Аграрні інновації最新文献

{"title":"Вплив системи удобрення на лінійні розміри рослин кукурудзи","authors":"М.В. Степаненко, М.Б. Грабовський","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.16","url":null,"abstract":"Мета досліджень: вивчити вплив підживлень макро- та мікроелементами на формування лінійних розмірів рослин на прикладі досліджуваного середньо- пізнього гібриду кукурудзи СИ Зефір (ФАО 430). Методи досліджень: лабораторний, польовий, лабораторно-польовий математично-статистичний. Оптимізація живлення рослин для поліпшення ростових процесів це фундамент майбутньої продуктивності рослин шляхом створення посівів із сприятливими лінійними розмірами рослин, це ще раз підтверджує важливість системи удобрення на шляху реалізації генетичного потенціалу гібридів кукурудзи. Дослідження впливу системи удобрення на прояв лінійних розмірів рослин проводили протягом 2021-2022 рр. в умовах Білоцерківського національного аграрного університету на чорноземах типових вилугуваних, малогумусних, грубопилувато-легкосуглинкових ґрунтах, що сформувалися на карбонатному лесі. Дослідження ефективності системи удобрення для прояву морфологічних ознак проводили на посівах середньопізнього гібриду кукурудзи СИ Зефір (ФАО 430). Результати досліджень. Визначення висоти рослин проводили у фазу 7-8 листків, цвітіння волотей, молочної стиглості та повної стиглості зерна. Нами встановлено, що у фазу 7-8 листків найменша висота рослин була відмічена на контрольному варіанті (без внесення добрив) і в 2021 році вона становила 50,7 см, а в 2022 році – 48,3 см, застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га сприяло зростанню висоти рослин в порівнянні із контролем на 4,1 та 5,1 см, на варіанті із застосуванням азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Нутрівант Плюс Кукурудза – зростання склало на 4,4 та 5,7 см, застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Вуксал Р Мах забезпечило зростання висоти рослин на 4,3 та 5,4 см, а застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Розалік Zn, P, N, S – на 3,9 та 5,9 см, відповідно. Висота рослин у фазу цвітіння волотей зросла на 164,86-183,78 см в порівнянні із висотою рослин у фазу 7-8 листків. Використання підживлень забезпечило зростання висоти рослин на 4,0-10,4 см, в порівнянні із контрольним варіантом. У фазу молочної стиглості також відмічене зростання висоти рослин на варіантах із застосуванням макро- та мікродобрив. Найбільше значення висоти рослин відмічено у фазу повної стиглості зерна, на контрольному варіанті – 239,4 та 214,5 см, на варіанті із внесенням азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га – 243,1 та 224,0 см, на варіанті із застосуванням азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Нутрівант Плюс Кукурудза – 244,1 та 225,6 см, застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Вуксал Р Мах – 244,8 та 226,6 см, а застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Розалік Zn, P, N, S – 243,7 та 225,3 см","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 38","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640366","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Коваленку Анатолію Михайловичу – 75","authors":"Раїса Анатоліївна Вожегова","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.29","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.29","url":null,"abstract":"Коваленку Анатолію Михайловичу – 75","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"69 7-8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510421","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Модифікація живильного середовища для культивування in vitro ізольованихорганів, тканин і клітин Linum usitatissimum L.convar. elongatum","authors":"С.