Acta Carpathica最新文献

КІМНАТНЕ КВІТНИКАРСТВО: ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ 室内花卉栽培：世界起源史

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-13 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.9

Вікторія Олександрівна Скакун

{"title":"КІМНАТНЕ КВІТНИКАРСТВО: ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ","authors":"Вікторія Олександрівна Скакун","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.9","url":null,"abstract":"Історія кімнатного квітникарства бере початок із сивої давнини. Уже в давній Елладі до весняного свята Адоніса храми та будинки прикрашали як букетами польових квітів, так і квітами, вирощеними у вазонах. Зображення рослин у горщиках збереглися на стародавніх фресках. У Китаї понад тисячу років тому вже вміли вирощувати бонсаї. У старовинних рукописах описані способи вирощування в горщиках пряних рослин з насіння. Перший зимовий сад в Європі був створений у 13 столітті видатним садівником Альбертом Магнусом в честь прибуття в Кельн голландського короля Вільгельма. Незабаром зимові сади почали будувати всі європейські монархи. Такі сади стали називати оранжереями, оскільки найпоширенішими рослинами у них були апельсини. Спочатку оранжереї мали цілком утилітарне значення: там вирощували екзотичні фрукти і зберігали взимку тропічні рослини, які влітку прикрашали палацові сади. Перед ботаніками тих часів стояло завдання привозити з експедицій нові екзотичні види рослин. Це не тільки спонукало до відкриття нових видів рослин, але й сприяло розвитку природничих наук. З початком епохи великих географічних відкриттів у Європу потрапило безліч невідомих раніше видів екзотичних рослин, європейські ботаніки отримали можливість вивчити й описати нові види рослин. Наприкінці XVIII – на початку XIX століття стала популярною професія колектора – складальника невідомих науці рослин. Колектори подорожували різними місцезростаннями невідомих рослин та описували їх. Перша книга англійською мовою про кімнатне квітникарство «Райський сад» (“The Garden of Eden”) вийшла у 1653 році. Рослинами стали прикрашати вітальні в заможних будинках. Для більшості населення кімнатні рослини стали доступними тільки в середині XIX століття. Сучасні ботаніки вже намагаються кардинально видозмінювати квіти, і в них це успішно виходить. Можливо, з часом сучасні способи також увійдуть в історію, де буде вказано, що кілька століть тому методом проб і помилок селекціонерам вдалося виростити якусь надзвичайну рослину.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"15 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141346495","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ВОГНЮ НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 军用火对大气层影响的监测研究方法

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-13 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.7

Денис Анатолійович Сагайдак, Володимир Миколайович Боголюбов

{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ВОГНЮ НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ","authors":"Денис Анатолійович Сагайдак, Володимир Миколайович Боголюбов","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.7","url":null,"abstract":"У роботі викладено методичні вказівки та рекомендації з вимірювання впливу воєнних дій на якість атмосферного повітря переважно за такими показниками, як дрібнодисперсний пил (тверді часточки в 2,5 та 10 мкм/м3 – ТЧ2,5, ТЧ10), формальдегіди, діоксид азоту, діоксид сірки, чадний газ та озон. Передбачено аналіз впливу різних засобів ведення вогню (артилерія, танки, гранатомети, кулемети, тощо) з використанням пересувних автоматичних станцій спостереження, здатних безперервно фіксувати зміни якості повітря, або спеціально сконструйованого квадрокоптеру із газоаналізатором, які безперервно можуть вимірювати рівень забруднення атмосферного повітря, а також миттєво пересувати точку вимірювання як по площині, так і по вертикалі. Вимірювання проводяться в наближених до реальних умовах ведення бою з урахуванням усіх факторів впливу на результати вимірювання. Розташування аналізуючих приладів було обрано із урахуванням факторів впливу на сенсори. Експериментальним шляхом знайдено оптимальну відстань до епіцентрів забруднень (вибухів). Розглядаються два таких сценарії: аналіз якості повітря безпосередньо в місці пострілу та зміни якості повітря в місці влучання гранати, снаряду тощо. Отримані після пострілів дані записуються у відповідні таблиці та порівнюються із фоновими і нормативними показниками. Для вимірювання якості атмосферного повітря в місцях пострілу та прильоту передбачена можливість виконувати зняття показників дистанційно з використанням спеціально сконструйованих безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з дистанційно працюючою онлайн-камерою та GPS-навігацією для точного переміщення автоматичних газоаналізаторів. Безпілотний апарат використовується зі збереженням техніки безпеки під наглядом відповідних дозвільних служб. Результати всіх вимірювань свідчать про різке підвищення вмісту забруднюючих речовин, спричинене саме засобами ведення вогню. Отримані дані можна рекомендувати для використання у розрахунках завданої шкоди навколишньому середовищу від воєнних дій.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"54 17","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141346851","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

