Аграрні інновації最新文献

{"title":"Значення біопрепаратів у підвищенні рентабельності вирощування ячменю озимого в умовах Південного Степу України","authors":"Валентина Васильевна Гамаюнова, Анна Олександрівна Кувшинова, Т.В. Бакланова","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.6","url":null,"abstract":"Мета. Визначити основні показники економічної ефективності вирощування ячменю озимого, встановити вплив на її складові сортових особливостей та ресурсоощадного живлення з використанням сучасних біопрепаратів для позакореневих підживлень посіву рослин у основні періоди вегетації. Методи. Дослідження з чотирма сортами ячменю озимого проводили в навчально науково практичному центрі Миколаївського національного аграрного університеті на чорноземі південному. Дослід двофакторний, фактор А-сорт: 1. Достойний (стандарт); 2. Валькірія; 3.Оскар; 4. Ясон. Фактор В – позакореневі підживлення: 1. Контроль (обробка водою); 2. Азотофіт; 3. Мікофренд; 4. Меланоріз; 5. Органік баланс. Агротехніка вирощування ячменю озимого була загальноприйнятою, окрім факторів, що взято на вивчення. Усі елементи технології та визначення проводили відповідно методичних зональних рекомендацій та ДСТУ. Результати. Проаналізовано вплив добору сорту й проведення позакореневих підживлень взятими на дослідження біопрепаратами на складові чинники економічної ефективності. Встановлено, що вартість вирощеного зерна ячменю озимого істотно змінювалася і коливалась залежно від сорту, біопрепарату, фази його використання та кількості підживлень. Аналогічно за впливу зазначених заходів змінювалися й показники умовно чистого прибутку, рівня рентабельності та собівартості. Проте із залученням для підживлення біопрепаратів перші два чинники економічної ефективності збільшувалися, а собівартість вирощування одиниці продукції, навпаки, знижувалася. Найсприятливіші економічні показники забезпечувало вирощування сортів Валькірія та Оскар, а із біопрепаратів – використання Органік балансу і Азотофіту. Висновки. Встановлено, що ресурсоощадна оптимізація живлення ячменю озимого позитивно позначалась на всіх чинниках, які характеризують економічну ефективність і рентабельність вирощування цієї культури. Вони залежали і змінювалися за впливу сорту, дібраного для позакореневої обробки біопрепарату та кількості підживлень.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"17 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141117157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Основні фітофаги агроценозів капусти білоголової пізньостиглої в умовах Лісостепу Західного","authors":"Іван Іванович Мостовʼяк, І.В. Крикунов, Іван Іванович Сеник, Ю.В. Гойсюк, Г.П. Сидорук","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.19","url":null,"abstract":"Метою досліджень було провести моніторинг фітосанітарного стану посівів капусти білоголової в умовах західного Лісостепу України та встановити видовий склад домінуючих ентомофагів культури. Матеріали та методика дослідження. Дослідження проводилися протягом 2022–2023 рр. у господарствах Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей, які спеціалізуються на вирощуванні овочевих культур і в структурі посівних площ яких є капуста білоголова. Починаючи з травня місяця (сівба або висадка розсади пізньостиглої капусти білоголової) і до настання технічної стиглості, проводилися спостереження за появою ентомофагів досліджуваної культури. Чисельність шкодочинних комах фіксувалася відповідно до існуючих методик. Результати. Дослідженнями встановлено, що вирощування капусти білоголової пізньостиглих сортів та гібридів в умовах Лісостепу західного супроводжується значним поширенням її шкідників і цей процес триває протягом всього вегетаційного періоду. В період досліджень найбільшого поширення набули хрестоцвіті блішки (Phyllotreta crusiferae, Goeze), капустяна попелиця (Brevicoryne brassicae L.), білокрилка капустяна (Aleyrodes proletella.), капустяна міль (Plutella maculipennis Curt.), капустяна совка (Mamestra brassicae L), тютюновий трипс (Thrips tabaci Lin.), іспанський слимак (Arion lusitanicus Mabille або Arion vulgaris Moquin-Tandon). Частина із зазначених фітофагів легко контролюється хімічними засобами захисту рослин (хрестоцвіті блішки, попелиці, лускокрилі шкідники – молі, совки), в той же час, таких представників шкодочинної ентомофауни, як білокрилка капустяна, тютюновий трипс та іспанський слимак, можна віднести до важкоконтрольованих. Це створює серйозну загрозу для агроценозів капусти пізньостиглої білоголової. Висновки. Для моніторингу стану посівів капусти білоголової пізньостиглої в західному Лісостепу України протягом періоду вегетації рекомендовано застосування засобів захисту рослин для зменшення чисельності шкідників, використовуючи сучасні системи захисту рослин спрямовані насамперед на підвищення стійкості рослин і створення умов, що обмежують розмноження й шкідливість ентомофагів.