Vegetable and Melon Growing最新文献

{"title":"СУЧАСНИЙ СТАН ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ПЛОДІВ І ОВОЧІВ","authors":"L. M. Pusik, V. K. Pusik, Y. А. Kryshtop, V. А. Bondarenkо","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-120-130","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-120-130","url":null,"abstract":"Мета. Здійснити аналіз сучасного стану застосування біопрепаратів для післязбиральної обробки плодів і овочів з метою зменшення втрат під час зберігання. Результати. Аналіз сучасної вітчизняної й зарубіжної наукової та патентної літератури свідчить про те, що основними перевагами біопрепаратів є те, що при їх застосуванні вирішується проблема стійкості фітопатогенних мікроорганізмів до хімічних препаратів, підвищується якість урожаю й знижується витрата добрив. Біопрепарати покращують польову схожість насіння, морфобіологічні характеристики проростків при проростанні, формування листкового апарату й інтенсивність фотосинтезу при розвитку й дозріванні насіння. Біологічні препарати відносять до екологічно безпечних препаратів (речовини, що їх продукують бактерії-антагоністи, не забруднюють ґрунт і врожай) і мають специфічну дію (висока ефективність проти певних видів фітопатогенних мікроорганізмів). Висновок. Біопрепарати на основі бактерій із різною поліфункціональною дією характеризуються високою ефективністю у регуляції фітопатогенної мікробіоти як в агроценозах, так і під час зберігання, що сприяє зниженню рівня біологічного забруднення агроекосистем, потенційних біоекологічних ризиків в агроекосистемах та підвищенню якості плодоовочевої продукції та зменшення втрат під час зберігання. У багатьох країнах світу широко розповсюджені дослідження, спрямовані на пошук високоактивних штамів мікроорганізмів для створення на їх основі біологічних препаратів. Застосування таких біопрепаратів підвищує продуктивність, подовжує термін зберігання та затримує ураження продукції мікробіологічними хворобами. Зменшити втрати плодів важливо не тільки під час холодильного зберігання, але й у передзбиральний період. Сьогодні проблему зниження втрат плодів у передзбиральний період вирішують із застосуванням відповідних біопрепаратів. Способи зберігання плодів і овочів із використанням біологічних плівок ще мало досліджені. Порівняно з іншими дані способи є менш економічно затратними та більш екологічно чистими.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122879922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ПОСІВИ У НАСІННИЦТВІ ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО PISUM SАTIVUM L.","authors":"V. Strygun, A. Chaban","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-110-119","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-110-119","url":null,"abstract":"Мета. Відновлення втрачених посівних якостей насіння гороху овочевого до показників, визначених стандартом у змішаних агрофітоценозах з ячменем ярим. Методи. Загальнонаукові – аналіз й узагальнення наукових положень; планування – розроблення методики та технології дослідів; польові – закладання дослідів, фенологічні спостереження, морфологічний опис рослин; лабораторні – проведення аналізів з визначення посівних якостей насіння. варіаційно-статистичні – встановлення закономірностей мінливості та достовірності одержаних результатів. Результати. Загальновизнаною вадою у технології насінництва гороху овочевого є його ліаноподібне стебло, яке у період біологічної стиглості насіння вилягає. Цьому сприяє достатньо масивна вегетативна маса стебла, та ще й дощі, які часто випадають у найбільш важливий період – збирання врожаю. Полегле стебло (а разом із ним боби та насіння) через полеглість, підвищену вологість уражуються специфічними хворобами ташкідниками. Наслідком такого явища стає втрата кондицій насіння, зокрема його посівних якостей. Особливо непоправні втрати бувають у насінництві на його початкових етапах – у добазовому, базовому та елітному насінництві. Згідно з прийнятою практикою, насіння, яке має схожість нижче 60 %, вибраковують. За умови насінництва новостворених сортів (на цих етапах насіння їх у наявності небагато), виникає загроза повної втрати сорту. У вирішенні цієї проблеми, тобто «порятунку» такого насіння, а отже і нового сорту ми пропонуємо застосовувати змішані посіви некондиційного насіння гороху овочевого з ячменем ярим. Ячмінь слугує у даному випадку опорною культурою. У розробці такої технології було використане насіння з практично втраченою схожістю сортів гороху овочевого – ранньостиглого сорту Салют ДТР, середньостиглого – Натінау, середньопізнього – Стриж та кондиційне насіння ячменю ярого сорту Геліос. Висновки. Запропонована достатньо проста технологія відновлення втраченої через несприятливі погодні умови, (можуть бути й інші причини) кондиційності насіння гороху овочевого у змішаних з ячменем ярим агрофітоценозах, стане у нагоді на різних етапах насінництва культури, за виникненням такої потреби. Про ефективність застосування цієї технології свідчать результати аналізів, які були проведені Ніжинською державною насіннєвою інспекцією. За результатами їхнього проведення енергія проростання насіння сортів гороху овочевого Салют ДТР, Стриж та Натінау складала – 87, 88, 88 %, схожість – 92, 93, 93 %, вологість – 12,2, 12,4, 13,2 %, фізична чистота насіння була в межах 99,0, 98,0,99,0 % відповідно. Якість насіння відповідала нормам ДСТУ 7160:2010 за категорії насіння – ДН (добазове насіння) та БН (базове насіння). Доцільність використання цієї технології обумовлена ще й тим, що в результаті її використання, по суті, був врятований високоцінний та високовартісний вихідний матеріал дефіцитних вітчизняних сортів гороху овочевого консервного призначення. За результатами досліджень отримано 0,088 т кондиційного насіння гороху ово","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124092989","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДАПТИВНІСТЬ ДО УМОВ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ ПОМІДОРА","authors":"N. V. Vorobіova","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-79-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-79-88","url":null,"abstract":"Анотація. Розширення сортименту овочевих рослин дозволяє збільшити різноманітність і виробництво вітчизняної овочевої продукції, зокрема помідорів. У статті розглянуто й доведено результати досліджень, що сорт істотно впливає на формування врожайності помідора і може мінімізувати негативний вплив факторів навколишнього середовища. Мета. Метою досліджень було вивчення агро-біологічних особливостей формування врожаю різних сортів помідора. Методи. Експериментальні дослідження проводили в 2018–2020 рр. На дослідному полі Уманського національного університету садівництва. У роботі застосовані основні методи дослідження: аналізу і порівняння, експеримента льний, розрахунковий. Досліджували сорти помідора української селекції Лагідний (контроль), Аніта, Айсан, Вулкан, Гейзер, Даруна, Класик, Улюблений, Миролюбівський, Оберіг, Удав, Фізума, Хорів, Чудо. Результати. Порівняння кількості генеративних органів рослин показало, що впродовж періоду вегетації більшу кількість китиць утворювалося на рослинах сорту Хорів – 23,1 шт./росл., що перевищувало контроль на 20,8 шт./росл. Найвищу врожайність мали сорти Вулкан і Хорів – 63,0 т/га, а також Чудо – 62,8 т/га, що істотно перевищувало контроль – 56,0 т/га. Сорт Даруна наближався до цього показника і мав урожайність 56,9 т/га. У сортів Аніта і Оберіг врожайність була нижчою від контролю на 1,4–1,5 т/га, у сортів Миролюбівський і Айсан на 8,3–9,5 т/га. Високі хімічні показники мав сорт Оберіг, плоди якого накопичували 6,2% сухої розчинної речовини проти контролю Лагідний 5,1%. Сорти Хорів і Миролюбівський за цим показником наближалися до контролю. За вмістом цукрів переважали сорти Хорів, Оберіг і Миролюбівський – 3,4, 3,9 і 3,8% відповідно, що істотно вище контролю. За кількістю вітаміну С виділялися сорти Оберіг і Чудо, у яких виявлений високий цукрово-кислотний коефіцієнт – 9,4 в порівнянні з контролем (7,5). У сортів Хорів і Миролюбівський він був на рівні 5,6 і 5,8 відповідно. Висновки. Отже, у результаті досліджень виявлено, що найбільш адаптивними і продуктивними є сорти помідора Чудо, Вулкан і Хорів, з урожайністю 62,8–63,0 т/га та високими показниками біохімічного складу.