АЗОТНО-ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН В УМІСТІ РУБЦЯ КОРІВ У ДО- ТА ПІСЛЯОТІЛЬНИЙ ПЕРІОДИ ЗА КОРЕКЦІЇ МОНЕНЗИНОМ І ПРИРОДНИМ ФІТОІОНОФОРОМ 使用莫能菌素和天然植物激素校正奶牛泌乳前和泌乳后瘤胃内容物中的氮-碳水化合物代谢

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-12 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.3

Ігор Васильович Вудмаска, Ігорівна Пахолків Наталія, Сергій Романович Сачко

{"title":"АЗОТНО-ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН В УМІСТІ РУБЦЯ КОРІВ У ДО- ТА ПІСЛЯОТІЛЬНИЙ ПЕРІОДИ ЗА КОРЕКЦІЇ МОНЕНЗИНОМ І ПРИРОДНИМ ФІТОІОНОФОРОМ","authors":"Ігор Васильович Вудмаска, Ігорівна Пахолків Наталія, Сергій Романович Сачко","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.3","url":null,"abstract":"У статті наведені дані про вплив введення до раціону корів наприкінці сухостійного та у післяотільний періоди монензину та шишок хмелю на рубцеву ферментацію. Значних збитків молочному скотарству завдають такі субклінічні форми порушень травлення та обміну речовин: кетоз, ацидоз, дисфункція печінки, що призводять до зниження молочної продуктивності, порушення відтворювальної функції, виникнення супутніх патологій (зміщення сичуга, ламініт, метрит, мастит тощо). У критичних випадках захворювання переходять у гострі форми, для яких характерний важкий перебіг і несприятливий прогноз. Монензин – природний антибіотик, що продукується грибами Streptomyces cinnamonensis і пригнічує життєдіяльність грам-позитивних бактерій, збільшує споживання корму коровами, попереджує виникнення ацидозу та алкалозу рубця, зменшує метаноутворення, знижує концентрацію бета-гідроксибутирату у крові. Шишки хмелю містять речовини, які за антимікробною дією подібні до монензину, – пренільовані флороглюцини (фітоіонофори), що дозволяє розглядати їх як потенційну добавку до раціону корів. Антимікробною дією володіють такі компоненти хмелю, як хумулон (α-кислота), лупулон (β-кислота), ізохумулон та деякі інші мінорні сполуки. Як й інші іонофори, біологічно активні сполуки шишок хмелю блокують транспорт одновалентних іонів через мембрани бактерій, порушують синтез полісахаридів бактеріальної мембрани, змінюють трансмембранне перенесення амінокислот. Крім того, поліфеноли шишок хмелю проявляють потужну антиоксидантну дію. Додавання до раціону обох досліджуваних добавок призвело до зниження концентрації аміаку (p<0,05) та зростання концентрацій лактату (p<0,05) і летких жирних кислот в умісті рубця. Це призвело до зниження рН рубця, однак це зниження не було критичним і залишалось у межах фізіологічної норми.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"2 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141353746","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

АНТИОКСИДАНТНА АКТИВНІСТЬ ЕКСТРАКТІВ КОРЕНЕВИЩ З КОРЕНЯМИ ECHINACEA PURPUREA (L.) MOENCH ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ЇХ ОТРИМАННЯ 用不同方法制备紫锥菊根茎和根提取物的抗氧化活性

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-12 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.4

