Acta Carpathica最新文献

{"title":"МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ВТОРИННИХ КОНЦЕНТРИЧНИХ МЕМБРАН У ВИЩИХ ВОДНИХ РОСЛИН ПРИ ДІЇ ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН НА ПРИКЛАДІ LÉMNA MINOR L.","authors":"Катерина Василівна Костюк, Василь Васильович Грубінко, Оксана Ігорівна Боднар, Галина Василівна Чвалюк","doi":"10.32782/2450-8640.2023.1.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2023.1.1","url":null,"abstract":"Важко собі уявити, що така складна структура, як клітинна мембрана, може бути відновлена, однак вона відновлюється за рахунок регенерації часткових розривів або синтезу вторинної концентричної мембрани. Здатність багатьох організмів до регенерації часткових розривів їхньої клітинної мембрани добре вивчена [1; 2; 3]. Коли клітини пошкоджені, вони швидко відновлюють пошкодження в мембрані, з утворенням однієї або більше нерозчинних корків, що складаються з ліпідів та полісахаридів, щоб запобігти втраті вмісту цитоплазми. Згодом клітини відновлюють свій первісний обсяг та форму [4; 5]. Враховуючи великий розмір клітин, слід розуміти, що цих пробоїв може бути багато. Тут задіяні інші процеси, пов’язані з утворенням системи вторинних концентричних мембран [6]. Наші результати показують, що вторинна мембрана не є тимчасовою, і функції вона виконує такі, як і первинна клітинна мембрана, а її утворення триває всього кілька годин. У цьому дослідженні ми надаємо повний опис того, як утворюється вторинна концентрична мембрана, а також етапність цього процесу та значення при адаптації. Повне пояснення того, як ці клітини відновлюють пошкоджену мембрану, у тому числі клітинну стінку, залишається ще визначити. Тому метою цієї статті було вивчення процесів утворення вторинної концентричної мембрани та клітинної стінки на прикладі вищих водних рослин Lémna minor L. Регенерація клітинної оболонки може бути важливою моделлю вивчення таких процесів, як взаємодія різних клітинних органел, формування різних типів гібридних клітин і особливо, еволюції клітинних мембран. В спонтанній регенерації клітинної оболонки можна виділити чотири основні стадії: 1) утворення протопласту; 2) формування псевдо-протопласту; 3) синтез клітинної стінки; 4) формування вторинної концентричної мембрани.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116792201","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАН ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЙ РІДКІСНИХ І ЗНИКАЮЧИХ ВИДІВ РОСЛИН У ФЛОРІ ЛЬВІВЩИНИ","authors":"Ярослава Ярославівна Павлишак","doi":"10.32782/2450-8640.2022.2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.7","url":null,"abstract":"Унаслідок деградації природних осередків рослинності швидкими темпами вимирають популяції раритетних видів рослин. Багатьом рослинам загрожує зникнення саме через порушення умов місцезростань, спричинених розорюванням земель, вирубуванням лісів. Такі процеси, як урбанізація та рекреаційне навантаження, неконтрольований туризм, спричиняють зменшення чисельності та ставлять під загрозу зникнення багатьох видів рослин, насамперед із лікарськими та декоративними властивостями. У зв’язку із цим особливого державного, наукового та практичного значення набуває охорона всього рослинного світу, особливо рідкісних і таких, що зникають, видів. Одним з основних завдань дослідження є виявлення таких, що зникають, видів рослин, які охороняються на державному та регіональному рівнях, постійний їх моніторинг, розроблення рекомендацій із метою збереження та відтворення фіторозмаїття. У статті представлено результати дослідження рідкісних і таких, що зникають, видів рослин Дрогобицького району (с. Рівне). Визначено систематичний склад, установлено рясність, визначено екологоценотичну структуру. З’ясовано, що флора району налічує 30 видів рідкісних і таких, що зникають, видів, які належать до 29 родів, 21 родини та 2 відділів. Відділ Magnoliophyta