{"title":"西方现代基督教坐标系下的传统教会","authors":"Pavlo Pavlenko","doi":"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(19)-78-87","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Головна проблема християнства початку ХХІ ст. – знецінення сутності християнства і, як наслідок, розмивання поняття церковності. Зважаючи на те, що сучасний віруючий потребує такого християнства, яке було б адаптованим до суспільного життя, чутливим до соціальних змін і, як наслідок, близьким йому і зрозумілим, пропонувало б Євангелію не в античних чи середньовічних імперативах, а поставало вивільненим від “сухої букви” застарілих релігійних традицій і архаїчних церковних практик, все більше західних християнських модерністів приходять до висновку, що сьогодні слід відмовитись від ідеї традиційної церковності, оскільки традиційне (історичне) християнство не відповідає духові часу. Не Церква, і навіть не вчорашнє “позацерковне християнство” постіндустріального суспільства, а тепер “нецерковне” християнство з його відмінними від ортодоксальних поглядами на Святе Письмо стає реальним об’єднанням віруючих “довкола Христа”, у такий спосіб актуалізуючи Євангелію в дискурс сучасного людства. Щоправда, подібна актуальність здобувається за рахунок “осучаснення” християнського віровчення – ревізії традиційних християнських засад і змісту новозавітних текстів, так що останні подаються у видозміненому, а часом і суттєво спотвореному вигляді. У статті висвітлюються процеси трансформації християнського віровчення на сучасному етапі, зокрема, аналізуються зміни положень про Церкву і церковність.","PeriodicalId":56204,"journal":{"name":"Idei","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-11-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Традиційна церковність в координатах сучасного західного християнства\",\"authors\":\"Pavlo Pavlenko\",\"doi\":\"10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(19)-78-87\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Головна проблема християнства початку ХХІ ст. – знецінення сутності християнства і, як наслідок, розмивання поняття церковності. Зважаючи на те, що сучасний віруючий потребує такого християнства, яке було б адаптованим до суспільного життя, чутливим до соціальних змін і, як наслідок, близьким йому і зрозумілим, пропонувало б Євангелію не в античних чи середньовічних імперативах, а поставало вивільненим від “сухої букви” застарілих релігійних традицій і архаїчних церковних практик, все більше західних християнських модерністів приходять до висновку, що сьогодні слід відмовитись від ідеї традиційної церковності, оскільки традиційне (історичне) християнство не відповідає духові часу. Не Церква, і навіть не вчорашнє “позацерковне християнство” постіндустріального суспільства, а тепер “нецерковне” християнство з його відмінними від ортодоксальних поглядами на Святе Письмо стає реальним об’єднанням віруючих “довкола Христа”, у такий спосіб актуалізуючи Євангелію в дискурс сучасного людства. Щоправда, подібна актуальність здобувається за рахунок “осучаснення” християнського віровчення – ревізії традиційних християнських засад і змісту новозавітних текстів, так що останні подаються у видозміненому, а часом і суттєво спотвореному вигляді. У статті висвітлюються процеси трансформації християнського віровчення на сучасному етапі, зокрема, аналізуються зміни положень про Церкву і церковність.\",\"PeriodicalId\":56204,\"journal\":{\"name\":\"Idei\",\"volume\":\" \",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-11-04\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Idei\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(19)-78-87\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Idei","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(19)-78-87","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Традиційна церковність в координатах сучасного західного християнства
Головна проблема християнства початку ХХІ ст. – знецінення сутності християнства і, як наслідок, розмивання поняття церковності. Зважаючи на те, що сучасний віруючий потребує такого християнства, яке було б адаптованим до суспільного життя, чутливим до соціальних змін і, як наслідок, близьким йому і зрозумілим, пропонувало б Євангелію не в античних чи середньовічних імперативах, а поставало вивільненим від “сухої букви” застарілих релігійних традицій і архаїчних церковних практик, все більше західних християнських модерністів приходять до висновку, що сьогодні слід відмовитись від ідеї традиційної церковності, оскільки традиційне (історичне) християнство не відповідає духові часу. Не Церква, і навіть не вчорашнє “позацерковне християнство” постіндустріального суспільства, а тепер “нецерковне” християнство з його відмінними від ортодоксальних поглядами на Святе Письмо стає реальним об’єднанням віруючих “довкола Христа”, у такий спосіб актуалізуючи Євангелію в дискурс сучасного людства. Щоправда, подібна актуальність здобувається за рахунок “осучаснення” християнського віровчення – ревізії традиційних християнських засад і змісту новозавітних текстів, так що останні подаються у видозміненому, а часом і суттєво спотвореному вигляді. У статті висвітлюються процеси трансформації християнського віровчення на сучасному етапі, зокрема, аналізуються зміни положень про Церкву і церковність.