Галина Ярославівна Ковальчук, Оксана Миколаївна Лупак

{"title":"АНТИОКСИДАНТНА АКТИВНІСТЬ ЕКСТРАКТІВ КОРЕНЕВИЩ З КОРЕНЯМИ ECHINACEA PURPUREA (L.) MOENCH ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ЇХ ОТРИМАННЯ","authors":"Галина Ярославівна Ковальчук, Оксана Миколаївна Лупак","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.4","url":null,"abstract":"У статті містяться результати дослідження інтегральної антиоксидантної активності (АОА) спиртових та водних екстрактів кореневищ з коренями Echinacea purpurea (L.) Moench, вирощеної на навчально-дослідній ділянці Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Визначено вплив різних способів екстрагування на показники АОА, виміряні потенціометричним методом з використанням медіаторної системи. Екстрагування проводили шляхом змішування подрібненої висушеної лікарської сировини з 70% спиртом і витримування протягом 14 днів чи дистильованою водою у співвідношенні 1:10 за різної температури та часу її дії. При 1-му способі приготування водних настоїв використовувалась вода кімнатної температури, при 2-му – гаряча вода (70°С), далі в обидвох випадках суміші нагрівали протягом 15 хв на киплячій водяній бані та 45 хв охолоджували. При 3-му способі лікарську рослинну сировину заливали окропом та настоювали 15 хв. Для отримання відвару лікарську рослинну сировину заливали водою кімнатної температури, настоювали шляхом нагрівання впродовж 30 хв на киплячій водяній бані та 15 хв охолоджували. З’ясовано, що показник АОА спиртових екстрактів кореневищ з коренями ехінацеї у 1,2–4,5 разів перевищив аналогічні показники у водних екстрактах, отриманих різними способами, і становив 1,36±0,09 мг АК/мл. Серед обраних способів водної екстракції найефективнішим виявився спосіб приготування відвару, у якому АОА складала 1,13±0,08 мг АК/мл. Це пояснюється особливістю гістологічної будови та природи хімічних речовин, що синтезуються кореневищами з коренями. Найменші значення АОА (0,30±0,02 мг АК/мл) були зафіксовані у водному екстракті, отриманому 3-м способом, тоді як АОА водних витягів за 1-м способом складала 0,78±0,05 мг АК/мл; 2-м способом – 0,88±0,06 мг АК/мл, що у 1,5 та 1,3 рази відповідно поступаються показникам АОА відвару. Отже, з метою отримання екстракту кореневищ з коренями ехінацеї пурпурової з максимальним значенням АОА доцільно готувати спиртовий витяг сировини.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"21 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141350119","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

ПРО КОРЕЛЯЦІЮ СІТКОВИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОЛІМЕРНИХ МАТРИЦЬ ІЗ ПАРАМЕТРАМИ ЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ БІОСЕНСОРІВ 聚合物基质的网格特性与电化学生物传感器参数的相关性

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-12 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.11

Taras Kavetskyy, Yuliia Kukhazh, Nataliia Hoivanovych, Lyudmyla Pankiv, Oksana Nykolaishyn, Oksana Mushynska, Oksana Zubrytska, Olha Demkiv, Dmytro Dyachok, Alina Vinkovskaya, Alaa Hijaze, Mariya Kushniyazova, Ondrej Šauša, Arnold Kiv

{"title":"ПРО КОРЕЛЯЦІЮ СІТКОВИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОЛІМЕРНИХ МАТРИЦЬ ІЗ ПАРАМЕТРАМИ ЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ БІОСЕНСОРІВ","authors":"Taras Kavetskyy, Yuliia Kukhazh, Nataliia Hoivanovych, Lyudmyla Pankiv, Oksana Nykolaishyn, Oksana Mushynska, Oksana Zubrytska, Olha Demkiv, Dmytro Dyachok, Alina Vinkovskaya, Alaa Hijaze, Mariya Kushniyazova, Ondrej Šauša, Arnold Kiv","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.11","url":null,"abstract":"У даній роботі досліджено вплив органічно-неорганічних уреасильних полімерів з різними прекурсорами (ICPTES+Jeffamine ED-600 та ICPTES+APTES) на біоаналітичні властивості електрохімічних біосенсорів. Параметри сконструйованих біосенсорів оцінювали за допомогою циклічної вольтамперометрії та хроноамперометричних вимірювань. Для порівняльного аналізу були враховані сіткові властивості (вільний об’єм і зшивання) досліджуваних полімерів, раніше вивчені методом часового розподілу анігіляційних фотонів (з англ. positron annihilation lifetime spectroscopy) та вимірювання набухання. Знайдено кореляцію сіткових властивостей полімерних матриць з параметрами електрохімічних біосенсорів, яка добре узгоджується з раніше наведеними даними для уреасильних композитів різної передісторії (свіжі та витримані зразки) та фотозшитих полімерів на основі епоксидованої лляної олії (ELO). Зроблено висновок, що зазначена кореляція має фундаментальне походження.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"14 17","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141355260","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

