{"title":"Рівень сформованості громадянської ідентичності: проблема емпіричного встановлення","authors":"Nigora Khazratova","doi":"10.33120/ssj.vi42(45).188","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Уточнюється тлумачення феномена громадянської ідентичності, а такожрозглядаються його емпіричні індикатори. Здійснюється порівняльний аналізметодів і технік діагностики громадянської ідентичності особистості під кутомзору визначення ефективних прийомів її встановлення. Важливим емпіричниміндикатором громадянської ідентичності визнається не тільки формальне усві-домлення особою власної належності до держави як її громадянина, а й ціннісно-смислова залученість до організаційного та аксіологічного середовища цієїдержави. Проблема добору адекватного інструментарію для виявлення і фіксаціїцих показників може бути вирішальною, коли йдеться про достовірність отри-маних результатів. На це вказують суперечливі результати емпіричних дослід-жень громадянської ідентичності, отримані за допомогою різних вимірювальнихінструментів. Під час першого дослідження, що здійснювалося методом анке-тування, респондентові ставилося пряме запитання про переживання ним своєїгромадянської належності, пріоритетності та цінності для нього держави тощо.У другому дослідженні було застосовано метод казусів – діагностичних ситуаційправопорушень, скоєних державою/людиною; діагностований оцінював мірувідповідальності правопорушника. Перше дослідження показало наявністьсформованої громадянської ідентичності у переважної більшості респондентів:вони не тільки вважають себе громадянами Української держави, а й пишаютьсяцим. Результати другого дослідження засвідчили, що, оцінюючи відповідальністьдержави, діагностовані виявляють ригоризм, а оцінюючи відповідальністьлюдини, що завдає шкоди державі, – толерантність і релятивізм. Третє дослі-дження, виконане за допомогою проективної методики “Завершення оповідання”,показало домінування цінності індивідуально-адаптаційної поведінки в загроз-ливих для держави умовах. Це свідчить про розбіжності між декларованимицінностями і поведінковими настановленнями у виявах громадянської ідентич-ності, а отже підтверджує доцільність різнорівневої (як усвідомлюваного, так інеусвідомлюваного рівнів) діагностики громадянської ідентичності.","PeriodicalId":33814,"journal":{"name":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2018-12-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovi studiyi iz sotsial''noyi ta politichnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).188","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Уточнюється тлумачення феномена громадянської ідентичності, а такожрозглядаються його емпіричні індикатори. Здійснюється порівняльний аналізметодів і технік діагностики громадянської ідентичності особистості під кутомзору визначення ефективних прийомів її встановлення. Важливим емпіричниміндикатором громадянської ідентичності визнається не тільки формальне усві-домлення особою власної належності до держави як її громадянина, а й ціннісно-смислова залученість до організаційного та аксіологічного середовища цієїдержави. Проблема добору адекватного інструментарію для виявлення і фіксаціїцих показників може бути вирішальною, коли йдеться про достовірність отри-маних результатів. На це вказують суперечливі результати емпіричних дослід-жень громадянської ідентичності, отримані за допомогою різних вимірювальнихінструментів. Під час першого дослідження, що здійснювалося методом анке-тування, респондентові ставилося пряме запитання про переживання ним своєїгромадянської належності, пріоритетності та цінності для нього держави тощо.У другому дослідженні було застосовано метод казусів – діагностичних ситуаційправопорушень, скоєних державою/людиною; діагностований оцінював мірувідповідальності правопорушника. Перше дослідження показало наявністьсформованої громадянської ідентичності у переважної більшості респондентів:вони не тільки вважають себе громадянами Української держави, а й пишаютьсяцим. Результати другого дослідження засвідчили, що, оцінюючи відповідальністьдержави, діагностовані виявляють ригоризм, а оцінюючи відповідальністьлюдини, що завдає шкоди державі, – толерантність і релятивізм. Третє дослі-дження, виконане за допомогою проективної методики “Завершення оповідання”,показало домінування цінності індивідуально-адаптаційної поведінки в загроз-ливих для держави умовах. Це свідчить про розбіжності між декларованимицінностями і поведінковими настановленнями у виявах громадянської ідентич-ності, а отже підтверджує доцільність різнорівневої (як усвідомлюваного, так інеусвідомлюваного рівнів) діагностики громадянської ідентичності.