налічує 29 видів (96,6%), із яких на Liliopsida припадає 40,0%, Magnoliopsida – 56,6%. Відділ Lycopodiophyta, монотипний, містить лише 1 вид (3,4%). Найчисельнішими є родини Orchidaceae, Ranunculaceae, які налічують по 4 види, що становить 13,3%. Родини Rosaceae, Amaryllidaceae та Iridaceae налічують по 2 види (6,6%). Виявлено, що серед рослин домінує неморальний флороценотип 43,4% (13 видів), лучний флороценотип становить 40,0% (12 видів). Незначну частину становить гігрофільний спектр флори, що налічує 5 (16,6%) видів. За життєвими формами найчисленнішими є криптофіти (53,3%), друге місце посідають гемікриптофіти (33,3%).","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"88 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114608569","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ГРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА НА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ДІАГНОСТИЧНИХ ДИКОРОСЛИХ ВИДІВ РОСЛИН","authors":"Svitlana Voloshanska, Inesa Drozd, Iryna Briukhovetska","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.9","url":null,"abstract":"Серед важливих проблем сьогодення особливе місце належить дослідженням присвяченим грунтовому покриву. Грунт займає провідне місце в житті людини та виконує глобальні соціально-економічні функції. Життєдіяльність рослин тісно пов'язана з навколишнім середовищем, зокрема із ґрунтом, який забезпечує їх поживними речовинами, одночасно, рослини слугують індикаторами грунтів. За допомогою діагностичних видів рослин можна визначити характер грунту, спрогнозувати його фізико-хімічні властивості, зокрема вміст вологи, поживних речовин, солей, кислотність та ін. У свою чергу, фізико-хімічні властивості грунтів впливають на ріст і розвиток рослин, їх поширення. Особливо чітко виражені індикаторні властивості у дикорослих трав’янистих рослин. Метою нашого дослідження було встановити залежність видового складу дикорослих рослин Передкарпаття від фізико-хімічних властивостей грунтового середовища. Дослідження проводили на території Дрогобицького району в травні-серпні 2021–2022 рр. Проведення досліджень включало три основних етапи. На першому етапі було обрано пробні площі у фітоценозах з дикоростучою рослинністю (переважаючим зростанням діагностичних видів) та проведено визначення видової різноманітності. Пробні площі закладали з урахуванням зростання популяцій рослин-індикаторів природних біоценозів. На другому етапі на обраних пробних площах було відібрано зразки грунтів для досліджень. На третьому етапі досліджень було проведено визначення фізико-хімічних властивостей відібраних зразків грунту за апробованими методиками (гумус – за методом Тюріна; рН водної і сольової витяжки – потенціометрично; рухомий калій та фосфор – за методами Кірсанова). У результаті досліджень встановлено, що загальний запас вологи в грунтах на пробних площах був достатнім і знаходився в межах 30,0–18,0%, в цілому грунти є кислі та слабокислі (рН від 5,1 до 6,4), слабо- та середньогумусовані (2,6–3,7% гумусу), з відносно середнім вмістом валового азоту (0,12–0,27%) та фосфору (0,05–0,14%), відносно бідні на K2O та P2О5 у верхньому горизонті. Лабораторне вивчення фізико-хімічних показників грунтів показало, що діагностичні види рослин, які зростали на пробних площах, відповідають тим екологічним групам, життєві функції яких тісно корелюють з певними чинниками ґрунтового середовища. Встановлені діагностичні види рослин, зокрема Equisetum arvense L., Hepatica nobilis, Ranunculus repens, Plantago major L., Urtica dioica, Arctium lappa, підтвердили фізико-хімічні показники грунтів, на яких вони зростали. Отже, рослини-індикатори доцільно використовувати для оцінювання як загального стану навколишнього природного середовища, так і стану ґрунтового покриву.