Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae最新文献

{"title":"Sprachgeschichte und Sprachkontakte in den Forschungen von István Nyomárkay","authors":"István Vig","doi":"10.1556/060.2020.00032","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00032","url":null,"abstract":"Der wissenschaftliche Nachlass des Akademikers István Nyomárkay (1937–2020) umfasst etwa 280 Publikationen. Aufgrund des begrenzten Umfangs fokussiert sich diese Studie auf die Darstellung seiner wichtigsten Monografien.Im Bereich der Sprachkontakte wird die morphologische Integration der Internationalismen in das Sprachsystem der kroatoserbischen / serbokroatischen Schriftsprache in der ersten Monographie (1984) analysiert. Viele der betrachteten Internationalismen, die letztendlich lateinischen Ursprung haben, wurden nicht direkt aus dem Lateinischen übernommen, sondern wurden aus dem Deutschen, Italienischen und Französischen entlehnt. Dieses Buch war derzeit die erste große Synthese in diesem Bereich.Die folgende Monographie (1989) erforscht die Entstehung der neuen Zivilisationswörter der kroatischen Sprache in der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts. Die meisten Ausdrücke wurden aus politischen und kulturellen Gründen nach ungarischen Mustern geprägt. Sie sind teilweise Lehnprägungen, teilweise Neubildungen. Bei ihrer Entstehung wirkten Impulse von ungarischen Vorbildern mit.Auf das Gebiet der Sprachkultur gehört das Buch von 2002. Hier wird der Einfluss einer 1779 in Wien veröffentlichten deutschen Grammatik auf slowenische, slowakische, kroatische und ungarische Grammatiken analysiert. Obwohl zahlreiche Elemente der deutschen Grammatik übernommen wurden, passten die Autoren andere Befunde in modifizierter Form ihren eigenen Sprachen an.Unter Nyomárkays lexikographischen Werken ragt das sprachhistorische Wörterbuch des Burgenlandkroatischen (1996) hervor. Das 4864 Stichwörter umfassende Wortmaterial stammt ausschließlich aus 64 Quellen. Das Wörterbuch, ein wichtiges Werk für die Sprachgeschichte, dient auch als geeignetes Hilfsmittel zum Lesen alter Texte.Die letzte Monographie (2007) des Autors über die Geschichte der kroatischen bzw. serbischen Sprache gehört in den Bereich der Sprachgeschichte. Es ist die erste Synthese der Geschichte der erwähnten Sprachen auf Ungarisch. Es handelt sich um ein im leserfreundlichen Stil geschriebenes wissenschaftliches Werk, das ungarischen Linguisten und Studierenden gewidmet ist.Es ist sehr wichtig hervorzuheben, dass alle oben betrachteten Bücher auf der Analyse von zahlreichen Quellen beruhen.Academic István Nyomárkay (1937–2020) left a great legacy of his oeuvre, consisting of more than 280 publications. For size limits, this study presents only a few of the most important domains of Professor Nyomárkay’s research, based on some of his books.In the field of language contacts, his first monograph (1984) examines the integration of international loanwords into the morphological structure of the Croato-Serbian / Serbo-Croatian literary language. These international loanwords, eventually, are of Latin origin. Many of them are not Latin loanwords but they got adopted into the Croato-Serbian literary language by the mediation of the German, Italian, and French languages. This book was the first major synthesis ","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46371003","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Валентнісні характеристики акціональних та процесуальних дієслів у мові та мовленні (порівняльний аспект)","authors":"Олеся Сулима","doi":"10.1556/060.2020.00029","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00029","url":null,"abstract":"У статті розглянуто специфіку валентних характеристик акціональних та процесуальних дієслів у мові та мовленні. Сучасні лінгвістичні дослідження спрямовані насамперед на функціювання мовних одиниць на різних рівнях. Однак валентні характеристики лексико-граматичних класів слів, зокрема дієслів, вивчають в аспекті формальних та семантичних ознак часто без розрізнення особливостей прояву цієї категорії в мові та мовленні. Пропоноване дослідження ґрунтується на результатах анкетування респондентів, що дозволяє зробити висновки щодо специфіки валентності дієслів у мові та мовленні.Мета дослідження – встановити особливості сприйняття валентних характеристик дієслів у мові та мовленні, окреслити специфіку впливу семантики суб’єктної синтаксеми або відсутності такої синтаксеми на кількість облігаторних компонентів у структурі простого речення.