В. Міщенко","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.24","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.24","url":null,"abstract":"Мета. Розробити на основі живильного середовища Мурасіге і Скуга нове живильне середовище, яке було б більш придатним для культивування Linu m usitatissimum L. convar. elongatum в умовах in vitro, і покращувало процес та результат культивування. Методи. Біотехнологічні (культивування ізольованих органів, тканин і клітин in vitro, модифікація живильного середовища, морфометричні обліки), статистичні (встановлення середнього арифметичного, похибки вибіркового середнього, ступеня істотності різниці за t-критерієм Стьюдента). Результати. Для підвищення ефективності культивування Linum usitatissimum L. convar. elongatum (льону-довгунця) в умовах in vitro ефективним є запропонована модифікація живильного середовища Мурасіге і Скуга, яке включає 440 мг/л (3 мМ) CaCl2 · 2Н2О, 370 мг/л (1,5 мМ) MgSO4 · 7H2O, 22,3 мг/л (100 мкМ) MnSO4 · 4H2O, 8,6 мг/л (30 мкМ) ZnSO4 · 7H2O, 0,83 мг/л (5 мкМ) КJ, 0,25 мг/л (1 мкМ) Na2МоО4 · 2H2O, 100 мг/л мезо-інозиту, а також 2000 мг/л (25 мМ) NH4NO3, 2022 мг/л (20 мМ) KNO3, 136 мг/л (1 мМ) KH2PO4, 156 мг/л (1 мМ) NaH2PO4 · 2Н2O, 33,36 мг/л (0,12 мМ) FeSO4 · 7Н2О, комплексованого (хелатованого) 44,76 мг/л (0,12 мМ) EDTA-Na2, 9,27 мг/л (150 мкМ) Н3ВО3, 5,3 мг/л (25 мкМ) Na2SiO3 · 5H2O, 0,05 мг/л (0,2 мкМ) CuSO4 · 5Н2О, 0,05 мг/л (0,2 мкМ) CoCl2 · 6Н2О, 2,5 мг/л гліцину, 0,25 мг/л нікотинової кислоти, 1 мг/л піридоксину, 0,2 мг/л тіаміну, 5 мг/л аскорбінової кислоти, 4 мг/л бурштинової кислоти, 10000–30000 мг/л глюкози, 8000 г/л агару. Висновки. Вирощені на модифікованому середовищі пагони Linum usitatissimum L. convar. elongatum характеризувались більш інтенсивним ростом, вищими показниками ознак висоти, кількості міжвузлів, маси калюсу, утвореного на гіпокотильних сегментах, здатності до органогенезу, кількості утворених сомаклонів, тривалим періодом онтогенезу тощо.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"56 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510133","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Індикація системи живлення ріпаку озимого за показниками індукції флуоресценції хлорофілу","authors":"Я.Г. Цицюра, О.М. Томчук","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.17","url":null,"abstract":"Метою досліджень було дослідити можливість та ефективність застосування методу індукції флуоресценції хлорофілу для оцінки ефективності застосування різних варіантів системи удобрення ріпаку озимого. Методи. Дослідження було проведено впродовж 2022–2023 років на базі ТОВ «ВІН-АГРО ГРУП» на сірих лісових грунтах з середнім потенціалом родючості. Повторність у досліді чотирьохразова. Розміщення варіантів – систематичне у два яруси. Дослід передбачав вивчення таких факторів: В – варіант фонового удобрення; С – застосування по вегетації рістрегулюючих речовин з фунгіцидним ефектом; D – позакореневі підживлення. Результати. Встановлено позитивне зростання базових показників кривої ІФХ F0, Fpl, Fm, Fst на оптимізуючі заходи технологічного конструювання системи удобрення ріпаку озимого у значенні приростів у співставленні мінімального (варіант В1–С1–D1) та максимального поєднання факторів інтенсифікації (варіант В2–С2–D4) 11,8%, 7,6%, 38,8% та 19,0% відповідно. Це у свою чергу забезпечило формування асиміляційного апарату рослин, який за такими показниками як величина водного потенціалу (Lwp), індексом життєздатності рослин (RFd), індексом ефективності первинних реакцій фотосинтезу (Kprp) та коефіцієнтом згасання флуоресценції (Kfd) показав істотно меший рівень абіотичної стресовості, вищі функціональні показники фотоасиміляції, що позитивно відобразиться на ростових та продуктивноформуючих процесах рослин ріпаку озимого. Висновки. Максимальні базові показники кривої ІФХ (F0, Fpl, Fm, Fst) та оптимізовані похідні показники розраховані на їх основі відмічено у варіанті за поліпшеної системи фонового удобрення (варіант В2) при застосуванні рістрегулюючих препаратів із фунгіцидним ефектом (варіант С2) та використання позакореневих підживлень (варіант D4).