Law. State. Technology最新文献

{"title":"ДО ПИТАННЯ ОБМЕЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Анастасія Фокіна","doi":"10.32782/lst/2022-1-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-4","url":null,"abstract":"У статті висвітлюються політичні права і свободи людини і громадянина, які обмежуються під час дії правового режиму воєнного стану, а також права, які не можуть бути обмежені ні при яких умовах у зв’язку з нормативно закріпленою юридичною гарантією передбаченою статтею 64 Конституції України. Мета роботи полягає у загальному огляді нормативно-правового регулювання прав і свобод у період воєнного стану в Україні; дослідженні політичних прав і свобод громадян, які можуть бути обмежені в умовах воєнного стану; аналізі юридичної гарантії щодо неприпустимості обмеження прав і свобод людини і громадянина в умовах воєнного та надзвичайного стану. Науковою новизною даної статті є дослідження питання обмеження прав і свобод в аспекті введеного на усій території України правового режиму воєнного стану, що з боку практичного застосування відбувається вперше. Методологію дослідження складає системний підхід, який полягає у розгляді категорії обмеження прав і свобод в контексті особливого правового режиму, а також класифікація та групування за допомогою яких виокремлено політичні права як групу конституційних прав людини та громадянина. Автор дійшла наступних висновків: 1) обмеження прав і свобод мають тимчасовий (строковий) характер; 2) встановлено вичерпний перелік прав і свобод, які обмежуються, серед яких під обмеження підпадають і політичні права громадян, закріплені у статтях 38, 39 Конституції України; 3) щодо жодного з тих прав, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану згідно з частиною другою статті 64 Конституції України, в тому числі політичних прав, на даний час будь-яких обмежень нормативного характеру не встановлено; 4) не може бути обмежене в умовах воєнного або надзвичайного стану таке політичне право, як право на звернення до органів влади та посадових осіб цих органів, закріплене статтею 40 Конституції України.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131370262","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЮРИДИЧНІ ОСОБИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА: ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ","authors":"Оксана Гнатів","doi":"10.32782/lst/2022-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-6","url":null,"abstract":"Метою роботи є аналіз чинного законодавства України, практики його застосування, а також наукових розвідок та підходів до розуміння цього поняття українських учених для виокремлення ознак юридичної особи публічного права та формулювання її визначення. Методологія. При здійсненні наукової розвідки було використано аристотелівський (діалектичний) метод як загальнонауковий, застосування якого прослідковується на усіх етапах наукового дослідження. Для тлумачення юридичних норм, термінів, а також конструкцій у логічній послідовності використовувався формально-догматичний метод. Системний метод забезпечив виокремлення сутнісних ознак юридичної особи публічного права. Порівняльний метод дозволив співставити правовий статус видів юридичних осіб. Поряд із переліченими методами також використовувалися наукові прийоми: дедукції, індукції, теоретичного синтезу. Теоретичну основу наукової роботи складають теоретичні напрацювання учених різних галузей права, що дозволило більш повно охопити досліджувану проблематику. Емпіричною базою наукової статті слугують нормативні акти, практика їх застосування, а також статути окремих юридичних осіб. Наукова новизна полягає у застосуванні нових підходів до дослідження правового статусу юридичних осіб публічного права, що дало змогу запропонувати авторське визначення цього поняття. Висновки. На основі теоретичного аналізу наукових напрацювань учених з різних галузей права, сформульовано дефініцію юридичної особи публічного права як такої, що створюється на підставі закону або рішення компетентного органу для виконання функцій публічної адміністрації, засновник якої несе додаткову (субсидіарну) відповідальність за її діяльність в обсязі та на підставах, передбачених законом. Особливості створення, діяльності та припинення юридичних осіб публічного права повинні визначатися законом.