Засоби навчальної та науково-дослідної роботи最新文献

{"title":"ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК МЕТОД НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ","authors":"Людмила Зеленська, Каріна Ковінько","doi":"10.34142/2312-1548.2019.52.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2019.52.02","url":null,"abstract":"Запровадження методу гейміфікації в ЗВО пов’язане з низкою питань, які зумовлені необхідністю якісної модернізації чинної системи вищої освіти. Однією з основних причин впровадження цього методу є необхідність підвищення рівня володіння англійською мовою, мотивації та інтересу сучасного студента до навчання англійської мови. У статті подано огляд підходів до тлумачення та розробки методу гейміфікації зарубіжними вченими. Доведено, що поширення цього методу в зарубіжній освітній практиці дозволяє розв’язувати низку проблем, пов’язаних із поширенням елементів смарт-освіти у вищій школі, реалізацією принципів трудності й доступності навчання, індивідуального підходу, оптимізації навчального процесу, а також підвищенням рівня зацікавленості предметом, формуванням у студентів умінь працювати в команді тощо. Акцентується увага на висновках зарубіжних учених про те, що метод гейміфікації є не лише дієвим способом набуття знань, але й має потужні важелі для формування в студентів навичок вирішення проблем, організації співпраці та комунікації. У дослідженні висвітлено різновиди методу гейміфікації (групова та індивідуальна форми), а також представлено результати педагогічного експерименту, що мав на меті виявлення впливу названого методу на підвищення рівня володіння англійською мовою студентів ЗВО у процесі навчання англійської мови та зміну їхньої мотивації до вивчення цієї навчальної дисципліни в поза аудиторний час. До педагогічного експерименту було залучено 40 студентів першого року навчання, що мали приблизно однаковий рівень знань з англійської мови. Експеримент тривав протягом навчального року. Студентів було розподілено на дві групи: експериментальну (ЕГ – 20 осіб) та контрольну (КГ – 20 осіб). Студентам експериментальної групи були завантажені на мобільні телефони додатки Lingvaleo, English LioDuo, Lingvist, EnglishDom, Ewa, якими вони активно користувалися впродовж навчального року. Студенти контрольної групи працювали без використання пропонованих додатків. Результати контрольного етапу експерименту зафіксували суттєве зростання рівня успішності студентів ЕГ у порівнянні з контрольною. До того ж студенти ЕГ, віддаючи перевагу таким додаткам, як Lingvaleo; English LioDuo; EnglishDom у навчанні англійської мови, методом самооцінки фіксували підвищення рівня пізнавального інтересу до вивчення цієї дисципліни у ЗВО. Отже, результати проведеного дослідження підтвердили висновки зарубіжних учених про ефективність застосування методу гейміфікації в освітньому процесі вищої школи, зокрема у навчанні англійської мови.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"256 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133956706","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ФІЛОЛОГІЧНОГО ТА ПРИРОДНИЧОГО ПРОФІЛЮ","authors":"С. О. Доценко, Тетяна Собченко","doi":"10.34142/2312-1548.2019.53.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.03","url":null,"abstract":"Визначено дидактичний та освітній потенціал змістового модуля «Засоби цифрової підготовки» навчальної дисципліни «Педагогіка» для розвитку цифрових компетентностей студентів гуманітарних та природничих спеціальностей. Індекс цифрової компетентності у двох групах Г1 (природничий факультет) та Г2 (гуманітарний факультет) було визначено за допомогою вхідної та підсумкової діагностики, які розроблені згідно з рамкою цифрової компетентності DigComp 2.0 та методикою «Індекс цифрової компетентності» (Г. Солдатова та інші). Про ефективність зазначеного змістового модуля та його суттєвий вплив на розвиток цифрової компетентності студентів свідчать отримані результати: на рівні А1 (Початківець. Потрібно розвивати цифрові навички) – 14,3% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні А2 (Дослідник. Розуміє високий потенціал цифрових технологій, але ситуативно використовує цифрові інструменти для навчання) – 17,1% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні В1 (Інтегратор. Експериментує з цифровими інструментами в різних контекстах, інтегрує