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116474995","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ СТИМУЛЯЦІЇ РОСТУ ОВОЧЕВИХ РОСЛИН В ЮВЕНІЛЬНИЙ ПЕРІОД","authors":"O. Kuts, T. V. Ivchenko, O. I. Onishchenko, I. I. Semenenko, L. I. Kolesnik, O. O. Chayuk, O. Lyalyuk, L. V. Pilipenko, A. O. Marusyak, M. E. Valieva","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-89-98","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-89-98","url":null,"abstract":"Мета. Встановити ефективність різних способів підготовки насіння та розсади основних овочевих рослин (помідор, перець солодкий, баклажан, огірок, спаржа, капуста білоголова). Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності використання природних та синтетичних регуляторів росту за їх використання на овочевих рослинах в ювінельний період за їх впливом на посівні якості насіння та урожайність. Представлено ефективність використання різних препаратів стимулюючої дії для обробки насіння помідору та огірку за вирощування в плівкових теплицях, спаржі та артишоку за отримання касетної розсади, а також обробки розсади на ранніх етапах. Порівняно вплив на стимуляцію насіння та розсади овочевих рослин регуляторів росту різної природи та комплексних добрив. Доведена ефективність використання для стимуляції ростових процесів мікробного препарату Азотофіт-р та органо-мінерального добрива HelpRost укорінювач. Висновки. За обробки насіння гібридів помідору та огірку препаратом Вимпел максі з концентрацією розчину 0,4–2,0 % зазначається зростання енергії проростання, схожості насіння, довжини корінця та підвищення урожайності помідору на 18,2–21,1%, огірка – на 15,2–20,0 %. Для покращення посівних якостей насіння гібридів спаржі ефективним є намочування насіння сумішшю янтарної кислоти (3 мл/л) та мікросолей МС, що зумовлює підвищення енергії проростання на 10,3 %, схожість – на 3,4 %. Для покращення посівних якостей насіння артишоку ефективним є гідротермічна обробка насіння або використання обробки насіння мікробним препаратом Азотофіт-р (30 мл/кг). За вирощування розсади перцю солодкого та баклажану ефективним є проведення прикореневого підживлення біопрепаратом Азотофіт-р або органо-мінеральним добривом HelpRost укорінювач з нормою 3,5 мл/л води. Обробка розсади капусти білоголової в фазу 2-3 справжніх листків регуляторами росту Вимпел 2 (500 мл/га) та Пасліній ОК (50-200 мл/га) забезпечує покращення росту рослин та підвищення урожайності на 13,0–24,7 %.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"45 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132747590","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КАВУНА СТОЛОВОГО В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ","authors":"A. O. Lymar, O. O. Kholodnyak","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-99-109","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-99-109","url":null,"abstract":"Мета. Оцінити ефективність стимуляторів при вирощуванні кавуна на півдні України.  Методи. Польовий – визначення врожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний. Результати. Встановлено, що максимальне значення кореневої маси – 337,75 г/росл. було зафіксовано при спільному вирощуванні «Ecoline універсальне насіння, запуск і ріст». Основна маса кореневої системи кавуна (близько 90%) розміщена в горизонті від 11 до 40 см. Максимальний вплив на фотосинтетичний потенціал мали норми мінеральних добрив. Максимальні значення в середньому за експериментом – 183,65 тис. м2 × день/га типові для норми добрив на урожайність 30 т/га. Проаналізовано сформовану площу листової поверхні залежно від елементів адаптивної технології вирощування кавуна, зроблено висновок, що максимальних значень вона досягає на початку достигання плодів. Залежно від варіантів вона склала – 3,0–5,1 тис. м2/га. Найвищий урожай плодів кавуна (25,98 т/га) сформувався за умови виконання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник з внесенням добрив на урожай 30 т/га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост». Отримано динаміку врожайності кавуна в залежності від гідротермічного коефіцієнту та виражено її у вигляді рівняння. Висновки. Застосування всіх стимуляторів збільшило чисту продуктивність фотосинтезу, що в підсумку збільшило врожайність кавуна. Найефективнішим