Acta Carpathica最新文献

{"title":"ВПЛИВ МІКРОДОБРИВА З НАНОЧАСТИНКАМИ “AVATAR 2 ORGANIC” НА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ PISUM SATIVUM","authors":"Наталія Костянтинівна Гойванович, Степанівна Навачкевич Соломія, Аліна Віталіївна Пукшин, Вероніка Василівна Боган","doi":"10.32782/2450-8640.2022.2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.2","url":null,"abstract":"Упродовж останніх років ведеться постійний пошук способів підвищення стійкості та продуктивності сільськогосподарських культур засобами, що не будуть шкодити довкіллю (як комплексні органічні добрива) і не будуть акумулюватися у ґрунтах. Багато уваги приділено бактерійним добривам, проте їх використання є дорогим і видоспецифічним для рослин. Мікродобриво з наночастинками “Avatar-2 organic” є препаратом, призначеним для покращення азотно-фосфорного живлення, підвищення стресостійкості та продуктивності рослин. У процесі дослідження впливу мікродобрива з наночастинками “Avatar-2 organic” на морфогонез Pisum sativum вивчали такі показники: схожість насіння гороху посівного, біотестування насіння та визначення фітотоксичності впливу мікродобрива, кількісні показники сходження в умовах in vitro на ґрунтовому субстраті з різним дозування мікродобрива. Установлено, що відсоток схожості насіння гороху посівного залежить від дозування мікродобрива “Avatar-2 organic”. Відсоток схожості насіння зростає пропорційно до збільшення дозування мікродобрива, якщо за дозування 5 мкл схожість зростає лише на 6,7%, то за 100 мкл – на 26,7% щодо контролю. Приріст корінців насіння гороху посівного в дослідних групах є вищим за контрольні значення, тобто мікродобриво “Avatar-2 organic” не зумовлює токсичної дії та затримки росту рослин. Установлено, що обробка насіння гороху звичайного мікродобривом із наночастинками “Avatar 2 organic” приводить до підвищення схожості насіння, отже, до збільшення продуктивності, зменшення періоду сходів, покращення морфогенезу рослин, кращого розвитку кореневої системи через пришвидшення приросту корінців. Найвищі показники встановлено за внесення мікродобрива “Avatar-2 organic” у дозуванні 50 і 100 мкл.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"148 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116573319","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ МІКРОДОБРИВОМ «АВАТАР-2 ОРГАНІК» НА ЛАБОРАТОРНУ ТА ПОЛЬОВУ СХОЖІСТЬ НАСІННЯ CALENDULA OFFICINALIS L.","authors":"Галина Миколаївна Клепач, Оксана Миколаївна Лупак, Мар’яна Іванівна Дякунчак, Микола Петрович Шпек, Галина Ярославівна Ковальчук","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.2","url":null,"abstract":"Мікродобриво «Аватар-2 Органік» є препаратом нового покоління, що містить важливі для росту й розвитку рослин мікроелементи у біологічно доступній формі наносполук, отримані ерозійно-вибуховим методом. Будучи екологічно чистим препаратом, мікродобриво може бути перспективним до застосування у технологіях вирощування лікарської сировини Calendula officinalis за передпосівної обробки насіння та обприскування вегетуючих рослин. Тому метою роботи було вивчити вплив різних норм мікродобрива «Аватар-2 Органік» способом передпосівної обробки насіння C. officinalis L. на прикладі сорту Березотіцька сонячна на енергію його проростання, лабораторну та польову схожість у грунтово-кліматичних умовах Передкарпаття, а також на деякі біометричні показники його проростків. Встановлено, що мікродобриво за передпосівної обробки у нормі 100–150 мл/т насіння C. officinalis сприяє зростанню енергії його проростання та лабораторній схожості – на 5–7 % порівняно з контролем. Виявлено також позитивний вплив застосованих норм мікродобрива за передпосівної обробки насіння на ранні етапи розвитку проростків культури C. officinalis, вирощених в лабораторних умовах «на папері». Зокрема, відмічено зростання біометричних показників на 7 день їх розвитку з часу посіву насіння: загальної довжини – на 22,85 % та 28,57 %, сирої та абсолютно сухої маси – на 12–15 % порівняно з контролем. Встановлено, позитивний вплив мікродобрива за передпосівної обробки на схожість насіння C. officinalis у польових умовах. Зокрема, передпосівна обробка за норм 100 і 150 мл/т насіння сприяє зростанню польової схожості насіння C. officinalis в умовах дерново-підзолистого грунту на 10–15 % порівняно з контролем та іншими варіантами дослідів, у яких застосовувались нижчі і вищі норми мікродобрива. Доведено ефективність застосування передпосівної обробки мікродобривом «Аватар-2 Органік» у нормі 100 і 150 мл/т насіння C. officinalis L. як біологічно доцільного способу покращення схожості насіння цієї культури у грунтово-кліматичних умовах Передкарпаття.