Law. State. Technology最新文献

{"title":"ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОСКАРЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ НОТАРІУСІВ, ДЕРЖАВНИХ РЕЄСТРАТОРІВ З НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ","authors":"Олена Грабильнікова","doi":"10.32782/lst/2022-3-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-3-4","url":null,"abstract":"Наукова стаття присвячена висвітленню зарубіжному досвіду оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріусів, державних реєстраторів з надання публічних послуг. Розглянуто законодавчі та підзаконні акти країн пострадянських держав, так і краї ЄС, що регулюють надання публічних послуг нотаріусами та виокремлено нормативно-правові акти, що порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріусів, державних реєстраторів з надання публічних послуг. З’ясовано та визначено правову основу оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріусів, державних реєстраторів з надання публічних послуг зарубіжних країн, у т. ч. країн Європейського Союзу. Встановлено, що аналіз законів зарубіжних країн (Республіки Молдова від 08 листопада 2002 р. «Про нотаріат», Республіки Таджикистан від 16 квітня 2012 р. «Про державний нотаріат», Республіки Узбекистан від 26 грудня 1996 р. «Про нотаріат», Республіки Казахстан від 14 липня 1997 р. «Про нотаріат», Киргизької Республіки від 30 травня 1998 р. «Про нотаріат», Республіки Туркменістан від 30 квітня 1999 р. «Про державний нотаріат», Азербайджанської Республіки від 26 листопада 1999 р. «Про нотаріат» та Республіки Вірменія від 27 грудня 2001 р. «Про нотаріат») дає підстави дійти висновку, що в зазначених країнах державний контроль за діяльністю нотаріусів поділяється на 2 види: судовий контроль за здійсненням нотаріальних дій і контроль за виконанням професійних обов’язків нотаріусами, що працюють у нотаріальних конторах органів юстиції. Доведено, що порядок оскарження дій нотаріусів, державних реестраторів у вищезазначених країнах є доволі традиційним і практично ідентичним, тобто адміністративний та судовий. Останній, як правило, передбачається цивільним процесуальним законодавством. Акцентовано увагу, що на території Французької Республіки з 1945 р. по теперішній час діє Ордонанс про статус нотаріату, згідно з яким діяльність нотаріуса відбувається під прокурорським наглядом та контролем з боку Міністерства юстиції; у разі будь-яких порушень нотаріус підлягає дисциплінарним санкціям з боку професійних (мається на увазі – Міністерство юстиції Франції) та судових інстанцій.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115210601","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПАТЕНТНИХ ПРАВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ","authors":"Антон Борисенко, Євген Кушнєров","doi":"10.32782/lst/2022-3-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-3-3","url":null,"abstract":"Актуальність статті обумовлена необхідністю забезпечення ефективності розбудови демократичної та розвинутої держави, здатної забезпечити реалізацію та захист прав та інтересів приватної особи в цілому, і зокрема у сфері інтелектуальної власності. в соціальному плані країни є належне забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Підкреслено, що основою для ефективного здійснення патентних прав пов’язується із вирішенням проблематики функціонування адміністративно-правового механізм забезпечення реєстрації, реалізації та захисту права інтелектуальної власності в Україні. Зазначено, що необхідність забезпечення ефективності нормативно-правового регулювання патентних прав в Україні обґрунтувало актуальність здійснення даного дослідження. Метою статті визначено здійснення системного аналізу законодавства у сфері інтелектуальної власності, наукових публікацій та підходів, узагальнень статистичних показників діяльності у сфері патентування задля встановлення адміністративно-нормативних засад реалізації патентних прав та інтересів приватної особи. Зроблено висновок про доцільність розуміння під адміністративно-правовим забезпеченням реалізації та захисту патентних прав приватної особи має розумітися нормативно встановлена, комплексна, організаційна діяльність суб’єктів владних повноважень із встановлення, здійснення та гарантування умов обіг об’єктів промислової власності. Підкреслено, що адміністративно-правове забезпечення патентних прав творця та винахідника перебуває в процесі реформування та постійних трансформацій, при цьому ефективність такого механізму є фактором стимулювання інтенсивності розвитку міжнародних та внутрішньо національних економічних, організаційно-правових та науково-технічних зв’язків. Зроблено акцент, що в умовах підписання Угоди про Асоціацію з ЄС Україна є необхідним систематизація та узагальнення чинного національного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності згідно із стандартами законодавства європейських країн, що вимагає нормативного закріплення класифікації патентів, різновидів торговельних марок, обґрунтування використання географічних зазначень, захисту промислових зразків.