їх у своїй навчальній діяльності) – 20,1% Г1 та 23,7% Г2), на рівні В2 (Експерт. Цілеспрямовано добирає цифрові інструменти для певної ситуації) – 14,3% Г1 та 21,1% Г2. На рівні С1 (Лідер. Володіє певним набором цифрових інструментів та знає, як обрати найбільш ефективний у певній ситуації) –17,1% в групі Г1 та 15,8% в групі Г2. На рівні С2 (Новатор. Експериментує з високо інноваційними цифровими технологіями та розробляє свої) –17,1% в групі Г1 та 18,4% в групі Г2. Результати моніторингових досліджень дають всі підстави стверджувати, що розроблений змістовий модуль «Засоби цифрової підготовки» як складова навчальної дисципліни «Педагогіка» сприяє підвищенню рівня сформованості цифрової компетентності студентів. При цьому бачимо суттєвіші відмінності між показниками студентів гуманітарних та природничих спеціальностей, що свідчить про те, що для гуманітаріїв потрібно збільшити кількість годин на вивчення зазначеного модуля або впровадити нову навчальну дисципліну.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122387127","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БРЕНД НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА ЗВО ЯК ТРЕНД СУЧАСНОСТІ","authors":"І. Д. Юник","doi":"10.34142/2312-1548.2019.53.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.05","url":null,"abstract":"У статті наголошено на потребі суспільства у цілеспрямованому формуванні бренду науково-педагогічного працівника ЗВО як одного з провідних процесів, здатних задовольнити сучасні вектори розвитку української освітньої парадигми – посилення конкуренції на міжнародному та вітчизняному рівні, впровадження в освітній процес новітніх інформаційних технологій та зростання мобільності науково-педагогічних працівників. Обґрунтовано недоцільність ототожнення бренду науково-педагогічного працівника та бренду закладу вищої освіти, оскільки їх склад і комбінаторика структурних компонентів суттєво відрізняються. Запропоновано розгляд феноменології бренду науково-педагогічного працівника ЗВО у шести взаємопов’язаних аспектах: функціональному, економічному, комунікативному, психологічному, соціально- лояльнісному та культурно-етичному. Функціональний аспект бренду науково- педагогічного працівника ЗВО передбачає реалізацію функції підвищення конкурентоспроможності. Економічний аспект бренду науково-педагогічного працівника ЗВО полягає у незаперечності підпорядкування сучасної вищої освіти законам ринкової економіки. Комунікативний аспект бренду науково-педагогічного працівника ЗВО простежується в необхідності уникнення інформаційного вакууму в сфері вищої освіти та передбачає обов’язкове врахування специфічних характеристик освітніх послуг – їх невідчутності та відтермінованості прояву результатів у практичному застосуванні. Доцільність виділення психологічного аспекту бренду науково-педагогічного працівника ЗВО обґрунтовується сутністю бренду як нематеріального активу, оцінці якого цільовою аудиторією передує ряд психічних процесів. У статті акцентовано увагу на можливості сформованого бренду науково- педагогічного працівника виступати гарантією його компетентності, високих морально- вольових якостей, дисциплінованості, відповідальності та інших переваг перед конкурентами на запропоновану посаду, яку доцільно екстраполювати в теорію психологічного контракту. Соціально-лояльнісний аспект бренду науково- педагогічного працівника ЗВО полягає у його здатності набувати довгострокової важливості для цільової аудиторії та прямо корелює з комунікативним аспектом через виконання орієнтувальної функції. Культурно-етичний аспект бренду науково- педагогічного працівника ЗВО стосується притаманних сучасному суспільству процесів раціоналізації та уречевлення особистості й актуалізує необхідність уникнення одновекторного впливу цінностей бренду науково-педагогічного працівника на майбутніх фахівців в рамках простору бренд-комунікації. Доведено, що бренд науково-педагогічного працівника ЗВО є трендом сучасності, який забезпечує підвищення конкурентоспроможності як самого фахівця, так і закладу вищої освіти. Передбачено можливість корекції чи доповнення вищевикладених аспектів розгляду досліджуваного феномену внаслідок зміни наукової парадигми у його вивченні.