Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi最新文献

{"title":"Націєтворчий процес у координатах соцієтальної кризи в Україні","authors":"O. Sushyi","doi":"10.33120/ssj.vi43(46).19","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).19","url":null,"abstract":"Пропонована стаття є продовженням серії авторських публікацій, присвячених проблемі українського націєтворення, в яких, зокрема, було здійснено ретроспективний аналіз та систематизовано консолідаційно-деконсолідаційні параметри національно-державного розвитку України, виокремлено комплекс чинників (чинники соціальної поляризації, чинники деструктивної / негативної консолідації), що перешкоджають загальнонаціональному єднанню та примиренню українського соціуму в умовах нової соціальної реальності. Мета дослідження, результати якого представлено в статті, полягала в тому, щоб структурувати консолідаційно-деконсолідаційні параметри національно-державного розвитку України в кількох залежних системах координат та показати, що в сукупності вони відтворюють складну (багатофакторну), суперечливу (різновекторну) та динамічну архітектоніку соцієтальної кризи в Україні, які, зі свого боку, пояснюється діалектика консолідаційності та конфронтаційності українського націєтворення. Описано системи координат, що оприявлюють зрізи соцієтальної кризи, а саме: системні координати, унаявлені кризою основних сфер соціальної системи (політико-правової, економічної, соціальної, культурної); структурні координати, де полюсами є криза інституцій, криза інтересів та цілей, криза цінностей, криза ідентичностей; темпоральні координати, що відтворюють кризові цикли національно-державного розвитку України; соціально-психологічні координати, що дають змогу розглянути проблему кризової (масової) свідомості на рівні соціально-психологічних феноменів (за домінуючим типом соціальних переживань та формами соціально-психологічного мислення). Кожен з перелічених кризових зрізів характеризує цілком конкретний аспект соцієтальної кризи, який можна розглядати як у відносній автономності, так і в щільній взаємозалежності з іншими її аспектами. У своєму поєднанні в кожному новому зрізі компоненти соцієтальної кризи відтворюють її нову якість (ефект синергії). У сукупності вони формують складну (багатофакторну), суперечливу (різновекторну) та динамічну архітектоніку соцієтальної кризи в Україні, де кожне явище (компонент її структури) можна розглядати і як причину, і як наслідок конфліктно-конфронтаційних тенденцій національно-державного розвитку України. Багатофакторна модель соцієтальної кризи в Україні структурується низкою похідних моделей, що відображають її кризові зрізи у відповідних системах координат, як-то: контурна двовимірна модель соцієтальної кризи (системно-структурні координати); циклічна модель соцієтальної кризи (темпоральні координати); соціально-психологічна модель соцієтальної кризи (соціально-психологічні координати).","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-07-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42185922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Проблеми стигматизації і самостигматизації внутрішньо переміщених осіб у процесі відновлення життєвої неперервності після переживання травматичних подій","authors":"Yuliia Hundertailo","doi":"10.33120/ssj.vi42(45).201","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).201","url":null,"abstract":"Статтю присвячено соціально-психологічним проблемам, що виникли вукраїнському суспільстві нещодавно, з початком воєнних дій на територіїУкраїни, а саме проблемам соціальної стигматизації і самостигматизації внут-рішньо переміщених осіб (ВПО). Показано, що соціальна стигматизація провокуєвторинну травматизацію у ВПО, а також призводить до виникнення соціальноїінвалідизації та самостигматизації. Підкреслено, що головним завданням осо-бистості після переживання травматичних подій є відновлення життєвої непе-рервності як переживання людиною цілісності свого буття, що супроводжуєтьсяясним розумінням логіки розвитку подій, чітким уявленням про себе, відчут-тям послідовності емоційних реакцій та здатністю ефективно підтримуватижиттєдіяльність як на особистісному, так і міжособистісному рівні. Виокремленовиди життєвої неперервності, а саме емоційну, функціональну, когнітивну,міжособистісну, особистісну. Звернуто увагу на явище самостигматизації якрезультат, з одного боку, впливу соціального середовища, а з другого – осо-бистісного способу реагування в процесі соціальної взаємодії, що супрово-джується самообмеженням соціальної активності. Обстоюється думка, що зни-женню рівня соціальної