РОЛЬ ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНІВ ЛЕПТИНУ ТА РЕЦЕПТОРА ДО ЛЕПТИНУ У РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ЕФЕКТІВ ОМЕГА-3 ПОЛІНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ СХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ

Abstract

Відомо, що однонуклеотидні поліморфізми (ОНП) в генах адипокінів здатні впливати як на розвиток патологічних станів, пов’язаних з ожирінням, так і на ефективність застосованої фармакотерапії. Мета. Оцінити вплив поліморфних варіантів генів лептину LEP 2548G>A (rs7799039) та рецептора до лептину LEPR 223G>А (rs1137101) на терапевтичну ефективність омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на цукровий діабет 2 типу східноукраїнської популяції. Матеріали та методи. 61 хворий на цукровий діабет (ЦД) 2 типу (ч/ж: 34/27, вік 53,4±1,4 років, тривалість захворювання 5,3±0,7 років, глікемія 9,1±0,4 ммоль/л; HbА1c 7,7±0,2%) з надлишковою масою тіла або ожирінням (індекс маси тіла 33,3±0,9 кг/м2) отримував додатково до стандартної пероральної цукрознижуючої терапії (сульфонілсечовина та/або метформін) щоденно протягом 3 місяців препарат омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) (460 мг ейкозапентаєнової кислоти + 380 мг докозагексаєнової кислоти). Контрольну групу складав 21 суб’єкт. Клініко-біохімічні параметри оцінювали до та після курсу лікування. Генотипування за ОНП LEP 2548G>A та LEPR 223G>А проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з використанням відповідних праймерів та ендонуклеаз (HhaI і MspI). Результати. Визначено, що хворі на ЦД 2 типу носії домінантного алеля G за ОНП 2548G>A гена лептину демонструють більшу ефективність омега-3 ПНЖК відносно зниження загальної інсулінорезистентності та інсулінорезистентності жирової тканини. Виявлено асоціацію рецесивного генотипу (АА) за поліморфізмом 223G>А гена рецептора лептину з більшою ефективністю омега-3 ПНЖК відносно зменшення інсулінорезистентності жирової тканини. Вивчені поліморфізми генів адипокінової ланки мають вплив на реалізацію терапевтичної гормонально-метаболічної ефективності препарату омега-3 ПНЖК за умов 3-місячного введення у пацієнтів з ЦД 2 типу та надлишковою масою тіла/ожирінням східноукраїнської популяції. Дані щодо поліморфного варіанту гена LEP та/або LEPR можуть бути використані в межах фармакогенетики як підґрунтя для персоналізованої профілактики та терапії з прогнозованим ефектом фармакологічного втручання.