Аграрні інновації最新文献

{"title":"Вплив сортовихвластивостей на формування елементів продуктивності та урожайність сої в умовах ЛівобережногоЛісостепу України","authors":"Аліна Рибальченко, А.Е. Сердюк","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.13","url":null,"abstract":"Мета. Встановити залежність рівня формуваннянасіннєвої продуктивності сої від сортових властивостей, сформувати рекомендації щодо поліпшення технології вирощування культури в умовах ЛівобережногоЛісостепу України. Для досягнення поставленої метипередбачалося виконання таких завдань: визначититривалість періоду вегетації сортів сої; дослідити проявелементів продуктивності; встановити рівень врожайності досліджуваних сортів.Методи. Наукові дослідження виконані протягом2021–2023 років лабораторним і польовим методом.Повторність у дослідах – триразова. Для детальногодослідження особливостей формування продуктивностірізних сортів сої у дослідах висівали внесені до Реєструсорти сої ранньостиглої групи, рекомендовані для вирощування в Лісостеповій зоні України.Результати. За результатами трирічних дослідженьнайбільш скоростиглими були сорти Діона та Писанкавідповідно 93 та 96 діб, сорт Фенікс мав найдовшийперіод вегетації – 108 діб. Найбільшу висоту рослини86,4 см мав сорт Фенікс. Висота кріплення нижніх бобіву всіх сортів вище 10 см. У сорту ЕС Ментор найвищийпоказник кріплення нижнього бобу – 14,7 см у середньому за роками. Стійкість до вилягання та осипанняу досліджуваних сортів знаходилася на рівні 8–9 балів.Найвищий показник кількості бобів на рослині сформував сорт Писанка – 65,4 шт. у середньому за роками. Максимальну кількість насіння з рослини сформувавсорт КиВін 96,7 шт. Показник маси насіння з рослиниміж досліджуваними сортами змінювався від 15,4 гу сорту ЕС Ментор до 22,8 г у сорту КиВін. Найбільшумасу 1000 насінин сформували сорт КиВнін – 183,5 г таПисанка – 172,4 г.За результатами трирічних досліджень максимальнуурожайність сформував сорт КиВін – 2,51 т/га, сортПисанка сформував урожайність на 0,17 т/га меншуза сорт КиВін і вона становила – 2,34 т/га. У 2022 роціурожайність сорту Діона становила 2,27 т/га, КиВін –2,69 т/га, Писанка – 2,54 т/га, ЕС Ментор – 2,15 т/га,Фенікс – 2,39 т/га. Середня урожайність 2022 року становила 2,41 т/га і була найвищою за роки досліджень.Загалом мінімальний рівень врожайності сформувавсяу 2023 році і становив у сорту Діона – 2,09 т/га, КиВін –2,37 т/га, Писанка – 2,12 т/га, ЕС Ментор – 1,98 т/га,Фенікс – 2,18 т/га. Середня урожайність 2023 року виявилася найнижчою за роки проведення досліджень –2,15 т/га. У 2021 році урожайність сорту Діона становила 2,19 т/га, КиВін – 2,46 т/га, Писанка – 2,37 т/га, ЕСМентор – 2,04 т/га, Фенікс – 2,31 т/га. Середня урожайність 2021 року становила 2,27 т/га.Висновки. Важливим фактором, що має вплив наформування урожайності, а також її стабільний проявза роками, є оптимальне співвідношення агротехнічних заходів та підбір сорту з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов зони вирощування. Найбільшу висотурослин (86,4 см) мав сорт сої Фенікс, кращі показникиу висоті кріплення нижнього бобу (14,7 см) були відміченіу сорту ЕС Ментор у середньому за роками. Найвищийпоказник кількості бобів на рослині сформував сортПисанка – 65,4 шт., маси 1000 насінин сорт КиВнін –183,5 г та Писанка –","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"65 11-12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510449","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Екологічні аспекти харчування: стійке, біодинамічне та органічне сільське господарство","authors":"В.П. Резніченко, Л.В. Коломієць, Т.М. Тунік","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.12","url":null,"abstract":"Мета. Оцінити вплив стійкого, біодинамічного та органічного аграрного господарства на екологічні аспекти,з урахуванням їхнього потенціалу для підвищення екологічної стійкості та сприяння здоровому харчуванню.Методи. Аналітичний огляд для здійснення всебічногоаналізу наукових джерел, публікацій та звітів, що стосуються стійкого, біодинамічного та органічного сільськогогосподарства, а також їх впливу на екологічні аспектихарчування; компаративний аналіз з метою порівнянняефективності стійкого, біодинамічного та органічногометодів ведення аграрного господарства з традиційними методами в аспектах екологічної стійкості та якостіпродукції харчування; метод моделювання для оцінкимайбутнього розвитку органічного сільського господарства та його впливу на екологічні аспекти харчування.