було використання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник із внесенням добрив на урожай 30 т / га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост».","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125475781","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІОХІМІЧНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ ПЕРЕДСЕЛЕКЦІЙНИХ ВИХІДНИХ ФОРМ І СОРТІВ ЧАСНИКУ ЗА СТІЙКІСТЮ ДО УРАЖЕННЯ ГРИБКОВИМИ ХВОРОБАМИ","authors":"V. Yatsenko, O. I. Ulіanych","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-43-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-43-54","url":null,"abstract":"Анотація. Головний напрямок в селекції часнику – створення високоврожайних сортів, стійких проти розповсюджених шкідників та хвороб, морозостійких і скоростиглих та придатних до тривалого зберігання у неконтрольованих умовах. Мета. Селекційна робота з часником в першу чергу спрямована на розширення і вдосконалення методів створення та оцінювання вихідного матеріалу експериментальним шляхом. У роботі представлені результати пов’язані з методологічними підходами до біохімічного методу оцінювання сортів і колекційних зразків часнику озимого на природному інфекційному фоні за стійкістю до збудників грибкових захворювань. Методи. Для досліджень використовували польові, лабораторні, статистичні і розрахунково-аналітичні методи. Результати. У результаті проведення візуальної діагностики посівів часнику озимого, виявлено, що сорт-стандарт Софіївський та перспективні зразки № 1 і № 13 характеризувалися, як найбільш стійкі до іржі та фузаріозної гнилі, де показник уражених рослин іржею коливався в межах 1,2–2,5 % з інтенсивністю розвитку хвороби на листках у середньому за роки досліджень 0,5–1 бал. За показником кількості уражених рослин фузаріозною гниллю сорт Софіївський та зразки № 1 і 13 мали 0,5–1,0 % уражених рослин. Залежно від репродукції за показниками інтенсивності ураження рослин часнику хворобами найбільш істотна різниця спостерігалася у межах одного сорту між репродукціями. Так, рослини часнику незалежно від сорту у І–ІІІ репродукціях були взагалі без ознак захворювань або з мінімальним проявом ураження, тоді як у IV–V репродукціях спостерігали більш високу інтенсивність ураження і розвитку грибкових захворювань, що можна пояснити зниженням ферментативної а ктивності та погіршенням фізіологічних показників рослин. Висновок. У ході статистичної обробки даних, виявлено лінійну залежність між активністю антиоксидантних ферментів та інтенсивністю ураження рослин часнику, де показник зворотної кореляції r = -0,51-0,90, а коефіцієнт апроксимації r2 = 0,56–0,81. У результаті проведених досліджень, на основі результатів методу візуальної діагностики, розроблено метод ферментативної діагностики. Метод ґрунтується на залежності активності антиоксидантних ферментів з інтенсивністю ураження рослин гнилями і плямистостями (чим вища ферментативна активність – тим нижчий рівень інтенсивності ураження). Представлені результати, базуючись на даних польового експерименту значущі, оскільки подані в матеріалах моделі можуть бути використані для моделювання селекційного процесу та/або його схеми.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"2013 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125677778","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СОДЕРЖАНИЕ И ВИДОВОЙ СОСТАВ ПАТОГЕННЫХ МИКРОМИЦЕТОВ НА ПОСАДКАХ КАРТОФЕЛЯ","authors":"I. N. Anikina, S. A. Vdovenko, Е. I. Ulianych, A. N. Kamarova","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-55-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-55-62","url":null,"abstract":"В статье представлены результаты исследований количественного и видового состава почвенных микромицетов при выращивании картофеля в зависимости от интенсивности полива в условиях северо-востока Казахстана. Во время своего роста в почве растения активно взаимодействуют с микрофлорой, при этом микроорганизмы оказывают как положительное, так и отрицательное влияние. Для картофеля, который формирует урожай в почве, изучение почвенной микрофлоры имеет очень важнейшее значение, поскольку речь идёт о биобезопасности и качестве продукции. В результате проведенных