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115066735","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАСЕЙНУ РІЧКИ ДНІСТЕР В МЕЖАХ САМБІРСЬКОГО РАЙОНУ","authors":"Ірина Володимирівна Бриндзя, Наталія Костянтинівна Гойванович, Людмила Романівна Білокур","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.3","url":null,"abstract":"Якість життя населення, а також розвиток галузей економіки кожної країни напряму залежить від ресурсного потенціалу. Важливим елементом якого є водні ресурси, оскільки досить важко уявити будь-яку сторону життя людини без води. Статистичні дані засвідчують, що населення планети у ХХ столітті зросло втричі, а споживання води – у 6 разів. Різноманітна діяльність людини може негативно впливати на її екологічний стан, зокрема на її хімічний та біологічний склад, від якого залежить життя гідробіонтів та здоров'я населення, яке споживає воду. Злободеною проблемою сьогодення є забезпечення населення водою відповідної якості та достатній кількості. Аналіз даних екологічних паспортів та регіональних доповідей про стан довкілля у Львівській області свідчить, що основними забруднювачами поверхневих вод регіону є сполуки нітрогену, БСК5, хлориди і фосфати. Нами було досліджено екологічний стан річки Дністер, що протікає територією Самбірського району. Дослідження показало, що за органолептичними показника (прозорість, запах) усі зразки відповідали нормі. рН досліджуваної води коливався в діапазоні 6,2–7,3. Мінералізація води р. Дністер становила від 250 мг/л до 366 мг/л. Вміст хлорид іонів (Cl–) коливався в межах 6,25 мг/л – 15,94 мг/л. Концентрація сполук амонію у воді знаходилася в межах 0,59 мг/л – 1,71 мг/л та подекуди перевищувала ГДК. Концентрація NO2 – у пробах води коливалася від мінімальних значень 0,005 мг/л до максимальних – 0,077 мг/л. Нітрати були наявні у кількостях 3,2 мл/л – 15 мл/л. Вміст фосфатів коливався в діапазоні від 0,2 мг/л до 0,38 мг/л. Проведено біотестування вод річки Дністер за рослинним тест об’єктом Allium cepa. Досліджено також рівень фітотоксичності води річки Дністер та встановлено, що він коливається в межах 28,3–51,1%. Це відповідає середньому рівню токсичності і не зумовлює цитотоксичного ефекту.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"114 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114068008","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИДОВИЙ СКЛАД І ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЗИМУЮЧИХ ПТАХІВ ПРИМІСЬКОГО ПАРКУ МІСТА СТЕБНИКА","authors":"Василь Іванович Стахів, Сузанна Василівна Волошин, Лілія Григорівна Стахів","doi":"10.32782/2450-8640.2022.2.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.8","url":null,"abstract":"Міста – штучно створені екосистеми, які постійно розвиваються у просторі та часі, поєднують у собі елементи різних типів ландшафтів, підсилюючи на своїй території концентрацію та розмаїття видів. Характерними елементами урбанізованих ландшафтів є фрагменти суцільних дерново-кущових насаджень – міські сквери, парки, лісопарки. Вони значним чином підвищують різноманітність екологічних умов і створюють сприятливі можливості для перебування (гніздування) тих видів птахів, життєдіяльність яких практично неможлива без дерново-кущової рослинності. Міське середовище проживання є еволюційно новим для тварин, тому в останні десятиліття все більше уваги приділяється вивченню різних аспектів і закономірностей їхнього проживання в містах. Особливе місце в цих дослідженнях приділяють птахам, як одному