Vegetable and Melon Growing最新文献

{"title":"ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ЗРАЗКІВ ЦИБУЛІ ШАЛОТ","authors":"O. M. Bilenka, I. M. Pidlubenko, N. O. Kyriukhina, Ye. M. Ilinova, T. M. Horhan","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-6-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-6-12","url":null,"abstract":"Мета. Оцінити збереженість цибулин вихідного і селекційного матеріалу цибулі шалот та виділити зразки з високими параметрами збереженості. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-аналітичні. Одержані експериментальні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспеховим. Об’єктом досліджень були 23 колекційних і 34 зразків цибулі шалот гібридного походження. Стандарт сорт – Ліра. Результати. В умовах Східного Лісостепу України оцінено збереженість 23 колекційних і 34 зразків цибулі шалот гібридного походження. Вивчення збереженості цибулин колекційних і селекційних форм цибулі шалот показало, що основні втрати при зберіганні пов’язані з втратою маси й коливаються від 5,1 до 31,1 %, а кількість хворих цибулин – від 0,7 до 13,4 %. У середньому по 23 колекційних зразках збереженість цибулі шалот за 8 місяців зберігання склала 80,9 %, втрата маси становила 14,5 %, а кількість хворих цибулин – 4,4 %. За середніми даними у зразків гібридного походження (34 шт.) збереженість склала 82,4 %, втрата маси 11,3 %, а кількість хворих цибулин – 5,5 %. У колекційному розсаднику за комплексом показників збереженості для використання у селекційній роботі було виділено 6 зразків цибулі шалот – Д-120, Bonilla, Д-127, Д-131, Д-125 та Д-15. Серед зразків гібридного походження за збереженістю цибулин (85 % і більше) виділено 12 номерів – Д-92 (85,9 %), Д-97 (89,3 %), Д-79 (89,5 %), Д-147 (91,9 %), Д-82 (87,4 %), Д-50 (92,3 %), Д-122 (89,2 %), Д-73 (88,6 %), Д-166 (87,4 %), Д-169 (89,7 %), Д-170 (93,7 %) та Д-174/2 (92,7 %). За виходом здорових цибулин через 8 місяців зберігання вони перевищували стандарт на 4,7–12,5 %. Виділені зразки поєднували низьку втрату маси (< 10 %) і невелику кількість хворих цибулин (< 10 %). Висновки. В умовах Східного Лісостепу України оцінено збереженість 23 колекційних зразків та 34 форм цибулі шалот гібридного походження і виділено перспективні для використання у селекційній роботі. За збереженістю (85 % і більше), низьким рівнем природної втрати маси (< 10 %) і кількістю хворих цибулин (< 10 %) виділено 6 колекційних та 12 зразків цибулі шалот гібридного походження.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129726414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ КАВУНА ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ НА КОМПЛЕКСНУ СТІЙКІСТЬ ДО ХВОРОБ","authors":"Z. Linnik, O. O. Chaiuk, O. Sergienko, O. I. Onyshchenko","doi":"10.32717/0131-0062-2021-69-13-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-13-23","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Провести оцінку вихідного матеріалу кавуна на стійкість до основних шкодочинних хвороб. Методи. Об’єкт досліджень – 117 зразків кавуна різного еколого-географічного походження. У якості стандартів для селекційної оцінки зразків використовували сорт Макс плюс та гібрид Казка F1 (ІОБ НААН). Основним елементом обліків була інтенсивність розвитку хвороби R (%) кожного досліджуваного зразка. Імунологічну характеристику усього селекційного матеріалу кавуна до комплексу хвороб надавали зразкам на кінець фази онтогенезу – масового зав’язування плодів. Для оцінки параметрів адаптивної здатності і екологічної стабільності селекційних зразків використовували наступні показники: варіансу специфічної адаптивної здатності генотипу (σ2САЗi); відносну стабільність (Sgi); коефіцієнт екологічної пластичності (bi); селекційна цінність генотипу (СЦГi). Результати. Фітопатогенний моніторинг посівів кавуна в умовах Лівобережного Лісостепу України засвідчив, що серед виявлених збудників хвороб найбільш шкідливими є фузаріозне в’янення та бактеріоз. Встановлено, що найбільшою стійкістю до розвитку фузаріозного в’янення та бактеріозу (бал