ВПЛИВ РЕКУЛЬТИВАНТУ КОМПОЗИЦІЙНОГО TREVITAN® НА ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ТА РОСТОВІ ПРОЦЕСИ ПРОРОСТКІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ (TRITICUM AESTIVUM L.) trevitan® 复合开垦剂对播种质量和软质小麦（triticum aestivum l.）幼苗生长过程的影响

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-12 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.8

Андрій Юрійович Дзендзель, Світлана Василівна Пида

{"title":"ВПЛИВ РЕКУЛЬТИВАНТУ КОМПОЗИЦІЙНОГО TREVITAN® НА ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ТА РОСТОВІ ПРОЦЕСИ ПРОРОСТКІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ (TRITICUM AESTIVUM L.)","authors":"Андрій Юрійович Дзендзель, Світлана Василівна Пида","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.8","url":null,"abstract":"Метою дослідження була оцінка ефективності передпосівної обробки насіння пшениці м’якої (Тriticum aestivum L.) ярої форми сорту Куінтус та озимої форми сорту Кубус рекультивантом композиційним TREVITAN® (РКТ) за такими показниками, як схожість насіння, дружність проростання, швидкість проростання, висота проростків та їх облиствлення. Досліди проводили в лабораторії фізіології рослин і мікробіології Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка у двох таких варіантах: Контроль і Дослід (РКТ). Схожість, дружність проростання та швидкість проростання насіння пшениці визначали у ростильних камерах на фільтрувальному папері. У пластикових палетах на ґрунтосуміші також визначали схожість насіння та ростові процеси проростків пшениці м’якої. Проростки вирощували протягом 20 діб. Дані проходили описовий та кореляційний (Р ≤ 0,05) аналіз. Встановлено, що передпосівна обробка насіння РКТ поліпшувала посівні якості насіння пшениці. На фільтрувальному папері на 3-тю добу після обробки насіння РKT показник схожості підвищився статистично вірогідно на 10,7 (сорт Кубус) та на 11,4% (сорт Куінтус), на 7-му добу – зріс на 2,9 та 1,7%, а на ґрунтосуміші в палетах – статистично вірогідно на 6,7 та 5,5%. За обробки насіння РКТ перед сівбою висота проростків пшениці збільшилась на 71,4–21,0 (сорт Кубус) та 77,8–18,2 (сорт Куінтус). Використання РКТ сприяло облиствленню проростків ярої пшениці. У сорту Кубус сформувалось на 30,4 % більше листків порівняно з контролем, а у сорту Куінтус – на 39,3%. Отже, РKT є перспективним препаратом органічного походження для поліпшення посівних якостей насіння та ростових процесів проростків пшениці м’якої.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"25 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141354652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

ВПЛИВ ЖИРІВ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦІЮ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН 不同来源的脂肪对实验动物生殖功能的影响

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-12 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.2