стигматизації ВПО сприятиме розроблення та реалізаціябагаторівневої психосоціальної допомоги, а саме масового, спеціалізованого,персоніфікованого та індивідуалізованого рівнів. Виявлено, що учасники груписоціально-психологічної підтримки зазвичай недооцінюють когнітивний такреативний складники особистості. Найдоступнішим широкому загалу напрям-ком психологічної допомоги названо арт-терапію; запропоновано арт-методику“Компліменти самій собі”, яку можна використовувати для профілактикисамостигматизації ВПО як у груповому, так і в індивідуальному форматі. Зроб-лено висновок, що профілактика соціальної стигматизації ВПО потребує комп-лексного підходу в загальнодержавному масштабі.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42846680","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Груповий міф як соціально-психологічне явище","authors":"L. Chorna","doi":"10.33120/ssj.vi42(45).194","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).194","url":null,"abstract":"Поряд з колективним та індивідуальним міфами є ще й груповий міф якрозгорнутий наратив історії групи та продукт дії захисних групових механізмів ускладних соціальних ситуаціях. Груповий міф виникає за певних соціально-психологічних умов, серед яких: наявність історії групи як відображення пев-ного часового проміжку її розвитку, достатнього для створення наративів провласні цінності, діяльність, досягнення; потреба в збереженні єдності членівгрупи та її ідентичності; потреба в забезпеченні функціонування групи та керу-вання нею; існування загрози цілісності групи і як реакція на цю загрозу –згуртування групи та зменшення соціальної дистанції між її членами, зростаннячастки колективних форм прийняття рішень та поведінки. Імовірність виник-нення міфу зростає в складних соціальних ситуаціях, особливо в кризових ітравматичних, коли людина неспроможна діяти звичним способом, а інформа-ція сприймається нею некритично. У таких ситуаціях актуалізується історичнапам’ять спільноти, залучається досвід розв’язання соціальних проблем попе-редніми поколіннями, а здатність людини впливати на хід подій істотно змен-шується, через що вона готова, аби розв’язати проблему, навіть повірити внеймовірне. У міфі як засобі долання групою складних соціальних ситуаційможна виокремити такі складники: когнітивні, що окреслюють ступінь визна-ченості ситуації для членів групи; емоційні, завдяки яким вдається зменшитиїхню тривожність і невпевненість; настановчо-регулятивні, котрі спрямовуютьдіяльність групи на перетворення й долання перешкод соціальної дійсності.Відображення складних соціальних ситуацій представниками окремих соціаль-них і професійних груп у продуктах групової творчості, зокрема в міфі, є перс-пективним напрямом психологічних досліджень.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44450487","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Рівень сформованості громадянської ідентичності: проблема емпіричного встановлення","authors":"Nigora Khazratova","doi":"10.33120/ssj.vi42(45).188","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).188","url":null,"abstract":"Уточнюється тлумачення феномена громадянської ідентичності, а такожрозглядаються його емпіричні індикатори. Здійснюється порівняльний аналізметодів і технік діагностики громадянської ідентичності особистості під кутомзору визначення ефективних прийомів її встановлення. Важливим емпіричниміндикатором громадянської ідентичності визнається не тільки формальне усві-домлення особою власної належності до держави як її громадянина, а й ціннісно-смислова залученість до організаційного та аксіологічного середовища цієїдержави. Проблема добору адекватного інструментарію для виявлення і фіксаціїцих показників може бути вирішальною, коли йдеться про достовірність отри-маних результатів. На це вказують суперечливі результати емпіричних дослід-жень громадянської ідентичності, отримані за допомогою різних вимірювальнихінструментів. Під час першого дослідження, що здійснювалося методом анке-тування, респондентові ставилося пряме запитання про переживання ним своєїгромадянської належності, пріоритетності та цінності для нього держави тощо.