Problemi Endokrinnoi Patologii最新文献

{"title":"ІНФОРМАТИВНІСТЬ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ ЕКСПРЕС-ГІСТОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТАКТИКИ ТА ОБ’ЄМУ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ","authors":"Юрій Караченцев, Вадим Хазієв, Л.С. Герасименко, Віктор Дубовик, Олена Дорош, Максим Сазонов, Наталія Філоненко, Світлана Соколова","doi":"10.21856/j-pep.2022.1.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.04","url":null,"abstract":"Інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика знайшла своє широке використання в хірургії, зокрема при оперативних втручаннях на щитоподібній та прищітоподібній залозах. Досить часто передопераціної діагностики для встановлення діагнозу та вибору об’єму оперативного втручання буває недостатньо, в таких випадках методом вибору являється інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика. Мета дослідження. Оцінити інформативність інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології задля визначення адекватного об’єму хірургічного втручання при операціях на щитоподібній та паращитоподібних залозах.\u0000Матеріали та методи. Проведено аналіз 6140 операцій з приводу вузлової патології ЩЗ, що виконані протягом 6 років (2015–2020 рр.) на базі хірургічного відділення клініки Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України». Обчислено основні статистичні показники інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології, зокрема чутливість, специфічність та діагностичну цінність методу.\u0000Результати. Відсоток істинопозитивних результатів при проведенні інтраопераційного експресгістологічного дослідження окремо по роках коливався в межах 86,2–97,9 %. При оцінці чутливості, специфічності, прогностичної цінності та точності методів встановлено, що вищезазначені показники збільшувалися: чутливість — з 88,4 до 98,7 %; специфічність — з 95,3 до 99,3 %; прогностична цінність позитивного результату — з 79,9 до 94,4 %; прогностична цінність негативного результату — з 94,4 до 98,7 % та точність — з 92,3 до 98,87 %, що вказує на досить високу ефективність проведення вищезазначеного дослідження. Сполучення патології прищитоподібних залоз з іншими тиреоїдними захворюваннями значно утруднює доопераційну верифікацію злоякісного процесу, але точно верифікується при експрес-гістологічного дослідження у 100 % (за нашими даними на п’ять операцій з приводу підозри на рак прищитоподібних залоз верифіковано п’ять раків), а при раку прищитоподібних залоз виявляється інвазія в оточуючі тканини. У зв’язку з чим для вибору раціональної тактики хірургічного втручання значно підвищується значення інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження.\u0000Висновки. Задля більш чіткого диференціювання злоякісних пухлин і надання можливості частішого застосування органозберігаючих оперативних втручань необхідно застосувати інтраопераційне експрес-гістологічне дослідження.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44526988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИНДРОМ ПРАДЕРА-ВІЛЛІ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ В ЛІКУВАННІ ПІДЛІТКІВ І ДОРОСЛИХ","authors":"Андрій Лаврик, Вікторія Пилипенко, Сергій Галич, Андрій Згонник, Олена Дмитренко, Олексій Дабіжа, Анастасія Панків","doi":"10.21856/j-pep.2022.1.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.06","url":null,"abstract":"Актуальність.\u0000Синдром Прадера–Віллі (СПВ) — це генетичне захворювання, яке характеризується розвитком тяжких форм ожиріння в комплексі з рядом коморбідних станів. Відомі терапевтичні методи лікування ожиріння при СПВ дають помірний позитивний ефект, а хірургічні методи корекції ваги мають високий ризик розвитку післяопераційних ускладнень.\u0000Мета дослідження: проаналізувати результати проведеного бариатричного хірургічного втручання методом лапароскопічного дистального шунтування шлунка з одним анастомозом та з подальшою пластичною корекцією шкірно-жирових клаптів і надлишкових тканин у пацієнта з синдромом Прадера–Віллі, ускладненим морбідним суперожирінням (ІМТ = 73 кг/м2).