У дослідженні використано методи: анкетування (для отримання фактичного матеріалу дослідження); невключеного спостереження (для встановлення особливостей валентних характеристик безособових дієслів); описовий (для інвентаризації результатів анкетування, зокрема дескрипції окремих груп дієслів та їхньої валентності в контексті та поза ним); контекстний аналіз (для встановлення сем, актуалізованих вузьким контекстом) та статистичного аналізу (для встановлення взаємозв’язку між валентними характеристиками дієслівних форм у контексті та поза ним).Валентність дієслів у контексті та поза ним розрізнювана: а) за кількістю відкритих валентних позицій; б) за якістю обов’язкових компонентів, що беруть участь у формуванні загального значення речення. На кількість вільних позицій впливає специфіка вживання дієслова в особовій чи безособовій конструкції. Особові дієслова, що вживані в безособовому значенні, втрачають частину відкритих валентних позицій, фактично набуваючи семантики процесуальності. Водночас поза контекстом більшість респондентів визначали такі дієслова як акціональні.Семантика суб’єкта, особливо в аспекті категорії «істота / неістота», має менший вплив на кількість відкритих валентних позицій, але більший – на якість облігаторних компонентів. Зокрема, суб’єкт-неістота актуалізує в основному обставинну семантику поширювачів в аспекті специфіки процесу, його способу, часових обмежень, простору, де відбувається процес, тощо.The paper deals with the specificity of the valence characteristics of the action and procedural verbs in language and speech. Modern linguistic research is aimed primarily at the functioning of language units at different levels. However, the valence characteristics of lexical and grammatical categories of words, in particular verbs, are studied in terms of formal and semantic features, often without distinguishing the specifics of the manifestation of this category in language and speech. The proposed study is based on the results of questionnaires of respondents, which allows us to draw conclusions about the specifics of the valence of verbs in language and speech.The purpose of the study is to ","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49627267","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Еміль Балецький – мовознавець, письменник, освітянин. Збірник наукових робіт міжнародного наукового семінару «Еміль Балецький – мовознавець, письменник, освітянин». Берегове, 23–24 травня 2019 року.","authors":"Леся Мушкетик","doi":"10.1556/060.2020.00035","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00035","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44327200","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Іштван Ковтюк (1934–2020)","authors":"Адальберт Барань, Єлизавета Барань","doi":"10.1556/060.2020.00039","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00039","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43718045","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Неологизмы эпохи пандемии: маркеры квалификации","authors":"З. К. Темиргазина, Улданай Максутовна Бахтикиреева, Н. К. Хан","doi":"10.1556/060.2020.00030","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00030","url":null,"abstract":"В данной статье исследуется интенсивный начальный этап формирования «новояза» в эпоху пандемии, когда носители языка формируют новые слова для обозначения реалий, новых как для них самих, так и для их опыта, приобретенного в необычных условиях. Формируемый этими говорящими «пандемический» дискурс в первую очередь включает в себя изменения лексико-семантической системы русского языка. Цель данной статьи – описать новые слова (семантические и лексические неологизмы) и определить маркеры новизны слов в сознании носителей языка, что представляет определенный интерес на активной стадии формирования «новояза» в эпоху пандемии.Развитие пандемии обозначается понятием сценарий, которое в сочетании с относительными прилагательными, такими как итальянский, швейцарский, китайский и т. д., представляет специфику пандемии в различных странах. Заимствование ковид, быстро принятое русскоговорящими, становится производной базовой формой для многих лексических неологизмов, образованных путем сложения корней слов и аффиксации (ковид-центр, ковид-такси, антиковидный). Лексические неологизмы составляют большинство новых слов. В статье также рассмотрены отдельные авторские неологизмы, основанные на каламбуре и выполняющие выразительную функцию в языке (ковидимо-невидимо).