{"title":"СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ МІСТ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ","authors":"Дарина Радомська","doi":"10.32782/lst/2022-1-3","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою статті є з’ясування способів формування органів публічної влади міст в України та країнах Європейського Союзу, задля пошуків шляхів їх удосконалення. Задля її досягнення були сформовані наступні завдання: охарактеризувати систему органів публічної влади міст України; проаналізувати способи їх формування; вивчити підходи ряду країн Європейського Союзу до способів формування органів публічної влади міст. Методологічною основою роботи базується на використанні принципу плюралізму у виборі методологічних підходів, методів і прийомів, складається із філософських (загальнонаукових) методах та спеціально-правових, основним є порівняльно-правовий метод, що дозволяє досягти поставленої мети. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що питання про вибір більш оптимальної виборчої системи при формуванні представницьких органів є мірилом демократії в суспільстві. В основі даного вибору має бути аналіз ефективності функціонування відповідних органів, дійсне забезпечення представництва та захисту інтересів територіальної громади. За результатами дослідження обґрунтовано комплекс висновків, прот те, що більшість столичних міст країн ЄС мають поділ на райони, і відповідно органи публічної влади міста формуються загальноміські та районні відповідно, прикладом такого підходу є Відень, Брюссель, Братислава, Будапешт, Варшава, Мадрид, Таллінн, Париж, Берлін. Столичні міста, де функціонують лише загальноміські органи управління, та відсутній внутрішній адміністративний поділ є місто Гельсінкі та Софія. Стосовно формування міських рад, то у містах із більшою кількістю населення застосовується пропорційна виборча система, а з меншою мажоритарна, в свою чергу стосовно міського голови, то у містах із більшою кількістю населення застосовується мажоритарна система абсолютної більшості. Ми відстоюємо позицію про те, що незалежно від кількості населення на місцевих виборах має застосовуватись мажоритарна виборча система, оскільки діяльність політичних партій більшою мірю спрямована на політичну боротьбу, і участь у виборах місцевих розцінюється як проміжний етап перед парламентськими виборами, а інтереси місцевого значення, потреби територіальної громади не реалізуються належним чином.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Law. State. Technology","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-1-3","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Метою статті є з’ясування способів формування органів публічної влади міст в України та країнах Європейського Союзу, задля пошуків шляхів їх удосконалення. Задля її досягнення були сформовані наступні завдання: охарактеризувати систему органів публічної влади міст України; проаналізувати способи їх формування; вивчити підходи ряду країн Європейського Союзу до способів формування органів публічної влади міст. Методологічною основою роботи базується на використанні принципу плюралізму у виборі методологічних підходів, методів і прийомів, складається із філософських (загальнонаукових) методах та спеціально-правових, основним є порівняльно-правовий метод, що дозволяє досягти поставленої мети. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що питання про вибір більш оптимальної виборчої системи при формуванні представницьких органів є мірилом демократії в суспільстві. В основі даного вибору має бути аналіз ефективності функціонування відповідних органів, дійсне забезпечення представництва та захисту інтересів територіальної громади. За результатами дослідження обґрунтовано комплекс висновків, прот те, що більшість столичних міст країн ЄС мають поділ на райони, і відповідно органи публічної влади міста формуються загальноміські та районні відповідно, прикладом такого підходу є Відень, Брюссель, Братислава, Будапешт, Варшава, Мадрид, Таллінн, Париж, Берлін. Столичні міста, де функціонують лише загальноміські органи управління, та відсутній внутрішній адміністративний поділ є місто Гельсінкі та Софія. Стосовно формування міських рад, то у містах із більшою кількістю населення застосовується пропорційна виборча система, а з меншою мажоритарна, в свою чергу стосовно міського голови, то у містах із більшою кількістю населення застосовується мажоритарна система абсолютної більшості. Ми відстоюємо позицію про те, що незалежно від кількості населення на місцевих виборах має застосовуватись мажоритарна виборча система, оскільки діяльність політичних партій більшою мірю спрямована на політичну боротьбу, і участь у виборах місцевих розцінюється як проміжний етап перед парламентськими виборами, а інтереси місцевого значення, потреби територіальної громади не реалізуються належним чином.