\u0000Клінічний випадок: Одному хворому із генетичним захворюванням — синдромом Прадера– Віллі, що поступив у клініку з морбідним суперожирінням (ІМТ=73 кг/м2) та його ускладненнями, виконано лапароскопічне дистальне шунтування шлунка з одним анастомозом та подальшою пластичною корекцією. Після операції вага пацієнта зменшилася на 80 кг, нормалізувалися показники рівня глюкози та артеріального тиску, уночі пацієнт спить без використання CPAP-апарата, рухається вільно без задишки.\u0000Обговорення. Показами до проведення бариатричної операції у пацієнтів із СПВ вважається наявність індексу маси тіла (ІМТ) ≥ 35 кг/м2 у поєднанні з тяжкими супутніми коморбідними станами (синдром обструктивного апное, синдром Піквіка, ЦД 2 типу, неалкогольний стеатогепатоз тяжкої форми, захворювання опорно-рухового апарату), або ІМТ ≥ 40 кг/м2 у поєднанні з більш легкими супутніми патологіями. Пошук оптимальної методики лікування ожиріння у хворих на СПВ продовжується.\u0000Висновки. Важливий мультидисциплінарний підхід до лікування хворих з СПВ з обов’язковим залученням ендокринологів, генетиків, терапевтів і бариатричних хірургів. Проведення сучасних бариатричних операцій у комплексі з медикаментозним лікуванням дозволяє досягти стійкого зниження маси тіла та позитивної медико-соціальної реабілітації у хворих на морбідне ожиріння.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42110402","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НЕЙРОПРОТЕКТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ α-ЛІПОЄВОЇ КИСЛОТИ У ХВОРИХ НА ДІАБЕТ","authors":"Любов Соколова, В.М. Пушкарьов, Микола Тронько","doi":"10.21856/j-pep.2021.4.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.19","url":null,"abstract":"В огляді наведені дані, що свідчать про зв'язок діабету з порушеннями когнітивних здібностей людини. При цукровому діабеті (ЦД) спостерігаються серйозні структурні і функціональні зміни в нервовій системі і її кровоносних судинах. ЦД прискорює розвиток хвороби Альцгеймера, стимулюючи утворення сенильних бляшок і нейрофібрилярних клубочків. Ключовими факторами даного ускладнення діабету є гіпер- і гіпоглікемія, а також порушення передачі сигналів інсуліну/IGF. α-ліпоєва кислота (α-LA) - сильний природний антиоксидант, який впливає на низку клітинних процесів, включаючи пряме видалення радикалів, хелатування металів, регенерацію ендогенних антиоксидантів, таких як вітаміни С і Е, модуляцію активності факторів транскрипції, пов’язаних з експресією клітинних антиоксидантів. α-LA діє також, як кофактор біоенергетичних мітохондріальних ферментів. Показано, що вона покращує функцію ендотелію та кровотік, відновлює пошкоджені клітини в ЦНС, а також прискорює синтез глютатіону, який відіграє вирішальну роль у регулюванні експресії декількох антиоксидантних та протизапальних генів, володіє протидіабетичними властивостями. \u0000Отже, сучасні дані надійно свідчать про те, що α-LA характеризується потужними нейропротективними ефектами і здатна покращувати когнітивні параметри, усуваючи порушення, пов’язані з різноманітними нейродегенеративними розладами (хвороби Альцгеймера, Паркінсона, Хантінгтона, розсіяний склероз, пошкодження спинного мозку та ін.), впливом нейротоксинів, металів, а також з нормальним старінням. α-LA покращує пам'ять, у різних парадигмах навчання та пам'яті, включаючи аверсивну, просторову та розпізнавальну пам'ять. \u0000В основі біохімічних механізмів дії α-LA лежать її позитивні ефекти щодо інсулінового рецептора, сигнального шляху PI3K/Akt та рівня Nrf2, а також пригнічення ключового прозапального фактора NF-κB, експресії і секреції запальних цитокінів і медіаторів, таких як PGE2, COX-2, iNOS, TNF-α, IL-1β та IL-6. \u0000 ","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48596763","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РІВНІ МОНОЦИТАРНОГО ХЕМОАТРАКТАНТНОГО ПРОТЕЇНУ-1 У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ У ПОЄДНАННІ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ","authors":"Сергій Серік, Наталія Мавричева, Тетяна Ченчик","doi":"10.21856/j-pep.2021.4.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.08","url":null,"abstract":"Актуальність. Механізми атеросклеротичних серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті (ЦД) остаточно не визначені. Моноцитарний хемоатрактантний протеїн-1 (МХП-1) є прозапальним хемокіном, який відіграє ключову роль у патофізіології як атеросклерозу, так і діабету.