исследований получены показатели количественного и видового состава грибов, определены грибы антагонисты и токсинообразующие виды. По результатам микологического анализа почвы выделено 39 изолятов, обнаружено накопление токсинообразующих видов в количестве 43–54 %. В почве, при использовании полива, существуют как патогенные (18,1−50,0 %) и сапрофитные (50,0−81,9 %) виды микромицетов, а также токсинообразующие виды грибов (46,2–55,6 %), которые могут вызывать различное влияние на устойчивость растений к болезням картофеля. Наибольшее количество патогенных грибов, а также токсинообразующих грибов обнаружено при применении ограниченного полива картофеля. Большее количество патогенных грибов наблюдалось при ограниченном поливе – 50,0 % (родов Fusarium – 39 %, из родов Gliocladium и Aspergillus по 5,5 %), а также в варианте с интенсивным поливом – 38,5 % (рода Fusarium – 30,8 %, Penicillium – 7,7 %). Использование специализированного севооборота и многократных фунгицидных обработок, проводимых при выращивании картофеля, не гарантирует полное отсутствие микроорганизмов – возбудителей болезней в почве, а использование интенсивных поливов провоцирует более сильное развитие патогенной микрофлоры.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"114 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126584989","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФАКТОРЫ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕХНОЛОГИИ ВЫРАЩИВАНИЯ И ПЕРЕРАБОТКИ ГРИБОВ РОДА ВЕШЕНКА PLEUROTUS (FR.) P. KUMM","authors":"I. I. Bandura, A.S. Kulyk, О. V. Khareba, V. V. Khareba, Z. І. Kovtuniuk","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-63-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-63-78","url":null,"abstract":"Грибы рода вешенка Pleurotus (Fr.) P. Kumm являются источником биологически активных веществ, функциональность которых подтверждена многократно научными исследованиями. К сожалению, отсутствуют данные о динамике изменения биохимического состава в процессе созревания плодовых тел. Эти данные могли бы определить оптимальное время сбора урожая и направления переработки, позволяющие максимально сохранить питательную ценность грибного сырья. С другой стороны, для эффективного производства и переработки этих грибов необходимо исследовать органолептические показатели штаммов с высокой урожайностью, а также технологические особенности их первичной переработки. Изучены характеристики 6 штаммов вешенки, относящихся к двум видам P. ostreatus (Fr.) P. Kumm и P. pulmonarius (Fr.) Quél, которые были разделены на две группы по оптимуму температуры выращивания: 12…16°С – группа А и 19…24°С – группа В. В группах определены наиболее продуктивные штаммы: 2316 (А) с показателем биологической эффективности – 78,9 % и 431 (В) – 78,4 %. Проведена органолептическая оценка плодовых тел после пятиминутной термической обработки, в результате которой выделены штаммы 2301 и Z (А), имеющие насыщенную окраску и нежную текстуру плодовых тел. Плодовые тела штамма 2314 (В) отличались ярким грибным ароматом и приятным вкусом. Найдены коэффициенты потери грибного сырья на двух этапах первичной переработки: инспектирования и бланширования. Оказалось, что потери при очистке не превышают 10%, но имеют разные значения для сростков, собранных на стадии технической и биологической зрелости. Инспектирование сростков штамма 2314 (А) проходило с минимальными потерями (1–2 %). Бланширование зрелых плодовых тел не приводило к уменьшению массы сырья, тогда как при термической обработке грибов технической зрелости потери составляли от 3 до 7 %. Исследование биохимического состава плодовых тел на разных стадиях морфогенеза позволило выявить тенденцию снижения содержания сухих веществ, протеинов и увеличения количества зольных элементов в зрелых плодовых телах изученных штаммов.