{"title":"МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ КРИНИЧНИХ ВОД САМБІРСЬКОГО РАЙОНУ ЗА САНІТАРНО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ","authors":"Наталія Костянтинівна Гойванович, Світлана Семенівна Монастирська, Анжеліка Івасівка","doi":"10.32782/2450-8640.2021.2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.2.2","url":null,"abstract":"Якість води місцевих джерел водопостачання регламентується санітарними нормами України. Здійснено моніторинг якості криничних вод Самбірського району за санітарно-хімічними показниками (загальне мікробне число, колі-індекс, вміст нітратів, нітритів, йонів амонію, фосфатів, рН і мінералізацію) у межах населених пунктів с. Ралівка, с. Баранівці, с. Сіде, с. Бережниця, с. Черхава, с. Рудки та м. Самбір. Результати моніторингу якості криничних вод свідчать про перевищення допустимих показників загального мікробного числа і колі-індексу у с. Баранівці, с. Ралівка та м. Самбір впродовж року. Уміст нітритів і фосфатів не перевищували ГДК у всіх досліджуваних криницях. Уміст нітратів і аміаку у криничних водах досліджуваної території перевищував ГДК у більшості населених пунктів. Уміст іонів амонію у воді досліджуваних територій коливалася в межах 1,7–7,9 мг/л й середньорічні значення перевищували ГДК (2,6 мг/л) у с. Бережниця, с. Баранівці, с. Сіде, м. Самбір, с. Черхава, с. Рудки. Переважна більшість досліджуваних вод Самбірського району не відповідає нормативам якості для питних вод щонайменше за одним санітарно-хімічним показником. В Україні необхідно розробити комплексну систему моніторингу якості вид з індивідуальних криниць, яка зможе контролювати їх якість й забезпечить здоров’я населення.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124672253","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Acta CarpathicaPub Date : 2022-09-05DOI: 10.32782/2450-8640.2021.1.5
Галина Володимирівна Кречківська, Ярослава Павлишак
{"title":"ВИВЧЕННЯ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ АФІЛОФОРОЇДНИХ ГРИБІВ У ПАРКАХ М. ДРОГОБИЧ","authors":"Галина Володимирівна Кречківська, Ярослава Павлишак","doi":"10.32782/2450-8640.2021.1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.5","url":null,"abstract":"Афілофороїдні гриби у паркових ценозах виконують низку важливих функцій. Оскільки, переважна більшість представників цієї групи є дерево руйнівними грибами, що розкладають лігноцелюлозний комплекс деревних субстратів різного походження. Сапротрофні гриби забезпечують нормальний колообіг речовини та енергії, здійснюючи розклад рослинної органіки. Основне місце зростання афілофороїдних грибів грибів – дерева, тому найбільшу роль вони відіграють для дерев, оскільки одна частина грибів паразитує на них, друга – веде сапротрофний спосіб життя, третя утворює взаємовигідні умови існування як для дерев, так і для грибів. На території дослідження, а саме, у парках міста Дрогобич видове різноманіття афілофороїдних грибів у парках міста Дрогобич розприділилося наступним чином: парк « імені Богдана Хмельницького» – 29 видів; парк «Новонароджених» – 16 видів; Дрогобицький міський парк культури та відпочинку – 12 видів; парк «Університетський парк Франка» – 8 видів; парк «імені Степана Бандани» – 6 видів; парк «Екопарк студентський» – 3 види. У шести парках міста Дрогобич трапляється 34 види афілофороїдних грибів, які належать до п’яти порядків. Із них: 9 – видів були знайдені на живих та ослаблених деревних листяних породах дерев і є грибами паразитами; 21 – вид, траплявся на повалених деревах, пеньках, опалих гілках, є сапротрофними грибами; 4 – види траплялися у грунтовому покриві, та є симбіотрофами.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133567716","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Acta CarpathicaPub Date : 2022-09-05DOI: 10.32782/2450-8640.2021.1.3
Анжеліка Івасівка, Віталій Філь
{"title":"БАКТЕРІАЛЬНЕ ОБСІМЕНІННЯ КЕФІРУ В ПРОЦЕСІ ЙОГО ЗБЕРІГАННЯ","authors":"Анжеліка Івасівка, Віталій Філь","doi":"10.32782/2450-8640.2021.1.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.3","url":null,"abstract":"Кефір, традиційна ферментована їжа, яка має численні переваги для здоров’я завдяки своїй унікальній хімічній речовині складу, що відображається в його чудовій харчовій цінності. Фізико-хімічний і мікробний склад кефіру залежить від типу молока, часу та температури бродіння, умови зберігання. Вкрай важливо, щоб характеристики кефіру не втрачались під час зберігання, оскільки може виникнути постійна метаболічна активність залишкової мікробіоти кефіру. В результаті бактеріологічного аналізу виявлено, що під час зберігання за різних температур та кімнатної температури (20°С) встановлено, що при зберіганні кефіру за t = 5±1°С упродовж п’яти днів кількість молочнокислих мікроорганізмів, дріжджів та плісені збільшувалась поступово. В умовах холодильника (4°С) кефір може зберігатися до однієї доби без істотного збільшення кількості мікробних клітин. Найбільші показники мікрофлори, дріжджів та пліснявих грибів кефіру були отримані на 5 день при температурі +20°С. Зберігання молочнокислих продуктів при підвищеному температурному режимі спричиняє збільшення мікрофлори дріжджів та пліснявих грибів, що приводить до псування продукту та змін його органолептичних властивостей.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"59 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124767929","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Acta CarpathicaPub Date : 2022-09-02DOI: 10.32782/2450-8640.2021.1.1