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"100 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124599867","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРАВОВА ОСНОВА ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ","authors":"Олеся Володимирівна Марченко","doi":"10.32782/lst/2022-3-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-3-5","url":null,"abstract":"Наукова стаття присвячена дослідженню правове регулювання та характеристиці суб’єктів, що беруть участь в адміністративному судочинстві. У статті розглянуто наукові і нормативно-правові підходи до визначення поняття «суб’єкт адміністративного судочинства», вивчено класифікацію суб’єктів в адміністративному судочинстві. Правовий статус суб’єктів, що беруть участь в адміністративному судочинстві залежить безпосередньо від його законодавчого визначення, але його реалізація пов’язана із активною чи пасивною формами виконання функцій сторін, та інших процесуальних учасників судового розгляду справ. Наголошено, що учасники адміністративного процесу за приписами КАС України залежно від їхньої заінтересованості поділяються на осіб, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники сторін і третіх осіб) та інших учасників (свідок, експерт, спеціаліст та ін.). Отже, найприйнятнішою, на нашу думку, є класифікація всіх суб’єктів адміністративних процесуальних правовідносин на три групи: суди, котрі відправляють правосуддя; особи, які беруть участь у справі; особи, які надають сприяння здійсненню правосуддя. Всередині другої групи (особи, які беруть участь у справі) виділяє три підгрупи суб’єктів, що реалізують свої права та обов’язки залежно від цілей участі в справі. Це – особи, метою участі в процесі яких є захист своїх суб’єктивних матеріально-правових інтересів (сторони, треті особи, заявники та зацікавлені особи); особи, які беруть участь у справі з метою захисту інтересів інших осіб, державних інтересів (прокурор, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші органи); представники – особи, метою участі в справі яких є захист інтересів інших осіб. Зроблено висновок, що у кожному з перерахованих випадків адміністративно-правовий статус індивідуального суб’єкта як учасника адміністративного процесу має свою специфіку, обумовлену тією роллю, яку виконує суб’єкт у процесі.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122777569","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДЕЯКІ ПИТАННЯ СУДОВОГО РОЗСУДУ В ПОВНОВАЖЕННЯХ ВИЩОГО СУДУ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ВИЗНАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ ДОБРЕ ВІДОМОЮ","authors":"Юрій Анатолійович Ужакін","doi":"10.32782/lst/2022-1-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-8","url":null,"abstract":"Мета роботи. Ця стаття присвячена аналізу ролі судового розсуду в процедурі визнання торговельної марки добре відомою. Основне завдання дослідити джерело судового розсуду в процедурі визнання торгової марки загальновідомою. Методологія. Дослідження базується на нормах чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», та нормах міжнародного права, присвячених регулюванню відповідних питань. Наукова новизна. Правова доктрина визначає судовий розсуд як повноваження здійснити вибір між кількома правовими можливостями. Переконливою причиною надання суду права вибору є те, що законодавець не може описати всі можливі типи ситуацій, коли торгова марка є загальновідомою. Правова наука визначає різні підходи до способів надання суду права вибору між різними правовими можливостями. Більшість авторів згадують оціночні поняття, як добросовісність, розумність, справедливість. Також згадується просте надання прав на розсуд. Поняття добре відомої торговельної марки не відноситься до кола чітко визначених, однозначних понять (термінів). Словосполучення «добре відома торговельна марка» є