{"title":"СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НЕІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ УПРОДОВЖ 2005–2021 РР.","authors":"Василь Володимирович Рудень","doi":"10.11603/1681-2786.2023.3.14220","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14220","url":null,"abstract":"Мета: з’ясування своєрідних статево-вікових особливостей смертності з причини неінфекційних хвороб серед населення України упродовж 2005–2021 рр. як базис для напрацювання диференційованих механізмів мінімізації неповоротних втрат людського ресурсу. Матеріали і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 2005–2021 рр., із застосуванням для епідеміологічного аналізу комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів із врахуванням принципів системності. Результати. Аргументовано, що в загальній кількості смертей, спричинених НІХ в Україні (Мніх=80,3±0,9 %), у період 2005–2021 рр., показник частки померлих осіб чоловічої статі в середньому становив Мч=47,3±0,6 % (Мч=252 936±503; при Мч=1230,1±35,1/100 000), тоді як медіально частка померлих жінок із даної причини смерті являла Мж=52,7±0,7 % (М=281 189±530, де Мж=1175,6±34,3/ о/оооо). Встановлено найвищий відсоток числа смертей із причини НІХ у віці 60 років і старше, при середньорічній частці М=85,5±0,9 % (М=456 268±675; Р=4748,4±68,9/100 000), тоді як середня частка померлих осіб віком 18–59 років з аналізованої причини склала М=14,4±0,4 % (М=77 336±278) населення даної вікової категорії, при М=286,9±17/100 тис., у той час, коли показник частки померлих від НІХ віком 0–17 років вказував на пересічний процентний вираз М=0,1±0,03 % (М=520±23) осіб даної вікової категорії з М=6,4±2,5/100 000. Висновки. Отримані біостатистичні дані засвідчують про необхідність напрацювання на рівні держави та МОЗ України відповідних програм щодо диференційованих механізмів мінімізації неповоротних втрат для їх реалізації на державному, регіональних і місцевих рівнях, що дозволило б у громадському здоров’ї підвищити якість життя населення, зберегти та відновити у наявному людському ресурсі життєвий, духовний, економічний, соціальний, трудовий, морально-політичний, воєнний та оборонний потенціал незалежної країни тощо.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139248009","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"УПРАВЛІНСЬКІ ФУНКЦІЇ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ УПРАВЛІННЯ МОДЕЛЛЮ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДОНОРСТВА ТА ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНІВ","authors":"Г. І. Ковтун","doi":"10.11603/1681-2786.2023.3.14223","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14223","url":null,"abstract":"Мета: обґрунтувати зміст основних управлінських функцій як інструменту реалізації цілей управління сучасною моделлю регіональної системи донорства та трансплантації органів. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети в роботі застосовувалися загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, інтерпретації наукових даних, а також системний та структурно-функціональний підходи при визначенні функцій управління регіональною системою донорства і трансплантації органів. Результати. Розвиток технологій трансплантації органів у всьому світі впевнено доводить, що вони є життєрятуючими та безальтернативними. Українській охороні здоровʼя потрібні професійні управлінці, здатні ініціювати та реалізувати нові ідеї, розробляти стратегію розвитку медичного бізнесу, мислити практично та прагматично при забезпеченні реформування медичної сфери в Україні. Для сучасної концептуальної регіональної системи донорства і трансплантації органів у статті обґрунтовано зміст функцій управління цією моделлю, як інструмент реалізації цілей управління моделлю і досягнення результату. Показано, що функція управління – це сукупність дій, призначених до створення реальних умов, для досягнення запланованих цілей. За допомогою функцій управління забезпечується виконання встановлених планових завдань із метою реалізації прийнятої стратегії розвитку організації. Висновок. Обґрунтований у статті зміст основних управлінських функцій управління сучасною моделлю регіональної системи може бути програмою підготовки професіоналів нового покоління у сфері управління охорони здоровʼя.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"25 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139249263","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Дмитро Олександрович Ляшов, А. Г. Шульгай, Н. О. Теренда