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133871336","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЩОДО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДІВ","authors":"Глєб Русак","doi":"10.32782/lst/2022-1-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-17","url":null,"abstract":"Соціально-економічна політика держави передбачає надійний соціальний захист населення та належне пенсійне забезпечення це один із основних показників суспільного добробуту. Ефективне функціонування пенсійної системи це важливий чинник суспільного розвитку та соціальних перетворень. Показник економічного й соціального стану країни є рівень пенсійного забезпечення. Пенсійне забезпечення домінуюча складова соціального забезпечення, що виступає базовою й важливою гарантією стабільного розвитку суспільства, так як охоплює інтереси працездатних й непрацездатних громадян. Одним із основних елементів соціальної функції держави є пенсійне забезпечення й разом з тим, як сукупність методів задоволення матеріальних потреб тих верств населення які мають право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення є однією з основних гарантій соціального захисту, зміст якого зводиться до підтримки матеріального добробуту громадян та їхніх сімей при виході на пенсію за віком, інвалідністю або в разі втрати годувальника. Згідно чинного законодавства виокремлюють серед пенсіонерів деяких категорій працівників, які мають правно на спеціальні пенсії, до цієї категорії відноситься судді та це питання є дискусійним у суспільстві. В Україні судді виконують виняткову соціальну роль – безпосередньо реалізує судову владу, оскільки судова в Україні є самостійною та незалежною від інших гілок влади, Відповідно держава наділяє суддю специфічним соціально-професійним статусом, визначає правове становище суддів як особливих посадових осіб та як особливих членів соціуму. У статті розглянуто особливості правого статусу суддів та особливості пенсійного забезпечення судді, як спеціального суб’єкта, досліджено соціальні гарантії суддів які закріпленні Конституцією та законами України. Розглянуто види пенсійного забезпечення на які моє право розраховувати суддя виходячи у відставку. Систематизуються погляди науковців на трактування поняття «статус судді» та «правовий статус судді». Особлива увага приділяється дослідженню правового статусу судді, як особливого суб’єкта та їх соціальних гарантій. Також досліджено діючий статус судді як носія судової влади та статус судді, який перебуває у відставці й особливості положення судді у кожному з цих статусів.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114469227","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ МІСТ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ","authors":"Дарина Радомська","doi":"10.32782/lst/2022-1-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-3","url":null,"abstract":"Метою статті є з’ясування способів формування органів публічної влади міст в України та країнах Європейського Союзу, задля пошуків шляхів їх удосконалення. Задля її досягнення були сформовані наступні завдання: охарактеризувати систему органів публічної влади міст України; проаналізувати способи їх формування; вивчити підходи ряду країн Європейського Союзу до способів формування органів публічної влади міст. Методологічною основою роботи базується на використанні принципу плюралізму у виборі методологічних підходів, методів і прийомів, складається із філософських (загальнонаукових) методах та спеціально-правових, основним є порівняльно-правовий метод, що дозволяє досягти поставленої мети. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що питання про вибір більш оптимальної виборчої системи при формуванні представницьких органів є мірилом демократії в суспільстві. В основі даного вибору має бути аналіз ефективності функціонування відповідних органів, дійсне забезпечення представництва та захисту інтересів територіальної громади. За результатами дослідження обґрунтовано комплекс висновків, прот те, що більшість столичних міст країн ЄС мають поділ на райони, і відповідно органи публічної влади міста формуються загальноміські та районні відповідно, прикладом такого підходу є Відень, Брюссель, Братислава, Будапешт, Варшава, Мадрид, Таллінн, Париж, Берлін. Столичні міста, де функціонують лише загальноміські органи управління, та відсутній внутрішній адміністративний поділ є місто Гельсінкі та Софія. Стосовно формування міських рад, то у містах із більшою кількістю населення застосовується пропорційна виборча система, а з меншою мажоритарна, в свою чергу стосовно міського голови, то у містах із більшою кількістю населення застосовується мажоритарна система абсолютної більшості. Ми відстоюємо позицію про те, що незалежно від кількості населення на місцевих виборах має застосовуватись мажоритарна виборча система, оскільки діяльність політичних партій більшою мірю спрямована на політичну боротьбу, і участь у виборах місцевих розцінюється як проміжний етап перед парламентськими виборами, а інтереси місцевого значення, потреби територіальної громади не реалізуються належним чином.