словесним виразом оціночного поняття. Застосування оціночних понять вимагає здійснення дискреційної діяльності судом. Оціночні поняття є засобом юридичної техніки, за допомогою якого суду надається повноваження здійснити вирішення правового питання із використанням судового розсуду. Ці особливості правового регулювання є важливими для розкриття правового режиму загальновідомих торговельних марок і дозволяють зробити деякі теоретичні висновки, важливі для дослідження судового розсуду в господарському процесі. Застосування оціночного поняття загальновідомої торгової марки вимагає конкретизації поняття в контексті конкретного випадку. Така конкретизація включає, серед іншого, розробку стандарту оцінювання. Стандарт містить перелік відповідних факторів, які необхідно враховувати під час оцінки торгової марки. Право України та норми міжнародного права уповноважують суд створювати такий специфічний стандарт. Висновки. Застосування оціночних понять вимагає здійснення судом дискреційної діяльності. Оціночні поняття – це засоби юридичної техніки, які надають право вирішувати юридичне питання за допомогою суддівського розсуду. Оціночні концепції також спрямовують і обмежують свободу дій.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115125789","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОКРЕМІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН","authors":"Руслан Кубрак, Микола Малишко","doi":"10.32782/lst/2022-1-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-19","url":null,"abstract":"Авторами проведено аналіз окремих характеристик суб’єктів кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження визначено окремі кримінологічні, соціально-демографічні, кримінально-правові характеристики суб’єктів наркозлочинів. Складено загальний кримінологічний портрет суб’єкта кримінального правопорушення вказаного виду. На цій підставі встановлено, що суб’єктами наркозлочину здебільшого є повнолітня особа чоловічої статі, процент жіночої злочинності даного виду та неповнолітніх є незначний. Кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, вчиняються переважно громадянами України, незначний відсоток серед суб’єктів кримінального правопорушення вказаного виду є іноземці та особи без громадянства. Проведено аналіз рівня освіти суб’єктів наркозлочинів. Зазначене вказує на тотожність у цілому окремих характеристик суб’єкта наркозлочинів з суб’єктами інших кримінальних правопорушень. Встановлено наявність серед осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, співробітників деяких правоохоронних органів. Авторами статті звернено увагу на неповнолітніх суб’єктів вчинення наркозлочинів, проведено аналіз їх соціально-демографічних характеристик, визначено процентне співвідношення їх кількості із загальною чисельністю суб’єктів кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. За підсумками дослідження автори дійшли висновку, що основою протидії наркозлочинності є безпосередній профілактичний вплив відносно суб’єкта кримінального правопорушення, пов’язаного з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125348549","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ УКРАЇНИ","authors":"Сергій Гаркавенко","doi":"10.32782/lst/2022-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-5","url":null,"abstract":"У статті розкривається актуальне питання правового регулювання відносин на ринку електричної енергії України в умовах євроінтеграції об’єднаної енергетичної системи України до Союзу центральноєвропейської електричної мережі відповідно до вимог ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії). Електроенергетика є однією з ключевих галузей української економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації, структурних перетворень економіки, врахування потреб населення та суспільного виробництва в електричній енергії. Ось чому постійне вдосконалення та поліпшення основних нормативно-правових інструментів матиме ефективніть для розвитку ринку електричної енергії України.