У другому дослідженні було застосовано метод казусів – діагностичних ситуаційправопорушень, скоєних державою/людиною; діагностований оцінював мірувідповідальності правопорушника. Перше дослідження показало наявністьсформованої громадянської ідентичності у переважної більшості респондентів:вони не тільки вважають себе громадянами Української держави, а й пишаютьсяцим. Результати другого дослідження засвідчили, що, оцінюючи відповідальністьдержави, діагностовані виявляють ригоризм, а оцінюючи відповідальністьлюдини, що завдає шкоди державі, – толерантність і релятивізм. Третє дослі-дження, виконане за допомогою проективної методики “Завершення оповідання”,показало домінування цінності індивідуально-адаптаційної поведінки в загроз-ливих для держави умовах. Це свідчить про розбіжності між декларованимицінностями і поведінковими настановленнями у виявах громадянської ідентич-ності, а отже підтверджує доцільність різнорівневої (як усвідомлюваного, так інеусвідомлюваного рівнів) діагностики громадянської ідентичності.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43011852","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості комунікативно-технологічного врегулювання соціальних конфліктів у професійному середовищі","authors":"Olha Tsukur","doi":"10.33120/ssj.vi42(45).195","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).195","url":null,"abstract":"Досліджено особливості комунікативно-технологічного врегулюваннясоціальних конфліктів у професійному середовищі, де технологія виконує рольунікальної системи обґрунтування вибору засобів, які забезпечують поетапнийрозвиток компетенцій, необхідних для досягнення мети – взаєморозуміння впрофесійній групі. Сам комунікативно-технологічний процес врегулюванняконфліктів у площині професійних взаємовідносин тлумачиться як послідовністьоперацій з вибудовування специфічного комунікативного простору шляхомстворення спільного контуру розуміння проблемної ситуації для забезпеченняефективної взаємодії між різного рівня групами, що представляють організаціюта її середовище, та поетапного розв’язання соціальної проблеми, що має орга-нізаційну чи соціальну значущість. Обґрунтовується доцільність застосуваннятехнології когнітивно орієнтованого спілкування для врегулювання конфліктіву професійному середовищі, яка базується на засадах діалогічності комуніка-тивної взаємодії та рівності представлення інтересів усіх суб’єктів такої взає-модії. Представлено узагальнені результати дослідження особливостей вияв-лення соціального конфлікту у професійному середовищі: визначено ресурси,що сприяють ефективному врегулюванню соціальних конфліктів у професійномусередовищі; вивчено ризики, що утруднюють налагодження конструктивноївзаємодії у професійному середовищі, та проаналізовано чинники внутрішньогоі зовнішнього середовища організації (соціального інституту), що сприяютьреалізації ефективних комунікативних стратегій суб’єктів діалогічної взаємодії.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42419852","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Уявлення молоді про життєвий успіх: ціннісний аспект дослідження","authors":"Veniamin Vinkov","doi":"10.33120/ssj.vi42(45).198","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).198","url":null,"abstract":"З’ясовано, що в поняття життєвого успіху молодь зазвичай вкладаєдобрі стосунки, соціальне визнання, багатство, професіоналізм, кар’єру, впли-вовість, творчу самореалізацію. Зауважено, що найчастіше уявлення про жит-тєвий успіх пов’язані з добрими стосунками і творчою самореалізацією. Задопомогою методики вивчення цінностей особистості Ш. Шварца дослідженозв’язок цих уявлень і цінностей. Виявлено, зокрема, провідні цінності молоді:цінності досягнення, самостійності, гедонізму, безпеки і доброзичливості, якіпов’язано з тенденцією відкритості до змін і самозвеличення (а не до транс-цендентності й консерватизму). Встановлено, що добрі стосунки базуються націнностях конформності, традиції, доброзичливості й безпеки; соціальне визнан-ня – на цінностях доброзичливості й універсалізму, а багатство – на цінностяхконформності, гедонізму і влади. Із професіоналізмом пов’язано цінності кон-формності, традиції, доброзичливості, універсалізму, самостійності, стимуляції,досягнення і безпеки, з кар’єрою – цінності конформності й досягнення, а звпливовістю – цінності стимуляції і влади. Наголошено, що для молоді, якаобрала творчу самореалізацію, важливою є цінність самостійності, тоді як мо-лодь, у якої превалюють цінності конформності й універсалізму, великого зна-чення в досягненні успіху надає виваженості, ризик же пов’язується із цінністюстимуляції. Помічено, що молодь, яка визнає передусім цінність самостійності,заперечує пріоритет соціальних зв’язків у досягненні успіху і більше поклада-ється на себе; при цьому вона, досягнувши певних результатів, відкритодемон-струє свою позицію і готова ділитися своїми успіхами з оточенням.