Acta Carpathica最新文献

{"title":"СЕЗОННА МІНЛИВІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПРИРОДНИХ ВОД ГІРСЬКОЇ ЧАСТИНИ РІЧКИ СТРИЙ","authors":"Лілія Кропивницька, Олена Стаднічук, Андрій Михайлович Каршень","doi":"10.32782/2450-8640.2021.2.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.2.4","url":null,"abstract":"Зважаючи на реалії сьогодення більша частина гірських території Львівщини є депресивною, і як наслідок, вимагає продуманих програм для розвитку територій та збереження вразливих гірських екосистем з метою запобігання порушення екологічної рівноваги. Підвищити соціальний та економічний рівень населення може грамотне і доцільне використання природних ресурсів, що дозволить зменшити навантаження на екосистему та позитивно вплинути на розвиток туристично-рекреаційної галузі. До основних екологічних проблем Турківщини, спричинених антропогенним фактором, належать інтенсивна вирубка лісу, що впливає на гірський характер живлення і формування великого стоку річки Стрий, погіршення санітарного і екологічного стану водних артерій через приховане скидання стічних вод безпосередньо в річку тощо. Отримано та праналізовано дані сольового складу води басейну річки Стрий, його режим, вміст і динаміка біогенних компонентів в межах Турківської туристично-рекреаційної зони впродовж 2017–2021 років. Результати спостережень свідчать про відповідність води у річці Стрий встановленим показникам якості, регламентованих нормативними документами, за органолептичними та гідрохімічними показниками. Майже всі показники і характеристики якості води мають свій гідрологічний режим впродовж року: динаміка прямопропорційна кількості води в річці. За оцінкою індексу забрудненої води досліджувана вода відповідає 2 класу якості вод і належить до чистих, а індекс гідроекологічного потенціалу є позитивним, що вказує на здатність річки Стрий на досліджуваній ділянці до самоочищення. Аналіз обчисленого індексу гідроекологічного потенціалу підтверджує наявність антропогенного навантаження на територію туристично-рекреаційної зони Турківського району. Локальні навантаження на систему можливі за рахунок автомобільного транспорту (вздовж річки проходять автошляхи Т1423, Н-13 та Т1402), туристів, неконтрольованого скидів побутових відходів тощо. Сольовий склад та гідроекологічний потенціал залежать від сезонних коливань: найбільша амплітуда характерна навесні та влітку, що ймовірно пов’язано з різкою зміною кількості води, найменша – взимку. Потенціал якості води зменшується через змивання забруднюючих речовин, що спостерігається при максимальній водності. Наприкінці літа або восени після паводків гідроекологічний потенціал відновлюється до середньорічних сезонних значень. Отримані результати необхідно враховувати при створенні природно-техногенних гідроекосистем з метою управління екологічною безпекою.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"166 3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127566716","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗРОБКА СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА ДРОГОБИЧА","authors":"V. Senkiv","doi":"10.32782/2450-8640.2021.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.7","url":null,"abstract":"Проблема забруднення атмосферного повітря в українських містах продовжує залишатися актуальною. У цілому ряді міст вона пов’язані з діяльністю працюючих там підприємств, а також зі зростаючим транспортним навантаженням. Саме зростання рівня загазованості у великих містах України та спровоковані цим такі негативні явища, як смог, викликали потребу у контролюванні та відслідковуванні стану атмосферного повітря. У містах-мільйонниках та обласних центрах почали створювати програми контролю та моніторингу стану атмосферного повітря. Починають запроваджуватися системи моніторингу атмосферного повітря і у районних центрах. Зокрема такі пости встановлюються і у районних центрах Львівщини. Проте 1 пост на місто не завжди може адекватно відобразити ситуацію із забрудненням атмосферного повітря. У країнах Європейського союзу сьогодні реалізується підхід з використання постів автоматизованого контролю за станом