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122882559","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОНЛАЙН ІНСТРУМЕНТИ ДИСТАНЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕТНОПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МУЗИЧНИХ КЕРІВНИКІВ ЗДО У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ","authors":"І. І. Байкова","doi":"10.34142/2312-1548.2021.56.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.56.03","url":null,"abstract":"У статті висвітлюється реалізація однієї з педагогічних умов розвитку етнопедагогічної компетентності музичних керівників закладів дошкільної освіти (ЗДО): добір і застосування інноваційних форм та методів науково-методичної роботи з педагогами-музикантами в умовах дистанційного підвищення їхньої кваліфікації. Виявлено, що в результаті різних негативних факторів (наприклад, епідеміологічна ситуація тощо), що перешкоджають освітньому процесу, актуальною стала проблема запровадження цифровізації освіти. Схарактеризовано комплекс сучасних онлайн інструментів, які доцільно використовувати в процесі розвитку етнопедагогічної компетентності музичних керівників ЗДО: Messenger, Viber, сервіс відеоконференцій Zoom/Google Meet, віртуальні інтерактивні дошки Padlet та Google Jamboard, сервіс для створення презентацій та миттєвих опитувань Mentimeter, онлайн інструмент для створення інтерактивних ігор – Wordwall, навчальних коміксів та мультфільмів – ToonyTool тощо. Дібрані і апробовані нові форми та методи дистанційної роботи спрямовані на підвищення рівня розвитку здебільшого когнітивного та особистісного складників етнопедагогічної компетентності фахівців. Результати поточного діагностування свідчать, що вдосконалення системи неперервної педагогічної освіти музичних керівників ЗДО в умовах дистанційного підвищення їхньої кваліфікації у міжкурсовому періоді ППО, а саме через використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, сприяло підвищенню рівня розвитку когнітивного та особистісного складників етнопедагогічної компетентності.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124516960","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ","authors":"Оксана Головко","doi":"10.34142/2312-1548.2021.56.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.56.02","url":null,"abstract":"У статті представлено огляд нормативно-правових документів європейського освітнього простору, що регулюють питання демократизації управління закладами освіти. Актуальність порушеної проблеми обґрунтована запитом сучасного суспільства на підготовку фахівців, які поділяють демократичні цінності, та активізацією євроінтеграційних процесів України. Проведений аналіз теоретико-нормативних аспектів демократизації управління закладами освіти дозволив виокремити основні положення, що можуть бути враховані під час професійної підготовки майбутніх керівників закладів освіти різних рівнів. Джерельна база дослідження вміщує загальноєвропейські документи, національні законодавчі документи та інституційні нормативні документи. Серед загальноєвропейських документів особливу увагу було приділено Рекомендаціям Комітету Міністрів для країн-членів щодо громадської відповідальності та наукових досліджень (2007), Хартії з освіти для демократичного громадянства і освіти з прав людини (2010), Рамці компетентностей для культури демократії (2013), Паризькій декларації (2015), Європейському плану дій щодо прав людини та демократії (2020), Демократичному управлінню школами (2007), Грацькій декларації (2003). Узагальнено, що більшість із таких документів носять заохочувальний або рекомендаційний характер для впровадження в життя освітніх політик, яким надає перевагу Європейська Комісія, оскільки вона є найважливішою інституцією з реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Європейського Союзу. Установлено, що на загальнонаціональному рівні в країнах Європи діють такі документи: закони про освіту, національні освітні програми та рамки, керівництва та рекомендації щодо реалізації освітнього процесу. Остаточним та визначальним фактором щодо переліку та змісту законодавчих та нормативних документів є політична система країни. Проведено аналіз документів у сфері управління закладами освіти, що діють на інституційному рівні та описують основоположні принципи культури демократії, що втілено в культивуванні поваги до різноманіття в освітньому середовищі та підтримці студентського самоврядування. Зроблено висновки, що головним положенням, що об’єднує проаналізовані вище документи різних рівнів, є побудова партнерства у сфері вищої освіти в країнах Європи для підтримки стійкої та згуртованої освітньої спільноти, захист фундаментальних академічних цінностей, активне залучення здобувачів до участі в процесах управління закладами освіти, культивування демократії та активної громадянської позиції учасників освітнього процесу.