Аграрні інновації最新文献

{"title":"85 років з дня народження Нетіса Івана Тимофійовича","authors":"Раїса Анатоліївна Вожегова","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.30","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.30","url":null,"abstract":"85 років з дня народження Нетіса Івана Тимофійовича","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"29 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510298","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Безвідходна технологія вирощування кавуна на насіння","authors":"В.І. Книш, О.С. Шабля, С.Т. Мельник","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.5","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити агрофізичні та агрохімічні властивості ґрунту, перебіг фізіологічних процесів у рослинахкавуна під дією окремих елементів та технології вирощування в цілому, визначити їх вплив на підвищенняякості насіння. Розробити безвідходну технологію вирощування кавуна на насіння для незрошуваних умовпівденного Степу України. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний аналіз. Результати.Встановлено, що найбільші запаси продуктивної вологив метровому шарі ґрунту на час сівби кавуна створюються за глибокого основного обробітку ґрунту – від110,3 мм до 114,6 мм та мілкого обробітку + щілювання – від 110,2 до 112,2 мм. Найменші запаси продуктивної вологи накопичуються при проведенні мілкого основного обробітку ґрунту – від 90,2 до 94,2 мм.Внесення рекомендованої дози мінеральних добрив підкавун за глибокого основного обробітку ґрунту підвищуєвміст нітратного азоту з 2,8–3,6 до 11,4–12,4 мг/кг абсолютно сухого ґрунту. Помітне зростання вмісту азоту відзастосування рекомендованої дози добрив під кавун,порівняно з варіантом «без добрив» спостерігаєтьсяза мілкого обробітку та мілкого обробітку + щілювання,відповідно, з 2,1–3,1 до 11,4–13,6 мг та з 1,8–3,5 до11,6–13,0 мг на кг абсолютно сухого ґрунту. Найменшзабур’янені посіви кавуна після глибокого основногообробітку ґрунту, де середня загальна кількість бур’янів, залежно від рівня мінерального живлення, становить від 8,8 до 16,7 шт./м2, тоді як засміченість посівів кавуна з мілким основним обробітком ґрунту – від24,8 до 39,1 шт./м2. Щілювання ґрунту на глибину40–45 см на фоні мілкого основного обробітку ґрунтузабезпечує прибавку урожаю насіння кавуна 43,6 кг/га,порівняно з одним тільки мілким основним обробіткомґрунту. Найвищий урожай насіння кавуна отриманопри застосуванні мілкого основного обробітку ґрунтуразом із осіннім щілюванням, локальним внесенняммінеральних добрив у дозі N20P30К20 та за розміщеннярослин з площею живлення 1,5 м2 – 114,0 кг/га, що на17,0 кг/га більше, ніж у контролі (глибокий основнийобробіток грунту, внесення N60P90К60, площа живлення2,0 м2). За масою 1000 шт. насіння та кількістю білкау ньому кращим за посівними якостями є насіння, щоотримане за глибокого основного обробітку ґрунту абомілкого основного обробітку + щілювання та внесеннямінеральних добрив. Економічно найбільш вигіднимвирощування кавуна на насіння є за мілкого основногообробітку ґрунту + щілювання, внесення 1/3 рекомендованої дози мінеральних добрив N20P30К20 та розміщення рослин з площею живлення 1,5 м2, де чистий прибуток склав 9590 грн/га, рентабельність виробництва234% при собівартості насіння 35,9 грн./кг. Розробленобезвідходну технологію вирощування кавуна на насінняв незрошуваних умовах півдня України, складовими якоїє мілкий основний обробіток ґрунту + щілювання на глибину 40–45 см, локальне внесення мінеральних добриву дозі N20P30К20, розміщення рослин з площею живленнярослин 1,5 м2, мінімальні витрати ручної праці у технологічному процесі по догл","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640362","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Врожайність сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах Кіровоградської області","authors":"О. В. Бараболя, Р.О. Яновський","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.2","url":null,"abstract":"Пшениця м’яка озима є найважливішою культурою в світі, однак зерно якої призначене для споживання людиною та на корм тваринам. Глобальні зміни клімату призводять до зростання інтенсивності та частоти екстремальних погодних явищ, тоді як ця культура є чутливою до них. Отже, постає актуальність використання сортів пшениці м’якої озимої з високим адаптивним потенціалом, важливою складовою якого є зимостійкість. Метою дослідження було визначити врожайність сучасних сортів пшениці м’якої озимої за певних ґрунтово-кліматичних умов Кіровоградської області. Методи. Польові досліди проведено у 2021–2023 рр. в умовах північного Степу України з використанням загальноприйнятої агротехніки для сівби пшениці м’якої озимої сучасних сортів (Перепілка, Мудрість одеська, Щедрість одеська) та стандартного сорту Подолянка. У період проведення дослідів метеорологічні умови виявилися