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133953980","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В СФЕРІ ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ, ОТРИМАНИХ ВНАСЛІДОК НЕЗАКОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Володимир Ковтун, Ж.В. Чевичалова","doi":"10.32782/lst/2022-1-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-21","url":null,"abstract":"Питання легалізації доходів, отриманих внаслідок незаконної діяльності, перебувають на стику досліджень юридичної та економічної науки. Для юриспруденції інтерес полягає в тому, щоб визначити межі правового регулювання цього явища, створити юридичні механізми запобігання його розвитку, встановити відповідальність за порушення таких норм, розробити процес доказування відповідної провини, тобто питання офшорів є юрисдикційним об’єктом кримінального права, кримінального процесу, цивільного права, фінансового права та міжнародного приватного права, аспект якого й буде розглянуто в цій статті. Метою статті є аналіз чинного національного законодавства про запобігання легалізації доходів, отриманих внаслідок незаконної діяльності; вивчення стандартів Групи з фінансових заходів (FATF) та можливість їх імплементації в нормативно-правове поле України; наведення власних рекомендацій щодо гармонізації законодавства України та Європейського Союзу (далі – ЄС) із розглядуваного питання; пропонування свого бачення диспозицій та санкцій правових норм українського законодавства, що відповідатимуть стандартам Групи з фінансових заходів (FATF). Маємо на меті також проаналізувати міжнародну співпрацю України у сфері протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Новизна роботи полягає у зміні підходів до аналізу законодавства, порушенні досить нової тематики та спробі зробити науковий висновок із недослідженої на наших теренах наукової проблеми. У ході дослідження сформульовано висновки, що на сьогодні питання гармонізації законодавства України та ЄС є надзвичайно актуальним. Одним із необхідних та важливих елементів є протидія створенню офшорів. Зазначено, що Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» є досить зразковим нормативно-правовим актом, оскільки його положення відповідають нормам та стандартам міжнародного приватного права, за винятком певних формальних недоліків. Аналіз норм Податкового кодексу України дав змогу дійти висновків щодо успішних намагань України запобігати створенню нашими громадянами офшорів шляхом впровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній. Наведено чіткі та зрозумілі критерії визначення юридичної особи контрольованою іноземною компанією, встановлено відповідні необхідні обов’язки та розміри податків. Наголошено, що співпраця на міжнародному рівні у сфері протидії легалізації доходів також перебуває на досить високому рівні, що, безперечно, сприяє економічному розвитку країни.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"119 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125577515","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ЗЛОЧИННИХ ДОХОДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ У КІБЕРПРОСТРІ: ПРАКТИЧНИЙ ВИМІР","authors":"Михайло Думчиков","doi":"10.32782/lst/2022-1-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-18","url":null,"abstract":"Однією з найбільших перешкод для підтримки ефективно діючої фінансової системи є відмивання грошей. Дане діяння характеризується значним рівнем суспільної небезпечності, адже є основою існування тіньової економіки. Останніми роками з появою віртуальних активів, з’явилися і нові способи вчинення цього діяння. Поняття «віртуальні активи» для України є новим, відтак значним чином ускладняється процес протидії легалізації злочинних доходів, вчиненого за допомогою віртуальних активів у кіберпросторі. У статті на основі системного аналізу чинного законодавства, доктринальних джерел, статистичних та аналітичних даних виокремили основні способи легалізації злочинних доходів за допомогою віртуальних активів у кіберпросторі. Наголошено, що сьогодні ні в Україні, ні в світі не ведеться облік легалізованих злочинних доходів за допомогою віртуальних активів, однак це не перешкоджає виявленню та аналізу способів такого відмивання. Зокрема до способів легалізації злочинних доходів за допомогою віртуальних активів можна віднести: сервіси для конвертації віртуальних активів; P2P обмін; сайти азартних ігор; міксери віртуальних активів; використання фіктивних інтернет сайтів з продажу цифрових товарів. Методологія. Системний метод допоміг виокремити основні способи легалізації злочинних доходів за допомогою віртуальних активів. Метод узагальнення використано для розроблення напрямів протидії легалізації злочинних доходів за допомогою віртуальних активів. Метод правового прогнозування використовувався для обґрунтування пропонованих напрямів протидії легалізації злочинних доходів за допомогою віртуальних активів. Крім того, запропоновано конкретні напрями протидії цьому деструктивному явищу, що можуть варіюватися від оновлення законодавства до налагодження міжнародного співробітництва.