{"title":"8 ЗАПИТАНЬ КИТАЙСЬКИМ ПЕДАГОГАМ-МУЗИКАНТАМ","authors":"Го Іцзян","doi":"10.34142/2312-1548.2021.56.07","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Нормативні освітянські документи КНР, ухвалені в нинішньому столітті, визначили основні напрями удосконалення роботи з естетичного виховання дітей і молоді. Одним з найважливіших визнано кадрове забезпечення мистецької освіти у всіх закладах освіти. Мета статті полягає у з’ясуванні на основі аналізу результатів анкетування думки педагогів-музикантів закладів освіти різних рівнів щодо сучасного стану підготовки музично-педагогічних кадрів у КНР. Методологія: анонімна анкета містила вісім відкритих питань. Респондентами стали педагоги-музиканти різних закладів освіти, переважно університетів та їх підрозділів, а також закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Результати: респонденти позитивно оцінюють сучасну теоретичну базу професійної музично-педагогічної освіти та її матеріально-технічне забезпечення. Серед недоліків відзначають брак практичної спрямованості підготовки майбутніх учителів музики, зокрема, в професійному психолого-педагогічному аспекті. Для подолання недоліків пропонують вивчати найкращий педагогічний досвід безпосередньо у школах, ознайомлюватися з конкретними кейсами, а також запрошувати до студентських аудиторій гостьових лекторів – експертів галузі. Респонденти пропонують розширити зміст практичної підготовки, щоб він структурно відповідав переліку професійних функцій педагога-музиканта. Респонденти радять вивчати і широко використовувати зарубіжний досвід підготовки музично-педагогічних кадрів. З-поміж іншого, – розширити перелік компетентностей, які мають бути сформовані в учителя музики, додавши актуальні для сьогодення інноваційність, підприємливість, ініціативність тощо. Перспективи подальших досліджень пов’язані з масштабуванням опитувань викладачів вишів і провідних фахівців-практиків, а також започаткуванням опитувань здобувачів музично-педагогічної освіти стосовно задоволення її якістю.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.56.07","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Нормативні освітянські документи КНР, ухвалені в нинішньому столітті, визначили основні напрями удосконалення роботи з естетичного виховання дітей і молоді. Одним з найважливіших визнано кадрове забезпечення мистецької освіти у всіх закладах освіти. Мета статті полягає у з’ясуванні на основі аналізу результатів анкетування думки педагогів-музикантів закладів освіти різних рівнів щодо сучасного стану підготовки музично-педагогічних кадрів у КНР. Методологія: анонімна анкета містила вісім відкритих питань. Респондентами стали педагоги-музиканти різних закладів освіти, переважно університетів та їх підрозділів, а також закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Результати: респонденти позитивно оцінюють сучасну теоретичну базу професійної музично-педагогічної освіти та її матеріально-технічне забезпечення. Серед недоліків відзначають брак практичної спрямованості підготовки майбутніх учителів музики, зокрема, в професійному психолого-педагогічному аспекті. Для подолання недоліків пропонують вивчати найкращий педагогічний досвід безпосередньо у школах, ознайомлюватися з конкретними кейсами, а також запрошувати до студентських аудиторій гостьових лекторів – експертів галузі. Респонденти пропонують розширити зміст практичної підготовки, щоб він структурно відповідав переліку професійних функцій педагога-музиканта. Респонденти радять вивчати і широко використовувати зарубіжний досвід підготовки музично-педагогічних кадрів. З-поміж іншого, – розширити перелік компетентностей, які мають бути сформовані в учителя музики, додавши актуальні для сьогодення інноваційність, підприємливість, ініціативність тощо. Перспективи подальших досліджень пов’язані з масштабуванням опитувань викладачів вишів і провідних фахівців-практиків, а також започаткуванням опитувань здобувачів музично-педагогічної освіти стосовно задоволення її якістю.