з найбільш численних, помітних і мобільних компонентів екосистеми. У статті подано результати видового складу та чисельності птахів приміського парку міста Стебника в зимовий період. Місто Стебник розташоване на межі двох географічних країн – Карпат і Передкарпатської височини. За період дослідження було виявлено 38 видів зимуючих птахів. За вказаний період було зроблено 8 виходів у парк, протягом цього часу ми мали можливість підрахувати – число особин у ці дні, які ми спостерігали, у середньому становило 21 вид. Систематичний список птахів приміського парку міста Стебника за результатами обліків показав, що 34 види належать до власне зимуючих, 8 – до пролітних, 20 – до гніздових, 5 – до залітних, 20 – до осілих, тобто є такими, що перебувають на досліджуваній території упродовж цілого року. На території парку під час зимових обліків був зафіксований червонокнижний вид – Сорокопуд сірий (Lanius excubitor). Щодо таксономічного розподілу, виявлені види належать до 4 рядів, 15 родин.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115717215","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЗМІН РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ В ЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"Денис Сергійович Бреус","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.8","url":null,"abstract":"Традиційне сільське господарство можна охарактеризувати як таке, що має високі показники економічної ефективності, проте його впровадження тягне за собою екологічні наслідки що в результаті призводять до забруднення навколишнього природного середовища та зниження продуктивності ґрунтів. Продуктивність ґрунту можна визначити за його здатністю задовольнити потреби рослин в волозі, елементах живлення, повітрі, а також забезпечити умови для їх нормального функціонування з метою отримання стабільних та високих врожаїв, тобто за його родючістю. Раціональне використання ґрунтів у сільському господарстві, розробка, планування та ефективне використання комплексу заходів з управління та регулювання ґрунтовою родючістю необхідно починати з визначення їх фактичного агроекологічного стану, який потрібно розглядати як сукупність фізико-хімічних, агрофізичних, біологічних та агрохімічних властивостей, а також забруднення ґрунту радіонуклідами, важкими металами, пестицидами та іншими токсичними речовинами. Для того, щоб визначити продуктивність ґрунтів, їх просторово-часову неоднорідність та їх цінність необхідно використовувати показники агрохімічно-екологічної оцінки ґрунтів. Бали за бонітування ґрунтів розраховуються у відповідності до методики агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, що була винайдена українськими вченими С.А. Балюком та І.П. Яцуком. Для оцінки стану ґрунтів зони Степу України та визначення змін у їх агроекологічних властивостях на ряду із їх родючістю був проведений аналіз результатів ХІ туру суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення зони Степу України, що проводилась Херсонським філіалом Державної установи «Інститут охорони ґрунтів», з використанням інформації з 296 стаціонарів відборів проб ґрунтів. Було зроблено ретроспективне вивчення ґрунтів за їх основними агрохімічними показниками із застосуванням сучасних геоінформаційних технологій. Викладено просторово-часові зміни вмісту основних показників ґрунтової родючості використовуючи результати десяти турів обстежень ґрунтів: з ІІ (1970–1974 рр.) до ХІ туру (2017–2021 рр.). Використовуючи вбудовані функції програмного забезпечення ArcGIS 10.1 було розроблено моделі просторово-часової зміни агроекологічного стану ґрунтів зони Степу України за основними агрохімічними показниками.