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123878958","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НОВИЙ ПАРТЕНОКАРПІЧНИЙ ГІБРИД ОГІРКА СЛАВА F1 ДЛЯ УМОВ ЗАХИЩЕНОГО ҐРУНТУ","authors":"O. Sergienko, L. D. Solodovnik, T. M. Garbovska, L. Radchenko","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-36-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-36-42","url":null,"abstract":"У вирішенні питання щодо повного забезпечення потреб споживчого ринку велике значення має розширення та збільшення надходження вітчизняного сортименту культури огірка. Саме тому на сьогодні актуальним є створення партенокарпічних гібридів F1 огірка корнішонного типу зі стійкістю до основних хвороб адаптованих до умов плівкових теплиць. Мета – на основі науково-методичного обґрунтування та добору стійких батьківських форм створити партенокарпічний гетерозисний гібрид F1 огірка корнішонного типу жіночого типу цвітіння, з високою урожайністю та товарністю плодів, стійкий до кореневих гнилей і пероноспорозу призначений для вирощування у плівкових теплицях. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Дослідження проводили в Інституті овочівництва і баштанництва НААН в умовах захищеного ґрунту. Результати. У результаті селекційної роботи створено новий середньоранній гібрид огірка Слава F1 із урожайністю 24,1 кг/м2, товарністю 95 %, період плодоношення якого складає 54 діб, партенокарпічного типу (73-85 %), стійкий до хвороб. Середня маса плоду – 74 г. Плід – зеленець короткий (8–9 см), середній за діаметром (2,0–3,2 см). Хімічний склад: вміст сухої речовини – 7,16 %, загального цукру – 2,20 %, вітаміну С – 9,47 мг/100 г. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 9,0 балів, солоних – 8,7. Вирощування нового гібрида забезпечує економічний ефект 66 грн/м2. Висновки. Гібрид рекомендується для розширення сортименту при вирощуванні у захищеному ґрунті у весняно-літній культурі в плівкових та скляних з обігрівом і без обігріву теплицях для сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, переробних підприємств та приватного сектору в усіх зонах України. Гібрид передано на кваліфікаційну експертизу до Державної служби з охорони прав на сорти рослин.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130362505","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ВИСОКОГІРНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ НА МІНЛИВІСТЬ РЕКОМБІНАЦІЙНИХ І ЦИТОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ МЕЙОЗА У ГІБРИДІВ F1 ТОМАТА","authors":"O. P. Samovol, S. Kondratenko, O. M. Mogіlnay","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-24-35","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-24-35","url":null,"abstract":"Мета. Виявити вплив екстремальних чинників трьох екологічних ніш високогірних районів Західного Паміру на зміщення менделівського розщеплення і мінливість рекомбінаційних параметрів за зчепленими і незчепленими маркерними генами, а також на частоту термінальних та інтерстиціальних хіазм у міжвидових гібридів F1 томата. Методи. Генетичний аналіз рекомбінаційних параметрів мейозу, цитологічна оцінка частоти хіазм, оцінка фертильності пилку і кількості сформованого насіння у плоді, статистична обробка даних (критерій χ2 Пірсона, t-критерій Стьюдента). Результати. В рамках вирішення проблеми доступної рекомбінаційної і генотипової мінливості вивчено вплив екологічних умов трьох районів високогірного Західного Паміру (Ванч, Хорог і Ішкашим), розташованих на різній висоті над рівнемморя (2300, 2320 і 2600 метрів) на рекомбінацію, а також на відтворюючу і перетворюючу функції мейозу у міжвидових гібридів F1 томата. Встановлено прямий зв’язок між частотою інтерстиціальних хіазм, мінливістю рекомбінаційних параметрів мейозу і сукупною дією виявлених факторів у зазначених екологічних нішах, у тому числі – природної радіації на рівні ґрунту експериментальної ділянки і репродуктивних органів гібридних рослин, інтенсивності сонячної радіації по зонам спектру УФ, ФАР, ІЧ та середньомісячної температури. Висновки. Згідно аналізу результатів проведених досліджень встановлено, що екологічні умови трьох високогірних районів Західного Паміру – Ванч, Хорог і Ішкашим ініціювали мінливість мейотичних і постмейотичних процесів у вивчених нами міжвидових гібридів F1. Тому ці умови сумарно можуть виявитися високоефективним екзогенним індукційним фактором, який може підвищити наявні значення рекомбінаційних та цитологічних параметрів мейозу.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133345220","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}