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"7 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141117715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вологість насіння кукурудзи – технологічне значення та методи визначення","authors":"М.Я. Кирпа, Т.М. Лук’яненко","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.23","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити і встановити методи визначення вологості насіння гібридів кукурудзи з урахуванням їх фізико-механічних і гігроскопічних властивостей, удосконалити чинний метод, запроваджений правилами ДСТУ. Методи. Польовий, статистичний (статистична обробка результатів досліджень), порівняльно-розрахунковий. Результати. Досліджували особливості визначення вологості насіння з качанів кукурудзи у вологому стані. Кожен качан розламується надвоє, з місця розлому вилущується потрібна кількість насінин. За такої методики насінина не ушкоджується, зберігається цілою, на відміну від вилущування насінин по довжині качана, як зазвичай рекомендується і призводить до неповного вилущування, а отже неточності в аналізуванні вологості. Нова методика відбирання насіння відповідає особливостям їх підсихання в межах качана кукурудзи. В наших дослідах вологість із середньої частини качана відрізнялася від типової в межах 0,6–1,2 %, що є цілком задовільним для такого аналізування. Встановлено значну різноякісність насіння за показником його вологості у межах одного качана та в процесі достигання. По мірі достигання співвідношення істотно змінювалось, у фазі повної стиглості насіння з верхівки качана було найбільш сухим, його вологість була нижчою, на 4.8–12,4 % порівняно із середньою і нижньою частинами. При цьому слід додати, що відбір наважки насіння із середньої частини качана є порівняно легким за всіма фазами стиглості, навіть у разі підвищеної збиральної вологості. Визначення вологості насіння кукурудзи з качанів слід проводити безпосередньо у день їх відбору, це підвищує точність і об’єктивність аналізування. У разі перенесення строків аналізування вологі качани необхідно зберігати в умовах охолодження та запакованими у вологонепроникний матеріал. В такому разі качани слід охолодити відкритими, а вже після охолодження пакувати. У протилежному випадку, за нашими спостереженнями, у пакуванні виникає конденсат вологи, який впливає на результат аналізування вологості насіння. Визначення вологості насіння кукурудзи здійснювали за двома термостатними методами, які мають різну методику аналізування. Проведено порівняння обох методів визначення вологості на прикладі насіння гібридів кукурудзи, які мали різну консистенцію ендосперму-зубоподібну і кременисту-зубоподібну. Виявлено, що методи призводять до різних результатів за вологістю. Різниця між обома методами становила в межах 0,9–1,1 %, що є досить відчутним і підтверджується математичною обробкою результатів на достовірність. Отже, за чинним методом ДСТУ 4138 і експозиції сушіння 40 хвилин видалення вологи з насінин може бути неповним і призводити до неточності аналізу. Тобто, чинний метод потребує коректування в частині збільшення експозиції до 60 хвилин. Досліджено вплив тривалості розмелу наважки (упродовж 30 і 60 с) в процесі аналізування вологості насіння залежно від ботанічного типу. За зубоподібної насінини скорочення експозиції в 2 рази відчутно і доказово не впливало на результат аналізу, за кремнисто-з","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"127 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141115611","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив передпосівної стимуляції насіння на продуктивність льону олійного","authors":"Ю.В. Воропай, О.В. Чигрин, Л.