повітря, що вимірюють певний визначений перелік показників. В Україні система моніторингу крім стандартних показників може передбачати також вимірювання ряду специфічних показників, пов’язаних з діяльністю відповідних галузей. Місто Дрогобич є другим за значенням населеним пунктом у Львівській області. Промисловий потенціал міста знизився порівняно з радянським періодом, проте ряд підприємств міста залишаються потужними виробниками. У місті поступово зростає транспортне навантаження. У разі відновлення роботи промислових підприємств, а також подальшого зростання транспортного навантаження, забруднення повітря щороку зростатиме. Тому для підтримки ефективних управлінських рішень з озеленення, забудови і регулювання транспортного навантаження потрібна ефективно діюча система моніторингу. Така система повинна відслідковувати поточний стан повітря, бути готовою до зростання обсягів виробництва та транспортного навантаження, повинна мати можливість гнучко переключатися на контроль нових небезпечних ділянок, інформувати населення про якість повітря у режимі реального часу. Для функціонування системи пропонується виділити райони з найвищою небезпекою забруднення – райони роботи промислових підприємств, райони з високим рівнем транспортного навантаження, а також селітебну зону. На основі даних про роботу підприємств та транспорту необхідно визначитися з переліком контрольованих параметрів. Після виділення районів наступним кроком є встановлення у кожному з них автоматизованих постів, що контролюватимуть визначений у кожному районі перелік забруднюючих речовин. Запропонована система моніторингу дозволить покращити можливості планування природоохоронних заходів, заходів з озеленення, забудови території.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114602980","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТАКСАЦІЙНА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ДЕНДРОФЛОРИ ПАРКУ «ЗДОРОВ’Я» М. ЗОЛОЧІВ","authors":"Василь Іванович Стахів, Сузанна Волошин, Лілія Григорівна Стахів, А. Є. Соколова, Святослав Фарафонов","doi":"10.32782/2450-8640.2021.1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.8","url":null,"abstract":"У статті подано результати аналізу дендрофлори і таксаційної інвентаризації парку «Здоров’я» м. Золочів. За результатами досліджень дендрофлора парку налічує 175 екземплярів, які належать до 17 видів, 13 родів, 11 родин. У парку найбільш поширеними є хвойні дерева, що складають 54% від загальної кількості всіх дерев, а 46% припадає на листяні дерева. Із досліджень видно, що частка хвойних дерев є вища. Більшість дерев за фітосанітарним ознаками характеризуються добрим та задовільним станом. До групи рослин у яких не спостерігається ознак ослаблення відноситься 75 дерев (42,9%) від загальної кількості. Задовільним станом характеризуються – 56 дерев (32%). Незадовільним станом характеризуються 44 дерева (25,1%). Оцінка відносного загального деревостану, вказує на те, що життєвий стан парку – ослаблений.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127963432","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИДОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ РІДКІСНИХ І ЗНИКАЮЧИХ РОСЛИН РОДИНИ ORCHIDACEAE JUSS. НА ТЕРИТОРІЇ ТУРКІВЩИНИ","authors":"Svitlana Voloshanska, Inesa Drozd, Liliia Stebivka","doi":"10.32782/2450-8640.2021.2.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.2.1","url":null,"abstract":"Видове багатство флори Львівської області представлене різноманітністю її ланшафтів. Зважаючи на поширеність видів увага науковців звернена на вивчення рідкісних і зникаючих видів. При цьому особливої уваги заслуговують рідкісні і зникаючі види рослин родини Orchidaceae Juss. Представники родини Orchidaceae Juss. поступово зникають у численних популяціях. Причинами цього явища є безпосереднє винищування людиною, вразливість до антропогенних змін середовища існування, а також складний життєвий цикл. Згадана тенденція є підставою для вивчення поширення, структури й динаміки популяцій. Всі види родини Orchidaceae Juss., які трапляються на території Львівщини, зокрема і Турківщини, включені до переліку Європейського та