стійкості 9 імунологічної шкали) володів зразок Minimeloni. До групи практично стійких (бал стійкості 7 імунологічної шкали) до фузаріозного в’янення віднесено зразки: Sugar baby (К 109243), Klondike RS 57 (К 108181), №7 Zx (К 108154), №9 (К 108178), Желтое чудо (К 108102), Солнышко (К 108136), Чарльстон Грей (К 108110), Costa Rica (К 108177), Тайланд №1 (К 108153), Тайланд №2 (К 108152), Макс плюс (стандарт 1), №545 (К 104934), Алый сладкий (К 107902), Борисфен (К 108095), Бочка меду (К 108099), Карапуз (К 108109), Лежебока медовый (К 108116), Полосатий бок (К 107896), Снежок (К 108094), Спаський (К 108143), Тюльпан (К 108115), Фаворит (К 108123), Фотон (К 108096), Фотон (К 108097), Цельнолистный (К 108101), Ясень (К 105522), Дуб (К 104928), Симарин (К 104149), Цезя (К 104931), Казка F1 (стандарт 2), Meloun vodni F1, (К 108147), Sugar baby (К 107889) та Жизель (К 107616). Висновки. Отримана фітоімунологічна характеристика селекційного зразка кавуна за рівнем стійкості до фузаріозного в’янення та бактеріозу, як найбільш шкодочинних хвороб культури в умовах лівобережного Лісостепу України. Виявлено зразки з високою пластичністю і стабільністю за ознакою стійкості проти хвороб в різних умовах року. Виділено 20 генотипів з найвищою селекційною цінністю генотипу для подальшого використання в селекційному процесі зі створення стійких до хвороб ліній, сортів та гібридів.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"158 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123447027","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОРКВА М’ЯСИСТА: ЗОНАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО, НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ","authors":"V. P. Rud, L. Terokhina, L. Uriupina, O. P. Stovbir, V. V. Sydora, V. M. Suchkova","doi":"10.32717/10.32717/0131-0062-2019-66-91-102","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-66-91-102","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у вивченні стану виробництва моркви в Україні та його наукове забезпечення, обґрунтуванні сучасних проблем та шляхів ефективного розвитку цього сегменту ринку овочів на перспективу. Результати. Розглянуто сучасний стан виробництва м’ясистої в України. Встановлено частку цієї культури у загальних посівних площах і валовому виробництві овочів, наведено дані щодо розміщення виробництва моркви м’ясистої за природно-кліматичними зонами України та окремими категоріями господарств. Викладено загальну стратегію і пріоритетні напрямки наукового забезпечення виробництва моркви м’ясистої на перспективу. Визначено причини, що стримують ефективний розвиток цього сегменту овочевого ринку, до яких належать: застосування застарілих технологій та практична відсутність інновацій; недостатня кількість необхідних потужностей для доробки, фасування, заморозки, зберігання; відсутність професійного брендингу та ефективної інфраструктури, низький розвиток агрологістики, невідповідність вітчизняної овочевої продукції європейським стандартам. Висновки. Подальший розвиток виробництва моркви м’ясистої в Україні необхідно направити по шляху організації високо інтенсивного їх виробництва на основі впровадження сучасних технологій виробництва та нових високопродуктивних, технологічних сортів і гібридів, що володіють високими харчовими показниками, що відповідають вимогам переробки. Підвищення ефективності виробництва моркви м’ясистої дасть можливість отримати овочеву продукцію в кількості і асортименті, визначених науково-обґрунтованими нормами споживання на базі соціально-економічного та інноваційно-інвестиційного розвитку з урахуванням передових досягнень науки і техніки та передових досягнень науки і техніки, нарощування великотоварного виробництва якісної овочевої продукції, її переробки, зберігання та реалізації. При цьому в перспективі необхідно технічне переоснащення галузі овочівництва, розвиток систем інформаційного забезпечення, створення служб маркетингу і подальший розвиток інфраструктури ринку.