М. Поташова","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.5","url":null,"abstract":"Льон олійний – перспективна та конкурентоспроможна культура серед олійних, яка здатна замінити частину соняшнику у структурі посівів, не зашкодивши при цьому економіці господарювання. Вирощування льону олійного обходиться в 1,1–1,3 рази дешевше від вирощування соняшнику. Тому постає актуальне питання розширення посівних площ льону олійного та вдосконалення елементів технології вирощування. Метою досліджень було встановлення впливу передпосівної обробки насіння різними фізіологічно активними препаратами на продуктивність і урожайність рослин льону олійного. Методи досліджень. Експериментальні дослідження проводили на базі ННВЦ «Дослідне поле» Державного біотехнологічного університету в 2020–2021 рр. Польовий дослід було поставлено за повною факторіальною схемою відповідно до загальноприйнятої методики. Дослідження проводили з різними фізіологічно активними препаратами: Радіфарм, Вимпел, Поліміксобактерин та Вітазим. За контроль брали необроблене насіння. Обробку насіння проводили напередодні сівби. Насіння обробляли методом напівсухого протруєння. Результати. Дослідженнями установлено, що на продуктивність рослин та врожайність льону олійного впливали досліджувані фізіологічно активні препарати. Було доведено, що Радіфарм, Вимпел, Поліміксобактерин та Вітазим мали різний вплив на елементи структури врожаю культури в роки проведення досліджень. У 2020 році дія досліджуваних препаратів була більш значною у порівнянні з 2021 роком. Стимуляція насіння препаратами Радіфарм та Вимпел стабільно по роках забезпечувала найбільшу прибавку врожаю насіння льону олійного на рівні 2,4 та 1,6 ц/га. Найменша прибавка урожайності в середньому за два роки була на варіантах обробки насіння Поліміксобактерином та Вітазимом і становила 0,8 і 0,4 ц/га. Висновки. Досліджувані фізіологічно активні препарати мали суттєвий вплив на продуктивність рослин льону олійного. Стимуляція насіння препаратами сприяла збільшенню висоти рослин, кількості бічних пагонів та коробочок, маси тисячі насіння та врожаю культури. Дворічними даними доведено, що ефективність досліджуваних препаратів залежала від погодних умов в період вегетації досліджуваної культури. Серед досліджуваних регуляторів росту слід відмітити ефективність препарату Радіфарм, який в середньому за два роки досліджень забезпечив максимальну врожайність насіння льону олійного на рівні 16,4 ц/га (прибавка до контролю 19,7 %).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"82 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141114011","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Динаміка формування продуктивності картоплі залежно від строків садіння","authors":"Я.Ю. Марценюк","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.16","url":null,"abstract":"В Україні за останні декілька десятиліть відмічена чітко виражена тенденція до потепління обумовлена загальними планетарними змінами клімату, що призвело до зменшення річної суми опадів, нерівномірності їх випадання впродовж року і за окремі роки, що у свою чергу призводить до збільшення кількості посух у найбільш критичні періоди формування урожайності сільськогосподарських культур, в т.ч. і картоплі. В результаті глобальних, кліматичних змін зона на півдні Полісся стала теплішою, що характеризується коротшою і теплішою зимою, найбільш тривалим і теплим вегетаційним періодом. Це значною мірою змінило умови зростання і формування урожаю картоплі, що потребує перегляду класичних підходів до вирощування культури. В рамках наукового дослідження, проведеного впродовж 2020–2023 років розглянуто проблему залежності біометричних показників і врожайності картоплі в залежності від строків садіння в умовах південного Полісся України. Встановлено, що оптимальним терміном садіння є друга–третя декади квітня, оскільки у даних варіанта встановлено найвищу польову схожість: Радомисль – 92,2 %, Мирослава – 96,1 %; склалась сприятлива динаміка формування листкової поверхні, і як результат забезпечення ефективної реалізації фотосинтетичного потенціалу насаджень картоплі: Радомисль – 3,215 та Мирослава – 3,673 млн. м2/га×- діб. За роки досліджень урожайність раннього сорту Радомисль за першого строку садіння складала 31,6 т/га, за другого – 29,1, третього – 23,2, середньостиглого сорту Мирослава – 40,1, 41,5 та 36,2 т/га відповідно. За результатами кореляційного аналізу встановлено пряму кореляційну залежність між врожайністю та коефіцієнтом використання ФАР (r = 0,988). Строк садіння істотно впливає на вміст крохмалю у бульбах. Якщо за першого та другого строку садіння він істотно не змінювався та становив відповідно у сорту Радомисль 12,8–13,2 %, у сорту Мирослава – 16,9–17,7 %, тоді як за третього строку відсоток вмісту крохмалю у бульбах знизився на 1,95 у сорту Радомисль та на 2,6 у сорту Мирослава.