\u0000Мета дослідження: вивчити рівні МХП-1 у хворих на ІХС з ЦД 2 типу у залежності від перенесеного в минулому інфаркту міокарда та перкутанного коронарного втручання (ПКВ).\u0000Матеріали і методи. У 31 хворого на стабільну ІХС з ЦД 2 типу, 26 пацієнтів з ІХС без ЦД, 15 осіб контрольної групи визначали сироваткові рівні МХП-1 імуноферментним методом.\u0000Результати. Рівні МХП-1 у хворих на ІХС з ЦД 2 типу були вище, ніж в осіб контрольної групи (p=0,0007) та у пацієнтів з ІХС без ЦД (р=0,039). У хворих на ІХС без ЦД рівні МХП-1 збільшувались незначуще. Кореляцій рівню МХП-1 з глюкометаболічними та ліпідними показниками в жодній групі не виявлено. У хворих і з ЦД 2 типу, і без ЦД не встановлено істотних відмінностей у рівнях МХП-1 між пацієнтами з і без інфаркту міокарда. У хворих на ІХС з ЦД 2 типу, які мали в анамнезі ПКВ давністю більшою за 1 рік, рівень МХП‑1 був достовірно вище, ніж у пацієнтів без ПКВ (p=0,038). У хворих на ІХС без ЦД 2 типу з проведеним в минулому ПКВ рівень МХП‑1 виявився значуще меншим відносно пацієнтів без ПКВ (p=0,030).\u0000Висновки. У хворих на ІХС з ЦД 2 типу рівень МХП-1 збільшувався у порівнянні з контролем та пацієнтами з ІХС без ЦД. Хворі на ІХС з ЦД 2 типу з ПКВ в анамнезі мали найвищий рівень МХП-1.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45881176","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"EVIDENCE OF APOPTOSIS IN PARVOCELLULAR NUCLEI OF HYPOTHALAMUS IN DIABETES MELLITUS","authors":"Oksana Zhurakivska, N. Zherdova, R. Oliinyk, N. Pobigun, I. Kostitska, V. Zhurakivskyi, V. Miskiv, Yu. L. Tkachuk, O. Antymys, N. Sahan, T. Kniazevych-Chorna","doi":"10.21856/j-pep.2021.4.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.13","url":null,"abstract":"Diabetes mellitus (DM) causes great socio-economic damage, which is determined by medical expenses and expenditure on social security to patients due to invalidity and loss of labour capacity. Researchers are studying the role of hypothalamic neuropeptides and their involvement in the regulation of pancreatic islet function. In view of the above, the aim of our study was to establish the features of morphofunctional changes in the arcuate nucleus (AN) and ventromedial nucleus (VN) of the hypothalamus in streptozotocin-induced diabetes mellitus (SIDM). \u0000Histological, immunohistochemical, electron-microscopic, biochemical and statistical research methods were used. \u0000Polymorphic changes were noted in AN and VN at early stages of development of SIDM (on the 14th day). In AN, the area of neurons and their nuclei became larger, the numerical density of dark functionally more active neurons increased, and dinuclear light neuroendocrine cells (NC) appeared. In light and dark NCs of AN, there was a significant increase in the bulk density of neurosecretory granules – by 2-4 times compared with the control, in VN – by 1.2-2 times. \u0000Such morphofunctional changes in parvocellular nuclei of the hypothalamus and the increase in the bulk density of neurosecretory granules in their NCs indicate boosted synthesis of neurohormones which directly affect the adenohypophysis and improving functional activity of NCs in AN and VN. \u0000On the 70th day of SIDM in AN and VN of the hypothalamus, there was a decrease in the numerical density of neurons due to light NC and increase in the numerical density of vacuolated, dark pycnomorphic and apoptotic neurons. The apoptotic index in the studied nuclei of the hypothalamus increased by 2-4 times compared with the control. The area of the profile field of NC increased and the area of nuclei decreased, which led to the reduced nuclear-cytoplasmic index and indicated a decrease in their functional activity and was confirmed by a decrease in the bulk density of neurosecretory granules in NC by 1.9-2.1 times in AN and by 2.7-4.7 times in VN. At the ultrastructural level, pronounced destructive processes such as vacuolar dystrophy, development of satelliteosis and neuronophagia were observed in light NCs. \u0000Thus, prolonged hyperglycemia in SIDM in parvocellular nuclei of the hypothalamus causes neuronal death to a lesser extent due to apoptosis, and to a greater extentdue due to hydropic dystrophy and colliquative necrosis, especially in the long term of the experiment (on the 70th day), and leads to the development of diabetic neuroendocrinopathy.