Організаційна психологія Економічна психологія最新文献

{"title":"A training program for the development of educational staff's communicative potential to promote their psychological health and well-being in war conditions","authors":"K. Tereshchenko","doi":"10.31108/2.2024.2.32.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.2.32.8","url":null,"abstract":"Introduction. Since the full-scale Russian invasion of Ukraine, the issue of preserving employees' psychological health has taken on an added importance. The introduction of new forms and methods of work in the system of general secondary education requires the development of appropriate competencies of teaching staff with communicative competence playing a special significance. Therefore, the analysis of communicative potential as a factor in promoting the psychological health of educational staff and the development of appropriate technologies in modern conditions are quite relevant issues. Aim: to develop a training program for the development of educational staff's communicative potential as a way of promoting their psychological health and well-being in wartime conditions. Methods. Psychoeducational methods and organizational-directive and meaningful interactive techniques were used, which were based on a technological approach to the development and implementation of organizational-psychological technologies (Karamushka, 2022). Results. The training program \"Communicative potential development training in the context of promoting educational staff's psychological health and well-being in war conditions\" was developed. The training program included four training sessions: 1) \"Essence of communicative potential of educational staff\"; 2) \"Components of the communicative potential of educational staff\"; 3) \"Communicative potential and its role in promoting educational staff's psychological health and well-being in wartime\"; 4) \"Factors in and conditions for the development of communicative potential in the context of promoting educational staff's psychological health and well-being in war conditions.\" Each training session included informational, diagnostic and developmental components. Conclusions. The proposed training program is intended: a) to develop educational staff's knowledge about the content and structure of their communicative potential and its role in their psychological health and well-being in war conditions; b) to teach educational staff the methods to diagnose communicative potential and its factors to promote their psychological health and well-being in war conditions; c) to develop educational staff's abilities and skills needed for the development of their communicative potential to promote their psychological health and well-being in war conditions.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"2 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141834281","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Assessing the Impact of the Psychological Rehabilitation Program «Sheltered by Love» on the Mental Well-Being of Ukrainian Children During the War","authors":"I. Danyliuk, K. Malysheva, O. Loshenko, Veronika Kondratieva","doi":"10.31108/2.2024.2.32.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.2.32.3","url":null,"abstract":"Introduction. This study’s purpose is to deepen the understanding of the impact of psychological trauma on children and adolescents living in Ukraine, particularly those affected by the ongoing Russian invasion. For this purpose, it explores a psychological rehabilitation program for children affected by the war in the country, trying to find out if there are differences in their mental health outcomes, experiences, and physiological measures before and after the intervention. Aim. The study aims to contribute to developing effective instruments to mitigate the adverse effects of trauma and enhance the resilience of affected children and adolescents. Methods: The research process utilized various assessment tools and measures to evaluate the impact of the psychological rehabilitation program Sheltered by Love. The assessment tools included the Childhood and Adolescent Trauma Screening (CATS), Children’s Impact of Events Scale (CIES), physiological indicators such as pulse and heart rate variability, and the GOODENOUGH DRAW - A - PERSON TEST. Statistical analyses, including descriptive statistics and paired samples T-test, were conducted using R version 4.2.2 and MS Excel tools to assess mental well-being before and after the intervention. The sample consisted of 77 participants aged 8-17, residing in Ukraine’s front-line zones, who attended the psychological rehabilitation program. Results. The study findings provide evidence of the efficacy of the Sheltered by Love psychological rehabilitation program. Post-intervention analyses demonstrated statistically significant reductions in post-traumatic stress symptoms, including intrusive thoughts, emotional distress, and avoidance behaviors. Psychosocial functioning also improved, with fewer disruptions reported in communication and leisure activities. Physiological indicators showed a slight decrease in heart rate and improvements in sleep quality and deep sleep duration, further supporting the program’s positive impact on the mental and physical well-being of the participants. Conclusions. The findings highlight the effectiveness of the Sheltered by Love rehabilitation program for children in mitigating psychological distress, improving psychosocial functioning, and fostering adaptive coping strategies, ultimately enhancing the overall well-being of the participants affected by the war. Further research could delve into the long-term effects of such interventions and explore additional factors influencing children’s psychological resilience in war-affected settings.