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127878376","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"8 ЗАПИТАНЬ КИТАЙСЬКИМ ПЕДАГОГАМ-МУЗИКАНТАМ","authors":"Го Іцзян","doi":"10.34142/2312-1548.2021.56.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.56.07","url":null,"abstract":"Нормативні освітянські документи КНР, ухвалені в нинішньому столітті, визначили основні напрями удосконалення роботи з естетичного виховання дітей і молоді. Одним з найважливіших визнано кадрове забезпечення мистецької освіти у всіх закладах освіти. Мета статті полягає у з’ясуванні на основі аналізу результатів анкетування думки педагогів-музикантів закладів освіти різних рівнів щодо сучасного стану підготовки музично-педагогічних кадрів у КНР. Методологія: анонімна анкета містила вісім відкритих питань. Респондентами стали педагоги-музиканти різних закладів освіти, переважно університетів та їх підрозділів, а також закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Результати: респонденти позитивно оцінюють сучасну теоретичну базу професійної музично-педагогічної освіти та її матеріально-технічне забезпечення. Серед недоліків відзначають брак практичної спрямованості підготовки майбутніх учителів музики, зокрема, в професійному психолого-педагогічному аспекті. Для подолання недоліків пропонують вивчати найкращий педагогічний досвід безпосередньо у школах, ознайомлюватися з конкретними кейсами, а також запрошувати до студентських аудиторій гостьових лекторів – експертів галузі. Респонденти пропонують розширити зміст практичної підготовки, щоб він структурно відповідав переліку професійних функцій педагога-музиканта. Респонденти радять вивчати і широко використовувати зарубіжний досвід підготовки музично-педагогічних кадрів. З-поміж іншого, – розширити перелік компетентностей, які мають бути сформовані в учителя музики, додавши актуальні для сьогодення інноваційність, підприємливість, ініціативність тощо. Перспективи подальших досліджень пов’язані з масштабуванням опитувань викладачів вишів і провідних фахівців-практиків, а також започаткуванням опитувань здобувачів музично-педагогічної освіти стосовно задоволення її якістю.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128826345","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ВНУТРІШНЬОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ","authors":"Юрій Бойчук, А. В. Боярська-Хоменко","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.01","url":null,"abstract":"Сьогодні на часі є створення національної структури для підтримки справедливості, якості та ефективності систем освіти. Основна відповідальність за забезпечення високого рівня якості освіти покладена на керівника закладу освіти. Управління та інновації в освіті є ключовими елементами якісного освітнього процесу, що служить соціокультурним, економічним і демократичним цінностям і принципам. Мета статті – узагальнити зміст інноваційної діяльності керівника закладу освіти в системі внутрішнього управління якістю. Інновації в управлінні визначаються як формування та впровадження практики, структури, методів або процесу управління, які є новими для певної галузі та здійснюються з метою сприяння досягненню визначених цілей і завдань розвитку закладу освіти. Інновації в освіті є цілеспрямованою та запланованою діяльністю, спрямованою на впровадження новизни в педагогічний контекст, спрямований на суттєве покращення підготовки здобувачів освіти за допомогою взаємодії та інтерактивності. Незаперечним фактом є залежність управління якістю освіти від багатьох чинників: проєктування інновацій, організаційна діяльність, мотивація та стимулювання усіх учасників освітнього процесу, аналіз ефективності діяльності закладу освіти, забезпечення популяризації та наступності освітянських ідей і практик тощо. Інноваційний процес в управлінні якістю освіти має змістовну структуру: ініціація, маркетинг інновацій, випуск інновацій, реалізація інновацій, моніторинг інновацій, оцінка ефективності, дифузія інновації. Управління