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121921077","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВТОРИННІ РЕСУРСИ ТА ВІДХОДИ НАДРОКОРИСТУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ","authors":"Роман Станіславович Кірін, Андрій Bипpицький, Олександр Трегуб","doi":"10.32782/lst/2022-1-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-9","url":null,"abstract":"У статті розглянуто окремі проблеми юридичної термінології, яка стосується вторинних ресурсів та відходів надрокористування. Метою цієї статті є аналіз та уточнення окремих юридичних термінів, що вживаються на позначення відповідних ресурсів та відходів. Методологічну основу цього дослідження склали метод термінологічного аналізу, формально-юридичний метод, методи аналогії та абстрагування, а також інші загальнонаукові та спеціально-наукові методи. Виявлено, що категорія «надра» розглядається чинним законодавством не лише як об’єкт, користування яким призводить до утворення відходів (об'єкт утворення відходів), а й як об'єкт, користування яким може здійснюватися з метою складування або захоронення відходів (об'єкт видалення відходів). Встановлено, що ані законодавство про відходи, ані законодавство про надра, не розкривають і не регулюють достатньою мірою відносини у сфері вторинних мінеральних ресурсів та відходів добувної та переробної промисловості. Сформульовано дефініцію поняття «вторинна мінеральна сировина», якою пропонується вважати видобуті та/чи перероблені гірничі породи, корисні копалини у вигляді побічного продукту осно- вного гірничого виробництва, які можна використовувати у виробничих процесах замість, поряд із первинною мінеральною сировиною або незалежно від неї. Обґрунтовано необхідність прийняття законопроєкту про відходи видобувної (гірничодобувної) промисловості, який би базувався на положеннях Директиви 2006/21/ЄС «Про управління відходами видобувної промисловості». Запропоновано включити в національне законодавство України європейський термін «видобувні відходи» у значенні відходів, які утворюються внаслідок розвідування, видобування, оброблення й зберігання мінеральних ресурсів та розробки кар’єрів.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134437773","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДЖЕРЕЛА ПРАВА В УКРАЇНІ РАННЬОМОДЕРНОЇ ДОБИ: ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ","authors":"Марина Панфьорова","doi":"10.32782/lst/2022-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-2","url":null,"abstract":"Метою наукової статті є аналіз двох класифікацій джерел права: правової та історичної. Виявлення співвідношення окремих видів джерел права на території України в обраний період для кращого розуміння закономірностей їх розвитку та чіткого усвідомлення приналежності історичних форм до сучасних. Методологія дослідження базується на використанні діалектичного методу, методів аналізу та синтезу, а також методів історизму, системного, порівняльного та проблемно-категоріального. Наукова новизна: обґрунтовано думку, що при класифікації джерел права варто виділяти не тільки формально-юридичні, але й джерела змісту та пізнання. Серед джерел змісту джерел права в обраний період проаналізовано вплив фактору входження території України до складу різних держав з різними правовими традиціями. Охарактеризовано джерела права, що діяли на території України з XVI по XVIII ст., а саме: звичаєве право, Литовські Статути, Магдебурзьке право, договірні статті гетьманів з царським урядом, акти гетьманської влади, акти Військової канцелярії, законодавчі акти царської влади. Досліджено їх приналежність до юридичних джерел права, прийнятих в правовій теорії. Зроблено висновок, що більшість з вказаних джерел, як офіційні акти компетентних органів, можна віднести до такого виду юридичних джерел права, як нормативно-правові акти, які стають основним джерелом права в означений період. Також, у договірних статтях та збірках Магдебурзького права можна простежити риси нормативно-правових договорів або міжнародно-правових договорів в першому випадку. Судові прецеденти як джерело права не набули самостійного значення, хоча судова практика згадувалася у збірках Магдебурзького права і використовувалася при створенні кодифікаційних збірок XVIII ст., що не були затверджені офіційно і можуть бути віднесені до джерел пізнання, або до історичних правових пам’яток.