Міжнародного Червоного списків рідкісних та зникаючих рослин. Ці види потребують постійного моніторингу стану популяцій з метою збереження їх оселищ. Метою наших досліджень було встановити видову різноманітність та поширення представників родини Orchidaceae Juss. на території Турківщини. Визначення видового складу представників родини Orchidaceae Juss. на території Турківщини проводили маршрутним методом. Маршрути пролягали через околиці сіл Нижній Турів, Нижнє, Верхнє, Бориня, Нижня Яблунька, які розміщені у нижньому гірському поясі Карпат. Території досліджень охоплювали Боринське, Яблунське та Верхненське лісництва. Польові роботи виконувались протягом травня-серпня 2020–2021 рр. Ідентифікацію видів рослин здійснювали за загальноприйнятими методами, гербарним матеріалом i уточнювали за визначниками вищих рослин. Нами обстежувалась рослинність різних ландшафтів (лучна, чагарникова, лісова). Для визначення рясності, за якою можна визначити ступінь участі особин виду в ценозі, ми використовували окомірний метод прямого обліку О. Друде. Під час проведених досліджень на підставі зібраного матеріалу нами встановлено місцезростання п’яти видів родини Orchidaceae Juss., зокрема: Cephalanthera longifolia L., Orchis purpurea Huds., Listera ovata L., Dactylorhiza fuchsii, Platanthera bifolia L. Польові дослідження показали, що визначені види зростали рідко, фрагментарно і за шкалою чисельності у фітоценозі характеризувались як рослини, що зустрічаються поодиноко, трапляються при ретельному огляді. Виявлені на території дослідження рослини родини Orchidacea Juss. свідчать про їх незначне поширення та рясність зростання, що пов'язано із особливостями їх розвитку, умовами навколишнього середовища та антропогенним навантаженням. Основними факторами, які впливають на чисельність рідкісних і зникаючих рослин, є їх зривання (на букети, заготівля лікарської сировини) та деградація місцезростань (надмірне випасання, викошування, випалювання трави, проведення лісогосподарських робіт). За природоохоронним статусом визначені види розподілені за такими категоріями: рідкісні, вразливі та неоцінені. Отже, у межах Турківщини є незначні ресурси рідкісних і зникаючих видів родини Orchidaceae Juss. із загрозою знищення їх природних популяцій.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126246756","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ: РОЛЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ","authors":"Надія Стецула, О Ю Голуб","doi":"10.32782/2450-8640.2021.2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.2.7","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню ролі екологічної освіти як базової для реалізації Концепції сталого розвитку та екологізації суспільства. Досліджено, що в результаті взаємодії суспільства і природи на сучасному етапі виникли гострі суперечності, які становлять суть екологічних проблем. Встановлено, що відмінною рисою нинішнього етапу можна назвати перехід від констатації фактів до дії, до вироблення моделі сталого соціально-економічного та екологічного розвитку та до екологізації. У статті відображено особливості, визначено завдання, цілі та характеристики екологічної освіти. Екологічна освіта має бути реалізована на всіх освітніх рівнях через різноманітність організаційних форм, засобів та методів навчання, яке має бути здійснено на основі найкращих світових освітньо-виховних технологій, досягнень психолого-педагогічної науки. Наведено пріоритетні напрямки розвитку системи освіти в Україні для впровадження екологічної освіти. Екологічна освіта є однією з передумов досягнення сталого розвитку і важливим інструментом ефективного управління, обґрунтованого прийняття рішень і розвитку демократії.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126443525","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ОРГАНІЧНОЇ ТА НЕОРГАНІЧНОЇ СПОЛУК СУЛЬФУРУ НА РЕПРОДУКТИВНУ ЗДАТНІСТЬ КРОЛЕМАТОК","authors":"Ярослав Васильович Лесик, Анна Дичок-Нідзельська","doi":"10.32782/2450-8640.2021.2.