4, у 2019 – 8. За два роки їхня кількість зросла майже до 30, що й доводить прихід 4-ї ноохвилі. Науковий світ не вірить в реальність екологічно ідеальних виробництв і відкидає авторські пропозиції. Західні видання відхилили усі наші статті, в РФ та Україні вони були надруковані, але не отримали повного визнання. Це можна пояснити тим, що на Заході після дискусій 1955-1970 років домінує визначення ноосфери як нематеріальної (духовної) оболонки Землі (Т. де Шарден, Франція). Це виключає сприйняття ноотехнологій як матеріальних сутностей, що блокує прогрес і усунення глобальних загроз. Автори створили словник (Нооглосарій-2), що містить термін \"ноосфера\" і ноопоняття \"з майбутнього\" (це ноотехнології, ноопроцеси і ноонауки). Настав час прискорити побудову ноосфери в її матеріальному втіленні, як пропонував В. І. Вернадський.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47076725","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 1

Поняття “генетичного образу” та екзистенціального підгрунтя феномену ідентичності “基因意象”概念与身份现象的存在基础

Idei Pub Date : 2021-11-30 DOI: 10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-90-102

Костянтин Райда

{"title":"Поняття “генетичного образу” та екзистенціального підгрунтя феномену ідентичності","authors":"Костянтин Райда","doi":"10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-90-102","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-90-102","url":null,"abstract":"В численних дослідженнях ідентичності, що здійснюються в межах раціоналістичної традиції, почасти остаточно втрачається відповідність первинним формам та змісту самого процесу виникнення і формування цього феномену. А роздуми щодо її виявів та конституалізацій починають більше нагадувати гесівську \"гру у бісер\", аніж адекватне філософське мислення. В статті досліджується генетичний образ та екзистенціальне підгрунтя ідентичності у якості процесів самоідентифікації та визначення суспільної значимості людської істоти, де її екзистенціальність (психоемоційний комплекс) у всіх можливих перетурбаціях відіграє надзвичайно вагому роль. Замість безплідно-логічного виявлення тотожності як головної сутності досліджуваного феномену у даному випадку на авансцені розмірковувань з’являються і процеси одночасного відтворення, і процеси спостереження, які відбуваються й зачіпають усі рівні психічної та психоемоційної діяльності індивіда, за допомогою яких він намагається оцінити себе з огляду на те, як саме інші люди сприймають його у порівнянні зі своїм самоуявленням та уявленнями інших людей у межах значимої для них типології. Адже, коли людині треба конче відчути, або ж створити зв’язок з тією або іншою людською спільнотою, вона з необхідністю повинна звертатися й до тих своїх атрибутів, які поділяє з іншими людьми. І лише у тому випадку, коли такі атрибути, не порушуючи її особистої гідності, складають й частину того, що людина називає \"бути самим собою\", вони можуть бути підставою для формування її ідентичності.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45715350","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

On the thinking space 论思维空间

Idei Pub Date : 2020-12-13 DOI: 10.34017/1313-9703-2020-1(15)-2(16)-9-17

Алесіян Пацев

引用次数: 1

Літургійні традиції східного християнства і поширення візантійської культури

Idei Pub Date : 2018-06-26 DOI: 10.34017/10.34017/1313-9703-2018-2(12)-64-71

Oksana Shepetyak

{"title":"Літургійні традиції східного християнства і поширення візантійської культури","authors":"Oksana Shepetyak","doi":"10.34017/10.34017/1313-9703-2018-2(12)-64-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.34017/10.34017/1313-9703-2018-2(12)-64-71","url":null,"abstract":"Літургійний обряд є одним із базових елементів релігії, позаяк він є вираженням релігійної віри засобами національних культур. Літургійні обряди виражають культурну специфіку народів, які намагалися виражати свою віру через кращі цивілізаційні надбання. До сьогодні збереглись п'ять східно-християнських літургійних обрядів: візантійський, вірменський, антіохійський, східно-сирійський (халдейський) та олександрійський. Усі Церкви візантійської традиції дотримуються виключно візантійського літургійного обряду. Інші обряди були витіснені з благочестя Церков, які потрапили під політичний вплив Константинопольського обряду. Олександрійський, вірменський, східно-сирійський (халдейський) та антіохійський обряди збережені у Східних Католицьких та Східних не-ортодоксальних Церквах. Аналіз мапи поширення східно-християнських літургійних обрядів свідчить про культурну експансію Візантії та Константинопольського Патріархату з ціллю поширення власної культури у східному християнстві та знищення автохтонних літургійних обрядів, богослужбових мов та культурної специфіки Помісних Церков","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-06-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42156040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Idei最新文献