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47314173","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Групова взаємодія як динаміка свідомого та несвідомого групи","authors":"P. Gornostai","doi":"10.33120/SSJ.VI42(45).193","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/SSJ.VI42(45).193","url":null,"abstract":"Як базові в концепції групової взаємодії визначено категорії груповоїсвідомості і групового несвідомого, що розглядаються як її суттєві чинники.Групову взаємодію в соціальних групах представлено як складну систему різ-номанітних процесів, що являють собою певне співвідношення групової дина-міки і групової статики. Наголошується, що ці процеси закономірно супрово-джують усі етапи життя групи і можуть відбуватися в умовах динамічної абостатичної рівноваги. Автор виходить з того, що соціальна група на всіх етапахсвого розвитку вирішує безліч різноманітних групових завдань (професійних,навчальних тощо), в основі яких лежить опрацювання (процесинг) груповогопсихологічного матеріалу: нової інформації, емоцій та почуттів, дій, що маютьмісце в групі. Причиною проблемності визнається порушення балансу міжусвідомленими і неусвідомленими чинниками взаємодії; при цьому спостері-гається підсилення неусвідомленого компонента групової психіки, що супро-воджується зростанням напруженості. Звертається увага на те, що на початко-вому етапі кризи група утримується в стані статичної рівноваги: психічнаенергія, яка накопичується в таких умовах (переважно неусвідомлювана),витрачається на витіснення негативного когнітивного та емоційного матеріалу,а не на розв’язання суперечностей; вона може призвести до руйнівних для групинаслідків, але разом з тим може стати причиною виникнення паралельних про-цесів у групі, які, імітуючи розв’язання проблеми, послаблюють напруженість.Паралельні процеси пов’язуються з переробкою групової інформації, з якоюгрупа не справляється, а також із перенесенням у груповий процес проблема-тики з-поза меж групи. Обстоюється думка, що ці процеси можуть бути керо-ваними завдяки застосуванню соціально-психологічних технологій.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48674735","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Прогнозування професійної кар’єри та вибір освітньої траєкторії майбутніми старшокласниками методами профільного орієнтування","authors":"O. Shestopalova, Nadiia Shulyuk","doi":"10.33120/ssj.vi42(45).197","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).197","url":null,"abstract":"Реформа освіти висвітлюється під кутом зору докорінної зміни змістута структури профільної старшої школи. Зроблено огляд нової концепції про-фільного навчання в школі, виокремлено проблему вибору та відповідальностіза нього в житті старшокласника. Проведено аналіз досвіду американськоїосвітньої системи у психологічному супроводі профілізації, представлено сис-тему допомоги у виборі профілю за підтримкою фахівців служби “Гайденс”,обговорено проблемні питання, з якими стикались американські освітяни вході впровадження профільної освіти. Узагальнено досвід США в побудовісистеми зв’язку між школою і батьками учнів, оцінено ефективність різнихваріантів диференціації навчання в основній школі з погляду забезпеченняготовності до вибору освітнього профілю. Проаналізовано наявний у цій галузівітчизняний досвід та звернено увагу на різні підходи до тлумачення поняття“готовність до свідомого вибору освітнього профілю”, конкретизовано тауточнено його зміст; з’ясовано роль профільної орієнтації у виборі старшо-класником освітньої траєкторії та прогнозуванні професійної кар’єри. Наведенодані опитування старшокласників та їхніх батьків щодо доцільності принципо-вих змін у структурі освітньої програми та викладанні дисциплін у старшійшколі. Виокремлено найвиразніші тенденції у ставленні батьків та старшо-класників до таких змін і ті питання, які викликають у них сумніви та занепо-коєння. Виявлено низку суперечностей щодо підходів, що наразі практикуютьсяв психолого-педагогічному супроводі вибору освітньої траєкторії здобувачамибазової середньої освіти. З’ясовано напрями дальших досліджень, проблематикаяких пов’язана із системою профільної орієнтації та відповідною діагностикою, атакож можливими соціально-психологічними та соціальними наслідками такогореформування.