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"170 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-01-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128350081","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ШКІДЛИВІСТЬ ТРИПСА ЦИБУЛЕВОГО (THRIPS TABACI LIND.) НА ПОСІВАХ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"G. M. Tkalenko, V. V. Ignat, V. V. Kudla","doi":"10.32717/10.32717/0131-0062-2019-66-84-90","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-66-84-90","url":null,"abstract":"Мета. Уточнити особливості біології трипса цибулевого в умовах Правобережного Лісостепу України, дослідити його динаміку чисельності та шкідливість на різних сортах та гібридах цибулі ріпчастої. Методи. Дослідження проводились за загальноприйнятими в ентомології методиками, результати досліджень оброблені статистично. Результати. Встановлено, що виліт імаго трипса цибулевого після зимівлі на посівах цибулі ріпчастої в умовах Правобережного Лісостепу України відбувається в другій-третій декадах квітня, масовий – першій декаді травня. Досліджено, що за середньодобової температури повітря 12,1–13,5 °С ембріональний розвиток триває 11–13 діб, розвиток личинок за температури 12,8–18,2 °С і відносної вологості повітря 63–82 % – 13–15 діб. Погодні умови впливають і на кількість генерацій шкідника за рік. Так, у 2017 р. за САТ 1934,9 °С, відносної вологості повітря – 58–82 %, суми опадів – 21 мм та ГТК 0,08–4,1 відбувався розвиток тільки двох поколінь. За більш сприятливих умов трипс цибулевий розвивався у трьох поколіннях у 2018 р., а у 2019 р. відмічали розвиток чотирьох поколінь. Найбільшу заселеність посівів цибулі ріпчастої трипсом цибулевим до 47,5 % відмічали у фази початку потовщення основи листків – формування цибулини та фазу формування цибулини – початок надламування листків. Встановлено, що гібриди цибулі ріпчастої іноземної селекції Банко F1, Дайтон F1 та Антилопа F1 заселяються фітофагом до 35,5–38,0 %, а сорти молдавської селекції Халцедон та української селекції Глобус більшою мірою (40,0–42,3 %). Висновки. Уточнено біологічні особливості трипса цибулевого в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що погодні умови суттєво впливають на тривалість стадій онтогенезу шкідника. Вивчено критичні періоди органогенезу цибулі ріпчастої. Досліджено, що ранні посіви цибулі ріпчастої дають змогу знизити чисельність та пошкодження посівів фітофагом.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-01-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128652265","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ ГІБРИДІВ F1 КАБАЧКА","authors":"S. Kondratenko, O. M. Mogіlnay, O. Sergienko, O. P. Samovol, Yu. M. Lankaster, R. Krutko","doi":"10.32717/0131-0062-2019-66-28-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-28-38","url":null,"abstract":"Мета. Оцінити адаптивний потенціал гібридів F1 кабачка зарубіжної селекції за комплексом кількісних цінних ознак. Методи. Об’єкт досліджень – 19 гібридів F1 походженням з США, Великобританії, Іспанії і Італії. Стандарт – вітчизняний гібрид Атілла F1. Для оцінки параметрів адаптивної здатності і екологічної пластичності гібридів F1 використовували наступні показники: загальна і специфічна адаптивна здатність генотипу (ЗАЗi і САЗi); відносна стабільність (Sgi); коефіцієнт екологічної пластичності (bi); селекційна цінність генотипу (СЦГi). Результати. За результатами досліджень 2017–2019 років для агрокліматичної зони Лівобережного Лісостепу України виділено перспективні гібриди F1 як цінні генетичні джерела для адаптивної селекції кабачка. Серед проаналізованих гібридів F1 виділилося два зразки Alexander F1 (К-2128) і Mikinos F1 (К-2129), які мали, у порівнянні зі стандартом, кращі показники адаптивного потенціалу та вищі показники загальної урожайності (Xmed = 72,28…79,05 т/га, СЦГ і = 39,60…68,12) та вмісту вітаміну С у плодах (Xmed = 11,92…12,01 мг/100 г, СЦГi = 4,82…10,55). Ще один гібрид, Paychek F1 (К-2132), мав високий адаптивний потенціал та рівень прояву за трьома кількісними ознаками – загальною урожайністю (Xmed = 78,16 т/га, СЦГi = 53,87), вмістом