І. В. Брюховецька, І.К. Дрозд
{"title":"АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ГРУНТІВ АНТРОПОГЕННО ЗМІНЕНИХ ЕКОСИСТЕМ МІСТА БОРИСЛАВА","authors":"І. В. Брюховецька, І.К. Дрозд","doi":"10.32782/2450-8640.2021.1.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.1","url":null,"abstract":"Екосистеми Бориславського промислового району Львівщини зазнавали тривалого значного забруднення внаслідок діяльності промислових підприємств, а також підприємств нафто- і озокеритовидобутку. У зв’язку з довготривалою експлуатацією нафтогазового та озокеритового родовищ небезпека комплексного забруднення ґрунтів Бориславського промислового району нафтопродуктами та важкими металами зберігається і зараз. Важкі метали є малорухливими, але в районах нафтового забруднення виникає можливість утворення комплексних сполук металів, які є значно рухливішими, що призводить до їх поступового вимивання поверхневими та ґрунтовими водами. Особливо цьому сприяє зниження кислотності ґрунту. Розпочато новий етап дослідження впливу хімічних забруднень на стан едафотопів у екосистемах Борислава. Першим об’єктом дослідження було обрано відвали Бориславського озокеритовидобутку, які розташовані навколо озокеритової шахти в центрі міста Борислава. Здійснено аналіз вмісту гумусу у відібраних зразках ґрунту, а також визначено рН (сольове) витяжки досліджуваних зразків. Планується подальший хімічний аналіз ґрунтів, зокрема на визначення вмісту важких металів та інших елементів з метою оцінки стану ґрунтів та пошуку шляхів раціонального використання порушених внаслідок довготривалої експлуатації нафтогазового та озокеритового родовищ земель.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"520 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123132522","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Acta CarpathicaPub Date : 2022-09-02DOI: 10.32782/2450-8640.2021.1.2
S. Monastyrska, N. Hoivanovych, Yaryna Kovaliv, Marian Yuzviak
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВМІСТУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН VERBASCUM PHLOMOIDES І HYPERICUM PERFORATUM L. ЗАЛЕЖНО ВІД МІСЦЕЗРОСТАННЯ У РІЗНИХ ЕКОСИСТЕМАХ","authors":"S. Monastyrska, N. Hoivanovych, Yaryna Kovaliv, Marian Yuzviak","doi":"10.32782/2450-8640.2021.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.2","url":null,"abstract":"Пошук екологічно чистих екосистем для заготівлі дикорослої лікарської рослинної сировини є актуальною проблемою фармації. Проведено порівняльний аналіз вмісту біологічно активних речовин у рослинній сировині Verbascum phlomoides та Hypericum perforatum залежно від місця зростання у межах Стрийського району (антропогенна, рівнинна, передгірська та гірська екосистеми). Спектрофотометрично визначено вміст аскорбінової кислоти, хлорофілів а і b, каротиноїдів у рослинній сировині Verbascum phlomoides та Hypericum perforatum та оцінено стан антиоксидантнього захисту за активністю антиоксидантних ензимів. Найвищий вміст аскорбінової кислоти встановлено у сировині Verbascum phlomoides та Hypericum perforatum у рівнинній екосистемі. Досліджено концентрацію та вміст хлорофілів і каротиноїдів у досліджуваній рослинній сировині, встановлено їх найвищий вміст у рослинній сировині Verbascum phlomoides у рівнинній та гірській екосистемах, а у Hypericum perforatum – у рівнинній екосистемі. Результати досліджень свідчать, що місцезростання рослин в антропогенно навантаженій зоні призводить до зниження вмісту аскорбінової кислоти та фотосинтезуючих пігментів в обох дослідних рослинах. Це свідчить про значний антропогенний вплив на навколишнє середовище. Проведені дослідження стану антиоксидантного захисту рослин вказують на вищу стресостійкість Verbascum phlomoides до негативних факторів навколишнього середовища. Порівняльний аналіз свідчить, що найкращими екосистемами для заготівлі дикорослої лікарської сировини Verbascum phlomoides та Hypericum perforatum є рівнинна територія Стрийського району. Перспективною для використання у фармакології є Verbascum phlomoides.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"187 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116976564","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
求助内容：
应助结果提醒方式：