неодноманітними, однак загалом сприятливими для культивування пшениці м’якої озимої. Результати. Встановлено, що врожайність пшениці м’якої озимої змінювалась протягом періоду дослідів залежно від сортів і погодних умов. Найбільшу середню врожайність отримано у сорту Мудрість одеська (97,9 ц/га), що на 46,0 % більше за сорт Подолянка (67,0 ц/га), на 8,3 % – за сорт Щедрість одеська (90,4 ц/га) та на 11,9 % – за сорт Перепілка (87,5 ц/га). Врожайність пшениці м’якої озимої дослідних сортів у 2021 р. знаходилась у межах 71,3–102,4 ц/га, у 2022 р. – 61,1–93,5 ц/га, тоді як у 2023 р. – 68,7–97,8 ц/га. Найменший вплив погодних умов на врожайність було зафіксовано у сорту Щедрість одеська (3,1–6,3 %), а найбільший – у сорту Подолянка (12,6–14,3 %). Висновки. За роки досліджень найбільш врожайним виявився сорт Мудрість одеська – 93,5–102,4 ц/га. Врожайність сорту Перепілка (86,2–93,8 ц/га) була в середньому на 7,7 % нижче за сорт Мудрість одеська та більше за стандарт на 34,9 %. Сорт Щедрість одеська забезпечив отримання врожаю в 84,7–90,4 ц/га, що в середньому на 10,6 % менше за сорт Мудрість одеська та на 30,5 % більше за сорт Подолянка.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 31","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640371","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Формування фотосинтетичного потенціалу картоплі залежно від впливу систем удобрення і позакореневого підживлення","authors":"В.О. Поліщук, С.В. Журавель","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.10","url":null,"abstract":"Мета. Дослідженнями передбачалося вивченнявпливу сумісного використання систем удобрення тапозакореневого підживлення рідкими органо-мінеральними добривами на формування асиміляційного апарату картоплі та фотосинтетичного потенціалу. Методи.Дослідження тривали з 2014 по 2017 рр. у Поліськомунаціональному університету на базі наукового дослідного поля. Варіанти удобрення: біологічний контроль,органічна система (гній 50 т/га), органо-мінеральна(50:50) та мінеральна (N50P40K70). Для позакореневогоудобрення використовували рідкі органо-мінеральнідобрива Мочевин К № 1, Мочевин К № 2, Органік Д2М та Гумат калію. Дослід закладений за загальноприйнятими методиками. Площу листкової поверхні картоплівизначали методом висічок. Позакореневу обробку картоплі рідкими органо-мінеральними добривами проводили двічі у фазу інтенсивного росту згідно рекомендацій. Результати. За 2014 рік площа листкової поверхнікартоплі у фазу повні сходи коливалася від 5,0 до5,09 залежно від систем удобрення. В період фази цвітіння площа листкової поверхні була найвищою за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) та склала35,40 тис. м2/га. Протягом 2015 року площа асиміляційного апарату картоплі у фазу повні сходи зростала від4,98 до 5,08 тис. м2/га. У фазу цвітіння за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) було отримано найвищу площу листкової поверхні картоплі, яка становила35,0 тис. м2/га. За органо-мінеральної та мінеральноїсистем удобрення використання РОМД Органік Д2М таГумат калію сприяло зростанню показників площі листкової поверхні від 35,5 до 35,7 тис. м2/га.За 2017 рік розвиток асиміляційного апарату картоплі був найнижчим. У фазу повні сходи він коливавсяв межах 4,8–5,0 тис. м2/га. Площа листкової поверхніу фазу цвітіння найвищою була за органо-мінеральної системи удобрення та становила 32,5 тис. м2/га.На формування найвищої площі листкової поверхнівплинули органо-мінеральна та мінеральна системиудобрення з позакореневим внесенням РОМД ОрганікД2М та Гумат калію, де вона зростала від 34,9 до35,3 тис. м2/га.Фотосинтетичний потенціал картоплі, в середньомуза роки досліджень, найвищим був за органо-мінеральної системи удобрення та становив 916 тис. м2/га *діб,а накладання препаратів Органік Д2М та Гумат каліюна дану систему сприяли його зростанню від 1032 до1038 тис. м2/га *діб.Висновки. Формування листкової поверхні картопліі фотосинтетичного потенціалу залежало як від системудобрення, так і від застосування рідких органо-мінеральних добрив. Площа листкової поверхні (у фазисходи та цвітіння) і фотосинтетичного потенціалу найвищою була за умов 2014 р. Інші роки (2015–2017) булипосушливими, тому розвиток асиміляційного апаратубув уповільнений.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Продуктивність кукурудзи залежно від її частки в сівозміні та удобрення","authors":"Ю. В. Мащенко, І. М. Соколовська","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.8","url":null,"abstract":"Значні площі посіві кукурудзи в Україні зосередженісаме в зоні Степу не зважаючи на те, що степовийкрай завжди відносився до зони з високим температурним режимом та дефіцитом опадів. Враховуючи зміниструктури посівних площ, використання у господарствах короткоротаційних сівозмін, скорочення перелікусільськогосподарських культур, кукурудза залишаєтьсяосновною культурою, але продуктивність посівів маєтенденцію до зниження. Таким чином, стало актуальним питанням перед практиками і, особливо науковцями, розробити і впровадити нові елементи технологійвирощування кукурудзи з обґрунтуванням системи сівозмін та удобрення для умов сьогодення.