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"130 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141834582","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"A training program for the development of educational staff's tolerance to uncertainty as a determinant of their psychological health and well-being in war conditions","authors":"K. Tereshchenko, V. Ivkin","doi":"10.31108/2.2024.2.32.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.2.32.9","url":null,"abstract":"Introduction. Situations of uncertainty in which employees find themselves during the war of the Russian Federation against Ukraine often cause their negative mental states and worsen their mental health and well-being. Therefore, the analysis of tolerance to uncertainty as a determinant of educational staff's mental health and well-being is quite relevant. Aim: to design a training program to develop educational staff's tolerance to uncertainty as a determinant of their psychological health and well-being in war conditions. Methods. Psycho-educational methods and organizational, developing, and informational interactive techniques (Karamushka, 2022). Results. The tolerance to uncertainty training program to promote educational staff's psychological health and well-being in war conditions was developed. It was designed for 16 hours, consisted of an introduction, the main part and the final part and included three training sessions: \"The essence of educational staff's tolerance to uncertainty\", \"Tolerance to uncertainty and its role in promoting the psychological health and well-being of educational staff in war conditions\", \"Tolerance to uncertainty factors and conditions for its development in the context of promoting the psychological health of educational staff in war conditions \". Conclusions. The training program to develop educational staff's tolerance to uncertainty as a determinant of their psychological health and well-being in war conditions is helpful in: a) developing educational staff's knowledge about the content of tolerance to uncertainty and its role in their psychological health and well-being in war conditions; b) teaching educational staff how to use different instruments to measure tolerance to uncertainty and its factors; c) developing educational staff's tolerance to uncertainty to promote their psychological health and well-being in war conditions.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"118 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141834594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Основні загрози психологічній безпеці особистості при дистанційному навчанні студентів у воєнний час","authors":"Марія Кононець","doi":"10.31108/2.2024.1.31.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.3","url":null,"abstract":"Вступ. Повномасштабне вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року призвело до значних змін в системі освіти, зокрема студенти зіткнулися з низкою загроз, у тому числі для їх психологічної безпеки. Налагодити навчальний процес дозволив той факт, що під час пандемії COVID-19 навчальним закладам України вдалося імплементувати дистанційне навчання, що стало ключовим фактором у можливості реалізації навчального процесу у воєнний час. Однак під час війни кількість загроз, з якими зіткнулися студенти, зокрема психологічних, зросла. Мета. Виявити основні загрози психологічній безпеці особистості при дистанційному навчанні студентів у воєнний час, проаналізувати причини їх виникнення, виявити фактори, які допомагали студентам підтримувати відчуття психологічної безпеки та надати рекомендації щодо усунення психологічних загроз безпеці особистості при дистанційному навчанні студентів у воєнний час. Методи. Використовувались методи: психодіагностичний (авторський опитувальник «Загрози психологічній безпеці особистості при дистанційному навчанні студентів у воєнний час»), порівняльний, кількісний, якісний і контент-аналіз. Результати. У цій статті показано як повномасштабна війна в Україні призвела до виникнення загроз психологічній безпеці особистості при дистанційному навчанні студентів. Виявлено основні загрози психологічній безпеці особистості, проаналізовано причини їх виникнення, виявлено фактори, які допомагали студентам підтримувати відчуття психологічної безпеки та надано рекомендації щодо усунення психологічних загроз безпеці особистості при дистанційному навчанні студентів у воєнний час. Висновки. Подана у статті інформація може бути корисною для ідентифікації причин виникнення загроз психологічній безпеці особистості при дистанційному навчанні студентів у воєнний час та імплементації заходів для їх профілактики й подолання.