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132762341","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВОЄННІ ТА ПАТРІОТИЧНІ ТОРГОВЕЛЬНІ МАРКИ","authors":"Яна Садикова","doi":"10.32782/lst/2022-1-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-7","url":null,"abstract":"Різноманітні події, в тому числі негативного характеру, досить часто стають каталізаторами специфічних заявок на торговельні марки. Воєнні події і Україні призвели до виникнення війського фольклору. Зявилася велика кількість влучних фраз та висловів, які за декілька днів стали крилатими та впізнаваними українцями, а окремі з них стали відомими у всьому світі. В світлі того, що такі фрази та вислови вже набули впізнаваності, логічним видається, що зявляються заявки на торговельні марки з використанням таких висловлювань або найбільш впізнаваних їх частин. Метою статті є підтвердити той факт, що навіть негативні події стають каталізаторами для подачі заявок на торговельні марки та визначити, чи можуть бути особливості проведення експертизи заявок на торговельні марки, які мають воєнний чи патріотичний характер. Завдання статті визначені з урахуванням поставленої мети: провести пошук по базі торговельних марок Укрпатенту за пошуковими словами, що є в крилатих фразах сучасного воєнного українського фольклору; провести пошук по базам торговельних марок з метою пошуку заявок або реєстрацій торговельних марок, які мали місце після трагічних подій і прямо асоціювалися з цими подіями; провести пошук по базам торговельних марок на предмет виявлення специфічних «патріотичних» торговельних марок; здійснити загальний аналіз правових положень щодо таких торговельних марок, які є в Україні, Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки. Наукова новизна полягає у пропозиції враховувати соціальну функцію торговельну марку під час проведення експертизи торговельних марок, які мають воєнних чи патріотичний характер. Висновки. Проведення експертизи українських «воєнних та патріотичних» торговельних марок має відбуватися через призму оцінки їх відповідності принципам моралі та публічного порядку, оскільки концепції недобросовісного заявника в Україні немає в тому вигляді, в якому б вона дозволяла відмовляти в реєстрації. При цьому має враховуватися соціальна функція торговельної марки, тобто здатність торговельної марки виступати інструментом соціального спілкування. Не зважаючи на економічну природу торговельної марки, окремі з них можуть, але не повинні ставати тригерами ворожнечі та агресії.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117085420","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ РИНКУ СТРАХУВАННЯ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ВПЛИВ НА ДІЯЛЬНІСТЬ","authors":"Вячеслав Волік, Маргарита Базаренко, А.М. Іванов","doi":"10.32782/lst/2022-1-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-11","url":null,"abstract":"Метою наукової статті є необхідність проаналізувати сучасний стан ринку страхування та дослідити зміни в сфері страхування, що виникли з введенням воєнного стану. Протягом всього дослідження застосовувались такі методи: логічний, що полягає в аналізі наукових праць в сфері страхування; аналітичний, що застосували для визначення оцінки та аналізу показників страхового ринку; статистичний, суть якого здійснення систематизації даних у сфері страхування за певний проміжок часу; графічний, що допоміг подати, викласти показники та результати у наочному вигляді. В ході дослідження даної теми було проаналізовано сучасний стан ринку страхування та досліджено зміни в сфері страхування, що виникли з введенням воєнного стану. Проведено аналіз основних показників діяльності страхових компаній за IV квартал 2021 року – II квартал 2022 року, що розкрив недосконалість стану їх діяльності та причини, що призвели їх до такого стану. Небезпечна ситуація в країні, нестабільна економіка, зміна місця діяльності страхових компаній, недосконале законодавство роботи компаній під час воєнного стану, обмеження застосування інструментів для інвестиції, часткова втрата працівників, клієнтів, даних для роботи є чинниками, що призвели до збитків, значних втрат доходів страховиків, які вплинули на показники їх діяльності за І квартал 2022 року. Встановлено нестабільність економічної ситуації та ринку страхування, недосконалість законодавчих актів, обмеження застосування інструментів для інвестиції, розірвання попередніх та зменшення кількості надання нових страхових послуг тощо. Щодо поліпшення діяльності страхових компаній необхідно внести зміни в нормативну базу їх діяльності на період воєнного стану, зміцнити позиції страхових компаній на вітчизняному страховому ринку, оновити багатопрофільний процес надання послуг страхування і т. п. аспекти. Практичні нюанси страхового ринку потребують подальших досліджень, що передбачає пристосування страховиків до умов воєнних кризових явищ.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121491437","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}