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"117 45","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141115865","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Урожайність зерна гороху залежно від передпосівної обробки насіння та оптимізації живлення в умовах Південного Степу України","authors":"Валентина Васильевна Гамаюнова, Віктор Миколайович Єрмолаєв","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.33","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.33","url":null,"abstract":"Мета. Визначити за результатами досліджень 2021-2023 рр. реакцію рослин гороху посівного на оптимізацію живлення на ресурсоощадних засадах та вплив на формування врожаю зерна. Удосконалення системи живлення базувалась на допосівному внесення комплексного мінерального добрива N15P15К15, обробці насіння до сівби та проведенні позакореневого підживлення посіву рослин сучасними біопрепаратами й мікродобривами на початку бутонізації. Методи. Сорт гороху Мадонна вирощували на чорноземі південному на дослідних полях Навчально-науово-практичного центру Миколаївського НАУ, що має середню забезпеченість доступним азотом та підвищену рухомим фосфором і обмінним калієм. Горох висівали після пшениці озимої. Дослід двохфакторний: фактор А- обробка насіння перед сівбою: водою (контроль); препаратом Нановітмікро 1 л/т зерна, фактор В – фони живлення рослин: 1. Контроль; 2. N15P15K15; 3. Нановіт 1 л/га; 4. N15P15K15 + Нановіт 1 л/га; 5. Органік Д-2М 2л/га; 6. N15P15K15 + Органік Д-2М 2 л/га; 7. Бор 1 л/га; 8. N15P15K15 + Бор 1 л/га. Позакореневі підживлення проводили на початку фази бутонізації рослин. Усі елементи технології, відбір снопових зразків рослин, визначення, облік урожаю, статистичну обробку отриманих результатів проводили згідно методичних рекомендацій та ДСТУ. Результати досліджень. За даними проведених трирічних досліджень з культурою гороху посівного сорту Мадонна з удосконалення оптимізації живлення рослин на засадах ресурсозбереження встановлено, що передпосівна обробка насіння препаратом, допосівне внесення комплексного мінерального добрива N15P15K15 та проведення позакореневих підживлень сучасними біопрепаратами і мікроелементами, позитивно позначилось на рівнях урожайності зерна. Визначено, що лише передпосівна обробка насіння забезпечує підвищення врожайності зерна на 7,5 % у контролі та до 10,5 % залежно від варіанту удобрення. За поєднання внесення комплексного мінерального добрива N15P15K15, обробки насіння перед сівбою та проведення позакореневого підживлення врожайність зростає на 31,6-43,3 %. Зазначене засвідчує доцільність впровадження ресурсоощадної оптимізації живлення з використанням для обробки посівів гороху Нановіту (1л/га), Органік Д-2М (2 л/га) та бору (1 л/га) у фазу початку бутонізації. Витрати на проведення таких заходів у складі елементів технології є незначним, а прирости врожаю формуються істотними. До того ж добре відомо, що чим вищою є врожайність зерна, тим більше буде залишатись післязбиральних залишків та біологічно фіксованого азоту в ґрунті. Висновки. Встановлено, що застосування передпосівної обробки насіння, проведення позакореневих підживлень біопрепаратом і мікроелементми істотно збільшують врожайність зерна гороху. Значно вищою вона формується у сприятливі за зволоженням роки вирощування.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"36 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141117757","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив норми висіву та сорту за різних способів сівби на рівень біологічної урожайності товарного насіння коноплі технічної","authors":"О.С. Гораш, Р.І. Климишена, В.М. Сучек","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.8","url":null,"abstract":"Мета досліджень – встановити залежність біологічної урожайності товарного насіння конопель технічних від сорту та норм висіву за звичайного рядкового та широкорядного способів сівби. Методи. Дослідження виконані впродовж 2018–2020 рр. в Закладі вищої освіти «Подільський державний університет» в умовах Західного Лісостепу України. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи, як польовий, лабораторний, аналіз, конкретизація, узагальнення. В експеримент включені технологічний фактор А – норми висіву насіння за ширини міжрядь у посівах 15 см – 1,2; 1,8; 2,4; 3,0; 3,6 млн. шт./га та 45 см – 0,6; 0,9; 1,2; 1,5; 1,8 млн. шт./га та біологічний фактор В – сорти коноплі ЮСО-31, Гляна та Глесія. Розміщення ділянок коноплі технічної – систематизоване ярусне. Кількість повторень – чотириразова. Облік урожаю товарного насіння сортів коноплі технічної проводили методом обмолоту пробних снопів. Результати. Доведено, що норма висіву, як фактор технологічного характеру в управлінні інтегральним показником урожайності товарного насіння конопель належить до ефективних чинників за впливом на рівень біологічної урожайності. Встановлено також значущість біологічного фактора, тобто залежність урожайності від сорту. Висновки. Встановлено, що за умови звичайного рядкового способу сівби істотно найвище інтегральне значення біологічної урожайності товарного насіння отримано при нормі висіву 1,8 млн. шт./га. Показники конопель технічних становлять для сорту Глесія у 2018 р. – 1605 кг/га, у 2019 р. – 1476 кг/га, у 2020 р. – 1644 кг/га; для сорту Гляна у 2018 р. – 1472 кг/га, у 2019 р. – 1305 кг/га, у 2020 р. – 1466 кг/га; для сорту ЮСО-31 у 2018 р. – 1072 кг/га, у 2019 р. – 1048 кг/га, у 2020 р. – 1116 кг/га. За умови широкорядного способу сівби достовірно найвищий біологічний рівень урожайності товарного насіння коноплі технічної отримано при нормі висіву 0,6 млн. шт./га для сорту Глесія у 2018 р. – 1739 кг/га, у 2019 р. – 1755 кг/га, у 2020 р. – 1819 кг/га; для сорту Гляна у 2018 р. – 1556 кг/га, у 2019 р. – 1454 кг/га, у 2020 р. – 1641 кг/га; для сорту ЮСО-31 у 2018 р. – 1282 кг/га, у 2019 р. – 1208 кг/га, у 2020 р. – 1379 кг/га.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"117 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141115879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Еколого-економічна модель формування ланцюга доданої вартості щодо вирощування лікарських рослин","authors":"А.В. Запталова","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.31","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.31","url":null,"abstract":"Мета дослідження розробити та удосконалити еколого-економічна модель формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин. Методи У проведеному дослідженні були використані такі методи як наукова абстракція та аналіз для вивчення сучасних трендів у сфері культивування лікарських рослин. Для розгляду поточного стану ринку медичних рослин також застосовувався аналітичний підхід. Результати. У статті висвітлено етапи формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин. Розроблено концептуальну модель еколого-економічна формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин. Визначено, що концептуальна модель еколого-економічного формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин враховує комплексний підхід до вирощування, переробки та реалізації лікарських рослин, з акцентом на екологічні та економічні аспекти. Доведено, що реалізація еколого-економічної моделі вимагає комплексного підходу, що включає залучення інвестицій, підтримку держави, розвиток партнерських відносин між бізнесом, науковими установами та громадськістю. Такий підхід не тільки сприятиме сталому розвитку аграрного сектора, але й забезпечить збалансоване використання природних ресурсів, підвищення якості життя населення та зміцнення екологічної безпеки. Адже дана модель екологічно та економічно відповідального розвитку ланцюга вартості в сфері вирощування лікарських рослин представляє собою інтегрований підхід, який поєднує принципи екологічної стійкості з економічною ефективністю на кожному кроці від посадки до збуту продукції. Висновки. Основна мета цієї моделі полягає у зниженні шкідливого впливу на навколишнє середовище шляхом застосування методів органічного сільського господарства, економії природних ресурсів та впровадження безпечних для довкілля технологій. Водночас, модель прагне збільшити вартість продукції за допомогою нововведень, підвищення якості та стратегій брендування.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"108 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141115793","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив метеорологічних умов на урожайність пшениці озимої, кукурудзита ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації за поєднаного використання з КАС‑32","authors":"С.