Результати. Розглянуто аспекти сталого, біодинамічного та органічного сільського господарства, аналізуючи їх вплив на довкілля, якість харчування та здоров’ялюдства. Основна увага приділяється недолікам індустріального сільського господарства, яке, незважаючина високі показники урожайності, негативно впливає наздоров’я тварин, людини та довкілля. Розглянуто стале,біодинамічне та органічне сільське аграрне господарство як альтернатива, яка включає застосування принципів та методик, спрямованих на мінімізацію шкоди для людини, тварин та довкілля. Обгрунтовано важливістьпереходу до сталого, біодинамічного та органічногосільського господарства для забезпечення екологічноїбезпеки, здорового харчування та стійкого розвиткусуспільства. Висновки. Стійке сільське господарствовідіграє ключову роль у збереженні природних ресурсівдля використання майбутніми поколіннями, створюючиродючі ґрунти, що є важливим для ефективного роступродовольчих культур. Використання стійких аграрнихметодів дозволяє ефективно використовувати ресурсипрісної води та забезпечувати її чистоту від токсичнихзабруднювачів для інших екосистем та споживачів.Стійке сільське господарство зменшує залежність відсинтетичних добрив та пестицидів та сприяє різноманітності рослинного життя. Забезпечення стійкостісільського господарства має включати в себе не тількиекономічну рентабельність, але й екологічну чистотута соціальну та економічну справедливість. Розвитокбіодинамічного та органічного аграрного господарствасприяє не лише виробництву здорових продуктів, алей зміцненню екологічної, соціальної та економічної стійкості країни.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"23 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510623","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Ефективність біофунгіцидів проти хвороб листкового апарату буряків цурових","authors":"В.Т. Саблук, Н.М. Запольська, К.М. Шендрик, М.В. Бузинний, В.П. Педос, О.В. Змієвський","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.14","url":null,"abstract":"Мета. Встановлення ефективності біофунгіцидів проти хвороб листкового апарату рослин буряків цукрових. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. Встановлено, що біофунгіциди, в основі яких є гриби і бактерії проявляють високу ефективність контролю уражуваності листкового апарату рослин буряків цукрових такими хворобами як церкоспороз Cercospora beticola Sacc, альтернаріоз Alternaria alternata (Fr.) Кеіssl., фомоз – Phoma betae Frank., борошниста роса – Erysiphe communis Grev. Зокрема, за використання біофунгіциду ФітоХелп, створеного на базі концентрату бактерій роду Bacillus, забезпечується зниження уражуваності листкового апарату церкоспорозом за профілактичного обприскування посівів на 67,0%, а за лікувального на 51,2%, фомозом відповідно на 41,0 і 27,5, альтернаріозом 52,8 і 44,4 і борошнистою росою на 66,3 і 57,6%. Так само отримано позитивні результати за використання біофунгіциду МікоХелп, в основі якого є сапрофітні гриби-антагоністи роду Trichоderma, а також живі клітини бактерій Bacillus subtillis, Azotobacter, Enterococcus, Enterobacter, біологічно-активні продукти життєдіяльності мікроорганізмів-продуцентів, які за превентивного застосування забезпечують ефективний контроль уражуваності листкового апарату плямистостями. Зокрема, ефективність такого біофунгіциду проти церкоспорозу за профілактичного використання становила 64,8%, а за лікувального 49,4%, проти фомозу відповідно 41,2 і 32,9 проти альтернаріозу 47,6 і 38,6 та борошнистої роси 65,0 і 58,6%. Застосування біопрепаратів проти хвороб листкового апарату буряків цукрових свою чергу позитивно позначилось на врожайності коренеплодів їх цукристості і збору цукру з оцінки площі. Зокрема, у варіантах з використання біофунгіцидів врожайність коренеплодів була більшою за контроль на 2,1–5,2 т/га, їх цукристість на 0,1–0,6% і збір цукру на 0,56–1,27 т/га. Висновки. Використання біофунгіцидів ФітоХелп і МікоХелп забезпечує високу ефективність контролю уражуваності листкового апарату рослин буряків цукрових хворобами, яка майже не поступається показником застосування проти них хімічних препаратів.