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130600989","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ СУДУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ","authors":"Юрій Мирошниченко","doi":"10.32782/lst/2022-1-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-20","url":null,"abstract":"Мета дослідження, результати якого подаються у цій статті, полягала у визначенні поняття процесуальних дій суду через створення класифікаційної моделі відповідної системи. Методологія дослідження ґрунтується на використанні діалектичного та системного методів. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування та ін.), застосовувалися при опрацюванні нормативної бази та наукових джерел, формулюванні висновків. Герменевтичний та формально-юридичний методи використовувалися для з’ясування внутрішнього змісту окремих норм кримінального процесуального законодавства. Метод термінологічного аналізу застосовувався при визначенні поняття процесуальних дій суду, а метод класифікації – для їхньої систематизації. Поставлена мета визначалась з огляду на те, що однозначне визначення цього, як і будь-якого іншого наукового терміну, є важливим теоретичним завданням, розв’язання якого дає досліднику розуміння того, з яким саме об'єктом він має справу в тому чи іншому випадку. Визначення змісту терміну «судова дія» насамперед дозволило відповісти на питання щодо того, які саме із передбачених законом дій слід вважати судовими. Відповідно до цього автором обґрунтовано правомірність і запропоновано критерії допустимості проведення в суді освідування та витребування судом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових і фізичних осіб речі, документи, відомості, необхідні для перевірки достовірності та допустимості наявних доказів. В результаті проведеного дослідження сформульовано авторське визначення поняття «Процесуальні дії суду в кримінальному провадженні» та запропоновано класифікаційну модель даної системи, що включає: власне судові дії, зокрема слідчого характеру та інші дії пізнавальної спрямованості судові дії; організаційні (підготовчі та забезпечувальні) дії суду; інші процесуальні дії суду, пов'язаних з рухом справи й процедурою судового розгляду.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123986480","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НЕЗАКОННЕ НОСІННЯ ФОРМЕНОГО ОДЯГУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПРЕВЕНЦІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯ","authors":"Михайло Александров, Вадим Приходько","doi":"10.32782/lst/2022-1-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-10","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано перспективи вдосконалення відповідальності за незаконне носіння форменого одягу, а також можливості превенції такого правопорушення. Актуальність теми обумовлена веденням проти України агресивної війни з боку Російської Федерації та запровадженням на території нашої держави правового режиму військового стану. Незаконне носіння форменого одягу в умовах дії зазначених чинників є джерелом підвищеної небезпеки як для громадян, так і для обороноздатності країни в цілому. Автори на підставі аналізу змісту Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також актуальних законопроектів пропонують удосконалити відповідальність за незаконне носіння форменого одягу шляхом уточнення змісту правопорушення, яким пропонується запровадити відповідальність за носіння затверджених зразків форменого одягу та/або знаків розрізнення. Також автори пропонують підвищити розмір штрафної санкції за вчинення зазначеного правопорушення в умовах дії режиму воєнного стану. З метою превенції незаконного носіння форменого одягу автори пропонують запровадити заборону продажу форменого одягу та взуття особам без пред’явлення посвідчення або іншого документу, що підтверджує право на носіння форменого одягу. Дослідження проводилось порівняльно-правовим методом та методом моделювання ситуації. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні засобів превенції незаконного носіння форменого одягу. Практична новизна дослідження полягає у пропозиції змін до діючих Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами. Подальші перспективи дослідження можливі за напрямом розроблення заходів і норм щодо обмеження торгівлі затвердженими зразками форменого одягу та знаками розрізнення в мережі Інтернет, а також заходів контролю за виконанням запроваджених обмежень.