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46712709","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"HORMONE-ASSOCIATED METABOLIC DISORDERS OF THE ORAL CAVITY ORGANS IN WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE","authors":"G. Khodorovskyĭ, L. Panina, Tetiana Shchurko","doi":"10.21856/j-pep.2021.4.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.17","url":null,"abstract":"There is emerging evidence of a possible relationship between the oral cavity and reproductive organs. Recent studies suggest these functional relations. The aim of this review was to synthesize the available evidence on this relationship. Clinical observation established that sex hormones enhance gingival inflammation in periodontal healthy women during pregnancy and that periodontal condition is associated with variation of sex hormones in blood. Estrogen regulates DNA synthesis in human gingival epithelial cells and periodontal ligament, estrogen reduces down regulation of cytokines. Estrogen and progesterone affect the periodontium via appropriate receptors (estrogen receptor and progesterone receptor). They are localized in human periodontium, demonstrating that periodontal tissues are the target tissues for these hormones.\u0000Testosterone receptors are found in the periodontal tissues. It inhibits prostaglandin secretion and reduces interleukin production. At the same time testosterone stimulates osteoblast proliferation and differentiation, also enhances matrix synthesis by fibroblast, osteoblasts, and periodontal ligament. The role of testosterone in the formation of teeth is demonstrated in the paper.\u0000In females and males, in saliva there are sex steroid hormones. The study examined the entry mode of hormones into saliva. The results suggest that lipid soluble unconjugated steroids (estriol, testosterone, progesterone) enter saliva via intracellular route; the conjugated steroids (lipid insoluble (dehydroepiandrosterone, conjugated estrogens)) enter via the ‘tight junctions’ (infiltrations through the tight junctions between the acinar cells).\u0000Recent evidence indicates that organs of the oral cavity (salivary glands, periodontal tissues, oral epithelial cells mucus) produce ghrelin-hormone which affects organs of the reproductive system directly or indirectly via hypothalamic-pituitary-gonadal axis. In all these organs, there is an appropriate receptor. In conclusion, the organs of oral cavity and organs of reproductive system are functionally linked by sex steroid hormones and ghrelin, besides that periodont can influence ovaries by neuro-reflectory link.\u0000 ","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44679144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНІВ ЛЕПТИНУ ТА РЕЦЕПТОРА ДО ЛЕПТИНУ У РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ЕФЕКТІВ ОМЕГА-3 ПОЛІНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ СХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ","authors":"Наталія Красова, Юрій Караченцев, Мар'яна Горшунська, Алла Колеснікова, Жанна Лещенко, Олександр Гладких, Тетяна Воропай, Ірина Романова, Вікторія Полторак","doi":"10.21856/j-pep.2021.4.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.04","url":null,"abstract":"Відомо, що однонуклеотидні поліморфізми (ОНП) в генах адипокінів здатні впливати як на розвиток патологічних станів, пов’язаних з ожирінням, так і на ефективність застосованої фармакотерапії. Мета. Оцінити вплив поліморфних варіантів генів лептину LEP 2548G>A (rs7799039) та рецептора до лептину LEPR 223G>А (rs1137101) на терапевтичну ефективність омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на цукровий діабет 2 типу східноукраїнської популяції. Матеріали та методи. 