Mul''tiversum Filosofskii al''manakh最新文献

{"title":"Біоморфний урбанізм. Філософія розумного міста","authors":"Anton Orel","doi":"10.35423/2078-8142.2022.1.1.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.11","url":null,"abstract":"Стаття присвячена сучасним викликам охорони довкілля в урбо-просторі, що є водночас соціальними та екзистенціальними викликами людству. Розкрито суть біоморфного урбанізму як стратегії поєднання технологічного розвитку міст та збереження і розвитку потенціалу живої природи в містах. Наведено приклади такого поєднання у провідних смарт-сіті світу, проведено огляд футуристичних проектів біоморфної трансформації міст. Показано, що біоморфний урбанізм має глибинний філософський сенс, оскільки повертає сучасну людину не лише до оточуючої природи, а й до своєї власної, роблячи міське життя більш гуманним, гармонійним, естетичним, спонукаючи міських мешканців до соціальної активності. Окремо визначено перспективи втілення «синтетичного» рослинного світу у міський дизайн як частини біоморфної стратегії, «зеленої хвилі» майбутнього. Наголошується на необхідності колаборації прогресивних сил міста (влади, містобудівників, креативного класу, громадського активу) задля реалізації проектів біоморфного урбанізму.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45679261","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Socio-cultural phenomena of ethnic diversification and identity: contents and interaction","authors":"M. Kolesnichenko","doi":"10.35423/2078-8142.2021.2.2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.2","url":null,"abstract":"The article is devoted to the analysis of the role of the phenomena of ethnic diversification and identity in the social development of polyethnic countries. These phenomena are considered as complex socio-cultural constructs that are traditionally based on ethnicity, culture and social aspects of human life and the nature of their functioning depends on the specific conditions of development of a society. Based on the study of the works of domestic and foreign researchers, the contents of both phenomena are clarified, and their key characteristics are presented. Attention is drawn to the fact that in their interpretations of the phenomenon of ethnic diversification, researchers start primarily from the fact that there are representatives of different peoples and cultures in one state, united in a community based on the ethnic origin of their members. This factor is largely due to the presence of many types of identities. Particular attention is paid to the influences (positive and negative) of ethnic diversification on social processes, the role of identity in social cohesion in polyethnic countries. The contexts and fields of interaction of ethnic diversification and identity in the social space of countries with ethno-cultural diversity of their population are outlined. Attention is drawn to the historical longevity of research as the essence of the phenomena themselves, as well as their interaction. The role of ethno-political management in governance the dynamics of ethnic diversification and in the process of forming identities in order to find compromises in their interaction and achieve adequate impact of the consequences of this interaction on social processes, as well as state policy on ethno-national communities and migration. It is proposed to improve research methods of ethnic diversification based on the base of the clarification of the philosophical approach to the study of ethnic and cultural groups, the identity of which together forms the ethnic diversity of a country, and emphasizes the need to adapt them to the realities of Ukrainian ethnic diversity.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49586606","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Багатогранність наукових інтересів професора О. С. Кирилюка (ЦГО НАН України) у галузі гуманітаристики та сучасних філософських досліджень (до 70-річчя від дня народження)","authors":"Vasyl Drapoguz","doi":"10.35423/2078-8142.2021.2.2.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.11","url":null,"abstract":"Збірка статей О. С. Кирилюка включає статті, написані за доповідями на наукових конференціях з часу початку його наукової діяльності. Тематично вона охоплює філософську антропологію, культурологію, семіотику, метафізику, методологію науки, студії з фольклору, феноменологію, соціальну філософію, гелологічні дослідження тощо. Не дивлячись на таку широту наукових інтересів ювіляра, більшість статей написано у розвиток розробленої ним концепції категорій граничних підстав (народження, життя, смерті та безсмертя) та світоглядних кодів (аліментарного, репродуктивного, агресивного та інформаційного) як універсалій культури. Цим визначено й міждисциплінарну значущість його робіт, на які є посилання в соціогуманітарних публікаціях, що засвідчено у наведених у бібліографічному покажчику цитувань та посилань на них.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47011900","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Символічна логіка: повернення до витоків. Стаття ІІІ. Похідні логістичні категорії","authors":"Yaroslav Kokhan","doi":"10.35423/2078-8142.2021.2.2.