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132925767","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДО ПИТАННЯ ВПЛИВУ НАФТОВИДОБУТКУ НА ЗЕМЛІ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «БОРИСЛАВСЬКИЙ»","authors":"Тарас Богданович Скробач","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.7","url":null,"abstract":"З метою збереження цінних корінних буково-ялицевих лісів, що оточують місто Борислав з південного боку, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу на Дрогобиччині було створено ландшафтний заказник місцевого значення «Бориславський», площа якого становить 2049,3 га. Територія заказника належить до району Верхньодністровських Бескид і має особливе значення для забезпечення водного режиму річки Тисмениця та її приток, в басейні якої він розташований. Також тут виявлено ряд червонокнижних видів комах, рослин та тварин. Територія заказника водночас розташована у межах Південно-бориславського нафтового родовища, яке належить до найбільш перспективних нафтогазоносних ділянок Передкарпаття. Тому тут в 2012 році, на основі затвердженого в установленому порядку ліміту на спеціальне використання природних ресурсів, за погодженням з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області було розпочало проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці площею 2,5 га. Як наслідок, деревостан ділянки було вирубано, а ґрунтовий покрив зруйновано. Станом на сьогодні фірма, що проводила геологорозвідку, володіє спеціальним дозволом на користування надрами на цій ділянці і планує продовжувати свою діяльність. Враховуючи складну ситуацію в країні та перспективу видобутку вуглеводнів на цій ділянці, вважаємо за доцільне вилучити цю площу зі складу земель ландшафтного заказника місцевого значення «Бориславський», як таку, що не виконує покладені на неї функції, а саме: охорони, збереження і відновлення цінних ялицевих і букових насаджень природного походження з типовою для цієї формації флорою і фауною. Натомість пропонуємо до складу заказника «Бориславський» включити дві ділянки високопродуктивних буково-ялицевих деревостанів з земель ДП «Дрогобицьке ЛГ», Бориславське лісництво, що дозволить збільшити площу заказника на 1,5 га, хоч не вирішить ряду екологічних проблем, що можуть виникати при видобутку вуглеводнів.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133383297","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД РІЧКИ ОПІР У МЕЖАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «СКОЛІВСЬКІ БЕСКИДИ»","authors":"Лілія Кропивницька, Ірина Володимирівна Бриндзя, Іван Миколайович Мартинюк, Андрій Михайлович Каршень, Олена Стаднічук","doi":"10.32782/2450-8640.2022.2.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.3","url":null,"abstract":"Постійний екологічний моніторинг, контроль за туристично-рекреаційними територіями та проведення необхідного комплексу заходів для збереження та відновлення туристичних об’єктів і територій, які поступово втрачають свою первинну привабливість і цінні рекреаційні властивості, є досить актуальними. Малі річки виступають індикаторами змін екологічного стану довкілля, оскільки внаслідок малої площі вони дуже чутливі до деяких антропогенних навантажень. Мета дослідження – визначення якості поверхневих вод басейну річки Опір у межах Національного природного парку «Сколівські Бескиди» і оцінка екологічного ризику порушення водного благополуччя. Поверхневі води є нейтральними, слабомінералізованими, гідрокарбонатно-кальцієвого складу, що загалом характерно для цього регіону. За гідрохімічними показниками поверхневі води річки Опір у межах ділянки Національного природного парку «Сколівські Бескиди» можна вважати задовільними. Уздовж течії річки спостерігали зміни стану водної екосистеми від оптимально-тривожної до конфліктної. Найкращою вважається якість води, відібраної в селі Гребенів, найгіршими – проби, відібрані поблизу міста Сколе й у межах самого міста, де екологічний ризик порушення благополуччя досягнув критичної межі. Загалом, із збільшенням густоти населення спостерігається зростання антропогенного тиску на водні об’єкти, що погіршує їхній екологічний стан: за показником гідроекологічного потенціалу оцінка змінюється із «зони оптимуму» до зони «песимуму». Упродовж 2018–2022 років екологічний ризик постійно зростає. Це спонукає до ранжування позитивних і негативних чинників впливу на розвиток стабілізаційних процесів у річкових басейнах і розроблення комплексу природоохоронних заходів для їх збереження. Аналіз природних і антропогенних чинників і раціональність господарського використання водозабірної площі річкового басейну дозволить визначити комплекс природоохоронних заходів. Планується продовження дослідження екологічного стану гідрологічної мережі Національного природного парку «Сколівські Бескиди» з метою загального оцінювання ризику розвитку деградаційних процесів водних екосистем. Використання різних систем оцінювання показників якості поверхневих вод дозволить визначити екологічний ризик, що враховує здатність водної екосистеми до самовідновлення, тривалість і віддаленість від джерела антропогенного тиску.