Andrіі Yevhenovych Sak, Raisa Vasylivna Antypova

{"title":"ВПЛИВ ЖИРІВ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦІЮ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН","authors":"Andrіі Yevhenovych Sak, Raisa Vasylivna Antypova","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.2","url":null,"abstract":"Щорічно в Україні близько 50–60 тисяч чоловіків звертаються до спеціалістів із сексуальними та андрологічними проблемами. Сьогодні близько 80% чоловіків визнають, що проблеми в сексуальній сфері серйозно впливають на якість життя. При цьому провідне місце посідає питання про безпечний вплив хронічного вживання харчових жирів на репродуктивну функцію. Мета дослідження – вивчити вплив тривалого споживання харчових жирів різного походження на сперматогенну функцію сім’яників самців щурів. Дослідження проводили на 7-місячних щурах-самцях популяції Wistar після 75-денного споживання жирів різного походження (пальмова олія, рафінована соняшникова олія, маргарин) з розрахунку 3 мг/кг. Наприкінці експерименту у самців оцінювали стан сперматогенезу в суспензії сперматозоїдів епідидиму. У піддослідних тварин спостерігалося: зниження загальної концентрації гамет, дефіцит морфологічно нормальних клітин та поява значної кількості аномальних форм сперматозоїдів. У контрольних самців виявлено зниження загальної концентрації гамет у групі пальмової олії на 22%, у групі маргарину – на 30,2%, у групі соняшникової рафінованої олії – на 34%. Зменшення загальної кількості гамет призвело до дефіциту морфологічно нормальних форм у всіх піддослідних тварин. У групі «олія пальмова» нестача становила 25%, у групі «маргарин» – 24%, у групі «олія соняшникова рафінована» – 36% відносно контрольних тварин. При визначенні відсотка рухомих гамет дефіцит виявлено лише в групі «маргарин». Він становив 20% відносно показників контрольних самців. Але відсоток аномальних форм гамет у групі «маргарин» залишився на рівні показників контрольних самців. А в групах «олія пальмова» та «олія соняшникова рафінована» виявлено перевищення цього показника на 67% та 61% відповідно. Отримані експериментальні дані свідчать про те, що споживання харчових жирів призводить до порушення всіх етапів сперматогенезу у дорослих самців щурів.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"51 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141355238","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

ПОШИРЕННЯ HERACLEUM SOSNOWSKYI MANDEN. НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА НАДВІРНА HERAKERUM SOSNOWSKII MANDEN.在纳德维尔纳市境内的分布情况

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-12 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.5

Богданна Богданівна Калинчук, Надія Іванівна Різничук

{"title":"ПОШИРЕННЯ HERACLEUM SOSNOWSKYI MANDEN. НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА НАДВІРНА","authors":"Богданна Богданівна Калинчук, Надія Іванівна Різничук","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.5","url":null,"abstract":"Інвазійні види в сучасному світі стають дедалі більш актуальним питанням. Їх поширення може мати серйозні наслідки як для аборигенних видів, так і для економіки країни. Одним із таких видів є Heracleum sosnowskyi Manden., який широко поширений на території України. Для успішної боротьби з цією рослиною необхідна комплексна інвентаризація та превентивні заходи для запобігання подальшого її розповсюдження. Це велика за розміром рослина, що продукує значну кількість насіння. Воно поширюється за допомогою різних механізмів, включаючи вітер, транспортні потоки та водні шляхи. Такий розподіл насіння дозволяє рослині колонізувати нові території та збільшувати свою популяцію. У своїй стратегії виживання рослина демонструє властивості типу віолент. Вона активно конкурує з іншими видами рослин, здатна до швидкого росту та ефективно використовує ресурси середовища. Це дозволяє успішно адаптуватися до змін у середовищі та забезпечує виживання навіть у конкурентному середовищі. Цей вид становить потенційну небезпеку для людей і тварин. Сік рослини містить фурокумарини, які, взаємодіючи з ультрафіолетовим випромінюванням, можуть призвести до утворення опіків. Ці опіки можуть спричинити некроз тканин та в критичних випадках призвести до летальних наслідків. У цій статті наведено результати дослідження поширення H. sosnowskyi на території міста Надвірна. Проведене з травня до вересня 2022 року дослідження показало значне розповсюдження цього виду в антропогенних біотопах. Найчастіше рослина зустрічалася біля автомагістральних шляхів та вздовж річки Стримба. Загальна площа, де було виявлено цей вид, становить 12,646 га. Також було проаналізовано локалітети виду та визначено рясність за шкалою О. Друде. Аналіз свідчить про те, що поширення H. sosnowskyi може становити серйозну загрозу для аборигенних екосистем, здоров’я і безпеки місцевого населення та тваринного світу. Результати, отримані в ході дослідження, надають важливу інформацію щодо розподілу та поширення виду, що відкриває можливості для подальшого моніторингу та розробки стратегій контролю та управління.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"32 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141354565","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ ДРОГОБИЦЬКОГО РАЙОНУ 德罗戈比奇区分散供水水源的生态状况

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-12 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.6

Ірина Володимирівна Бриндзя, Наталія Костянтинівна Гойванович, Віктор Миколайович Сеньків