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"7 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510029","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості вирощування сильфію пронизанолистого залежно від елементівтехнології","authors":"Марія Радченко","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.11","url":null,"abstract":"Мета. Встановити вплив умов вирощування на елементи продуктивності та врожайність фітомаси сильфіїпронизанолистої.Методи. Польовий – закладання дослідів, облік урожаю стебел, лабораторний – фізичний – вимірюваннявисоти, діаметру стебел, кількість міжвузлів, розмірівлистків, розрахунковий – статистичний. Результати. Найбільша висота рослин сильфії пронизанолистої відмічено у фазі відмирання надземноїзеленої маси за внесення мінеральних добрив у дозіN60 і становила 195,6 см, що більше ніж на контролі на23,8 см та на варіанті з внесенням N30 на 11,5 см. Слідвідмітити, що діаметр стебла біля основи рослини бувнайбільшим на ділянках з застосуванням мінеральнихдобрив в дозі N60 і становив 1,1 см, дещо менші показники діаметра стебла були відмічені на варіанті із застосуванням норми добрив N30 – 0,8 см, а на контролі данийпоказник склав 0,6 см. Вага сухої рослини сильфії пронизанолистої на контролі становила 27,4 г, N30 – 31,7 г,N60 – 35,0 г. Найбільші показники ваги сухої рослинибули отримані на варіанті з внесенням азотних мінеральних добрив в дозі N60 – 35,0 г. Передзбиральна густота стояння сильфії пронизанолистої на контролі (бездобрив) становила 32,4 шт./м2, за використання азотнихмінеральних добрив спостерігалося підвищення густотистояння, а саме за внесення N30 – 35,4 шт./м2, та N60 –37,6 шт./м2. Максимальну урожайність в середньому заперіод досліджень отримано за внесення азотногомінерального добрива в дозі N60 – 13,1 т/га. ВнесенняN30 забезпечило урожайність на рівні 11,2 т/га, а на контролі 8,8 т/га.Висновки. За результатами досліджень встановлено, що внесення азотних мінеральних добрив в дозіN60 забезпечило отримання максимальної висоти рослин сильфії пронизанолистої 195,6 см, діаметру стеблабіля основи 1,1 см, кількість міжвузлів 7,2 шт./рослину.При внесенні азотних добрив в дозі N60 отримано найбільшу вагу сухої рослини – 35,0 г, з густотою стояння37,6 шт./м2 та урожайністю сухої біомаси 13,1 т/га.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"58 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510105","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Ефективність застосування біопрепарату Альбіт для підвищення продуктивності сортівячменю ярого","authors":"Андрій Баган, С. М. Шакалій, Л.Ю. Шафорост, М.В. Омелич","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.1","url":null,"abstract":"Мета. Мета досліджень полягала у вивченні ефективності впливу біопрепарату Альбіт на елементи структури врожаю та рівень урожайності сортів ячменю ярого. Методи. Використовували польові (дослідження рівня урожайності), лабораторні (визначення елементів структури врожаю) та статистичні (обробка результатів досліджень) методи. Об’єкт досліджень – три сорти ячменю дворядного ярого української селекції: Водограй, Дорідний і Патрицій. Схема досліду включала такі варіанти: без обробки (контроль); передпосівна обробка насіння біопрепаратом Альбіт; передпосівна обробка насіння + позакореневе підживлення біопрепаратом Альбіт. Досліджували наступні показники – висоту рослини, довжину колоса, кількість зерен у колосі, масу зерна з колоса, масу 1000 зерен, урожайність. Статистична обробка результатів досліджень включала проведення дисперсійного аналізу за допомогою програми «Statistiсa». Результати. За результатами досліджень виділити варіант передпосівної обробки насіння + позакореневе підживлення рослин біопрепаратом Альбіт. Найбільш високорослим відмічено сорт Дорідний – 77,5 см, а найменш низькорослим – сорт Патрицій (67,2 см). За довжиною колоса виділено сорт Патрицій – 11,7 см. Найбільша озерненість колоса ячменю ярого відмічена у сорту Водограй – 28,9 зерен. Найбільшою масою зерна з колоса характеризувався сорт ячменю ярого Патрицій (1,16 г). Крупне і виповнене зерно ячменю ярого було відмічено також у сорту Патрицій (45,4 г). Висновки. За елементами структури врожаю та рівнем урожайності ячменю ярого виділено варіант досліду комплексної обробки біопрепаратом Альбіт. Високим продуктивним потенціалом характеризувався сорт ячменю ярого Патрицій.