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"21 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510801","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Водоутримуюча здатність та посухостійкість пшениці озимої залежно відсортового складу за незрошуваних умов зони Степу","authors":"Є.О. Домарацький, В.В. Базалій, В.І. Пічура, Антоніна Вікторівна Дробітько, Л.О. Потравка","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.22","url":null,"abstract":"Мета досліджень: дослідити вплив сортового складу на водоутримуючу здатність рослин та посухостійкість агроценозів пшениці озимої в умовах зони Степу України за різних умов природного вологозабезпечення. Методи досліджень: польові дослідження проводили в умовах дослідного поля ФГ «Світлана» Вознесенського району Миколаївської області на грунті – чорнозем звичайний малогумусний із вмістом гідролізованого нітрогену 1,5–1,8; легкозасвоюваного фосфору 4,5–7,0 та обмінного калію 12–15 мг/100 г ґрунту. Дослід закладали за двох-факторною схемою впродовж 2011–2023 рр., в якому фактором А виступали різні сорти пшениці озимої вітчизняної селекції (Дріада 1, Херсонська 99, Мудрість, Ластівка, Асканійська), а фактором В – були погодні умови років проведення досліджень (посушливий: 2012–2013 р. та сприятливий: 2022–2023 р.). Усі необхідні оцінки, обліки та спостереження виконувались відповідно до методики «Державної комісії України з випробування та охорони прав на сорти рослин», статистичний та дисперсійний аналіз даних результатів досліджень проводився згідно методики Ушкаренко В.О. та ін. та за допомогою програм «Statistica 10.0», «Microsoft Excel» та «Agrostat». Результати досліджень. Водоутримуюча здатність рослин у всіх сортів знижувалась до фази колосіння, а в період наливу зерна вона знову підвищувалась. В середньому за різних умов вирощування втрата води листям рослин у вивчаємих сортів була практично на одному рівні, але у сортів пшениці озимої Дріада 1, Херсонська 99, Асканійська вона була дещо меншою, що свідчить про їх більш високу посухостійкість. В досліді спостерігалась тенденція до зменшення втрати води листям у сприятливі роки вирощування. Найбільш високу врожайність показали сорти Херсонська 99, Дріада 1, Асканійська, Антонівка, особливо в несприятливий посушливий рік. Сорт Асканійська незважаючи на більшу втрату води за даними періодами формував урожайність на рівні і більшу (5,18 т/га) високопродуктивних сортів. Висновки. В контрастні за умовами зволоження роки найбільшою продуктивністю володіли сорти пшениці озимої Херсонська 99 та Асканійська, урожайність їх склала в посушливий період – 4,14 і 4,24 т/га та у сприятливий – 4,90 і 5,18 т/га відповідно. Результати польового досліду свідчать про важливість вивчення сучасного сортименту зернових культур та подальшого пошуку з широкої лінійки саме посухостійких та високоврожайних сортів.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"56 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510305","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості впливу епімутагену Тритон-305Х на рослини пшениці озимої","authors":"Олег Окселенко, М. М. Назаренко, О.І. Гуленко","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.25","url":null,"abstract":"Генетичне поліпшення пшениці озимої через використання мутаційних змін дозволяє в доволі обмежені строки створити принципово нові форми, котріє носіями унікальних, або обмежено-поширених черезпогану рекомбінацію ознак у цієї культури. Мета.