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"111 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121632920","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ОСУШУВАНИХ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТІВ ПІД ПОСІВИ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ","authors":"Степан Семенович Бегей, Наталія Владиславівна Карасевич, Світлана Ярославівна Волошанська, Оксана Валеріївна Николаїшин","doi":"10.32782/2450-8640.2022.2.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.6","url":null,"abstract":"Кукурудза – це третя за значенням після пшениці та рису, важлива зернова культура в Україні та в усьому світі. Її цінність і універсальність полягають у напрямах, де її використовують: як кормову та технічну культуру, а також у харчовій промисловості. Тому збільшення посівних площ кукурудзи, одержання стабільно високих урожаїв є дуже важливим питанням, адже наша країна входить до п’ятірки найбільших експортерів зерна кукурудзи у світі. Меліоративні заходи дали змогу залучити в сільськогосподарське використання та перетворити на орні землі значні площі перезволожених земель, які раніше не використовувались. Важливою проблемою осушуваних систем Передкарпаття є забезпечення сприятливого меліоративного стану земель, зокрема й на основі поліпшення їхніх агрофізичних властивостей. Тому питання вибору технологій, які варто застосовувати на осушуваних землях для забезпечення приросту обсягів виробництва основних сільськогосподарських культур без порушення сучасних стандартів збереження навколишнього середовища, є актуальним. Мета дослідження – дати порівняльну оцінку впливу різних способів основного обробітку на агрофізичні показники дерново-підзолистого ґрунту та продуктивність посівів кукурудзи на зерно в умовах Передкарпаття. Установлено, що вологість ґрунту на час посіву кукурудзи була вищою на варіантах, де проводилася оранка із ґрунтопоглибленням. У фазі воскової стиглості вища вологість у підорному шарі ґрунту відмічена на варіантах, де проводилося його розпушування. Нижчу об’ємну масу, вищу загальна шпаруватість і повітроємність отримано на варіантах із розпушуванням підорного шару ґрунту. Істотний приріст урожайності зерна кукурудзи отримано на варіантах, де проводилася оранка на 20–22 см, оранка на 20–22 см + розпушування на 12–14 см, глибока оранка без обертання скиби (25–27 см), причому найвищу врожайність зерна забезпечила оранка на 20–22 см + розпушування на 12–14 см. Вищий рівень рентабельності (60,2%), енергетичний еквівалент (2,32) забезпечила оранка на 20–22 см + розпушування на 12–14 см нижче рівня оранки.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130972516","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРИРОДНИХ ВОДНИХ ДЖЕРЕЛ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ","authors":"Андрій Мирославович Прийма, Сузанна Василівна Волошин, Тетяна Сергіївна Єфімова","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.11","url":null,"abstract":"З метою ведення господарської діяльності людина використовує водні ресурси. Попри великі об’єми прісної води, вони дедалі більше скорочуються через низку причин, таких як не раціональне використання водних джерел та їх забруднення. Близько 20% міських жителів та 75% жителів сільської місцевості не задовольняють своїх життєвих потреб у воді. Відштовхуючись від регіону проживання та життєвого рівня його населення, обсяг води, яку споживає одна людина становить від 3 до 700 л на добу. Потужній розвиток економіки