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.2.5","url":null,"abstract":"Метою дослідження було з’ясувати вплив випоювання сульфуру цитрату та сульфату натрію за 14 діб до осіменіння і упродовж до 20 доби лактації на репродуктивну здатність кролематок та збереженість приплоду до 40 доби життя. Для дослідження було сформовано три групи кролематок в умовах промислового господарства. Кролематкам контрольної групи згодовували без обмеження повнораціонний гранульований комбікорм з вільним доступом до води. Тваринам І дослідної групи згодовували корми раціону контрольної групи і впродовж доби випоювали сульфуру цитрат, з розрахунку 8 мкг S/кг маси тіла. Самицям ІІ дослідної групи згодовували корми раціону контрольної групи і з водою задавали сульфат натрію (Na2SO4) в кількості 40 мг S/кг маси тіла. Добавки кролематкам випоювали за 14 діб до осіменіння і упродовж до 20 доби лактації. Репродуктивну здатність кролематок та збереженість кроленят контролювали за14 діб до осіменіння і до 40 доби життя кроленят. Встановлено, що на 1, 20 і 40 доби життя кроленят їхня кількість у І і ІІ дослідних групах була вищою стосовно контролю з перевагою у першій дослідній групі, які споживали цитрат сульфуру. Середня маса одного кроленяти у гнізді на 1, 20 і 40 доби перевищувала на 1,8; 5,2 і 6,4 % кроленят віднесених до контролю. Середня кількість продукованого молока кролематок І і ІІ дослідних груп була відповідно вищою на 10,2 % і 6,6 % за добу та за 20 діб лактаційного періоду порівняно з контролем. Збереженість кроленят у І і ІІ дослідних групах була відповідно вищою на 6,4 і 6,4 % та 3,6 і 4,4 % на 20 і 40 доби життя кроленят порівняно з контрольною групою.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131839699","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ АМПЕРОМЕТРИЧНОГО БІОСЕНCОРА НА ОСНОВІ ЛАККАЗИ З НАНОЧАСТИНКАМИ ДІОКСИДУ ТИТАНУ","authors":"Taras Kavetskyy, Olha Demkiv, M. Gonchar, Arnold Kiv, Oleh Smutok","doi":"10.32782/2450-8640.2021.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.4","url":null,"abstract":"Розробка нових підходів до моніторингу небезпечних речовин у навколишньому середовищі є актуальною проблемою сучасності для покращення якості життя людей. З цієї точки зору електрохімічним біосенсорам приділяється підвищена увага через їхню високу специфічність, чутливість, надійність, портативність і простоту в експлуатації. У наш час спостерігається швидке зростання використання напівпровідникових наночастинок (НЧ) у виготовленні електрохімічних сенсорів, стимульованих унікальними властивостями таких наноматеріалів, як велика площа поверхні та хороша біосумісність. Біосенсори на основі лаккази, модифіковані НЧ, є дуже перспективними для кількісного визначення фенольних сполук з хорошою надійністю та точністю. Тут ми описали конструкцію біосенсора для аналізу фенолів на основі лаккази в поєднанні з комерційними наночастинками TiO2, включеними у полімер Nafion®. Показано, що модифікація графітового стрижневого електроду TiO2 і лакказою, вбудованими у плівку Nafion, значно покращує дві основні характеристики сенсора: максимальну реакцію біосенсора при насичення субстрату (вдвічі) і чутливість (у три рази) порівняно з контрольними біоелектродами (без використання TiO2). Підвищення чутливості біосенсора робить його більш перспективним для точного аналізу токсичних фенолів реальних зразків, де їх вміст дуже низький (наприклад, питної води). Однак, незважаючи на те, що аналіз ABTS як модельного субстрату з розробленим біосенсором був успішним, справжньою мотивацією дослідження було створення нової біосенсорної платформи з використанням TiO2 (амфотерного напівпровідника) та полімеру Nafion для ефективної іммобілізації ферменту. Виходячи з отриманих результатів, наступним кроком буде легування TiO2 різним вмістом сульфуру, конструкція біоелектродів та їх випробування різними субстратами лаккази (ABTS, катехол, фенол) та реальними зразками стічних вод. Ми вважаємо, що наявність сульфуру в TiO2 повинно впливати на кластери міді та залишки цистеїну, впливаючи на активний центр лаккази, що призводитиме до збільшення спорідненості утвореного біонанокомпозиту до цільових аналітів (феноли). Ця більш складна біосенсорна система зараз знаходиться у дослідженні, і результати будуть опубліковані в іншому місці незабаром. Сконструйовані біоелектроди продемонстрували покращення експлуатаційних параметрів у порівнянні з біоелектродами без використання TiO2, що робить їх більш перспективними для аналізу фенолів у реальних зразках стічних та підземних вод.