інноваційними процесами в системі управління якістю освіти потребує: переведення процесу реалізації інновацій в якісно новий стан, надання якісних конкурентоспроможних освітніх послуг, здійснення оперативного інформаційного зв’язку, інтеграції у європейський і міжнародний освітній простір та інші. Основні завдання інноваційної діяльності керівника закладу освіти: забезпечення якості освіти на засадах інноваційності, технологічності, систематичності та системності; моніторинг реалізації стратегії розвитку; забезпечення підготовки та перепідготовки науково-педагогічних працівників; створення комфортних, безпечних умов для розвитку і самореалізації учасників освітнього процесу.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128582047","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ»","authors":"К. І. Ляшенко","doi":"10.34142/2312-1548.2021.56.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.56.09","url":null,"abstract":"У статті на основі зіставного аналізу науково-педагогічних джерел, довідникової літератури, присвячених питанням становлення і розвитку компетентнісного підходу в освіті, розкрито основні підходи до визначення сутності понять «компетентність» як родового щодо досліджуваного автором поняття, а також дефініцій «професійна педагогічна компетентність» та «інновація». Виявлено, що тривалий час у вітчизняному освітянському дискурсі паралельно співіснували численні підходи до співвідношення близьких, але суттєво різних понять «компетентність» і «компетенція», до визначення суті компетентності як ключового поняття, її структури, змісту, до особливостей професійної, зокрема, професійної педагогічної компетентності. Показано, що прийняття у 2017 р. Закону України «Про освіту» до певної міри унормувало термінологію, оскільки Закон надав чітке визначення поняття компетентності й практично вивів із широкого освітянського обігу поняття компетенції. Також Закон у загальних рисах окреслив зміст феномену компетентності, трактуючи його як результат освіти, що виявляється у знаннях, уміннях, досвіді, ставленнях і цінностях чи інших особистісних якостях і властивостях. З’ясовано, що затверджений у 2018 р. Державний стандарт початкової освіти передбачає формування у молодших школярів інноваційної компетентності. Цей факт, нарівні з іншими чинниками, актуалізує потребу пошуку шляхів формування відповідної компетентності в майбутніх учителів початкових класів. На основі узагальнення численних довідникових визначень з’ясовано суть поняття інновації. Виявлено відсутність в освітянській спільноті єдності поглядів на суть інноваційної компетентності педагогів і, відповідно, відсутність загальноприйнятої дефініції. Визначено, що затверджений у 2020 р. професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» передбачає наявність у педагога інноваційної компетентності. Разом із тим, на жаль, упорядники стандарту обмежилися окресленням її змісту в термінах здатностей, знань і вмінь та залишили поза увагою важливий структурний складник – професійно значущі особистісні якості та властивості, цінності та ставлення. Утім, такий утилітарний підхід теж має тривалу історію і підтримується, зокрема, авторитетною міжнародною інституцією International board of standards for training, performance, and instruction. Запропоновано авторське визначення поняття інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів як інтегрованого особистісного новоутворення, результату професійної підготовки, що охоплює специфічні професійні знання, уміння, досвід і професійно значущі особистісні якості та характеризується наявністю креативності, здатністю конструювати та впроваджувати інноваційні технології навчання молодших школярів, орієнтуючись на їхні індивідуальні особливості, інтереси та потреби.