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48869691","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Рольова компетентність як чинник ресоціалізації наркозалежних: програма дослідження","authors":"Volodymyr Sirko","doi":"10.33120/ssj.vi42(45).204","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).204","url":null,"abstract":"Обґрунтовано програму дослідження рольової компетентності як чин-ника ресоціалізації наркозалежних, виділено об’єктивні і суб’єктивні показникиресоціалізації, визначено етапи, методики та цільову групу дослідження. Тео-ретичні підходи до розуміння рольової компетентності класифіковано на фено-менологічний і структурний. Представлено модель емпіричного дослідження,що базується на гіпотетичній структурі рольової некомпетентності наркоза-лежного з відповідними сферами вияву та показниками. Так, до сфер вияву, якіокреслюють її зовнішню структуру, віднесено соціальні ролі наркозалежного(рольові відхилення від соціальних нормативних ролей, що сформувалисявнаслідок відчуження особистості від соціуму), його міжособові ролі (жертва,простак тощо), які створюють патологічні стереотипи соціальної взаємодії тавтягують у “нездорове” коло спілкування, а також особистісні життєві ролі, якіпризводять до самостигматизації (“Я – наркозалежний, ізгой”). До внутрішньоїструктури зараховано такі компоненти: когнітивний (обмеженість знань нарко-залежного про зміст ролей, про механізми рольової взаємодії, через які він неможе позбавитися від залежності та здійснити успішну ресоціалізацію); коно-тативний (володіння стереотипним репертуаром ролей, які не відповідаютьвіковим характеристикам наркозалежного і не сприяють становленню зрілої,автономної поведінки; некритичне сприйняття рольових очікувань вузькогокола спілкування; рольові конфлікти та емоційна напруженість) і мотиваційно-рефлексивний (неусвідомлене входження в роль, нездатність до ціннісноїрефлексії процесів рольової ідентифікації). Складено перелік інтегральних по-казників рольової некомпетентності наркозалежного: низька рольова варіатив-ність поведінки, рольова ригідність та глибока ідентифікація особистості ізсоціально-психологічною роллю наркозалежного. Висунуто гіпотезу, згідно зякою формування рольової компетентності за допомогою активних технологійвпливу на особистість наркозалежного сприятиме становленню його як суб’єктаролей, автономності його поведінки, а також усвідомленню ним власних змістіві цінностей життєдіяльності. Означено подальші перспективи дослідження, щополягають у верифікації емпіричної моделі в процесі формувального експери-менту з визначення впливу рольової компетентності колишнього наркозалеж-ного на успішність його ресоціалізації.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45024133","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Технології подолання відчуження в учасників бойових дій","authors":"Maryna Cherniavska","doi":"10.33120/ssj.vi42(45).202","DOIUrl":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).202","url":null,"abstract":"Проаналізовано особливості переживання відчуження учасникамибойових дій у процесі їхньої реадаптаціі до мирного життя. Технології подо-лання відчуження у колишніх військовослужбовців визначено як певні тера-певтичні впливи, спрямовані на відновлення діалогу зі світом, життям, собоюта сенсом. З’ясовано, що причини виникнення відчуження в учасників бойовихдій криються в заблокованих фундаментальних можливостях 1) знаходити усобі внутрішню силу бути; 2) переживати цінність життя; 3) бути аутентичним;4) ставити цілі та реалізовувати смисли. Визначено критерії ефективностівикористання технологій подолання відчуження: підвищення рівня довіри досвіту та задоволеності власним життям; активізація пошуку нових змістів;досягнення внутрішньої згоди із собою; розкриття можливостей реалізації онов-лених цінностей у майбутньому. Показано, що для реалізації технології відно-влення діалогу зі світом доцільно використовувати техніку прийняття нестерпноїта болючої для бійця даності буття. Як ресурси, що забезпечують психологічнупідтримку, визначено простір, захист та опору. Виявлено, що спрацюваннятехнології відновлення діалогу із життям стає можливим завдяки використаннютехніки знаходження власної позиції. Серед ресурсів, що сприяють реалізаціїтехнології, найбільш ефективними визнано взаємини з іншими людьми, час таблизькість. Зазначено, що реалізація технології відновлення діалогу із собоюпотребує ефективної роботи, спрямованої на зміцнення внутрішньої структури“Я” бійця, підвищення рівня його аутентичності та поглиблення переживаннясамоцінності. Доведено, що основними ресурсами для підвищення самоцінностіє справедливе ставлення, шаноблива увага інших, визнання цінності особистостібійця. Зауважено, що технологія відновлення діалогу щодо сенсу передбачаєвикористання техніки пошуку сенсу життя; її ресурсами є структурні взаємо-зв’язки, поле реальних можливостей, реалізація майбутніх цінностей.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44429689","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}