В ходе анализа специальной литературы и опроса носителей языка выявлено, что маркеры новизны имеют как логический («необычное значение у слова»), так и зрительно-перцептивный характер («необычное звучание слова», «латинская графика в написании», «кавычки в написании слова»). Как показывает опрос, в сознании носителей языка, не обладающих специальными знаниями, визуальные маркеры играют ведущую роль в определении слова как нового. Интуитивно воспринимаемый маркер «необычное значение» подкрепляется визуальными – написанием и звучанием слова.В активный период функционирования неологизма важной его идентификационной особенностью для рядовых носителей русского языка является метаграфемика (латинский шрифт и кавычки) и звуковая форма неологизма. Через некоторое время часть внешних визуальных маркеров новизны слова теряется, например, кавычки в написании, латинский шрифт заменяется кириллицей, звуковая словоформа становится привычной. Это означает, что слово теряет новизну для носителей русского языка и становится нарицательным.In the present paper, the intensive beginning stage of the formation of a “newspeak” is observed in the era of pandemics, when native speakers form new words for denoting realia that are new both for them and their experience acquired in extraordinary conditions. The “pandemic” discourse formed by these speakers primarily includes changes in the lexicosemantic system of the Russian language. The aim of this paper is to describe new words (both semantic and lexical neologisms) and define the markers of the novelty of words in the minds of native speakers, which is of certain interest in the active stage of the formation of a “newspeak” in the era of pandemics.The development of pandemic","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48731762","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Фразеологізми української мови на позначення дій, вчинків, поведінки людини (на матеріалі прози закарпатоукраїнського письменника Мирослава Дочинця)","authors":"Наталія Федорівна Венжинович","doi":"10.1556/060.2020.00031","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00031","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вивченню фраземіки у прозі сучасного закарпатоукраїнського письменника Мирослава Дочинця. Вперше проаналізовано найвагоміші лінгвокультурологічні особливості фразеологічних одиниць на позначення дій, вчинків, поведінки людини, зафіксованих у художніх творах зазначеного автора.Актуальність теми дослідження зумовлена потребою подальшого опрацювання в українському мовознавстві питань, пов’язаних із вивченням індивідуально-авторського фразеовживання, посиленням в україністиці інтересу до діалектної фразеології української мови, відсутністю ґрунтовних досліджень, присвячених вивченню художньої мови зазначеного закарпатоукраїнського прозаїка. З’ясовано, що cаме діалектна фразеологія найкраще відтворює суспільний досвід, звичаї, обряди, особливості менталітету мовців, які проживають на Закарпатті.Відібраний фактичний матеріал опрацьовано за допомогою описового методу для виділення тематичних груп фразеологізмів. Метод контекстуального аналізу використано для з’ясування функціональних і стилістичних можливостей фразем у прозових творах Мирослава Дочинця. Описовий метод уможливив теоретичне узагальнення результатів дослідження, систематизацію дібраного матеріалу. Для уточнення семантики фразем використано метод компонентного аналізу.У матеріалі дослідження виокремлено близько 600 фразеологічних одиниць. Досліджено розвиток фразеологічного значення, що дало змогу встановити, як їхні універсальні закономірності, так і суто національну (регіональну) специфіку. Автор констатує, що фразеологічні одиниці, зафіксовані у художніх творах, мають яскраве експресивно-емоційне та оцінне забарвлення, вони надають тексту образності. Фраземи виразно та влучно характеризують ознаки, дії, які можна застосувати до багатьох конкретних фактів мовлення. Мовний стиль творів – феномен, результат невтомної творчої діяльності письменника.Спостережено, що, характеризуючи персонажів чи їхній стан, Мирослав Дочинець часто використовує компаративні фразеологізми. Вживання фразем допомогло письменнику відтворити колорит рідного краю, розкрити характери, позитивні та негативні вчинки героїв, фізичний та емоційний стан персонажів, яскраво та оригінально відобразити їхнє живе мовлення.