61 хворий на цукровий діабет (ЦД) 2 типу (ч/ж: 34/27, вік 53,4±1,4 років, тривалість захворювання 5,3±0,7 років, глікемія 9,1±0,4 ммоль/л; HbА1c 7,7±0,2%) з надлишковою масою тіла або ожирінням (індекс маси тіла 33,3±0,9 кг/м2) отримував додатково до стандартної пероральної цукрознижуючої терапії (сульфонілсечовина та/або метформін) щоденно протягом 3 місяців препарат омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) (460 мг ейкозапентаєнової кислоти + 380 мг докозагексаєнової кислоти). Контрольну групу складав 21 суб’єкт. Клініко-біохімічні параметри оцінювали до та після курсу лікування. Генотипування за ОНП LEP 2548G>A та LEPR 223G>А проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з використанням відповідних праймерів та ендонуклеаз (HhaI і MspI). Результати. Визначено, що хворі на ЦД 2 типу носії домінантного алеля G за ОНП 2548G>A гена лептину демонструють більшу ефективність омега-3 ПНЖК відносно зниження загальної інсулінорезистентності та інсулінорезистентності жирової тканини. Виявлено асоціацію рецесивного генотипу (АА) за поліморфізмом 223G>А гена рецептора лептину з більшою ефективністю омега-3 ПНЖК відносно зменшення інсулінорезистентності жирової тканини. Вивчені поліморфізми генів адипокінової ланки мають вплив на реалізацію терапевтичної гормонально-метаболічної ефективності препарату омега-3 ПНЖК за умов 3-місячного введення у пацієнтів з ЦД 2 типу та надлишковою масою тіла/ожирінням східноукраїнської популяції. Дані щодо поліморфного варіанту гена LEP та/або LEPR можуть бути використані в межах фармакогенетики як підґрунтя для персоналізованої профілактики та терапії з прогнозованим ефектом фармакологічного втручання.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49645137","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"MENOPAUSE AS A FACTOR OF ORAL HEALTH","authors":"I. Mazur, Tetiana Tatarchuk, N. Kosey, О. V. Zanko, O. Efimenko","doi":"10.21856/j-pep.2021.4.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.16","url":null,"abstract":"General increase of longevity in Ukraine and around the world along with the increasing number of women over 50 necessitates implementation of comprehensive scientifically based programs aimed to improve health and quality of life of this part of population. \u0000The aim of this review of international and Ukrainian studies was to investigate in depth hormone associated mechanisms of pathologic conditions formation in peri- and postmenopausal women. \u0000Materials and methods. Studies on association of climacteric symptoms and symptoms of dental pathology were analyzed. \u0000Results. Our literature review showed worse condition of dental health in menopausal women. The pres­ence of estrogen receptors in oral mucosa and salivary glands increases the risk of dental pathology when ovarian function diminishes. Gradual decrease of ovarian steroids in female body causes changes in oral microbiota and changes microbial landscape of periodontal pockets and effects local immunity. This causes increase of oral mucosa pathology such as glossodynia or burning mouth syndrome, lichen planus and angular cheilitis. It also causes the increase of periodontal diseases rate. \u0000Conclusions. Cross-disciplinary interaction of dentists and gynecologists-endocrinologists will provide possibilities to discover more common causes and pathogenic mechanisms of periodontal diseases and oral mucosa in menopausal women. This will provide possibilities for the development of comprehensive approach to diagnosis, treatment and prophylaxis.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47335939","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КЛІНІЧНІ ВАРІАНТИ ПЕРВИННОГО ГІПЕРПАРАТИРЕОЗУ В ПАЦІЄНТІВ, ОБСТЕЖЕНИХ В ЕНДОКРИНОЛОГІЧНІЙ КЛІНІЦІ","authors":"Віктор Дубовик, Ольга Гончарова, Світлана Дубівська","doi":"10.21856/j-pep.2021.4.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.02","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Встановити структуру клінічних варіантів первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) у пацієнтів, обстежених в умовах ендокринологічної клініки. Матеріали та методи. Обстежено 36 хворих з ПГПТ, пролікованих в хірургічному відділенні клініки ДУ «ІПЕП» за період 2018-2020 р.р. Проаналізовано скарги, стан кісткової, серцево-судинної, травної систем і нирок. Досліджено рівні паратгормону (ПТГ) в сироватці крові, загального і іонізованого кальцію крові, фосфору крові, рівня кальційурії та фосфорурії. Проведено УЗД органів шиї. Результати. Серед обстеженої групи переважали жінки. У всіх хворих при УЗД виявлено аденоми паращитоподібних залоз. При цьому у 70% мала місце м'яка форма захворювання. У 30% обстежених хворих встановлена органна патологія, в т.