Дослідження спрямовані на ідентифікацію проблемності ефектів мутагенної депресії в першому поколіннідля практично-доцільних, концентрацій епімутагенуТритон-305Х та вивченню генотип-мутагенної взаємодії. Методи: Насіння сортів пшениці озимої Фаррел,NE 12443, Ронін, Сейлор обробляли водним розчиномТритон-Х-305 у концентраціях 0,01 %, 0,05 %, 0,1 %,0,5 %, контролем була вода. Для кожної обробки брали1000 зерен пшениці озимої. Експозиція дії епімутагенубула 24 години. Дослід висівався вручну, в першомупоколінні проводили моніторинг схожості та виживанняпісля зимового періоду за окремими варіантами. Рівеньстерильності визначали фарбуванням зразків пилкуацетокарміном, проводили аналіз структури врожайності. Результати. Показники онтогенезу підвищенняактивності чинника через збільшення рівня депресії,але дія помірна та не призводить до зниження життєдіяльності до рівня ЛД50, або РД50. Максимальна дія призвела погіршення ознаки 66 % від контролю (NE 12443),самим толерантним були сорти Сейлор та Фаррел, длякотрих дія залишилась на рівні помірної (70–80 %). Напідвищення стерильності пилку вагомо вплинула діяТХ-305, але крім випадку NE 12443 була знову при максимальній концентрації на помірному рівні. Показникзначимо більш мінливий. Депресія в першому поколіннічерез ознаки структури врожайності проявлялася лишу відповідності до зміни концентрації мутагену, різниці по сортам не було. Концентрації помірні, не досягаючирівня РД50. Достовірно показана суттєвість впливу ознаксхожість, виживання, фертильність, ознаки структуриврожаю висота, вага зерна з головного колосу та МТЗ.Висновки. Депресивний прояв ТХ-305 як епімутагенного чинника в переважній більшості випадків залишається на рівні помірного. Дія характерна як для хімічногосупермутагена з нижчою ушкоджувальною здатністю,має специфічний характер у прояві ознак виживання тафертильності, але демонстрував на відміну від них значиму генотип-мутагенну взаємодію тільки для першоюгрупи ознак (онтогенетичні параметри) та переважнодля сортів NE 12443 та Сейлор. Характерною особливістю дії є відстрочений характер.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"33 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510384","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Екологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовахПівденного Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)","authors":"В.М. Коновалова, Андрій Вікторович Тищенко, Г.Г. Базалій, К.С. Фундират, О.Д. Тищенко, Наталія Резниченко, В.О. Коновалов, О.С. Очкала","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.23","url":null,"abstract":"Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці за максимальною продуктивністю (Ymax) Марія – 8,61 т/га, Гарантія одеська ‒ 8,23 і Нива одеська – 8,04 т/га, за мінімальною продуктивністю (Ymin) сорти Конка – 4,75 т/га, Кохана – 4,61, Кошова та Зиск – 4,67, Ліра одеська – 4,99 та Щедрість одеська – 4,65 т/га. Найнижчу урожайність за мінімальною продуктивністю сформували сорти Гарантія одеська ‒ 3,01 т/га та Росинка ‒ 3,87 т/га, а сорт Росинка характеризувався ще найнижчою урожайністю за максимальною продуктивністю 5,69 т/га. За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Кохана, Кошова, Росинка, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська був виділений як сорт інтенсивного типу. Сорти Асканійська, Пилипівка та Щедрість одеська можуть бути віднесені до пластичних. Сформовано три кластера: в перший кластер об’єдналися одинадцять сортів які більш направлені до пластичного типу, в другий кластер об’єдналися шість сортів які більш направлені до стабільного типу. Сорт Гарантія одеська, утворив кластер 2 ‒ до інтенсивного типу. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака стабільності реакції генотипу (σ2 САЗi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності, за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Кохана, Кошова, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Марія виділені як сорти інтенсивного типу. Сорти Щедрість одеська та Асканійська виділені як пластичні.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 21","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640482","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Урожайність, якість і збереженість гібридів цибулі ріпчастої","authors":"Г.