{"title":"ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ ДРОГОБИЦЬКОГО РАЙОНУ","authors":"Ірина Володимирівна Бриндзя, Наталія Костянтинівна Гойванович, Віктор Миколайович Сеньків","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.6","url":null,"abstract":"Погіршення екологічного стану та забруднення всіх джерел водопостачання призвело до того, що збереження якості питної води є нагальною проблемою, яку потрібно вирішувати на всіх рівнях функціонування держави. Дослідження екологічного стану криничних вод деяких населених пунктів Дрогобицького району, зокрема м. Дрогобич, смт Східниця, м. Стебник, с. Нагуєвичі, с. Болехівці, с. Доброгостів, с. Уличне, с. Нове Село, проводились посезонно протягом впродовж 2020–2021 рр. Екологічний стан джерел децентралізованого водопостачання визначався за гідрохімічними та санітарно-бактеріологічними показниками. Дослідження гідрохімічних показників показало, що вміст хлоридів та фосфатів не перевищує ГДК, тому таку воду можна вважати придатною для пиття. Але вміст йонів амонію у всіх криничних водах перевищує нормативні значення в 1,5–3 рази. Вважаємо, що високий вміст амонію спричинений змивом добрив із с/г полів разом з атмосферними опадами, неправильним розташуванням криниць поблизу вигрібних ям, місць утримання худоби. Показники ЗМЧ у зимовий період були значно нижчими за осінні та літні, проте у м. Дрогобич, м. Стебник, с. Нагуєвичі та с. Болехівці ці значення перевищували нормативні. Значення загального мікробного числа перевищували ГДК в 1,5–3 рази. Допустиме значення колі-індексу для криниць становить не більше 10 КУО в 1 см3 води. Наші дослідження показали, що вода з м. Дрогобич не відповідала стандарту протягом усього періоду дослідження, а проби із смт Східниця та с. Літиня не відповідали нормам в період літніх досліджень.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"141 45","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141350765","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

КРАНІОЛОГІЧНИЙ МАТЕРІАЛ XVII–XVIII СТ. ІЗ СЕЛА ВИПОВЗІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 十六至十八世纪的颅骨学材料。来自切尔尼戈夫地区的一个村庄

Acta Carpathica Pub Date : 2024-06-12 DOI: 10.32782/2450-8640.2024.1.10

Юрій Долженко

{"title":"КРАНІОЛОГІЧНИЙ МАТЕРІАЛ XVII–XVIII СТ. ІЗ СЕЛА ВИПОВЗІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"Юрій Долженко","doi":"10.32782/2450-8640.2024.1.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.10","url":null,"abstract":"Вивчення антропологічного складу населення XVІІ–XІX ст. території України є важливою ланкою при дослідженні етногенетичних процесів на теренах нашої країни. Питання формування антропологічного складу українців Східного Полісся XVII–ХІХ ст. та його подальшого розвитку все ще залишаються актуальними. Статтю присвячено публікації краніологічної серії з цвинтаря біля села Виповзів. Зібрані антропологічні матеріали XVІI–XVІІI ст. представлені переважно добре збереженими людськими черепами. Загалом колекція складається з восьми одиниць, серед них – три чоловічих та п’ять жіночих черепів. В основі дослідження лежить принцип об’єктивності. Було використано загальнонаукові (аналіз і синтез) й антропологічні методики. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програмою з використанням стандартної методики Р. Мартіна, вказувалася нумерація ознак. Комп’ютерні програми для реалізації багатовимірного аналізу створили Б.О. та О.Г. Козінцеви 1991 р. Мета роботи – ввести в науковий обіг нові краніологічні дані, дати індивідуальну й загальну морфологічну характеристику мешканців с. Виповзів XVІI–XVІІI ст. Згідно з середніми значеннями краніометричних ознак, чоловічу серію з с. Виповзів можна віднести до помірно широколицього європеоїдного варіанту, специфічною можна вважати брахікранну черепну коробку. Чоловіча група в середньому характеризуються дуже малою довжиною, великою шириною та висотою черепної коробки. У групі представлено виключно брахікранний морфологічний тип. Загалом чоловіча група відноситься до великої європеоїдної раси з ознаками певної мінімальної метисації, яка проявилася за даними брахікранного покажчика черепної коробки.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"15 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141353922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0