загального цукру (Xmed = 2,81 %; СЦГi = 1,54) та вітаміну С у плодах (Xmed = 19,64 мг/100 г, СЦГi = 8,15). Висновки. Виділено три перспективних, високоврожайних гібридів F1 кабачка (Mikinos F1 (К-2129), Paychek F1 (К-2132) Alexander F1 (К-2128)), які за рівнем прояву ознаки “Загальна урожайність” належать до інтенсивного типу вирощування (bi > 1). Виділено чотири гібриди F1 (Gold Rush F1 (К-2125), Afrodite F1 (К-2126), Celeste F1 (К-2127) та Cronos F1 (К-2131)), які за проявом ознаки “Вміст загального цукру у плодах” та чотири гібридні зразки (Best of British F1 (К-2116), Defender F1 (К-2117), Eight Ball F1, Cronos F1 (К-2131)), які за проявом ознаки “Вміст вітаміну С у плодах” продемонстрували низьку залежність від умов вирощування (bi < 1) і є цінними генетичними джерелами для адаптивної селекції. Виділено 2 гібриди F1 (Mikinos F1 (К-2129), Paychek F1 (К-2132)), у яких був більш подовжений період плодоношення майже на 7–12 діб у порівнянні з стандартом. За період 2017–2019 рр. до комплексу основних збудників хвороб (вірусів, бактеріозу і фузаріозу) та шкідника попелиці виділено один гібридний зразок – Celeste F1 (К-2127), у якого спостерігався рівень стійкості на рівні 7 і 9 балів за шкалою РЕВ.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125757178","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ ОВОЧЕ-КОРМОВОЇ СІВОЗМІНИ, НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ ТА БАЛАНС ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ","authors":"О. V. Kuts, Т. V. Paramonova, V. I. Mykhailyn, O. F. Mozgovskyy, І. І. Semenenko, О. Romanov, Т. А. Romanova","doi":"10.32717/0131-0062-2019-66-55-65","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-55-65","url":null,"abstract":"Мета. Встановити вплив різних систем удобрення на продуктивність ланки зрошуваної овоче-кормової сівозміни, накопичення енергії органічною речовиною ґрунту та баланс елементів живлення. Методи. Польові (довготривалі стаціонарні), лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Використання мінеральної (N226P130K135 з розрахунку на 1 га сівозмінної площі) та органо-мінеральних систем удобрення (14 т/га органічних добрив + N30–60P28–57K25–50) забезпечує зростання урожайності ячменю на 26,0–59,1%, пшениці озимої – на 20,1–38,0%, люцерни – на 13,4–21,1%. При цьому вихід кормових одиниць становить 11,9–12,8 т/га, збір зерна – 0,85–1,01 т/га сівозмінної площі, що свідчить про високий рівень продуктивності ланки овоче-кормової сівозміни за даних систем удобрення. За систем удобрення, де використовуються органічні добрива, відмічається зростання енергопотенціалу органічної речовини ґрунту (3068–3155 ГДж/га), показнику активності енергетичних процесів (0,105–0,106) та показник стійкості родючості ґрунту (1,19–1,26). Загальний рівень енергетичної стабільності органічної речовини залишається низьким, але за рахунок оптимального рівня активності енергетичних процесів відмічається позитивна тенденція. За мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення відмічено від’ємний баланс азоту, фосфору та калію в ланці сівозміни. Найнижчий рівень використання елементів живлення з ґрунтових запасів відмічено за органо-мінеральної системи удобрення (азоту 81 кг/га, фосфору – 34 кг/га, калію – 284 кг/га). Висновки. За сукупною дією на урожайність зернових та кормових, овочевих рослин, вихід кормових одиниць в ланці зрошуваної овоче-кормової сівозміні Лівобережного Лісостепу України виділяється мінеральна (з розрахунковими дозами добрив та використанням мікроелементів) та органо-мінеральні (14 т/га гною + врозкид N60P57K50 або локально N15P14K12,5) системи удобрення. Органо-мінеральна система удобрення в зрошуваній овоче-кормовій сівозміні Лівобережного Лісостепу України забезпечує найбільш оптимальні параметри енергетичного стану ґрунту (енергопотенціал органічної речовини ґрунту – 3155 ГДж/га, показник стійкості родючості ґрунту – 1,26) та зумовлює формування балансу елементів живлення з мінімальним використанням ґрунтових запасів.