І. Яровий, І.М. Гордієнко, І.М. Калашник","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.20","url":null,"abstract":"У дослідженні висвітлено матеріали досліджень щодо вивчення гібридів цибулі ріпчастої (Allium cepa L.) різного географічного походження за основними господарсько-цінними ознаками: урожайністю і вмістом компонентів хімічного складу цибулин гібридів цибулі ріпчастої, збереженістю цибулі-ріпки. Мета досліджень – оцінка врожайності, якості та лежкоздатності гібридів цибулі ріпчастої зарубіжної селекції, вирощених в умовах. північного Степу України. Методи. Дослідження виконано упродовж 2021–2022 рр. у овочевій сівозміні фермерського господарства «МРІЯ-АГРО» Дніпровського району, Дніпропетровської області, що розташоване в зоні північного Степу України. Об’єктами досліджень були 11 гібридів напівгострої цибулі ріпчастої: Орленда F1, Седона F1, Меллорі F1, Манас F1, Сонома F1, Сабросо F1; Дерек F1 (Голландія); Хайсингер F1 і Хайтек F1, Хайтюн F1 (Нідерланди); Медуза F1 (Японія). У дослідженні використано методи: спеціальні – польові короткострокові досліди, загальноприйняті лабораторні та аналітичні методи дослідження; статистичні – для визначення достовірності результатів інше. Результати. Урожайність середньоранніх гібридів коливалась в межах 67,8-76,0 т/га; середньостиглих – 77,0-92,5 т/га; у середньопізніх – 71-81 т/га; у пізньостиглого гібриду Хайзингер F1 – 68,0 т/га. У групі середньоранніх гібридів найменша урожайність була у гібриду Хайтьюн F1 (67,8 т/га). Найбільшою урожайністю виділявся гібрид середньостиглої групи Седона F1 – 92,5 т/га. Найбільший вміст сухої речовини, загального цукру і вітаміну С був у середньораннього гібрид Мелорі F1. Нітратів у цибулинах гібридів цибулі ріпчастої містилось 61,6-72,2 мг/кг, що не перевищувало максимально допустимого рівня (МР= 80 мг/кг). Вихід товарної цибулі через 5 місяців зберігання становив 84,5-88,5 %. Висновки. Вирощування гібридів середньостиглої цибулі ріпчастої дозволяє одержати більш високий урожай, порівняно з гібридами інших груп стиглості. Найбільшу врожайність забезпечив середньостиглий гібрид Седона F1 – 92,5 т/га. Вміст компонентів хімічного складу цибулин цього гібриду також був вищий. Гібриди, що вивчалися, придатні для тривалого зберігання. Природні втрати маси під час зберігання не перевищували 10 %, основні втрати в процесі зберігання були відмічені від хвороб (переважно шийкова гнилизна), а також із-за проростання. Краще зберігався середньостиглий гібрид Орленда F1 (88,5 %).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640681","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Трансформація чорнозему типового в результаті сільськогосподарського використання","authors":"М.М. Ковальов, О.В. Медвєдєва, В.М. Кропівний, Т.П. Мірзак","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.6","url":null,"abstract":"Розвиток деградаційних процесів, які відбулися в чорноземі типовому під впливом тривалого сільськогосподарського використання закономірно позначилися на їх структурно–агрегатному складі та фізико-хімічних властивостях. Метою проведення порівняльного вивчення та комплексної агроекологічної оцінки трансформації чорнозему типового Бугзько-Дніпровського міжріччя за тривалого сільськогосподарського використання. Методи. В процесі виконання роботи використовувались загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: порівняльно-географічний, порівняльно-профільно-генетичний (відбір ґрунтових зразків пошарово); порівняльно-аналітичний (фізико-хімічні та агрохімічні дослідження, порівняльно-розрахунковий і статистичний (математична і статистична обробка експериментальних даних). Результати. Результати проведених досліджень в природно-кліматичних умовах Бугзько-Дніпровського міжріччя дали змогу виявити деградаційні процеси трансформації потенційної ґрунтової родючості чорнозему