Унаслідок проведеного дослідження доходимо висновку, що фразеологічні одиниці, функціонуючи у художніх творах Мирослава Дочинця, виконують важливу інтенсифікаційну роль, зокрема, виступають виразними репрезентантами традицій, звичаїв, побутових реалій, характерних для закарпатців. Авторські видозміни (структурні, образно-смислові) значною мірою розширюють функціональне поле таких висловів.The aim of this paper is to describe the phraseologisms in the prose by the Transcarpathian Ukrainian writer Myroslav Dochynets. The most important linguocultural peculiarities of phraseological units denoting human actions, deeds, and behaviour fixed in the works of arts by the above-mentioned author have been analyzed for the first time.The topicality of the study is determined by the need of further elabo","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42572052","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"The Architectonics of Sensibility in the View of the Theory of Cultural Transfer: Early Prose by Panteleimon Kulish","authors":"Artur Malynovs’ky","doi":"10.1556/060.2020.00024","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00024","url":null,"abstract":"Due to the expansion of the human issues to the text, various manifestations of emotionality are structured or hidden, unconscious movements and subjective reactions to the world are revealed in the text. The individual becomes the basis for the development of the typology of the emotional images. Such images become public, turn to the carriers of genre, and form narrative matrices. The text becomes a particularly sensitive field, a tuning fork, which allows the readers to correlate their own emotions with previous, already experienced, and tested literature. Endowed with powerful cultural and historical meanings, built up and enriched in the perspective of epochs, emotions become a fluid basis for comparisons of human images at the transcultural and transnational levels. They form the tertium comparationis, within which there are a selection and birth of new images of emotion, and thus, the properties of artistic writing, measurements of the sensibility of the text to extraneous trends and inclusions, modern approaches to the interpretation of the tradition. As a result of this longevity, the world of emotions is internalized into history as a memory of the past, which lives in the present and has its internal temporality and cultural stage. However, there is always a constant “theoretical” excess in the variety of manifestations of sensibility, which serves as the basis for their comparisons, assimilations, and distributions. It has no historical layers; it is the criterion and measure of the meeting of even distant images and models on the border, in the field of tertium comparationis.The study of the emotional world of the work involves correlation with the circulation of ideas, worldviews, and aesthetic forms in the melting pot of culture. In this semiotic device, the theory of cultural transfer is formed. It allows going beyond local comparative studies to the level of globalization expansion of objects of interpretation. The founder of transfer analysis M. Espan’ formulated this methodology as the output of literary criticism on the other side of comparative. P. Kulish’s prose is a very interesting phenomenon in the context of this theory. The author resorted to a special technique of intertextual interaction, palimpsest as “embedding” and too sensitive attitude to tradition, rethinking at a cultural distance in fundamentally different historical and literary conditions.","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48407710","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"(Прото-)гипертекстуальность двойного финала в повести Л. Толстого «Дьявол»","authors":"Феликс Штейнбук","doi":"10.1556/060.2020.00028","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00028","url":null,"abstract":"До последнего времени повесть Л. Толстого «Дьявол» анализировалась российскими литературоведами преимущественно в двух контекстах: или в произведении усматривалась реализация биографически обусловленных пристрастий самого писателя, или содержание повести трактовалось как религиозно мотивированное морально-этическое предупреждение о необходимости человека противостоять дьявольским искушениям. По крайней мере, в доступных источниках нам не удалось обнаружить иные подходы к изучению повести Л. Толстого.Цель предлагаемой статьи заключается в том, чтобы с помощью структурно-семантического и структурно-функционального методов проанализировать повесть Л. Толстого «Дьявол» и предложить художественную интерпретацию данного произведения с точки зрения такого редкого литературного феномена, как двойной финал, наличие которого до сих пор не получило соответствующей профессиональной оценки и адекватного литературоведческого освещения.