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"52 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510049","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Наукові основи технології вирощування жита озимого","authors":"С.О. Боровик","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.3","url":null,"abstract":"загальнопрМета. Проаналізувати літературні джерела вітчизняних та зарубіжних науковців, щодо впливу технології вирощування на урожайність жита озимого та провести огляд перспективних ідей щодо підвищення урожайності даної культури. Методи. Синтез, аналіз, порівняльний метод. Результати. В статті наведено результати аналізу даних літературних джерел щодо особливостей вирощування жита озимого. З’ясовано, що жито є цінною культурою та має значний потенціал розвитку в Україні, особливо в районах, де обмежений обробіток озимої пшениці через ґрунтово-кліматичні умови, що дозволяє віднести цю сільськогосподарську культуру до групи культур найменшого ризику при її вирощуванні. Основні посівні площі під житом зайняті диплоїдними сортами й гібридами, та на незначних площах вирощують тетраплоїдне жито. Встановлено, що сучасні сорти та гібриди характеризуються високою урожайністю, стійкістю проти вилягання, хвороб та шкідників. Максимальне розкриття потенціалу жита озимого відбувається за умов дотримання всіх елементів технології вирощування даної культури. За рахунок інтенсифікації землеробства та використання високопродуктивних сортів можна підвищити врожайність на 1 т/га і більше. Крім підвищення урожайності, сучасні сорти та гібриди також підвищують якісні показники вирощеної продукції: вміст білка та вуглеводів у зерні. Висновки. Ефективне вирощування жита озимого можливе за умов гармонійного поєднання в системі ґрунтово-кліматичного потенціалу зони таких елементів, як: підтримання рівня родючості ґрунту, дотримання сівозміни і обрання кращих попередників, правильний вибір сорту чи гібриду, дотримання строків сівби та норми висіву, забезпечення збалансованої системи живлення та підтримання фітосанітарного стану агрофітоценозу.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"30 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510292","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Успадкування довжини головного колоса гібридами пшениці м’якої озимої, отриманих за схрещування різних екотипів","authors":"М.О. Самойлик, М. В. Лозінський","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.28","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.28","url":null,"abstract":"Мета досліджень – встановлення формування довжини головного колоса в батьківських форм і гібридівпершого покоління для визначення ступеня фенотипового домінування та типу успадкування в F1 за реципрокних схрещувань сортів пшениці м’якої озимої лісо-степового, степового і західноєвропейського екотипів.Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ в 2022–2023 рр.досліджували гібридні комбінації, створені гібридизацією сортів: Зорепад білоцерківський (Зор. бц.), Квіткаполів (Кв. полів) – лісостеповий екотип; Ластівка одеська(Ласт. од.), Знахідка одеська (Знах. од.) – степовий екотип; Мулан, Фіделіус – західноєвропейський екотип.Насіння F1 висівали ручною сівалкою за схемою: ♀ материнська форма – F1 – ♂ чоловіча форма.Біометричний аналіз досліджуваного селекційного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Ступінь фенотипового домінування (hp) довжини головного колоса у гібридів визначали заформулою B. Griffing. Дані групували за класифікацієюG. M. Beil, R. E. Atkins.Результати. Впродовж двох років у реципрокихгібридів Квітка полів ↔ Ластівка одеська, Знахідкаодеська ↔ Фіделіус і комбінацій ♀ Ластівка одеська /♂ Зорепад білоцерківський, ♀ Квітка полів / ♂ Мулан,♀ Мулан / ♂ Зорепад білоцерківський, ♀ Фіделіус /♂ Зорепад білоцерківський, ♀ Знахідка одеська / Мулан,♀ Ластівка одеська / ♂ Фіделіус довжина головногоколоса успадковувалась за позитивним наддомінуванням. В комбінації ♀ Зорепад білоцерківський / ♂ Квіткаполів – проміжним успадкуванням. В інших гібридів змінювались як показники ступеня фенотипового домінування, так і тип успадкування.