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.9","url":null,"abstract":"Стаття є третьою частиною дослідження, присвяченого перегляду системи основних логічних категорій та узагальненню сучасної логіки предикатів до логіки функцій. В тексті розрізнено і протиставлено сучасну фреґевську та пропоновану автором ультрафреґевську логістики, описано аргументи та значення функцій, аргументи відношень, самі відношення, множини (класи) та підмножини (підкласи) як похідні категорії ультрафреґевської логістики. Логістика є частиною металогіки, незалежною від семантики. Фреґевська логістика – це металогічна теорія, заснована на четвірці ; вона породжує логіку предикатів. Ультрафреґевська логістика заснована на четвірці , де поняття функція є узагальненням поняття предиката, а поняття представлення є узагальненням поняття рівності; ця логістика породжує функційну логіку. Відношення є похідною і навіть означуваною категорією ультрафреґевської логістики. А саме, відношення — це представлення функціями (одного з їхніх аргументів). Ми показуємо, що історично Фреге міг ввести відповідне означення, а також поняття (категорію) представлення, але, на жаль, відкинув такий хід думки. Далі показано, що кожне n-місне відношення може бути розв’язане щодо деякого свого аргумента за допомогою деякої (n–1)-місної функції. Множина, або клас, є похідною і неозначуваною категорією ультрафреґевської логістики. Універсальним способом введення множин є принцип абстракції Фреґе. Ми формулюємо цей принцип для функційної логіки і показуємо, що поняття множини є кванторним поняттям, а тому існує двоїсте екзистенційно-кванторне поняття непорожньої підмножини, що передбачається тим самим принципом абстракції.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45675519","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Гайдеґґерова відмова від екзистенціалізму","authors":"Larysa Mandryshchuk","doi":"10.35423/2078-8142.2021.2.2.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.8","url":null,"abstract":"В Україні, як і в усьому світі, Гайдеґґера доволі часто називають екзистенціалістом. Проте сам Гайдеґґер заперечив будь-яке своє відношення до екзистенціалізму. Ця плутанина зумовлена тим, що німецькомовні назви такі, як Existenzphilosophie, Existentialismus, Existentialphilosophie при перекладі на інші мови часто підмінювалися одна одною. А також і тим, що Сартр подав власну класифікацію екзистенціалістів, яка була популярною і часто використовувалася. У цій класифікації Сартр зарахував Гайдеґґера до представників атеїстичного екзистенціалізму, оскільки хибно зрозумів деякі його філософські тези про «сутність» Dasein. Гайдеґґер заперечив свою належність до екзистенціалізму, вказавши на помилковість розуміння Сартром його поняття екзистенції. Якщо Гайдеґґерову філософію й відносити до екзистенційної традиції, то вона радше має мати назву екзистенціальна філософія (Existentialphilosophie), а не – екзистенціалізм.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46048096","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Dmytro Ivanovich Chyzhevśkyi – Ukrainian-Russian Scholar, Professor In Germany","authors":"B. Flickinger","doi":"10.35423/2078-8142.2021.2.2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.7","url":null,"abstract":"This is an intellectual-biographical research essay on D. I. Chyzhevśkyi (1894-1977), the internationally renowned Ukraine scholar, expert on the history of philosophy, on Russian and Ukrainian philology and Slavic-German intercultural relations. He studied at Saint Petersburg University 1911-1913 and at Kyiv University 1916-1919 where he graduated with distinction. His would have been a promising academic career, however, in 1921, for political reasons Chyzhevśkyi felt compelled to leave Ukraine. He went to Germany, studied with E. Husserl in Freiburg/Breisgau, met M. Heidegger, H.-G. Gadamer and other young influential German philosophers. But political transformations again changed the course of his life. Despite the hardships he had to cope with in the following years he was incredibly productive in publishing, engaged actively in the famous Prague Linguistic Circle and in the first Conferences of the Hegel Association. He became Assistant Professor of Slavonic studies at Harvard University and from 1956 professor at Heidelberg University. Still, his success was not without a drop of bitterness. As an émigré Chyzhevśkyi remained a foreigner in his adopted country. The essay is based on original documents from German archives: institutional files and private letters, many of them yet unknown. Moreover, the article benefits from its author’s personal acquaintance with Chyzhevśkyi in his late Heidelberg years, 1960s and 1970s.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44091934","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Музика в бутті людини: інтегральний підхід","authors":"Olena Osadcha, Ivan Chornomordenko","doi":"10.35423/2078-8142.2021.2.2.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.3","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі осмислення впливу музики на буття людини. Сучасні реалії вимагають переглянути чимало аспектів впливу музичного мистецтва, кожен з них має свою специфіку, наділений відповідними функціями. У результаті відбувається оновлення музичної етики, естетики, психології, філософії. Застосовуючи інтегральний підхід визначається чітка система координат, за якою можливий подальший детальний розгляд теми: наводяться фундаментальні лінії сприйняття музики, які описують різні боки буття людини й способи взаємодії з музикою в кожному з наведених вимірів. Також розглядається вплив і створення музики з позиції рівнів свідомості інтегральної постметафізики(від магіко-анімічного до метарозуму), надається об’ємна цілісна картина, яка відкриває для нас нові грані поставленого питання і стимулює подальші дослідження.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48224111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аргументативний аналіз міфологем доктрини «рускій мір»","authors":"Xenija Zborovska","doi":"10.35423/2078-8142.2021.2.2.