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128467177","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІКОРИЗНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ","authors":"S. Vdovenko","doi":"10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-39-46","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-39-46","url":null,"abstract":"З метою вивчення впливу мікоризних препаратів на продуктивність перцю солодкого в умовах плівкової теплиці до схеми досліду входили варіанти, де застосовували мікоризні препарати компанії БТУ-центр, якими оброблено кореневу систему розсади перцю солодкого перед висаджуванням на постійне місце вегетації. Розсаду обробляли препаратами Меланоріз та Мікофренд окремо дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади. Контролем слугувала розсада, кореневу систему якої не обробляли мікоризними препаратами. Розсаду сорту перцю солодкого Клаудіо та гібрида Нікіта F1 висаджували у плівковій теплиці ЦІМЕТ в ІІ декаді квітня. Обробка рослин мікоризними препаратами позитивно впливає як на рослину, так і на ростові процеси кореневої системи. У результаті застосування препаратів Меланоріз чи Мікофренд визначено формування ектомікоризи. Сама коренева система в кінці вегетації рослини була опанована міцелієм гриба, який захищав її від перезволоження ґрунту та розвитку гнилей, особливо кореневої. За використання Меланорізу та Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування гібрида Нікіта F1 початок бутонізації, цвітіння та плодоношення спостерігали раніше на 2 доби від рослин контрольного варіанта. Аналогічний позитивний вплив препаратів отримано й під час вирощування сорту Клаудіо (незалежно від дози препарату). Різниця початку зазначених фаз розвитку розсади складала 3–5 діб, а застосування препаратів забезпечило більш тривалий період вегетації. Від використання Меланорізу дозою 0,5 л чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування сорту Клаудіо отримано найбільшу кількість плодів, загальна їх кількість збільшується на 33 %. Маса плода перцю солодкого змінюється залежно від дози препарату і коливається від 75 г до 190 г. За використання Меланорізу дозою 0,5 чи 1,0 л на 1000 од. розсади, під час вирощування гібрида Нікіта F1 чи сорту Клаудіо показник маси плода був найбільшим і становив 160–190 г (у випадку гібрида Нікіта F1) та 150–170 г (у випадку сорту Клаудіо). Діаметр плода, від застосування мікоризних препаратів варіював у досить широких межах: від 4,5 см до 7,0 см: найбільшим його значенням характеризувалися рослини сорту Клаудіо за використання Меланорізу дозою 0,5 л на 1000 од. розсади чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади. У вказаних варіантах діаметр плода становив 7,5 см та 7,0 см. За використання мікоризоутворюючих препаратів Меланоріз чи Мікофренд урожайність перцю солодкого може збільшуватися до 2,5 кг/м2. Більшою врожайністю характеризуються рослини гібрида Нікіта F1, а меншою – сорт Коаудіо. Використання Меланорізу дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади забезпечило збільшення врожайності до 2,2–2,5 кг/м2, що сприяє отриманню рентабельності на рівні 98–101 %.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"36 5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116484338","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГОСПОДАРСЬКА ТА АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИКІВ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ","authors":"O. M. Mogilnay, V. Honcharenko, L. Muzyka","doi":"10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-72-83","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-72-83","url":null,"abstract":"Мета. Встановити господарську ефективність та надати агроекологічну оцінку використання гербіцидів за вирощування маточників цибулі ріпчастої в умовах північно-східного Лісостепу України. Методи. Польові, статистично-розрахункові. Результати. Визначено видовий склад бур’янів в посівах маточників цибулі ріпчастої за її вирощування без зрошення. Серед агробіологічних груп бур’янів переважають пізні ярі (87,3% за масою у фазу 2-3 справжніх листків та 