Висновки. 1. Успадкування довжини головногоколоса пшениці м’якої озимої за реципрокних схрещувань лісостепового, степового і західноєвропейськогоекотипів у більшості відбувалося за позитивним наддомінуванням. Показники ступеню фенотипового домінування довжини колоса F1, в роки досліджень, модифікувались як від комбінацій схрещування, так і умов року.2. За більшою довжиною головного колоса(8,5–9,3 см) у 2022 р виділили: ♀ Квітка полів ↔Фіделіус; Знахідка одеська ↔ Фіделіус; Ластівка одеська↔ Фіделіус; Мулан ↔ Фіделіус; ♀ Знахідка одеська /♂ Мулан і Квітка полів ↔ Ластівка одеська. У 2023 р.:Знахідка одеська ↔ Мулан (10,4; 11,4 см); ♀ Ластівкаодеська / ♂ Мулан (10,4 см); ♀ Знахідка одеська /♂ Фіделіус (10,2 см); Квітка полів ↔ Ластівка одеська(10,1 см; 10,2 см); ♀ Мулан / ♂ Зорепад білоцерківський(10,0 см) – 2023 р.3. У 2022–2023 рр. успадкування довжини головного колоса за позитивним наддомінуванням визначилиза реципрокних схрещувань Квітка полів ↔ Ластівкаодеська, Знахідка одеська ↔ Фіделіус і в комбінацій ♀ Ластівка одеська / ♂ Зорепад білоцерківський,♀ Квітка полів / ♂ Мулан, ♀ Мулан / ♂ Зорепад білоцерківський, ♀ Фіделіус / ♂ Зорепад білоцерківський,♀ Знахідка одеська / ♂ Мулан, ♀ Ластівка одеська /♂ Фіделіус.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"59 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510208","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Сортовипробування пшениці м’якої озимої в умовах Південного Степу України","authors":"А. В. Панфілова, М. М. Корхова","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.26","url":null,"abstract":"За останні десятиліття урожайність зернових культур, в т.ч. і пшениці озимої, у світовому масштабі значно зросла. Це відбулося, в першу чергу, за рахунок селекційно-генетичного поліпшення сортового складу. Заміна старих сортів новими, більш продуктивними, конкурентоспроможними з широкою агроекологічною пластичністю і підвищеними адаптивними властивостями до несприятливих умов середовища є одним з найбільш раціональних засобів підвищення врожайності зерна озимих зернових культур. Мета дослідження – дослідити урожайний потенціал і адаптивні властивості новозареєстрованих сортів пшениці м’якої озимої для умов Південного Степу України. Методи. Експериментальні дослідження проводили впродовж 2018–2022 рр. в умовах навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету. Використовували польовий та порівняльний методи досліджень. Результати. Досліджувані сорти пшениці озимої мають дуже добрі показники за господарськими ознаками. За якістю зерна досліджувані сорти відносяться до групи сильних (Легенда білоцерківська, Мудрість одеська, Кошова, Марія, Фелікс) і цінних (Озерна, Сталева, Квітка полів, Дума одеська, Здобна, Диво, МІП Валенсія, Пам’яті Гірка, Кантаріна, Понтікус та Глаукус). Сорти МІП Асоль, Краєвид та Фаустус є філерами. В умовах дослідного поля Миколаївського НАУ, в середньому за роки досліджень, визначено, що серед сортів пшениці м’якої озимої степового екотипу вищу урожайність зерна сформували Дума одеська (6,24 т/га) та Озерна (6,17 т/га); сортів лісостепового екотипу – Здобна (5,98 т/га), Пам’яті Гірка (5,96 т/га) та Квітка полів (5,94 т/га), а серед сортів німецької селекції – сорт Глаукус (5,80 т/га). Висновки. Серед 20 досліджуваних сортів пшениці м’якої озимої різного екологічного походження, більш продуктивними та адаптованими до умов Південного Степу України визначено сорти Дума одеська, Озерна, Здобна, Пам’яті Гірка, Квітка полів та Глаукус, які, в середньому за роки досліджень, сформували урожайність зерна на рівні відповідно 6,24; 6,17; 5,98; 5,96; 5,94 та 5,80 т/га і за якістю зерна відносяться до цінних.