ч. з боку нирок (22,2%), серцево-судинної системи (19,4%), травного тракту (13,8%), кісткової системи (13,8%). У більшості хворих встановлено значне підвищення загального та іонізованого кальцію крові, яке завжди супроводжувалося підвищенням рівня ПТГ. В постопераційному періоді на першу добу достовірно знизилися рівні ПТГ (˂0,05), а на 3-4 добу відбулося зниження рівня валентного та іонізованого Са (˂0,05). Висновки. З метою оптимізації роботи з виявлення хворих з ПГПТ рекомендувати сімейним лікарям направляти до ендокринолога пацієнтів зі скаргами на загальну слабкість, втрату апетиту, міалгії, болі в кістках. Особливу увагу необхідно приділяти особам з патологічними переломами, рецидивуючою сечокам'яною хворобою, кістами верхньої щелепи. Виявлення підвищеного кальцію в крові, навіть незначного, дозволить зв'язати ці скарги з наявністю гіперпаратиреозу. Доцільно використовувати на амбулаторному прийомі опитувальники, які дозволяють швидко і ретельно досліджувати патологічний стан пацієнтів. На сьогодні хірургічне лікування є найбільш ефективним методом лікування первинного гіперпаратиреозу. Воно повинно проводитися навіть при асимптомних формах захворювання, що дозволяє попередити розвиток важких, невиліковних ускладнень.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43719357","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE IMPACT OF METFORMIN AND ROSUVASTATIN ON THE MARKERS OF OXIDATIVE STRESS, GLYCEMIC CONTROL, AND LIPID PROFILE IN RATS WITH STREPTOZOTOCIN-NICOTINAMIDE-INDUCED DIABETES AFTER ACUTE INTRACEREBRAL HEMORRHAGE","authors":"V. Zhyliuk, A. Lievykh, A. Shevtsova, V. Mamchur, Viktoriia Tkachenko, Y. Kharchenko, Anastasiia Myronenko","doi":"10.21856/j-pep.2021.4.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.12","url":null,"abstract":"Hyperproduction of highly active carbonyl compounds and reactive oxygen species initiates the development of oxidative stress in various pathological conditions and protein carbonylation is considered to be one of the key factors in the progression of diabetes mellitus and associated complications. This comparative research aimed to study the effect of metformin and rosuvastatin on the levels of biochemical markers of oxidative stress, glycemic control, and lipid profile in rats with type 2 diabetes mellitus (T2DM) complicated by a brain hemorrhage.T2DM was simulated with a single intraperitoneal injection of nicotinamide and streptozotocin (NA/STZ) to male Wistar rats (n=38). Intracerebral hemorrhage (ICH) was induced by microinjection of 1 μL of bacterial collagenase 0.2 IU/μL into the striatum. Animals were randomized into 5 groups: negative control, intact rats; positive control 1, NA/STZ; positive control 2, NA/STZ+ICH; metformin, 250 mg/kg +NA/STZ+ICH; rosuvastatin, 15 mg/kg+NA/STZ+ICH. Drug effects were assessed by the area under the glycemic curve (AUC), the content of glucose, glycated hemoglobin (HbA1c), total cholesterol (TC), triglyceride (TG), high-density lipoprotein (HDL), homocysteine (Hcy), advanced glycation end products (AGEs), and the markers of oxidative modification of proteins – aldehyde- and ketonephenylhydrazones (APH/KPH) in blood serum.It was found that brain hemorrhage in rats with T2DM can intensify the manifestations of oxidative modification of molecules and worsen glycemic control and lipid profile. Under these conditions, rosuvastatin improved lipid metabolism and reduced the levels of AGEs by 35.1% but did not affect glycemia and content of APH/KPH. Metformin reduced oxidative stress (AGEs by 35.4%, KPH by 21.2%) as well as improved both glycemic status and lipid profile (TG level by 20.2%, TG/HDL ratio by 31.9%). Both drugs did not produce any effect on Hcy level.Thus, metformin in conditions of T2DM complicated by acute ICH has advantages over rosuvastatin in relation to the markers of oxidative modification and glycemic control.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45212807","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}