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"15 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140747363","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Теоретичний аналіз організаційних умов творчої соціалізації українців","authors":"Олена Сторож","doi":"10.31108/2.2024.1.31.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.10","url":null,"abstract":"Вступ. Актуальність проведеного теоретичного аналізу зумовлена тим, що творча соціалізація окремого працівника детермінує адаптованість, інноваційність, самореалізацію, конструювання нового образу світу усієї організації, а через кожну конкретну організацію і всієї суспільної системи сучасної України. Мета. Визначення організаційних умов творчої соціалізації українців. Методи. Застосовано методи аналізу та систематизації психологічних знань, висловлювань, ідей щодо проблеми творчої соціалізації особистості в організації. Результати. Проаналізовані наукові дослідження проблеми творчої активності, діяльності та самореалізації співробітників організації. Встановлено, що однією з основних умов творчої діяльності співробітників організацій є сприятливий організаційний клімат, що складається зі стилю керівництва, стилю взаємодії керівників та співробітників. Іншими основними умовами є підтримка та заохочення працівника до творчої самоактуалізації, соціалізації в процесі творчості та інновацій, разом із створенням особливої системи мотивації та схвалення креативної активності. Висновки. На основі теоретичного аналізу наукової літератури визначено головні організаційні умови творчої діяльності співробітників організацій.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"147 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140746507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Взаємозв’язок об’єктивного та суб’єктивного кар’єрного успіху та їх характеристик: комплексний аналіз в українському ІТ-секторі","authors":"Ростислав Чайка","doi":"10.31108/2.2024.1.31.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.11","url":null,"abstract":"Introduction. This study empirically examines the relationship between objective and subjective career success in the Ukrainian IT sector. The study employs various objective success indicators, including salary, promotions, certifications, peer recommendations, portfolio projects, and job offers. Subjective success is measured using self-assessments of career recognition, authenticity, growth, influence, meaningfulness, personal life integration, work quality, and overall career satisfaction. The sample was made up of 150 Ukrainian IT software developers, comprising 74 males and 76 females. Aim: to explore the relationship between objective and subjective career success and their aspects among Ukrainian IT-software developers. Methods. Analysis and synthesis of scientific literature. Descriptive statistics and correlation analysis. Results. Although there are no general correlations between Ukrainian IT-software developers’ objective and subjective career success, the number of certifications strongly correlates with authenticity and satisfaction and moderately correlates with personal life and growth and development. Portfolio project count significantly correlates with influence and moderately correlates with meaningful work, authenticity, and satisfaction. Peer recommendations correlate with authenticity, while job offers have a strong negative correlation with growth and development and a moderate negative correlation with satisfaction. Conclusion. The Ukrainian IT industry has the complex and multifaceted nature of career success. It is important to consider both objective achievements and subjective fulfillment in understanding career trajectories in this rapidly evolving sector.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"302 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140750156","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Психометричні показники та адаптація україномовної версії опитувальника психологічної безпеки на роботі (PSI)","authors":"Павло Сост’яновев, Світлана Яновська, Римма Туренко","doi":"10.31108/2.2024.1.31.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.9","url":null,"abstract":"Вступ. У статті наведено результати україномовної адаптації Опитувальника PSI Р. Плуфф та ін. Мета роботи полягала у створенні валідного вітчизняного психодіагностичного інструменту діагностики психологічної безпеки на роботі. Методи. Змістовна валідизація здійснювалася із залученням експертів; проведено перевірку факторної структури тесту на відповідність оригінальній методиці; проаналізовано показники узгодженості та факторних коваріацій; проведено конструктну валідизацію. Адаптація проводилася на вибірці з 303 осіб. Результати. Психометричні показники тесту було визнано задовільними. Висновки. Доведено, що адаптована україномовна версія опитувальника PSI може використовуватися у подальших дослідженнях психологічної безпеки на роботі.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"58 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140747441","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Тренінг розвитку продуктивних копінг-стратегій в контексті забезпечення психологічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни","authors":"Людмила Карамушка","doi":"10.31108/2.2024.1.31.