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.1","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз двох базових ідеологем доктрини «руский мір»: міфу про три братні народи та міфу про тисячолітню історію Росії-Русі та неперервну генеалогію «від Володимира до Володимира». Постулюється, що ідеологія «руского міра» не відповідає за визначенням критеріям чіткості, ясності, однозначності; значення її ключових понять є максимально варіабельними, залежать від контексту, використовують з підміною сенсу у загальнозначущих формулюваннях, де не передбачається уточнення нестандартного вживання терміну; відбувається підміна ідентичностей, через що можлива маніпуляція історичними фактами та пам’яттю народу; такі неформальні логічні хиби, як звернення до сили, звернення до страху, несправжній шотландець, оптова угода та отруєння джерела використовуються повсякчас російськими ідеологами в своїх аргументативних практиках. Окремо акцентується увага на зверненості російських міфологем до минулого, до спільної історії, пам'яті, на побутуванні апеляції до традицій та обрядів, що становлять той базис російської «православної» ідеології, який дає змогу говорити про тисячолітню історію цього політичного утворення. При цьому, зміна державних режимів, ідеологій, цілей та геополітичного статусу ніяк не впливають на цілісність і неперевність цієї тисячолітньої історії. Авторка акцентує увагу на тому, що масив ідеологічних міфів Росії не можна назвати виваженою системою політичних догм, це радше ризоматична система маніпуляцій, плинність якої забезпечує їй можливість ухилятись від контраргументів та виявлення історичних підмін.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44784305","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Українське декоративне ужиткове мистецтво – набуток духовної спадщини етносу","authors":"Аlla Hotsalyuk","doi":"10.35423/2078-8142.2021.2.2.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.6","url":null,"abstract":"Проблематика впливу інновацій на розвиток декоративного ужиткового мистецтва є дискусійною та потребує глибоких професійних досліджень, оскільки пов’язана з технологічним поступом людства. Українське декоративне ужиткове мистецтво є тим виразником, що формує самобутність нашої нації. Інноваційний поступ кваліфікується як явище небезпечне. Особлива його небезпечність виявляється у трансформації ужиткового декоративного простору українців. Зручність сучасних інноваційних технологічних рішень віддаляє від традиційного спадкового укладу та швидко впливає на людину, формуючи нові цінності та будуючи людину як відірвану від традицій особистість. Така особистість основними цінностями для себе сприймає зручність, технологічність, мобільність простору. Досліджено, що глобалізація породжує неоднозначні процеси: підштовхуючи українське мистецтво та мистецтво інших європейських країн до національної ідентифікації, спрямовуючи до пошуків архетипів своєї культури, повертаючи до національної культурної спадщини. Важливими рисами сучасного декоративного ужиткового мистецтва є простота та мобільність, оптимальність використання простору і водночас створення затишку. Зроблено висновок, що бачення неотрадиціоналізму позначилися на створенні речей декоративного ужиткового мистецтва, які втілюються завдяки різноманіттю художніх стилів та напрямків, коли вживаються сучасні технології та матеріали. Етнокультурна еволюція в дизайні інтер’єру й побутових речей вплинула на формування художніх стилів, рухів та є суголосною з процесами інновацій в технологічній сфері. Сучасному декоративному ужитковому мистецтву притаманне поєднання сучасних інноваційних тенденцій з традиційними підходами.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42052912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дискусії сучасної когнітивістики та філософії щодо природи патологічності суб'єкта","authors":"Violeta Skyrtach, Halyna Diakovska, Roman Martynov","doi":"10.35423/2078-8142.2021.2.2.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.10","url":null,"abstract":"Мета роботи полягає в аналітиці сучасних когнітивних та філософських досліджень патологічності суб’єкта. За допомогою феноменологічного методу були досліджені онтологічні умови конституювання суб’єкта в філософсько-клінічному дискурсі та смисл його існування. Проте, виявилося, що феноменологія не долає об’єктність фізикалізму, формально стверджуючи унікальність Dasein, але фактично ізолюючи девіантів у межах особистісного внутрішнього простору. У статті використовувалися методи міждисциплінарної епістемології насамперед структурно-семіотичні, які дозволили осмислити матеріали, де традиційна філософська проблематика суб’єкта синтезована із клінічними текстами. Науковою новизною є філософсько-клінічна аналітика патологічності суб’єкта, яка спрямована на елімінацію категоріальної матриці фізикалізму в контексті інтеграції різноспрямованих філософських дискурсів. У діахронічному зрізі філософської традиції визначені діагностичні та терапевтичні стратегії переосмислення метафізики суб’єкта, що утворили предмет парадигмального узагальнення філософсько-клінічного дискурсу у горизонті сучасності. Показана необхідність трансформація концептуалізацій суб’єкта з орієнтованих на власне ствердження та автономію (тобто патологічних суб’єктів) у теорії, які нормальність суб'єкта пов'язують із відповідальністю та турботою про суще. Досліджено, що когнітивістська реставрація біологізму в клінічних теоріях суб’єктивності є симптомом того, що сучасна філософія втратила актуальний зв’язок з дискурсом клініки. Проаналізований філософський дискурс патології суб’єкта, який сформований доробками екзистенціально-феноменологічної традиції та представниками соціокультурної антропології хвороби парадигми. Доведено розуміння вад особистісного розвитку, за виключенням органічних патологій, як вкорінених не в тілесності особистості, а як похідних від системи відносин, у яких даний суб’єкт бере участь.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43221854","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}