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117183515","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНФЕРЕНЦІЯ ООН У СТОКГОЛЬМІ 1972 Р.: ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ ТА СВІТУ","authors":"Ріната Казак","doi":"10.32782/lst/2022-1-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-1","url":null,"abstract":"У статті розглядається Конференція ООН з навколишнього середовища 1972 року в Стокгольмі, яка стала першою, що визначила питання охорони навколишнього середовища як головну глобальну проблему. Метою статті стало створення додаткової дискусії стосовно історико-правових особливостей та сприйняття сталого розвитку як на глобальному рівні, так і в Україні. Цьогоріч, 2022 року, з нагоди 50-річчя Конференції ООН відбулася міжнародна зустріч Стокгольм+50, що і актуалізує тематику дослідження та дозволяє вшанувати ювілей знаменної події. У статті розкривається важливість проведення Стокгольмської конференції 1972 р., а саме, – неоднозначність концепції «людське навколишнє середовище», що дало учасникам можливість як сформулювати свою соціальну та наукову позицію для глобальних взаємодій, так і дослідити драйвери для подальшого юридичного сприйняття в інших країнах світу, зокрема і в Україні. У статті згадуються тогочасні геополітичні перешкоди для продуктивної співпраці, такі як Холодна війна, Карибська криза, бойкот країн Радянського Союзу і Східного блоку, тощо. Незважаючи на це, Стокгольмська конференція стала ареною для глобальних дискусій, відбулось уніфіковане сприйняття різними сторонами поняття людського навколишнього середовища та з’явилась правова основа для подальших дій у цій сфері. У статті розглядаються позиції зарубіжних та українських науковців стосовно значення проведення конференції, аналізуються дані діджитал-бібліотеки ООН (United Nations Digital Library System) з теми ʼСтокгольм 1972ʼ, перебіг підготовки до проведення конференції, розкривається її вплив на подальший розвиток юридичних норм у цій сфері. Розглянувши тогочасні нормативні акти України у їх синхронному порівнянні з європейськими нормами, автор доходить до висновку, що конференція у Стокгольмі 1972 р. стала драйвером до подальших змін у глобальних діях міжнародного співтовариства у сфері захисту навколишнього середовища.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114955058","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИМОГИ ДО ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ: КРОК ВПЕРЕД, ДВА НАЗАД","authors":"Борис Олексійович Логвиненко","doi":"10.32782/lst/2022-1-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-14","url":null,"abstract":"Курс на європейську інтеграцію обумовив потребу трансформації національної моделі публічного адміністрування. Однією з успішних реформ, де було впроваджено людиноцентристський підхід стала реформа правоохоронної системи, зокрема, створення у 2015 році Національної поліції України. Стандарти поліцейської діяльності передбачають не тільки визначений рівень професійної правосвідомості і суворе дотримання вимог законодавства під час виконання покладених на поліцію завдань. Значною мірою це пов’язано із внутрішнім організаційним аспектом такої діяльності – службовою дисципліною і підготовкою, дотриманням правил носіння однострою поліцейськими, їх належного зовнішнього вигляду. Метою статті є розкриття проблемних питань адміністративно-правового регулювання вимог до зовнішнього вигляду поліцейських в Україні. Досягненню поставленої мети сприятиме комплексне використання методів і прийомів наукового пізнання в основу яких покладено діалектичний, індуктивний та компаративістський методи. Наукова новизна. У статті розглянуто і запропоновано зміни до Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718. Як висновок, у статті наголошується, що МВС України доцільно зайняти більш лояльну позицію щодо татуювань та біомодифікацій у поліцейських, зокрема, пірсингу. Відповідні особливості жодним чином не перешкоджають виконанню поліцейськими службових обов’язків та не впливають на ефективність взаємодії поліції з громадськістю. Обґрунтовано, що пряма заборона на наявність татуювань у поліцейських, визначена у Правилах, є кроком у минуле, тоді як міжнародна практика йде шляхом лібералізації політики щодо татуювань у поліції. Запропоновані зміни і доповнення до п. 2 Розділу ІІ «Особливості носіння предметів однострою поліцейських» Правил носіння однострою поліцейських.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121381376","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}