Формування фотосинтетичного потенціалу картоплі залежно від впливу систем удобрення і позакореневого підживлення

Abstract

Мета. Дослідженнями передбачалося вивченнявпливу сумісного використання систем удобрення тапозакореневого підживлення рідкими органо-мінеральними добривами на формування асиміляційного апарату картоплі та фотосинтетичного потенціалу. Методи.Дослідження тривали з 2014 по 2017 рр. у Поліськомунаціональному університету на базі наукового дослідного поля. Варіанти удобрення: біологічний контроль,органічна система (гній 50 т/га), органо-мінеральна(50:50) та мінеральна (N50P40K70). Для позакореневогоудобрення використовували рідкі органо-мінеральнідобрива Мочевин К № 1, Мочевин К № 2, Органік Д2М та Гумат калію. Дослід закладений за загальноприйнятими методиками. Площу листкової поверхні картоплівизначали методом висічок. Позакореневу обробку картоплі рідкими органо-мінеральними добривами проводили двічі у фазу інтенсивного росту згідно рекомендацій. Результати. За 2014 рік площа листкової поверхнікартоплі у фазу повні сходи коливалася від 5,0 до5,09 залежно від систем удобрення. В період фази цвітіння площа листкової поверхні була найвищою за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) та склала35,40 тис. м2/га. Протягом 2015 року площа асиміляційного апарату картоплі у фазу повні сходи зростала від4,98 до 5,08 тис. м2/га. У фазу цвітіння за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) було отримано найвищу площу листкової поверхні картоплі, яка становила35,0 тис. м2/га. За органо-мінеральної та мінеральноїсистем удобрення використання РОМД Органік Д2М таГумат калію сприяло зростанню показників площі листкової поверхні від 35,5 до 35,7 тис. м2/га.За 2017 рік розвиток асиміляційного апарату картоплі був найнижчим. У фазу повні сходи він коливавсяв межах 4,8–5,0 тис. м2/га. Площа листкової поверхніу фазу цвітіння найвищою була за органо-мінеральної системи удобрення та становила 32,5 тис. м2/га.На формування найвищої площі листкової поверхнівплинули органо-мінеральна та мінеральна системиудобрення з позакореневим внесенням РОМД ОрганікД2М та Гумат калію, де вона зростала від 34,9 до35,3 тис. м2/га.Фотосинтетичний потенціал картоплі, в середньомуза роки досліджень, найвищим був за органо-мінеральної системи удобрення та становив 916 тис. м2/га *діб,а накладання препаратів Органік Д2М та Гумат каліюна дану систему сприяли його зростанню від 1032 до1038 тис. м2/га *діб.Висновки. Формування листкової поверхні картопліі фотосинтетичного потенціалу залежало як від системудобрення, так і від застосування рідких органо-мінеральних добрив. Площа листкової поверхні (у фазисходи та цвітіння) і фотосинтетичного потенціалу найвищою була за умов 2014 р. Інші роки (2015–2017) булипосушливими, тому розвиток асиміляційного апаратубув уповільнений.