В результате сделаны выводы о том, что двойной финал возник в анализируемой повести не случайно.Так, во-первых, рассказывая историю Евгения Иртенева, автор прибегает к очевидной фигуре умолчания, вследствие чего действительная причина, движущая действие и заключающаяся в неодолимом сексуальном влечении главного героя к Степаниде, демонизируется, переносится на этот женский персонаж и приобретает таинственный характер.Во-вторых, сопоставление повести «Дьявол» с романом П. Реаж «История О» также позволяет связать наличие двойного финала с сексуальной проблематикой, но с той разницей, что в романе французского автора эта проблематика не утаивается, а, напротив, выставляется напоказ.В-третьих, неслучайность двойного финала определяется еще и тем, что, демонизируя страсть, овладевшую протагонистом повести, и уводя ее из сферы логики, Л. Толстой так же, как и П. Реаж, освобождает эту страсть от необходимости или детерминации. А поскольку у повести оказалось два финала, то сексуально мотивированная история Иртенева приобрела амбивалентный или, в категориях поэтики, нелинейный характер, тяготеющий к гипертекстуальности, если последнюю понимать как «форму письма, которая разветвляется или осуществляется в ответ на запрос» (Т. Нельсон).В предложенной перспективе повесть Л. Толстого можно интерпретировать как экспериментальное произведение, в котором нарушение традиционной композиционной структуры текста, с одной стороны, оказалось детерминированным табуированной, то есть сексуальной, проблематикой, вынудившей автора прибегнуть к демонизации последней. А с другой стороны, это определило его художественный выбор в пользу нелинейного, вариативного завершения рассказанной истории, оказавшейся потенциально чреватой гипертекстуальностью, которую, учитывая историко-технологические обстоятельства, следовало бы идентифицировать, скорее, как протогипертекстуальность.Таким образом, оригинальный гений Л. Толстого, следствием которого стало явление протогипертекстуальности в его повести «Дьявол», предвосхитил виртуальное будущее литературы.The story Th","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42860491","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Die Rolle des Herausgebers der Zeitschrift Kmetijske in rokodelske novice bei der Entwicklung einer einheitlichen slowenischen Schriftsprache","authors":"Marko Jesenšek","doi":"10.1556/060.2020.00022","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00022","url":null,"abstract":"Die Zeitschrift Kmetijske in rokodelske novice, herausgegeben von J. Bleiweis, spielte bei der Entwicklung der einheitlichen slowenischen Schriftsprache Mitte des 19. Jahrhunderts eine bedeutendere Rolle als bisher angenommen. Sie prägte die Kulturentwicklung im slowenischen Sprachraum langfristig; als Publikationsorgan stand sie allen Slowenisch schreibenden Autoren zur Verfügung, für Leser stellte sie eine kleine Schreibschule sowie eine Motivation zum Lesen slowenischer Texte dar.Zu ihren kulturell äußerst bedeutenden Leistungen zählen die Stärkung und Fortentwicklung des Slowenentums, die Unterstützung des politischen Programms des Vereinten Sloweniens, die Ausgestaltung einer einheitlichen slowenischen Schriftsprache und Etablierung einer einheitlichen slowenischen Schrift (slovenica), die Ablehnung von Sprachideen der illyrischen bzw. panslawischen Bewegung, mit der Zeit ebenso die Festlegung von so genannten neuen Formen, abgesehen davon, dass diese vom Herausgeber Bleiweis zunächst als Widerspruch gegen „unserer reinen“ und „verständlichen“ slowenischen Sprache erklärt wurden.Bleiweis Bemühungen um die Durchsetzung des Slowenischen in Amt und Bildung resultierten in der Ausgestaltung entsprechender funktionaler Varietäten; diese umfassten die allgemeinsprachliche Kommunikation in „häuslicher Umgebung“, den Sprachgebrauch in der Publizistik, die fachsprachliche Ausprägung als Ergebnis der Übersetzung des Grundgesetztes (Državni zakonik) sowie die Literatursprache, dies vor allem durch die Veröffentlichung der Poesie von France Prešeren.Zur breiten Anerkennung und Hochachtung von Bildungswesen, Zeitschriften und Büchern trug die Zeitung wesentlich bei. Ihr Herausgeber Bleiweis verstand sie zwar als „Bildungsblatt für einfaches Volk“, jedoch wurde die Zeitung auch zum politischen Periodikum für gebildete Leserschaft. Sie stand im Zentrum der slowenischen Renaissance und