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114340291","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗАБРУДНЕНЬ У ТРЕКОВОМУ БІОСЕНСОРІ","authors":"Ivan Donchev, Yurii Bondaruk, Dmytro Dyachok, Lyudmyla Pankiv, I. Pan’kiv, Yuliia Kukhazh, Oksana Mushynska, Oksana Zubrytska, Taras Kavetskyy, Dietmar Fink, Arnold Kiv","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.1","url":null,"abstract":"Багато твердих речовин у біології, медицині та техніці є пористими, через пори різного діаметру можуть проникати розчини домішок. Стосовно класифікації пор, слід розрізняти, з одного боку, відкриті та закриті пори, а з іншого боку – макроскопічні та наноскопічні пори. Відкриті пори доступні з поверхні за допомогою недифузійних процесів капілярної перколяції або мікрокапілярної дифузії; закриті пори, які не мають прямого зв'язку із зовнішнім світом, доступні ззовні лише шляхом дифузії. Перехід від макроскопічних (де зберігається динаміка рідини та капілярність) до наноскопічних (де зберігається нанофлюїдика) пор відбувається, коли радіус пори має подібну величину до довжини Дебая. Створення сенсорних систем для виявлення надзвичайно низьких концентрацій біологічних забруднень у рідких середовищах є найважливішим завданням біонанотехнологій. Оскільки такі системи користуються великим попитом, необхідно знайти способи зробити такі пристрої максимально дешевими і простими, забезпечуючи при цьому їх високу чутливість. У даній роботі за допомогою комп’ютерного моделювання продемонстровано можливість створення біосенсорів на основі використання вимірювань найпростіших фізичних характеристик. Показано, що розміри частинок, які забруднюють навколишнє середовище, та їх заряд можуть бути дискримінаційними параметрами, які дозволяють виявити наявність таких частинок. Для проведення комп’ютерного експерименту була розроблена модель трекового біосенсора.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"61 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115750525","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОШИРЕНІСТЬ ІНВАЗІЙНИХ ВИДІВ У ДРОГОБИЦЬКОМУ РАЙОНІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА БІОРІЗНОМАНІТТЯ","authors":"Світлана Семенівна Монастирська, Мар’яна Іванівна Біла, Ірина Богданівна Задільська, Софія Іванівна Гункевич","doi":"10.32782/2450-8640.2022.2.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.5","url":null,"abstract":"Досліджували поширення інвазійних рослин на території східної частини Дрогобицького району в околицях сіл Нове Село, Раневичі, Верхні Гаї, Нижні Гаї, Бійничі, Далява, Почаєвичі, Болехівці. На досліджуваних ділянках Дрогобицького району виявлено 38 видів інвазійних рослин, які належать до 21 родини та 35 родів. Встановлено, що родина Asteraceae налічує найбільшу кількість видів – 11, що становить 29,3% від загальної кількості видів. Родини Poaceae і Fabaceae налічують по 3 види (7,9%); родини Apiaceae, Convolvulus та Balsaminaceae – по 2 види (5,3%); решта 15 родин представлені одним видом, що становить 2,6%. Серед виявлених видів рослин Дрогобицького району за часом занесення переважають кенофіти – 25 видів (65,8% від загальної кількості інвазійних видів), археофіти налічують 13 видів (34,2%). За походженням переважають види північноамериканського (16 видів – 42,2%); середземноморського (7 видів – 18,4%); середземноморсько-ірано-туранського (4 види – 10,5%) і азіатського (3–7,9%) походження. Східноазійський і кавказький ареали налічують по 2 види (5,3%), а інші первинні ареали мають 1 представника (2,6% ). За ступенем натуралізації переважають агріо-епекофіти (16 видів – 42,1%) і епекофіти (15 видів – 39,4%). Агріофіти представлені 3 видами – 7,9%; ергазіофіти й ефемерофіти налічують по 2 види, що становлять 5,3%. Більшість інвазійних видів рослин Дрогобицького району подолали Е-бар’єр – 23 види (60,5%). Видів, які подолали F-бар’єр, менше – 15 (39,5%). За гігроморфою переважають мезофіти – 22 види (57,9%), на другому місці – ксеромезофіти, які представлені 14 видами (36,8%), мезоксерофіти налічують 2 види (5,3%). Отже, чужинні види рослин витісняють природні види, займаючи все нові території, що спричиняє непоправні втрати серед видів автохтонної флори. Поширення інвазійних рослин впливає не тільки на характер рослинності, а й на біогеохімічні характеристика ландшафтів. Це знижує господарську та комерційну вартість земель. Уважаємо за доцільне проведення подальшого моніторингу за станом поширення інвазійних видів і впливом їх на природні угруповання.