Метою наших досліджень було встановити рівеньврожайності та продуктивності кукурудзи залежно віднасичення сівозміни культурою та систем удобрення.Дослідити вплив сівозмінного фактору на продуктивність кукурудзи залежно від удобрення.Польові дослідження з вирощування кукурудзи назерно проводилися у стаціонарному досліді лабораторії землеробства в двопільній зернопросапній сівозмініта беззмінно та базі Інституту сільського господарстваСтепу НААН. В досліді фактором А виступало насичення сівозмін кукурудзою на зерно до 50 % (зернопросапна сівозміна: 1. кукурудза на зерно; 2. соняшник) тавирощування кукурудзи беззмінно. Фактором В булисистеми удобрення: контроль (без добрив), мінеральнасистема N40P40K40 та органо-мінеральна – N40P40K40 +побічна продукція соняшника.Вища врожайність кукурудзи формувалася в сівозміні з насиченням культурою 100 % за використанняоргано-мінеральної системи удобрення, 3,99 т/га, приріст врожаю порівняно до сівозміни з 50 % насиченням складав всього 0,04 т/га. Вирощування кукурудзина фоні органо-мінеральної системи удобрення сприяло отриманню найбільших прибавок врожайності,які за беззмінного вирощування кукурудзи становили0,74 т/га, або 18,6 % а у сівозміні з насиченням кукурудзою до 50 % – 0,92 т/га або 25,4 %. Більшим вихідзернових, кормових одиниць та перетравного протеїнубув за вирощування кукурудзи в монокультурі та органо-мінеральної системи удобрення – 4,82 т/га, 7,25 т/гата 0,43 т/га відповідно. Вирощування кукурудзи на зернов двопільній зерно-просапній сівозміні після соняшникуне доцільно. Дослідженнями встановлено, що рослиникукурудзи формують вищу продуктивність в беззміннихпосівах, особливо, на удобреному фоні.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"58 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510299","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив мікоризного препарату на формування урожайності гібридів огірка посівного в умовах захищеного ґрунту","authors":"С. О. Юрченко, Андрій Баган, І.Д. Сіленок, І.В. Богата","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.19","url":null,"abstract":"Мета. Метою наших досліджень було вивчення впливу мікоризного препарату Мікофренд на урожайності гібридів огірка в умовах захищеного грунту. Методи. Вегетаційний метод досліджень передбачав визначення впливу застосування препарату Мікофренд для передпосівної підготовки насіння та кореневого підживлення рослин у фазі 5–6 листків. Матеріалом дослідження були гібриди огірка: Спіно F1, Еколь F1, Пасалімо F1 і Пасамонте F1. У кожному варіанті оцінювали по 10 рослин за основними біометричними показниками: довжина стебла, кількість листків, площа листкової поверхні рослини. Загальна урожайність гібридів огірка по варіантах досліду формувалася з збору зеленця, який проводили через кожні 2–3 доби на початку плодоношення і щоденно в період масового плодоношення. Маса плодів кожного збору додавалась і перераховувалась в загальну врожайність в кг/м2. За допомогою статистичного методу шляхом дисперсійного аналізу було встановлено найменшу істотну різницю. Результати досліджень. Нашими дослідженнями підтверджено ефективність мікоризи на формування основних біометричних параметрів рослин огірка: довжини стебла, кількості листків, площі листкової поверхні. Застосування препарату для передпосівного замочування насіння огірка сприяло збільшенню довжини стебла на 7,9%, кількості листків на 13,3%, площі листкової поверхні на 9,2%; для кореневого підживлення у фазі 5–6 листків рослин гібридів огірка – збільшенню довжини стебла на 6,1%, кількості листків на 9,3%, площі листкової поверхні на 7,7%. Дворазове застосування препарату Мікофренд забезпечило збільшення довжини стебла на 14,6%, кількості листків на 24,7%, площі листкової поверхні на 19,3%. Аналіз даних урожайності показав, що застосування мікоризного препарату Мікофренд за вирощування гібридів огірка в умовах захищеного ґрунту сприяє збільшенню врожайності. Зокрема, за передпосівного замочування насіння в розчині загальна урожайність збільшилась на 50,1%; кореневого підживлення у фазі 5–6 листків – на 47,2%; дворазового застосування – на 77,2%. Висновки. Встановлено, що для забезпечення високої урожайності гібридів огірка посівного в умовах захищеного ґрунту необхідно застосовувати: передпосівне замочування насіння в розчині Мікофренд (10 г/л) і кореневе підживлення рослин у фазі 5–6 листків розчином Мікофренд (2 г/л).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"19 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510000","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}