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"72 7-8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510234","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Перезимівля пшениці озимої та формування елементів структуриурожаю залежно від обробки насіння біологічнимипрепаратами","authors":"В. В. Поліщук, Дмитро Вікторович Коновалов","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.27","url":null,"abstract":"Мета. З’ясування впливу передпосівної обробки насіння пшениці озимої біологічними препаратами на перезимівлю рослин та формування елементів структури урожаю. Методи. Лабораторний, вимірювально-ваговий, математично-статистичний. Результати. Визначено, що за обробки насіння біостимулятором Емістим С перезимівля рослин збільшилася на 9,9 %, мікродобривом Аватар 1 – на 9,8 %. Сумісне використання цих препаратів забезпечило підвищення перезимівлі рослин – на 10,9 % порівняно з контролем та на 1,0–1,1 % порівняно з обробкою лише одним з препаратів. Достовірного збільшення перезимівлі рослин залежно від передпосівної обробка насіння окремо одним з цих препаратів не виявлено. В усі роки перезимівля рослин пшениці озимої була достовірно вищою порівняно з контролем. Передпосівна обробки насіння стимулятором росту Емістим С або мікродобривом Аватар 1 та в комплексі обома препаратами забезпечило достовірне збільшення коефіцієнту кущіння та формування кількості продуктивних стебел, порівняно з контролем. Коефіцієнт продуктивного кущення збільшився на 0,2–0,4 одиниць, що забезпечило формування істотно більшої кількості продуктивних стебел – на 197–254 шт./м2, порівняно з контролем. Достовірно збільшилася маса насіння з колосу за обробки насіння стимулятором Емістим С (на 0,13 г), добривом Аватар 1 на (0,14 г) та за спільного їх застосування на 0,12 г, порівняно з контролем. Збільшення коефіцієнта кущіння, кількості продуктивних стебел та маси насіння з колосу забезпечили підвищення урожайності насіння пшениці озимої на 0,3–0,7 т/га залежно від передпосівної обробки посівного матеріалу біологічними препаратами. Висновки. Передпосівна обробка посівного матеріалу пшениці озимої біологічними препаратами Емістим С та Аватар 1 сприяє підвищенню збереженості рослин до весни, формуванню елементів структури урожаю і, як наслідок – збільшенню урожайності насіння.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"53 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510318","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Залежність між стійкістю вегетативної маси до хвороб та урожайністю помідору","authors":"В.П. Сєвідов","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.15","url":null,"abstract":"Мета. Метою є дослідження ефективності застосування для захисту рослин препарату Чемпіон шляхом визначення оптимальної концентрації у контексті отримання максимальної врожайності. Методи. Польовий дослід, аналітичні і статистичні методи обробки експериментальних даних. Наукові польові дослідження проводили впродовж 2018–2021 рр. на дослідній ділянці Державного біотехнологічного університету, що розташована у селищі Докучаєвське Харківського району Харківської області. Протягом вегетаційного періоду рослин проводили фенологічні і біометричні вимірювання, вели облік урожайності, маси плодів, товарності. Результати. У результатах досліджень подано усереднені показники за чотири роки. Фенологічні спостереження свідчать, що за всіма варіантами досліду фази розвитку у рослин розпочиналися практично одночасно. Показники отримані в досліді свідчать про те, що різниця в біометричних параметрах рослин помідора простежується залежно від концентрації препарату Чемпіон який використовували для обробки. Отримані в результаті проведених досліджень показують, що обробка рослин препаратом Чемпіон у концентраціях 60 г/10 л та 90 г/10 л допомагала успішно стримувати розвиток таких грибкових хвороб, як фітофтороз, альтернаріоз та бактеріальна плямистість. Висновки. Результати досліджень індетермінантних гібридів помідора F1 Панекра і Матіас свідчать, що обробка уразливих до грибкових хвороб фунгіцидом Чемпіон ефективною та забезпечує гарантований захист у концентраціях вище 60 г/10 л. Набільшу ефективність у формуванні загальної врожайності показало застосування препарату Чемпіон у концентрації 60 г/10 л на рівні для гібриду Панекра F1 на рівні – 17,2 кг/м2, для гібриду Матіас F1 – 17,4 кг/м2.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"20 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510830","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}