типового при порівнянні даних стаціонарних модульних ділянок за тридцятирічний період. Встановлено кількісні та якісні зміни його властивостей у результаті тривалого сільськогосподарського використання. Виявлено причини, що визначають зміни морфологічних, фізико-хімічних, агрофізичних властивостей за умов тривалого використання чорнозему в різних типах агроекосистем. Показано вплив рівня антропогенного навантаження на основні агроекологічні властивості чорнозему типового. Висновки. Комплексний аналіз отриманих значень агроекологічних властивостей чорнозему типового виявив деградаційні зміни в агроекосистемах. Більш виражені ці зміни спостерігалися в зрошуваних відмінах чорнозему типового, в яких чітко простежується зниженні стійкості мікроструктури та вмісту водостійких агрегатів. У незрошуваних чорноземах поглинені катіони зменшилися в середньому на 16 % за 20 років, тоді як у зрошуваних ґрунтах цей показник становив 20 %. Кількість обмінного кальцію та магнію зменшилася в 1,5 рази, в ґрунтах агроекосистем у порівнянні з цілинним аналогом. В умовах зрошення рівень кислотність ґрунтового розчину змістилася в лужний бік. Тривале сільськогосподарське використання чорнозему типового призвело до посилення деагрегації, руйнування структури в ґрунтовому профілі, зменшення кількості агрономічно цінних агрегатів на 18 %, зниження коефіцієнту структурності з 4,1 до 1,4.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"39 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510430","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Ефективність застосування біопрепаратів при вирощуванні соняшникукондитерського в умовах Південного Степу України","authors":"Є.О. Юркевич, Н.О. Валентюк, С.О. Петренко, А. В. Родіонов, О.А. Грабовецька","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.18","url":null,"abstract":"Мета дослідження – обґрунтування використання біопрепарату Groundfix на посівах соняшнику за різного способу внесення в умовах Степу України. Методи. Дослідження проводились на базі фермерського господарства «У Самвела» Одеської області, Біляївського району. В процесі проведення досліджень застосовували загальнонаукові та спеціальні методи досліджень (польовий, вимірювально-ваговий, кореляційний, регресійний, дисперсійний, порівняльно-розрахунковий). Варіанти досліду розміщені у 3-х повтореннях систематичним методом. Площа під дослідом – 3,5 га, загальна площа ділянки в досліді – 1500 м2, облікова – 200 м2. Попередник – озима пшениця по ріпаку озимому. Висівали районований гібрид соняшнику кондитерського Гудвін. Результати. По варіантах досліду в цілому, внесення препарату Groundfix позитивно вплинуло на ріст і розвиток рослин соняшника. Не зважаючи на те, що використання препарату Groundfix із розрахунку 5 л/га одночасно з ґрунтовим гербіцидом дозволило отримати рослини висотою дещо нижчі (178,3 см) із меншою площею листкової поверхні (0,412 см2) за варіант із внесенням препарату під передпосівну культивацію (182,0 см та 0,419 см2 відповідно), однак це сприяло формуванню кошика найбільшого діаметру (21,23 см) та отриманню найбільшого врожаю (2,21 т/га) в досліді. Також в цьому варіанті було забезпечено найбільшу масу 1000 насінин (85,4 г) та найбільший вихід чистого ядра (74,9%). Варіант із внесенням препарату Groundfix 0,75 л/га в рядок забезпечив врожайність 2,15 т/га, масу 1000 насінин – 81,3 г та вихід чистого ядра – 74,4%. За внесення препарату Groundfix 5 л/га під передпосівну культивацію відмінність від контрольного варіанту за структурою врожаю була найменшою. Висновки. Використання біопрепарату Groundfix під час вирощування соняшнику кондитерського в цілому різною мірою показало його ефективність і дозолило підвищити врожайність відносно контрольного варіанту (без використання біопрепаратів).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640483","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}