Значення біопрепаратів у підвищенні рентабельності вирощування ячменю озимого в умовах Південного Степу України

Мета. Визначити основні показники економічної ефективності вирощування ячменю озимого, встановити вплив на її складові сортових особливостей та ресурсоощадного живлення з використанням сучасних біопрепаратів для позакореневих підживлень посіву рослин у основні періоди вегетації. Методи. Дослідження з чотирма сортами ячменю озимого проводили в навчально науково практичному центрі Миколаївського національного аграрного університеті на чорноземі південному. Дослід двофакторний, фактор А-сорт: 1. Достойний (стандарт); 2. Валькірія; 3.Оскар; 4. Ясон. Фактор В – позакореневі підживлення: 1. Контроль (обробка водою); 2. Азотофіт; 3. Мікофренд; 4. Меланоріз; 5. Органік баланс. Агротехніка вирощування ячменю озимого була загальноприйнятою, окрім факторів, що взято на вивчення. Усі елементи технології та визначення проводили відповідно методичних зональних рекомендацій та ДСТУ. Результати. Проаналізовано вплив добору сорту й проведення позакореневих підживлень взятими на дослідження біопрепаратами на складові чинники економічної ефективності. Встановлено, що вартість вирощеного зерна ячменю озимого істотно змінювалася і коливалась залежно від сорту, біопрепарату, фази його використання та кількості підживлень. Аналогічно за впливу зазначених заходів змінювалися й показники умовно чистого прибутку, рівня рентабельності та собівартості. Проте із залученням для підживлення біопрепаратів перші два чинники економічної ефективності збільшувалися, а собівартість вирощування одиниці продукції, навпаки, знижувалася. Найсприятливіші економічні показники забезпечувало вирощування сортів Валькірія та Оскар, а із біопрепаратів – використання Органік балансу і Азотофіту. Висновки. Встановлено, що ресурсоощадна оптимізація живлення ячменю озимого позитивно позначалась на всіх чинниках, які характеризують економічну ефективність і рентабельність вирощування цієї культури. Вони залежали і змінювалися за впливу сорту, дібраного для позакореневої обробки біопрепарату та кількості підживлень.