Mul''tiversum Filosofskii al''manakh最新文献

{"title":"Щодо ієрархії у інтегральному традиціоналізмі та православній філософсько-богословській думці","authors":"Daniеl Bohatyrov, Ivan Chornomordenko","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.13","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу розуміння ієрархії у православній філософській та богословській думці, та визначенню того, як це розуміння впливає на православний світогляд. Мета статті досягається за допомогою застосування авторами методології, розробленої представниками філософської школи інтегрального традиціоналізму, оскільки остання являє собою продукт глибокого вивчення та зіставлення досвіду різних релігійних традицій, а також виявляє критерії традиціоналістського світогляду як такого, спільні для різних традицій. Зокрема, автори використовують висновки французького філософа-традиціоналіста Рене Генона про сакральну та ініціатичну природу ієрархії у традиційних суспільствах для пошуку відповідників у православній релігійній традиції. Такі відповідники автори знаходять у працях отців церкви, які вважаються канонічними для православної релігійної традиції та являють собою «становий хребет» її філософського світогляду. За підсумками проведеного дослідження, автори даної публікації виявили, що православний релігійний світогляд є ієрархічним за своєю суттю.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42893172","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Як подолати епістемічні виклики у сучасному світі: позиція Г. Скірбека","authors":"Elyzaveta Borysenko","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.7","url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні ідеї норвезького філософа Гунара Скірбека, висловлені ним у праці «Епістемічні виклики у сучасному світі», яка вийшла друком у Цюриху в 2019 р. У цей період ще широко обговорювався термін «постправда», саме тому книжка має підзаголовок: «Від «фейкових новин» та «пост-правди» до ґрунтовних епістемічних викликів у базованих на науці суспільствах ризику». Попри те, що нині активне обговорення цього терміна потроху зменшується, книжка Скірбека й досі лишається актуальною, оскільки стосується аналізу самого кризового становища в суспільстві незалежно від того, яким терміном назвуть його завтра. Відзначається, що ядром кризи сучасного світу є епістемічні проблеми, вирішення яких конче потрібне для збереження й укріплення позицій демократії. Підсумовується, що, на думку Скірбека, це можливо завдяки розвитку таких інституцій, як школа, університет і медіа, які зараз також перебувають у кризовому становищі.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47487022","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Оптика влади: соціально-філософські аспекти репрезентації груп у спільнотах","authors":"Svitlana Balinchenko","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.1","url":null,"abstract":"У статті наведено сучасні соціально-філософські дискусії, що стосуються автентичності і автономії, з огляду на реалізацію оптики влади – регулювання маркованості акторів і доступу до влади представників окремих груп у спільнотах, а також їхньої репрезентації у медіа- та правових дискурсах. Проблеми асиметрії зримості (visibility) розглянуто через соціальну репрезентацію груп, з урахуванням концепцій визнання, екзотизації й адаптації, влади і безвладдя, в яких враховано миттєвий і відтермінований комунікативний вплив зримості на соціальну згуртованість й інтеграційні процеси у спільнотах. На прикладі положень проєкту «Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2023 року», наведено оцінку деформацій зримості в українському суспільстві, а також прогнозовано ймовірний вплив стану медіа-зримості внутрішньо-переміщених осіб та мешканців непідконтрольних уряду територій України на формування сценаріїв реінтеграції тимчасово окупованих територій.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48309398","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Концепти гуманізації освіти, політики, влади в соціально-турбулентній парадигмі ХХІ століття","authors":"Oleh Kubalskyi","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.12","url":null,"abstract":"Актуалізується проблематика дегуманізаційних впливів глобального соціально-турбулентного простору на такі традиційні форми суспільної життєдіяльності, як освіта, політика, влада. Відзначається необхідність формування нових світоглядно-аксіологічних концептів у системі поглядів молоді, що виховується і формується з особистісної точки зору в середовищі нестабільності, відсутності моральної бази та етичних орієнтирів, постійної зміни сутнісних елементів життєтворчості. Доводиться, що лише потужна смисло-ціннісна основа нової парадигми гуманізації освіти і політики спроможна до уповільнення та протидії негативним тенденціям соціально-турбулентного простору. Підсумовується, що сучасні концепції гуманізації освіти, науки, політики, влади суспільства відповідають оновленій версії гуманізму – постгуманізму, яка вводить у сферу науково раціонального пошуку поряд з людиною суспільство і природу. Ці концепції трансформуються у концептуальні підходи до формування гуманістичної парадигми XXI ст. Під впливом постнекласичної науки та тенденцій постіндустріалізму вона ґрунтується на розумінні людини засобами науки, використовує апробовані досвідом знання й покладається на можливості логічної рефлексії, орієнтує на розгляд наукових досягнень крізь призму людини, в контексті становлення технологічно зручного для людини світу. Під впливом феноменології, екзистенціалізму й гуманістичної психології вона розглядає світ як автономний, цілісний і самодостатній, що здатний вільно детермінувати людську діяльність, й одночасно підкорений загальнолюдським цінностям.