окремих регіонів також впливає на промислове використання води цими регіонами. Найбільшу кількість води споживають: сільське господарство, а особливо, якщо воно знаходиться в сухих кліматичних умовах, де доволі велика кількість води йде на зрошення, а також металургійна, хімічна, харчова, нафтохімічна, целюлозно-паперова галузі промисловості. Збільшення або зменшення споживання води пропорційно залежить від розвитку або ж занепаду певної з галузей промисловості або сільського господарства. В нашій державі розроблений та діє документ під назвою «Водна стратегія України на період до 2025 року». В цьому документі проаналізовані та визначені основні проблеми України, такі як відсутність достатнього запасу ресурсів води, нерівномірність їх розподілу за територіями та часом; виснаження, або знесилення ресурсів води. Першорядним джерелом питного водопостачання населення нашої області є підземні води (близько 90% водозабезпечення населених пунктів здійснюється з підземних джерел і біля 10% – з поверхневих). Без жодного сумніву можна стверджувати про стратегічну важливість в життєзабезпечення нормального існування людини саме підземних вод. Вони були і залишаються найнадійнішим джерелом, яке забезпечує населення водою. Тому дослідження фізико-хімічних та органолептичних показників якості природних водних джерел є надзвичайно актуальною темою. У даній науковій статті досліджено фізико-хімічні показники природних водних джерел Стрийського району згідно вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПін2.2.4-171-10).","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124030616","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДЕНДРОІНДИКАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕХНОГЕННИХ ТЕРИТОРІЙ В ОКОЛИЦІ БУРШТИНСЬКОЇ ТЕПЛОВОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ","authors":"Галина Володимирівна Кречківська","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.6","url":null,"abstract":"Бурштинська теплоелектростанція має негативний вплив на навколишнє середовище, зокрема, дерева та кущі, які фільтрують пил із токсичними речовинами. Останні осідають на поверхні листкових пластинок, спричиняють різні некрозні захворювання, що у подальшому веде до загибелі значної кількості рослин. І лише досить витривалі види рослин, адаптуються до таких умов середовища і продовжують існувати. Результати досліджень дають змогу запровадити стійкі деревні меліоранти навколишнього середовища, а також деревні індикатори його екологічного стану при залісненні прилеглих ділянок Бурштинської теплової електростанції, забруднених хімічними елементами. З’ясовано, що у радіусі до 0,5 км2 від Бурштинської теплової електростанції видове різноманіття чагарниково-деревних представлене лише 8-ма видами (Populus nigra L , P. Tremula L, Salix caprea L, S. Alba L., Betyla pendula L., Sambucus nigra L., Prunus spinosa L., Tilia cordata Mill.). Деформації пагонів виявлено у 75% дерев та кущів, деформації листкових пластинок у 100% Види, що зростають на прилеглій території відносять до дрібно листяних деревних поряд та характеризуються широкою амплітудою адаптивних та природних пристосувань. На віддаленій території (від 0,5 до 1 км2) від Бурштинської теплової електростанції видове різноманіття чагарниково-деревної рослинності набагато різноманітніше і представлене 20-ма видами (Acer campestre L., A. platanoides L., A. negundo L., A. platanoides L., Fraxinus excelsior L., F. lanceolata Borkh., Populus nigra L., P. tremula, Salix caprea L., S. alba L., Betyla pendula L., Carpinus betulus L., Sambucus nigra L., Tilia cordata Mill., Quercus robur L., Fagus sylvatica L., Crataegus oxyacantha L., Prunus spinosa L., Robinia seudoacacia L., Gleditsia triacanthos L.). Деформації пагонів виявлено у 35% дерев та кущів, деформації листкових пластинок у 100%. Проте інтенсивність їх є значно менша та слабше виражена. Тут, зосереджені види як дрібно- так і широколистяних порід, які характерні для даної місцевості.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122482128","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}