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124518924","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ КРОЛІВ ЗА ВИПОЮВАННЯ СУЛЬФУРУ ЦИТРАТУ ТА СУЛЬФАТУ НАТРІЮ","authors":"Ярослав Васильович Лесик, Анна Дичок-Нідзельська","doi":"10.32782/2450-8640.2021.1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.6","url":null,"abstract":"Використання гібридів кролів у промисловому кролівництві, вимагає повноцінного збалансованого за усіма компонентами раціону живлення. Особлива увага приділяється біодоступності органічних та неорганічних складників раціону кролів, оскільки засвоюваність поживних речовин в організмі кролів є низькою. Тому метою нашого дослідження було з’ясувати вплив випоювання з 60 до 118 доби життя сульфуру цитрату, виготовленого методом нанотехнології та сульфату натрію на розвиток організму кролів. Дослідження проведені у промислових умовах, де за методів груп аналогів було сформовано шість груп кролів: контрольна група згодовували вволю повнораціонний гранульований комбікорм з вільним доступом до води. Тваринам першої (І), другої (ІІ), третьої (ІІІ) і четвертої (ІV) дослідних груп згодовували корми раціону контрольної групи і впродовж доби випоювали сульфуру цитрат з розрахунку відповідно 2; 4; 8 і 12 мг S/кг маси тіла. Молодняку п’ятої (V) дослідної групи згодовували корми раціону контрольної групи і з водою задавали сульфат натрію (Na2SO4) в кількості 40 мг S/кг маси тіла. Дослід тривав 68 діб, в тому числі підготовчий період 10 діб, дослідний – 58 діб. На 118 добу життя тварин піддавала евтаназії, відбирали частини організму, після чого їх зважували їх вираховували середні статистичні результати у порівнянні до контролю. Встановлено вищу масу шкурки, кишечнику з вмістимим, голови, легень та печінки кролів, які споживали сульфуру цитрат у кількості 4 і 8 мг S/кг маси тіла. Застосування сульфату натрію з розрахунку 40 мг S/кг маси тіла не відзначилося суттєвим впливом на досліджувані показники інтенсивності росту організму кролів, за винятком маси шкурки.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123753976","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"CONSTRUCTION OF BIOREACTOR FOR REMOVING OF THE PHENOL COMPOUNDS AND BIOSENSOR FOR THEIR ASSAY","authors":"O. Demkiv, N. Stasyuk, N. Grynchyshyn, T. Kavetskyy, A. Kiv, M. Gonchar","doi":"10.32782/2450-8640.2021.2.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.2.3","url":null,"abstract":"Збереження і відновлення водних ресурсів являє собою величезну проблему для сучасного суспільства. Феноли та деякі з ксенобіотиків фенольної природи, окрім стічних вод очисних споруд, виявляються також у поверхневих і підземних водах, оскільки вони лишень частково видаляються в процесі існуючих технологічних схем очистки стічних вод. Надходження похідних фенолу до природніх водойм призводить до зменшення здатності водного об’єкта до саморегенерації за допомогою наявного геобіоценозу і унеможливлює в подальшому дезактивацію інших забруднень. Мінімальна токсична доза похідних фенолу, що зменшує кількість мікроорганізмів, які забезпечують знешкодження небезпечних сполук у воді на 50%, становить 22,1 мг/дм3. Фенольні похідні є поширеними забруднювачами, вони надходять у поверхневі води зі стоками підприємств нафтопереробної, сланцепереробної, лісохімічної, коксохімічної, а також зі стоками гідролізної промисловості. Для прикладу, ксенобіотик бісфенол А – це мономер, що використовується для виробництва полікарбонатного пластику і епоксидних смол – сировини для продукції пакувальних матеріалів для харчових продуктів та напоїв. Внаслідок гідролізу ефірних зв’язків у цих полімерах, в навколишнє середовище вивільняється бісфенол А, що спричинює широкомасштабний негативний вплив на людину та тварин. Головними джерелами ксенобіотиків фенольної природи є стічні води міст, підприємств та тваринних комплексів. В Україні централізованим