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42457379","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Мовчання як аргумент і риторична фігура","authors":"Olena Shcherbyna, Nataliia Kolotilova","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.8","url":null,"abstract":"У статті розглянуто специфіку мовчання як аргументу та риторичної фігури в комунікативній практиці людини. На підставі аналізу теоретичних положень сучасних розробок у царинах логіки, риторики, теорії аргументації підкреслено варіативність феномена мовчання як аргументу (аргумент до мовчання та аргумент від мовчання) і риторичної фігури (умовчання, навмисне незавершене висловлювання оратора та пауза перед відступом). На прикладі фрагменту про жінку в Євангелії від Івана, яку спіймали на перелюбі, продемонстровано, що мовчання Ісуса як риторична фігура, реалізуючи аргументативну функцію, руйнує цілі фарисеїв та книжників. На прикладі процедури весільних церемоній християнської традиції продемонстровано обов’язковість використання мовчання як аргументу в міркуваннях її учасників. Мовчання у процесі реалізації ним аргументативної функції в стратегії дій як окремих індивідів (священника), так і соціальних груп (групи присутніх під час весільної церемонії) може розглядатись як сильний аргумент, адже він виступає невід’ємною складовою формування висновку про обґрунтованість укладення шлюбу. Базуючись на ролі, яку мовчання відіграє для кожної сторони ритуалу весільної церемонії у християнській традиції, наголошено на тому, що мовчання як аргумент виступає необхідною підставою в обґрунтуванні легітимності шлюбу або невизнання його легітимності у весільних церемоніях.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47914052","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Поняття метафізики та його інтерпретація у М. Гайдеґґера","authors":"Ihor Pasitschnyk","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.6","url":null,"abstract":"Поняття метафізики від початку є проблемою: викинувши у 1 ст. до н.е. як випадкова робоча назва для позначення текстів, написаних трьома століттями раніше, утвердившись у схоластиці, а тоді набувши особливої ваги у філософії XVII–XVIII ст. – вже з ХІХ ст. воно стає також синонімом ненауковості та безглуздості. Останнє значною мірою є результатом поверхового розуміння того, що таке метафізика, але також – на ґрунтовному рівні – результатом серйозних спроб перегляду уявлення про людину як animal rationale. Однією з найпомітніших з них є філософія Мартіна Гайдеґґера. Метою статті є дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Перша частина статті окреслює проблему поняття метафізики загалом. У другій здійснюється реконструкція Гайдеґґерового аналізу поняття метафізики у його історичному контексті. Третя частина аналізує Гайдеґґерове власне використання терміна “метафізика”. І остання частина статті дискутує самé Гайдеґґерове тлумачення метафізики як проблему.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48526463","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"The Notion of Identity in the Philosophy of John Locke: Through the Influences of Religion Ideas","authors":"A. Kkhelufi","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.5","url":null,"abstract":"John Locke is one of the key figures in the history of early modern philosophy. He had a great influence on the development of philosophy, which is based on the empirical method, and on the political systems of countries. And even though his works have not been deprived of attention, some questions of his philosophy remain insufficiently disclosed. The author's deals with the religious turn in studies of John Loke. Attention is paid to the role of religion in the philosophy of the thinker. The issue of religious influences on the issue of identity is being discussed. The essence of the term “modern” is highlighted and the criteria according to which John Locke's ideas should be considered modern are indicated. The author notes that some researchers considered John Locke one of the founders of modern philosophy, while others believed that the role of the English philosopher in the development of modern philosophy was overestimated. A characteristic feature of modern philosophy is the emphasis on research and exploration. The author names the identity of John Locke a subjective identity. The main attributes of identity are: reflection, consciousness and memory. Self-reflection and meaningful self-perception allows each person to choose their own way of worshiping God. Consciousness allows a person to evaluate his actions, forms an idea of morality, the concept of sin and so on. The article deals with different meanings of the concept of identity in the religious and secular aspects. The difference - is in memory. Personal responsibility is an integral part of identity. The author of the article notes that we should make a difference between responsibility in religious and political field. Religious responsibility requires observance not only of legal law, but also of moral rules and biblical commandments.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48818122","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Питання етики та моралі у соціальних мережах","authors":"Anastasiia Oleinyk","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.4","url":null,"abstract":"Сьогоднішнє інформаційно-цифрове століття пропонує широке використання соціальних мереж. Їх застосування є повсюдним і зачіпає всі вікові групи, соціальні класи та культури. Однак, ширше використання цих засобів масової інформації супроводжується проблемами конфіденційності та етичними проблемами. Актуальність дослідження полягає у висвітленні проблеми моральної ролі людини в соціальних мережах. Мета полягає в аналізі сучасних етичних та моральних проблем, що виникли у соціальних мережах. Таким чином, об'єктом дослідження постають проблеми етики та моралі у соціальних мережах. Для досягнення мети були використані філософські та загальнонаукові методи. Серед загальнонаукових слід виокремити методи теоретичного (аналіз, узагальнення, класифікація та синтез) та емпіричного (опис та порівняння) рівнів. Також, для узагальнення аналізу літературних та власних експериментальних даних, використано бібліосемантичний метод. Доводиться, що соціальні мережі стали невід'ємною частиною життя майже кожної людини. Матеріали статті являють собою практичну цінність у низці сфер, зокрема політичній, соціальній роботі, педагогічній, освітній, кримінальному правосудді та праві.