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126689622","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СОНЯЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІЗ СВІТЛОЧУТЛИВИМИ МАТЕРІАЛАМИ","authors":"Любомира Ігорівна Одосій, Марина Станіславівна Міхалєва, Михайло Казимирович Старчевський","doi":"10.32782/2450-8640.2022.2.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.11","url":null,"abstract":"В статті розглянуто стан енергетичної ситуації сьогодення, що вимагає модернізації енергосистем з використанням відновлюваних джерел, які забезпечують екологічні аспекти. Сонячне світло є одним з екологічно сталих «чистих» ресурсів, які активно використовуються для виробництва еко-електроенергії . Використання таких відновлюваних джерел базується на удосконаленні процесів фотоперетворення з метою одержання «чистої» електроенергії в максимально екологічно-вигідних умовах. Саме тому різноманітні дослідження в області флотовольтаїки є досить актуальними і перспективними, щодо дадуть змогу підвищити обсяги здобутої екоенергії. Проведено аналіз розвитку технологій сонячної енергетики, використання яких сприяє динамічному розвитку фотоелектричної промисловості України, фотовольтаїчних матеріалів і конструкційних модифікацій сонячних панелей з метою подальшого прогресу даної галузі. Висвітлено сучасні підходи, які використовуються для виготовлення фотоелектричних систем з врахуванням використання світлочутливих матеріалів з залученням розширеного діапазону світла. Проаналізовано сучасні методи оцінювання ефективності наноматеріалів та запропоновано швидкий метод оцінки за допомогою математичного моделювання.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"129 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133211496","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ СПОСОБІВ ЕКСТРАГУВАННЯ НА АНТИОКСИДАНТНУ АКТИВНІСТЬ ЕКСТРАКТІВ ТРАВИ РОСЛИН HYSSOPUS OFFICINALIS L. ТА MELISSA OFFICINALIS L.","authors":"Оксана Миколаївна Лупак, Галина Ярославівна Ковальчук, Галина Миколаївна Клепач","doi":"10.32782/2450-8640.2022.2.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.1","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання пошуку лікарських рослин із підвищеним вмістом антиоксидантів і розроблення способів їх максимального вилучення в екстракти. Проаналізовано вплив різних чинників на динаміку процесу екстрагування лікарської сировини, зокрема її виду, хімічної природи, ступеня подрібнення, співвідношення сировини й екстрагента, природи екстрагента, тривалості та температури екстрагування. Досліджено інтегральну антиоксидантну активність (АОА) спиртового й отриманих трьома способами екстрагування водних екстрактів трави гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) і меліси лікарської (Melissa officinalis L.), зібраної на навчально-дослідній ділянці Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Визначення антиоксидантної активності екстрактів здійснювали потенціометричним методом за допомогою медіаторної системи. З’ясовано, що спиртові екстракти досліджуваної лікарської рослинної сировини виявляють в 1,2–1,8 рази вищу антиоксидантну активність порівняно з водними екстрактами, отриманими різними способами. Показники антиоксидантної активності для спиртових екстрактів трави рослин H. officinalis і M. officinalis відповідно становлять 2,66 ± 0,08 мг АК/мл та 2,94 ± 0,17 