водовідведенням у сільській місцевості забезпечено близько 14% населення, а міські водоочисні споруди знаходяться здебільшого у незадовільному стані. Навіть після очистки ґрунтових вод, у них залишається досить високий вміст похідних фенолу та фармацевтичних препаратів. Феноли та ксенобіотики фенольної природи класифікуються як канцерогени, є токсичними для здоров’я сполуками, що зумовлюють порушення імунної та ендокринної систем людини та тварин, а тому розробка нових підходів моніторингу цих небезпечних речовин у стічних водах є дуже актуальною проблемою сьогодення. Запропоновані дослідження складають особливу маркетингово-соціальну цінність, зокрема, для майбутнього їх впровадження при контролі рівня забруднення стічних та ґрунтових вод, а також для оцінки якості питної води. У цьому дослідженні ми описуємо виготовлення чутливого біосенсора для виявлення фенольних субстратів з використанням лаккази, іммобілізованої на модифікованому гексаціаноферратом (HCF) графітовому електроді. Результати амперометричного аналізу показали, що Pt-HCF-модифікований лакказний біонаноелектрод має кращу електрохімічну поведінку для лаккази, ніж немодифіковані графітові електроди (контроль). Біоелектрод продемонстрував у чотири рази збільшений максимальний струм при значеннях насичення субстрату (Imax), у п’ять разів підвищену чутливість та удвічі ширшу лінійність порівняно з контрольним біоелектродом. Створено лабораторний прототип біореактора на основі хітозанових кульок з інкапсульованим біоелементом: лакказою-Fe3O4 – для деградації диклофенак","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"188 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129465724","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФЛОРИСТИЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ДЕРЖАВНОГО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА «НАГУЄВИЧІ»","authors":"Ya.Ya. Pavlyshak, H. Krechkivska, Viktoriia Dankiv","doi":"10.32782/2450-8640.2021.2.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.2.6","url":null,"abstract":"Охорона навколишнього середовища з кожним роком набуває все більшої актуальності. Спостерігаються незворотні зміни клімату через надмірне антропогенне навантаження, а це призводить до змін рослинного покриву. Рослинний покрив зазнав великих змін, зокрема це зменшення флористичного складу, скорочення площі лісів, масове поширення інвазійних видів. Антропогенна трансформація флори набирає все більших обертів. З кожним роком залишається все менше природних районів, які ще не включені у сферу діяльності людини. Через зміни параметрів навколишнього середовища багато видів рослин опинилися під загрозою зникнення внаслідок неконтрольованої господарської діяльності. На сьогодні надзвичайно актуальним є проведення аналізу флори, оскільки інвентаризація фіторізноманіття є одним з важливих завдань його збереження. В статті представлено флористичне різноманіття та поширення видів на території державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі». Визначено таксономічний склад досліджуваної території, встановлено рясність, визначено еколого-ценотичну структуру. Складено конспект флори та систематизовано їх по родинах, класах, відділах. Проаналізовано життєві форми рослин за характером розташування бруньок відновлення щодо поверхні землі та снігового покриву. У спектрі біоморф за тривалістю життєвого циклу переважають полікарпіки. За відношенням до вологи переважають мезофіти (79,1%), по відношенню до світла геліофіти – (51,2%). Еколого-ценотичний аналіз структури флори свідчить, що домінуючими є види лучного та лісового флороценотипів. Виявлено рослини які підлягають охороні та занесені до Червоної книги України та до переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Львівської області. Рідкісними та зникаючими видами, які зростають на території природного заповідника є Orchis bifolia L., Leucojum vernum L. Primula veris L., Galantus nivalis L., Ficaria verna Huds., Hepatica nobilis L., Scilla bifolia L., Allium ursinum L. тощо.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132058724","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}