В. Мунтян, Михайло Іванович Федорчук","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.9","url":null,"abstract":"Метою було встановити вплив метеорологічних умов таких як температура, опади і випаровування та суми активних температур на урожайність пшениці озимої, кукурудзи та ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації 3,4-диметилпіразолфосфату при сумісному внесенні з різними нормами карбамідно-аміачною сумішшю (КАС‑32). Методи. Впродовж 20182021 рр. проводили дослідження в умовах науково-дослідного пункту СТОВ «Дружба Нова» Варвинського р-ну Чернігівської обл. (відділення агрохолдингу Кернел) на чорноземі типовому малогумусному. Однофакторний дослід. Контрольний варіант N10P30K40 (умовно без азотних добрив). КАС‑32 нормою згідно з варіантами досліду, інгібітор нітрифікації 3,4‑диметилпіразолфосфат вносили навесні після відновлення вегетації, відповідно варіанти досліду (Фон+N100+ІН, Фон+N120+ІН, Фон+N120, Фон+N120+ІН, Фон+N130+ІН та Фон+N130). Результати. Згідно результатів досліджень за період з березня по квітень в 2018 та 2019 роках спостерігалось різке підвищення середньодобових температур з -3,4 0С та 3,3 0С до 11,3 0С та 10,4 0С. Загальна кількість суми активних температур за 2018 рік була найвищою та на кінець вегетації у вересні місяці складала 2321,9 0С. Сума опадів була на кінець вегетації у вересні 2021 року була найвищою по роках досліджень та становила 509,9 мм. По 2018–2021 роках досліджень на пшениці озимій найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по варіантах досліду 37,2 ц/га, 80,0 ц/га, 81,4 ц/га та 74,0 ц/га. Дещо нижчою урожайність була в 2020 році по варіантах досліду відповідно 37,7 ц/га, 72,0 ц/га, 72,5 ц/га та 68,5 ц/га. На кукурудзі урожайність була найвищою в 2018 та 2021 роках та становила по варіантах досліду в 2018 році 86,0 ц/га, 110,2 ц/га, 105,6 ц/га та 99,7 ц/га та в 2021 році 85,7 ц/га, 111,9 ц/га, 99,5 ц/га та 97,7 ц/га. Урожайність кукурудзи була нижчою в 2019 та 2020 роках та була відносно на одному рівні в ці два роки. Урожайність по ріпаку озимому була найвища в 2018 році в порівнянні з 2020 та 2021 та становила по варіантам досліду 31,2 ц/га, 37,0 ц/га 38,5 ц/га та 34,5 ц/га. В 2019 році досліди по ріпаку озимому не проводились. Висновки. В результаті досліду в 2018–2021 роках по використанню інгібітора нітрифікації сумісно з різними нормами КАС‑32 найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по пшениці озимій (37,2–81,4 ц/га), кукурудзі (86,0–110,2 ц/га) та ріпаку озимому (31,2–38,5 ц/га). Вища врожайність в 2018 році по всім досліджуваним культурам корелюється в більшій мірі з сумою активних температур яка на кінець вегетації у вересні була найвищою по роках досліджень та складала 2321,90С.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"48 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510321","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Формування біометричних показників рослин таврожайності ячменю ярого залежно від позакореневих підживлень в умовах Північного Степу України","authors":"Вероніка Іщенко, Г.М. Козелець, О.Д. Губарєв","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.4","url":null,"abstract":"Мета. Провести аналіз та порівняння урожайності та елементів індивідуальної продуктивності під впливом позакореневих підживлень макро- та мікродобривами при вирощуванні ячменю ярого в умовах Північного Степу. Методи. Дослідження проводилися в Інституті сільського господарства НААН продовж 2020–2022 рр. Вивчався вплив позакореневих підживлень макро- та мікродобривами на формування біометричних показників рослин та врожай ячменю ярого. Технологія вирощування загальноприйнята для зони Степу. Польові дослідження виконано відповідно до загальноприйнятих методик. Результати. У результаті досліджень встановлено, що позакореневі підживлення макро- та мікродобривами сприяли покращенню умов живлення рослин, що позитивно вплинуло на площу листкової поверхні та густоту продуктивного стеблостою рослин ячменю ярого. Ефективність позакореневих підживлень залежала від форми добрив та потреби в макро- та мікроелементах при сівбі після різних попередників. Висновки. В умовах нестійкого зволоження Північного Степу вищу урожайність 5,35 т/га після сої отримали у варіанті підживлення Карбамід (10 кг/га) + Сульфат магнію (2 кг/га), після пшениці озимої – 3,53 т/га при внесенні Авангард Р зернові (2 л/га), соняшнику – 4,34 т/га, Карбамід (5 кг/га) + Сульфат магнію (2 кг/га) + Авангард Р зернові (2 л/га); кукурудзи на зерно – 3,55 т/га у варіанті Сульфат магнію (2 кг/га). Розмах варіювання R (maxmin) урожайності ячменю по варіантах підживлень при сівбі після сої склав 0,46–1,09 т/га за коефіцієнта варіації V = 3,2–6,3 %, після пшениці озимої – 0,44–0,96 т/га і 4,9–10,3 %, після соняшнику – 0,54–1,03 т/га і 3,9–9,0 % та кукурудзи на зерно – 0,40–0,68 т/га і 3,6–9,0 %.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"26 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510511","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}