93,4% у фазу масового формування цибулини), озимі зимуючі (5,1 та 0,5% відповідно за фазами розвитку рослин) та багаторічні коренепаросткові бур’яни (3,8 та 5,1% відповідно). Високу ефективність забезпечує система локального застосування гербіцидів Стомп (2,5 л/га) до сходів, Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га) в фазу 2-3 листків цибулі, за якої в фазу 2-3 листків зменшення забур'яненості злаковими бур'янами становила 96,5%, дводольними – 98,5%. За подальшого локального використання в фазі 5-6 листків культури препаратів Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га) зниження забур’яненості посіву злаковими бур'янами становило 97,4%, а дводольними 97,0% за значного зменшення маси бур'янів, які залишились. Дана система використання гербіцидів сприяє формування рослин цибулі ріпчастої з максимальними біометричними параметрами. У фазу активного росту цибулини кількість листків становила 6,8 шт./рослину, їх сумарна довжина – 243 см, маса – 26,9 г, маса цибулини – 21,8 г. Зростання біометричних параметрів за зниження рівня забур’яненості сприяє отриманню урожайності маточних цибулин на рівні 27,7 т/га, що перевищує контрольний варіант на 18,4%. За інших систем використання гербіцидів прирости урожайності відносно контролю коливались в межах 2,1–2,7 т/га або 9,0–11,5%. Розрахований агроекотоксикологічний індекс для різних систем використання гербіцидів знаходиться в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення території. Для різних систем використання гербіцидів розраховано коефіцієнт шкодочинності бур’янів, що коливався в межах від -0,074 до 0,015. Висновки. Використання системи гербіцидів, яка включає внесення до сходів Стомпу (2,5 л/га), у фазу 2-3 листків Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га), у фазу 5-6 листків Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га), сприяє максимальному зниженню забур’яненості (зменшення кількості бур’янів на 97,4% відносно контролю в фазу 2-3 листків та на 97,3% в фазу формування цибулини), що забезпечує зростання біометричних параметрів рослин цибулі ріпчастої (кількість листків 6,8 шт., сумарна довжина листків – 243 см, маса листків – 26,9 г), підвищення урожайності маточних цибулин на 4,3 т/га або 18,4% відносно контролю та зниження коефіцієнту шкодочинності бур’янів (-0,074). Для всіх систем з контролювання забур’яненості посівів маточників цибулі ріпчастої, в яких використовуються гербіциди Стомп, Гоал, Центуріон, Старане, Фюзілад, Лонтрел, агроекотоксикологічний індекс коливається в межах від 0,001 до 0","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"323 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132816840","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИНАМІКА РОСТУ ЛИСТКІВ, УРОЖАЙНІСТЬ І БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЗНАК СОРТІВ І ГІБРИДІВ ПАТИСОНА У ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОМУ УКРАЇНИ","authors":"I. Palamarchuk","doi":"10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-66-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-66-71","url":null,"abstract":"Мета. Вивчення впливу сорту, гібриду на динаміку наростання площі листків, врожайність та біометричні показники продукції патисона в Лісостепу Правобережному України. Методи. Площа листків сортів та гібриду патисона для визначення впливу на врожайність рослин. Для цього проводили вимірювання площі листків в динаміці по фазах росту та розвитку рослин. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016-2018 рр. сорти та гібрид формували різну площу листків, яка змінювалась в динаміці залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювала вплив на продуктивність рослин патисона. Висновки. Встановлено вплив сорту, гібриду на біометричні показники рослин патисона. Найбільшу довжину стебла відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 68,1см, що більше контрольного варіанту на 10,6 см. Товщину стебла найбільшу мав сорт Женічка – 32,4 мм. Найбільшу кількість листків сформували рослини гібриду Санні Делайт F1 – 24,0 шт./рослину та сорту Женічка – 21,8 шт./рослину, що більше контрольного варіанту на 5,4 та 3,2 шт./рослину. В динаміці найбільшу площу листків по фазах розвитку рослин мав сорт Женічка та гібрид СанніДелайт F1. У фазу цвітіння цей показник становив 0,6 та 1,2 тис. м2/га та 2,5 та 3,4 тис. м2/га у фазу технічної стиглості. Врожайність рослин патисону залежала від біологічних особливостей сортів та гібриду, а також від погодних умов, що склалися за вегетаційний період рослин проведених років досліджень. Сорт Женічка та гібрид Санні Делайт F1 в середньому за роки досліджень забезпечиливідповідно найбільшу врожайність – 42,5 – 47,2 т/га, приріст яких відносно контролю дорівнював 2,1 та 6,8 т/га. Найбільшу кількість плодів відмічено у сорту Сашенька та гібриду Санні Делайт F1, де приріст відносно контролю склав – 2,9 та 5,3 шт./рослину. Найбільша маса та діаметр плоду була у сорту Перлинка (контроль) – 285 г та 14,5 см. Найменшу масу та діаметр плоду відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 235 г та 11,5 см, що пов’язано з інтенсивним формуванням більшої кількості плодів.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121332443","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТІВ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ","authors":"O. D. Vitanov, T. M. Harbovska, S. O. Shcherbyna, L. Uriupina, Yu. D. Zelendin, N. V. Chefonova","doi":"10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-47-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-47-54","url":null,"abstract":"Квасоля овочева (Phaseolus vulgaris L.) – цінна бобова культура. Мета роботи встановити особливості росту і розвитку рослин сортів квасолі овочевої та визначити економічну ефективність багаторазового збирання лопатки в умовах східного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Проведено оцінку сортів квасолі овочевої за тривалістю окремих фенологічних фаз росту і розвитку рослин, формування площі листків, чистої продуктивності фотосинтезу. Встановлено залежність між урожайністю лопатки і показниками фотосинтетичної діяльності посівів: у = 10,4715 - 0,1382 х1 + 1,935 х2. Проведено дослідження симбіозу рослин квасолі за спонтанної інокуляції природними штамами бульбочкових бактерій. Кількість кореневих бульбочок залежно від сорту коливалась в межах 11,3-13,7 шт. (V = 20,0 %) з масою від 86,1 до 102,1 мг (V = 8,7 %). Відміченo залежність між урожайністю лопатки та кількістю і масою бульбочок, що описується рівнянням регресії: у = 6,5451 + 0,08712 х1 + 0,0681 х2. Висота прикріплення нижнього бобу у досліджуючи сортів знаходилась у межах норми згідно з вимогами придатності до механізованого збирання. Найвища висота прикріплення нижнього бобу у стандарті – 16 см (Шахиня) та на 1 см нижче у сорту Сюїта (15 см). За кількістю бобів та масою одного бобу з рослини кращим виявився сорт Сюїта – 21 шт. і 4,07 г відповідно. Ширина (0,8–0,85 см) й довжина (10,0–11,3 см) одного боба в межах норми вимог переробних підприємств. Отримано урожайність лопатки: за одноразового збору на рівні 12,6–14,3 т/га, за дворазового збору – 24,5–27,2 т/га та за триразового – 29,4–34,2 т/га залежно від сорту. Встановлено, що на урожайність лопатки мали вплив кількість бобів на рослині (r = 0,971), висота прикріплення нижнього бобу (r = 0,991), ширина бобу (r = 0,918), маса одного бобу (r = 0,711) і довжина бобу (r = 0,690). Економічну ефективність вирощування квасолі овочевої на лопатку за багаторазового збирання підтверджено високими показниками рівня рентабельності – 145–151 % (одноразовий збір), 97–110 % (дворазовий), 105–108 % (триразовий). Висновок. За результатами досліджень можна зробити висновок, що в умовах східного Лісостепу України вирощування квасолі овочевої є перспективним, про що свідчать показники розрахунків економічної ефективності. А застосування дво- або триразового збирання лопатки квасолі, дозволяєбільш раціонально використовувати біологічні особливості сорту.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129191266","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}