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45440591","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Місце мультимодальної арґументації в процесі ухвалення рішень","authors":"Kateryna Bura","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.9","url":null,"abstract":"Дослідження спрямоване на окреслення взаємозв’язків теорії та практики арґументації і теорії ухвалення рішень. Фокус уваги спрямований на виявлення специфіки модусів мультимодальної арґументації, що передбачає послідовне розв’язання таких завдань: а) доповнити та уточнити дефініцію терміна «арґументація» у контексті застосування арґументів в процесі ухвалення рішень; б) розвести смислове поле термінів «переконувати» та «запевняти» в контексті само-арґументації (self-argumentation); в) висвітлити роль особистісних особливостей дієвця у процесі вибору; г) дослідити особливості вербальних та візуальних арґументів у процесі ухвалення рішень. Автор виходить із браку досліджень, присвячених прикладному застосуванню теоретико-арґументативного наробку у процесі ухвалення рішень. Прийоми та методи арґументації пропонується розглянути крізь призму само-арґументації, де суб’єкт шукає підстави та надає докази для переконання і запевнення самого себе. Актуалізація цієї проблематики дає можливість залучити теоретичні здобутки філософії дії та активності, феноменології, когнітивних та комп’ютерних наук з метою розширення поля дослідження та виходу за окреслені дисциплінарні межі. Для розгляду теоретико-методологічної та джерельної бази дослідження був використаний системний підхід. Для порівняння арґументативних теорій та підходів були застосовані компаративний метод та метод аналогії. Автором обґрунтована необхідність прийняття до уваги теоретико-арґументативного наробку в контексті теорії ухвалення рішень. Дослідження на межі цих царин зумовлюють актуалізацію проблеми людини, як дієвця, як автора власних рішень, на шляху до яких постає необхідність пояснення та арґументації. Була висунута та обґрунтована гіпотеза щодо розгляду суб’єкта як одночасно адресанта і адресата в арґументативному процесі, що дало можливість підняти питання само-арґументації. У процесі останньої було проаналізовано місце різних модусів арґументації, зокрема вербального та візуального, а також наведено приклади сфер їхнього прикладного застосування. Наукові наробки в арґументативній царині відрізняються прикладним застосуванням. Уміння будувати, аналізувати та виокремлювати арґументи дають змогу не лише ретроспективно поглянути на арґументативний процес та допомогти обґрунтувати вже ухвалене рішення, але й надати перевагу певній альтернативі безпосередньо у ситуації вибору. Діалогічний характер арґументативного процесу можна тлумачити крізь призму само-арґументації, у процесі якої використовуються не лише вербальні, а й візуальні аргументи. На підставі розглянутих першоджерел продемонстровано, яким чином візуалізація інкорпорується в процес ухвалення рішень.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44060127","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Всесвіт порозуміння та властивості значущої комунікації","authors":"V. Samchuk","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.2","url":null,"abstract":"Метою статті є з'ясування потенціалу ідей англо-американської філософії кінця XIX – початку XX століття для розвитку змістовної комунікації. Увагу зосереджено на філософських ідеях, які утверджують еволюційну роль продуманої людської дії і багатогранне розуміння особистості. Доречною є та філософська теорія, що підкріплює практику і відповідає запитам досвіду. Людина конструює власну ідентичність і прагне бути активним співтворцем суспільного дискурсу, який повсякчас перебуває у стані перебудови. Сенс взаємодії виникає завдяки орієнтації у складній множині індивідуальних перспектив, що функціонують у вимірі значень, які фіксують факти сприйняття й уможливлюють визначення значущих елементів у комунікативному мереживі людських справ, намірів, бажань. Реальність урізноманітнюється, її практичні і смислові тенденції набувають нового чи альтернативного спрямування. Людей вирізняє спроможність породжувати нетривіальні пристосувальні реакції. Відтак формат суспільної взаємодії повинен сприяти передаванню неповторного досвіду особистості близькому оточенню. Принципово пам’ятати, що життєвий сенс більшості висловлювань резонує у конкретиці обставин часу, місця, справжньої та надуманої повноти досвіду. Усвідомлення абстрактності власних поглядів і відчуття дистанції до складного розмаїття явищ є необхідними формами налаштування притомної свідомості. У статті відзначено, що символічним центром будь-якої значущої суспільної практики є особа людини. Виразний рельєф цього багатогранного явища утворюють особливості мови, самоусвідомлення, здатність змінюватися, напрацьовувати переконання, відчувати налаштованість. Спільний світ є проєктом активних особистостей, до його створення вони долучаються крізь власний розвиток і обмін ідеями. Що світ людини багатший і різноманітніший, то щораз більше в ньому виникає конкретних можливостей для подальшого самовдосконалення. Навчитися помічати конструктивну дію інтелекту, його звички і вміння, ритми його активності – мета, яка вимальовується у світлі прочитання класичних і сучасних творів, присвячених філософсько-комунікативній тематиці.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45344495","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}