förderte öffentliche Diskussionen über alle relevanten Fragen des Slowenentums jener Zeit, insbesondere über sprachliche, kulturpolitische und literarische Fragen.J. Bleiweis’ newspaper Kmetijske in rokodelske novice (Agricultural and Artisanal News), also known simply as Novice (News), played a key role in the creation of a unified Standard Slovenian language by bringing together all Slovenian writers and providing readers with a means to learn about writing and encouraged the reading of Slovenian texts.The newspaper built on the sense of Slovenian affiliation and the idea of the United Slovenia by reinforcing the unified Standard Slovenian language and unified Slovenian writing called slovenica, rejecting the Illyrian movement and Pan-Slavicism, later somewhat less convincingly with the adoption of new forms that Bleiweis initially established as a defiance against “our pure” and “comprehensible” Slovenian language.Bleiweis’ efforts to establish the use of the Slovenian language in schools and public life made it possible for the Slovenian language to achieve four-part perfection re","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42671218","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Dvojna tradicija latinice u Hrvata: povijesni pregled","authors":"Előd Dudás","doi":"10.1556/060.2020.00021","DOIUrl":"https://doi.org/10.1556/060.2020.00021","url":null,"abstract":"Povijest hrvatske latinične grafije je iznimno bogata i istraživačima pruža brojne zanimljivosti, mada je dosad bilo objavljeno veoma malo djela o toj temi. Prvi takav pokušaj je bio Maretićeva povijest latiničke grafije (Maretić 1889). Svakako treba istaknuti rad Milana Moguša i Josipa Vončine (Moguš–vončina 1969) koji je u mnogočemu ispravio Maretićeve pogrešne tvrdnje. Također u posljednje vrijeme je bilo objelodanjeno nekoliko radova o povijesti latiničke grafije u Hrvata (Kapetanovič 2005, Farkaš–Ćurak 2016, Farkaš 2019). Kad se govori o istraživanju hrvatske latinice, nikako ne smijemo zaboraviti doprinos Lászla Hadrovicsa. On je bio jedini koji se usredotočio na detaljniji prikaz dvojnog razvoja latinice u Hrvata od samih početaka. U ovom ćemo radu ići njegovim tragovima, budući da je cilj našega rada predstavljanje dvojne tradicije hrvatske latinice i onog kulturnopovijesnog konteksta koji je okarakterizirao razvoj hrvatske grafije.U razvoju latinice crkva je imala najvažniju ulogu. Crkva je bila i središte pismenosti u srednjem vijeku. Iz toga slijedi da izgovor određenih latinskih glasova je utjecao na razvoj grafije pojedinih nacionalnih jezika. U slučaju hrvatskog jezika sve to je još posebnije, budući da na južnom dijelu Hrvatske nalazimo jak talijanski i mletački utjecaj, a na sjevernom je dijelu, što naime poklapa s Zagrebačkom biskupijom, očit jak mađarski utjecaj. Južna je tradicija pratila talijanski način izgovora latinskih glasova, što je utjecalo i na razvoj latiničke grafije. S druge strane nalazimo mađarski način izgovora lat. /s/, tj. [ʃ], [ʒ] na sjevernom području. Ova dva sustava su stoljećima karakterizirali hrvatsku latiničnu grafiju, međutim od kraja XVI. stoljeća je bilo više pokušaja za primjenu mješovitog sustava, a jedino je bilo to uspješno u slavonskoj grafiji XVIII. stoljeća.The history of the Croatian Latin-script orthography is remarkably rich and contains several interesting facts for the researchers; however, only a handful of writings have been published in this matter. The first work written in the topic is Maretić’s history of orthography (Maretić 1889). It is also important to mention the study by Milan Moguš and Josip Vončina (Moguš–vončina 1969), in which they corrected several false statements written by Maretić. Recently, a few more papers on orthographic history have been published (Kapetanovič 2005, Farkaš–Ćurak 2016, Farkaš 2019); nevertheless, it is necessary to point out the work by László Hadrovics, the only researcher in the subject who paid great attention to the dual tradition of the Latin-script orthography in the Croatian language. Following the steps of Hadrovics, the main goal of this paper is to present which cultural historical reasons determined the development of the dual tradition of the Croatian Latin-script orthography as well as to introduce the use of graphemes in detail.The church played an important role in the development of the Latin script. During the Middle Ages, the church counte","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49438126","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}