мг АК/мл. Показано, що кращим способом водної екстракції як трави H. officinalis, так і M. officinalis є другий спосіб, за якого рослинний матеріал заливали гарячою водою (70 °С), настоювали впродовж 15 хвилин на киплячій водяній бані та 45 хвилин охолоджували. Антиоксидантна активність отриманого таким способом водного екстракту H. officinalis становить 1,93 ± 0,1 мг АК/мл. Цей показник вищий на 31,3% від антиоксидантної активності екстракту, отриманого третім способом, та на 18,4% – першим способом. Усі екстракти M. officinalis виявляють більшу антиоксидантну активність порівняно з H. officinalis. У разі другого способу водної екстракції антиоксидантна активність витяжок M. officinalis становить 2,45 ± 0,11 мг АК/мл, що є на 16,7% вищою, ніж у третьому способі, та на 17,2% – від екстракції першим способом.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116787760","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ОБМЕЖЕНИХ ТА ІНТЕРФЕЙСНИХ ФОНОНІВ НА МІЖЗОННЕ ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА У КВАНТОВИХ ТОЧКАХ CdS","authors":"Ігор Васильович Білинський, Роман Ярославович Лешко, Ольга Володимирівна Лешко, Галина Ярославівна Бандура, Тарас Євстахович Шипитяк, Володимир Олександрович Камінський","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.10","url":null,"abstract":"Досліджено вплив обмежених та інтерфейсних фононів на коефіцієнт екситонного поглинання поляризованого світла від його частоти для сферичних квантових точок CdS, які поміщені у діелектричну матрицю SiO2. Враховано складну структуру валентної зони, а саме її виродження у точці Г, у моделі багатозонної ефективної маси. Обчислення проводились для різних температур (від гелієвих до кімнатних температур) і радіусів сферичної квантової точки гетероструктури CdS/SiO2. Досліджувалися такі розміри квантових точок, коли енергетичні рівні електрона та дірки достатньо віддалені один від одного. Визначено параметр електрон-фононної взаємодії (фактор Хуанга-Ріса) для різних радіусів квантових точок. Обчислено коефіцієнти поглинання, що зумовлені переходами носіїв заряду між найнижчими двома оптично активними рівнями у квантовій точці під впливом лінійно-поляризованого світла. Враховано дисперсію квантових точок за розмірами за допомогою розподілу Гауса. Максимальна дисперсія за розмірами становила 5%. Отримано на спектрах поглинання фононні повтори. Зроблено порівняння отриманих результатів із відповідними при врахуванні окремих гілок поляризаційних фононів.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127004626","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТАКСОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН СИНАНТРОПНОЇ ФРАКЦІЇ ФЛОРИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОТГ","authors":"Ярослава Ярославівна Павлишак, Вікторія Ярославівна Даньків","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.5","url":null,"abstract":"Дослідження проводили маршрутним, стаціонарним і напівстаціонарним методами із застосуванням загальноприйнятих методик аналізу флори. Мета проведеного дослідження – провести систематичний, біоморфологічний та еколого-ценотичний аналіз синантропної фракції флори дикорослих лікарських рослин Миколаївської ОТГ. У статті представлено результати дослідження лікарських рослин синантропної фракції флори Миколаївської ОТГ. Конспект досліджуваної флори нараховує 81 вид, що належать до 76 родів, 28 родин та 2 відділів. Визначено систематичний склад, встановлено рясність, визначено еколого-ценотичну структуру. Відділ Magnoliophyta налічує 80 видів (98,8 %), з яких на Liliopsida припадає 2,5 %, на Magnoliopsida – 96,3 %. Відділ Equisetophyta монотипний, містить лише 1 вид (1,2 %). Перші три позиції у родинному спектрі досліджуваної флори посідають представники родини Asteraceae, Lamiaceae та Fabaceae, на які в загальному припадає 39,5 %. Аналіз частоти рясності видів показав, що 