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.2","url":null,"abstract":"Вступ. Важливою складовою протидії хронічному стресу, пов’язаному із загрозою безпеці та життю, з якою зустрілися населення та персонал організацій в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну, є пошук та використання особистісних ресурсів, одним із яких виступають копінг-стратегії. Мета дослідження: розробити та апробувати тренінгову програму для психологічної підготовки освітнього персоналу до використання продуктивних копінг-стратегій в контексті забезпечення психологічного здоров’я та благополуччя в умовах війни. Методи. Для проведення дослідження використовувались проблемно-пошукові методи навчання та організаційно-спрямовуючі й змістовно-смислові інтерактивні техніки, які базуються на використанні технологічного підходу до розробки та впровадження організаційно-психологічних технологій (Карамушки Л.). Результати: У статті представлено тренінгову програму «Тренінг розвитку копінг-стратегій в контексті забезпечення психологічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни». Розкрито мету, основні завдання, загальний дизайн тренінгу. Представлено зміст тренінгових сесій («Стрес в умовах війни та його вияви в освітнього персоналу»; «Сутність та види копінг-стратегій як особистісний ресурс освітнього персоналу під час війни»; «Роль копінг-стратегій у забезпеченні психологічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни»; «Організаційно-психологічні чинники та умови розвитку копінг-стратегій освітнього персоналу під час війни», які входять до структури тренінгової програми. Детально описано організаційно-спрямовуючі та змістовно-смислові інтерактивні техніки, які розкривають зміст тренінгових сесій. Висновки. Апробація тренінгу в системі післядипломної педагогічної освіти показала доцільність його використання для підготовки освітнього персоналу для впровадження продуктивних копінг-стратегій під час війни та використання ситуативного підходу.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"352 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140750213","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Мілітарне самоприйняття курсантів військових закладів: теоретична парадигма","authors":"Дмитро Оржешко","doi":"10.31108/2.2024.1.31.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.5","url":null,"abstract":"Вступ. У контексті фахової підготовки курсантів військових академій важливе значення відіграє вивчення їхнього мілітарного самоприйняття як базового конструкту самоусвідомлення і самореалізації. Мета: здійснити теоретичний аналіз феноменології мілітарного самоприйняття особистості курсанта й окреслити основні концептуальні конструкти цього явища. Методи: теоретичний аналіз та моделювання для встановлення змістово-функціонального наповнення феномену мілітарного самоприйняття курсанта військового освітнього закладу. Результати. Визначено, що мілітарне самоприйняття – це синтез емоційно-оцінних, когнітивних і поведінкових компонентів самосвідомості, що проявляються в позитивному ставленні людини, яка обрала своєю професією (або процес навчання і підготовки до неї) військову діяльність, до самої себе і прийняття себе на рівні усвідомленої та засвоєної мілітарної суб’єктності. Висновки. Отримані результати можуть бути використані для оптимізації фахової військової підготовки та розвитку самосвідомості курсантів військових закладів.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"189 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140750815","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Тренінг розвитку професійної самоефективності персоналу освітніх організацій в контексті забезпечення їхнього психологічного здоров’я та благополуччя в умовах війни","authors":"Оксана Креденцер","doi":"10.31108/2.2024.1.31.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.4","url":null,"abstract":"Вступ. Проблема розвитку професійної самоефективності в контексті забезпечення психологічного здоров’я в умовах війни є актуальним питанням, але водночас мало дослідженим у вітчизняній психології, зокрема щодо персоналу освітніх організацій. Мета: розробити структуру та зміст тренінгу розвитку професійної самоефективності персоналу освітніх організацій в контексті забезпечення їхнього психологічного здоров’я та благополуччя в умовах війни. Результати. Розроблено зміст та структуру тренінгу, який розрахований на 20 годин та складається зі вступу, 4 тренінгових сесій та заключної частини. Кожна тренінгова сесія включає різноманітні інтерактивні техніки (міні-лекції, мозкові штурми, робота в парах та міні-групах, творчі завдання, ігри, психологічні практикуми тощо). Висновки. Тренінг був апробований в різних форматах, показав свою ефективність та може бути рекомендований практичним психологам для роботи з персоналом освітніх організацій.","PeriodicalId":507499,"journal":{"name":"Організаційна психологія Економічна психологія","volume":"140 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140746758","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}