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117283837","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ","authors":"Сергій Макєєв","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.14","url":null,"abstract":"У статті представлений порівняльний аналіз міжнародних досліджень якості освіти TIMSS, PIRLS та PISA як інструментів моніторингу якості загальної середньої освіти. Розглянуто складники та показники міжнародних моніторингових досліджень TIMSS, PIRLS та PISA, освітні компоненти, що перевіряються, особливості проведення. Визначено, що дослідження проводяться на основі тестування та опитування репрезентативних вибірок учнів країн-учасниць і спрямовані на визначення рівня читацької (PIRLS, PISA), математичної (TIMSS, PISA) та природничо-наукової грамотності (TIMSS, PISA). Специфічною особливістю дослідження PISA є його компетентнісний характер – завдання стосуються реальних життєвих ситуацій, для вирішення яких необхідно не відтворювати набуті знання та навички, а вміти ефективно застосовувати їх у нових, нестандартних ситуаціях. Визначені тенденції розвитку моніторингових досліджень у світовій освітній практиці, які є актуальними для української системи освіти. Значну увагу приділено узагальненню світового досвіду проведення міжнародних досліджень, їх впливу на національні системи освіти, та з’ясуванню особливостей проведення досліджень якості освіти в Україні. Проаналізовано результати участі українських учнів у міжнародних дослідженнях TIMSS (2007 і 2011 рр.), та PISA (2018 р.). Середні бали українських учнів за всіма показниками були нижчими від середніх балів школярів розвинутих країн світу, але з тенденцією до покращення. Також в Україні значний відсоток учнів має нижчий за базовий рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності та незначний відсоток тих, хто досяг найвищого рівня грамотності хоча б за одним з показників. Розглянуто вплив гендерного розподілу результатів та соціально-економічного статусу учнів на показники дослідження якості освіти. Визначено, що на сьогодні серед міжнародних досліджень якості освіти PISA є найпотужнішим і найвпливовішим інструментом вимірювання якості шкільної освіти та джерелом достовірних об’єктивних порівняльних даних про готовність учнів до успішного життя в сучасному світі. Наголошено на необхідності запозичення Україною світового досвіду для перегляду освітніх моделей та впровадження необхідних реформ в освітній сфері для компетенізації національної системи освіти та успішного проходження дослідження PISA-2022.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124994498","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНЦЕПЦІЯ ПОБУДОВИ НЕЗАЛЕЖНИХ ЦЕНТРІВ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"О. О. Наливайко, К. О. Куцина","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.05","url":null,"abstract":"Система контролю знань постійно еволюціонує. Нові вимоги оцінювання призводять до появи нових підходів та прийомів. Традиційний контроль та діагностика не дають в умовах дистанційного навчання бажаного ефекту. Час диктує появу нових інституцій по контролю набуття знань у цифровому середовищі. Переваги та недоліки притаманні як уже існуючим, так і новим установам особливо у процесі вимушеного дистанційного навчання. У статті розглядаються структура побудови сучасної установи по контролю навчання, питання її інтеграції у систему вищої освіти, напрями розвитку та діяльності, взаємодія з майбутніми роботодавцями, встановлений зв’язок розвитку країни разом з розвитком процесу контролю набуття знань. За основу пропонованої концепції було взято кращий європейський досвід впровадження незалежних інституцій контролю та діагностики освітніх досягнень. Запропонована структура побудови НЦДО на початковому етапі її функціонування має існувати у системі Міністерства освіти і науки України, а на другому етапі створюються самі центри по одному представництву в кожному регіоні країни на базі найбільш прогресивних ЗВО за українськими та міжнародними рейтингами. Основними факторами успішності запропонованої концепції є: розроблення та прийняти Закон України «Про дистанційну освіту», бо наявна нормативно-правова база застаріла та потребує виходу на більш високий нормативний рівень від Положень до Закону; визначення та розподіл обов’язків між центрами оцінювання та акредитації в Україні; затвердження Рамки цифрової компетентності для громадян України як основи формування цифрової культури та цифрової компетентності учасників освітнього процесу; розробка власного програмного забезпечення (сервісу, порталу) діагностики навчальних досягнень здобувачів; орієнтація дистанційної освіти на швидку адаптацію (до одного освітнього циклу) до нових викликів та потреб, які виникають у роботодавців як основної зацікавленої сторони у підготовці здобувачів вищої освіти.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130005290","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}