62,9 % зустрічаються досить часто. Поодиноко та рідко зростає 37,1 % лікарських рослин тому їхні природні ареали потрібно охороняти. Найбільшу частку у структурі життєвих форм складають багаторічні трав’янисті рослини (98,8 %), кущі та чагарники (1,2 %). Проаналізовано життєві форми рослин за характером розташування бруньок відновлення щодо поверхні землі та снігового покриву. Розподіл за життєвими формами показав, що домінують гемікриптофіти (46 видів, або 55,8 %), друге місце посідають терофіти – 25 (30,9 %) видів, третє – криптофіти 7 (8,6 %) видів. Проведено розподіл видів відповідно до їх спектрів за відношенням до водного режиму, освітлення та родючості ґрунту. Отримані результати екологічного аналізу за відношенням до вологи вказують на переважання ксеромезофітів 44,4 % (36 видів); до умов освітлення, займає група геліофітів 43 види (53,1 %), до родючості ґрунту евтрофи (39 видів, або 48,1 %). З’ясовано, що за походженням найбільша кількість видів лікарських рослин має євразійське походження 28 видів (34,6 %). Проаналізовані нами види лікарських рослин в офіційній медицині використовують 46 видів (56,8 %) та нетрадиційній медицині 35 видів (43,2 %).","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127830418","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІОІНДИКАЦІЙНА ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ БЕРЕЗИ ПОВИСЛОЇ В УМОВАХ НАФТОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ","authors":"N. Glibovytska","doi":"10.32782/2450-8640.2022.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.4","url":null,"abstract":"Проаналізовано біологічні та екологічні особливості берези повислої та її біоіндикаційну перспективність в умовах нафтового забрудненя довкілля. Зясовано широкий ареал поширення берези повислої як в умовах урбанізованих та природних територій України, так і в природних зонах північної півкулі. Досліджено морфологічні та фізіолого-біохімічні показники життєвості виду під впливом нафтового рододовища. Встановлено стабільність лінійних фоліарних показників та площі листків в умовах дослідної території, за винятком параметра асиметрії листків, що зростає удвічі щодо фонового значення. Досліджено особливості некротизації асиміляційних органів берези повислої пд впливом нафтового забруднення. Зясовано, що домінуючим типом некрозу в умовах фонової території є плямистий, тоді як в умовах нафтового забруднення – некроз типу «рибячий скелет» та міжжилковий. В умовах фонової території некротичне ураження характерне для меншої половини листків берези повислої і при цьому найбільша кількість листків уражена другим ступенем некрозу. В умовах нафтового забруднення 65% листкових пластинок виду уражено пятим ступенем некрозу. Це свідчить про потрапляння забруднювачів через кореневу сиcтему до надземних органів рослини. Під впливом нафтового забруднення відзначається зниження буферної стійкості внутрішнього середовища клітин листків берези повислої щодо фонових значень. Береза повисла чутливо реагує на додатковий стресовий фактор – кислотний дощ, та відновлює буферну стійкість лише на 38,2%, тоді як в умовах фонової території це значення становить 55,8%. Найчутливішими морфологічними біоіндикаційними маркерами життєвості виду в умовах нафтового забруднення довкілля є коефіцієнт флуктуючої асиметрії та ступінь некротичного ураження листків. Показник буферної стійкості відзначається найвищою інформативністю серед інших фізіолого-біохімічних показників. За комплексом морфологічних та фізіолого-біохімічних показників береза повисла проявляє середню чутливість до нафтового забруднення довкілля та може використовуватися у якості біологічного індикатора екологічного стану техногенно-змінених територій.","PeriodicalId":320441,"journal":{"name":"Acta Carpathica","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128113296","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}