ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОСКАРЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ НОТАРІУСІВ, ДЕРЖАВНИХ РЕЄСТРАТОРІВ З НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

Abstract

Наукова стаття присвячена висвітленню зарубіжному досвіду оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріусів, державних реєстраторів з надання публічних послуг. Розглянуто законодавчі та підзаконні акти країн пострадянських держав, так і краї ЄС, що регулюють надання публічних послуг нотаріусами та виокремлено нормативно-правові акти, що порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріусів, державних реєстраторів з надання публічних послуг. З’ясовано та визначено правову основу оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріусів, державних реєстраторів з надання публічних послуг зарубіжних країн, у т. ч. країн Європейського Союзу. Встановлено, що аналіз законів зарубіжних країн (Республіки Молдова від 08 листопада 2002 р. «Про нотаріат», Республіки Таджикистан від 16 квітня 2012 р. «Про державний нотаріат», Республіки Узбекистан від 26 грудня 1996 р. «Про нотаріат», Республіки Казахстан від 14 липня 1997 р. «Про нотаріат», Киргизької Республіки від 30 травня 1998 р. «Про нотаріат», Республіки Туркменістан від 30 квітня 1999 р. «Про державний нотаріат», Азербайджанської Республіки від 26 листопада 1999 р. «Про нотаріат» та Республіки Вірменія від 27 грудня 2001 р. «Про нотаріат») дає підстави дійти висновку, що в зазначених країнах державний контроль за діяльністю нотаріусів поділяється на 2 види: судовий контроль за здійсненням нотаріальних дій і контроль за виконанням професійних обов’язків нотаріусами, що працюють у нотаріальних конторах органів юстиції. Доведено, що порядок оскарження дій нотаріусів, державних реестраторів у вищезазначених країнах є доволі традиційним і практично ідентичним, тобто адміністративний та судовий. Останній, як правило, передбачається цивільним процесуальним законодавством. Акцентовано увагу, що на території Французької Республіки з 1945 р. по теперішній час діє Ордонанс про статус нотаріату, згідно з яким діяльність нотаріуса відбувається під прокурорським наглядом та контролем з боку Міністерства юстиції; у разі будь-яких порушень нотаріус підлягає дисциплінарним санкціям з боку професійних (мається на увазі – Міністерство юстиції Франції) та судових інстанцій.