{"title":"ВПЛИВ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВʼЯ: АНАЛІЗ ПРИНЦИПІВ ТА ЗАСТОСУВАННЯ","authors":"Дмитро Олександрович Ляшов, А. Г. Шульгай, Н. О. Теренда","doi":"10.11603/1681-2786.2023.3.14225","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14225","url":null,"abstract":"Мета: проаналізувати деякі ключові аспекти та концепції поведінкової економіки, які можуть бути застосовані в охороні здоровʼя. Матеріали і методи. Для аналізу використано дані наукових інформаційних джерел щодо основних теорій, аспектів та концепцій поведінкової економіки. Використано методи порівняльного аналізу, системного підходу та системного аналізу, бібліосемантичний метод. Результати. У роботі розглянуто ключові принципи поведінкової економіки та їх застосування в контексті охорони здоровʼя. Розкрито такі поняття, як ірраціональність людських рішень і наведено приклади, як вона впливає на здоровʼя та як це може бути використано для досягнення кращих результатів у медичній практиці. Для досягнення цієї мети проведено аналіз останніх досліджень та експериментів, які стосуються впливу поведінкової економіки на охорону здоровʼя, надано конкретні приклади і проаналізовано результати цих досліджень, запропоновано напрями подальших наукових досліджень, оскільки ця сфера має великий потенціал для розвитку та вдосконалення. Будучи орієнтованою на науковий підхід, ця робота має на меті розширити розуміння впливу поведінкової економіки на охорону здоровʼя та сприяти розвитку більш ефективних стратегій у цій важливій галузі. Загалом, дослідження й експерименти в галузі поведінкової економіки в охороні здоровʼя свідчать про великий потенціал для покращення охорони здоровʼя та здорового способу життя в цілому. Врахування психологічних та соціальних аспектів прийняття рішень відіграє ключову роль у створенні більш ефективних програм та інтервенцій у цій сфері. Висновки. Застосування принципів поведінкової економіки в охороні здоровʼя відкриває безмежні можливості для вдосконалення системи охорони здоровʼя і впливу на поведінку пацієнтів та медичних працівників. Це є важливою складовою стратегії поліпшення якості надання медичних послуг та зменшення ризиків для здоровʼя населення.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"37 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139248127","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ю. В. Завіднюк, Т. Г. Бакалюк, А. І. Цвях, І. Р. Копитчак, Ю. О. Грубар, О. В. Денефіль
{"title":"ОЦІНКА СИСТЕМИ ЗВОРОТНОЇ РЕАКЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТУРАЛЬНОГО БАЛАНСУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МІННО-ВИБУХОВОЮ ТРАВМОЮ","authors":"Ю. В. Завіднюк, Т. Г. Бакалюк, А. І. Цвях, І. Р. Копитчак, Ю. О. Грубар, О. В. Денефіль","doi":"10.11603/1681-2786.2023.3.14229","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14229","url":null,"abstract":"Мета: оцінити вплив фізичної терапії на основні компоненти забезпечення постурального балансу у пацієнтів із мінно-вибуховою травмою. Матеріали і методи. Дослідження проводилися на стабілоплатформі з біологічним зворотним зв’язком TYMO (Tyromotion). Обстежено 20 пацієнтів, котрі отримали поранення нижніх кінцівок із порушенням цілісності кісткової тканини. Діагностика проводилася на етапі вертикалізації пацієнта та можливості осьового навантаження ураженої кінцівки. Оцінка співвідношення впливу на постуральний баланс зорового, вестибулярного та соматосенсорного компонентів проводилася перед початком двотижневої рабілітаційної програми (включала мобілізацію суглобів та м’яких тканин; відновлення амплітуди рухів; кінезотерапію; терапію порушених функцій балансу; відновлення патерну ходи; корекцію елементів моторної активності; медичне терапевтичне тренування; механотерапію; інструментальні методи мобілізації м’яких тканин; терапію порушених функцій балансу із застосуванням стабілоплатформи) та після її закінчення. Результати. При оцінці компонент зворотної реакції у пацієнтів із мінно-вибуховою травмою до лікування виявлено, що у них переважав соматосенсорний компонент, який перевищував вестибулярний компонент на 22,7 % (p<0,05), а візуальний компонент – на 35,2 % (p<0,001). Візуальний компонент виявився найменшим. Після лікування відмічено достовірне зменшення соматосенсорного компонента на 10,1 % (р<0,001), достовірне зростання візуального компонента на 6,6 % (р<0,01) і зростання вестибулярного – на 6,3 % (p>0,05), яке виявилося статистичго недостовірним. У пацієнтів переважав соматосенсорний компонент, який перевищував вестибулярний компонент на 3,8 % (p>0,05), а візуальний компонент – на 14,1 % (p<0,02). Візуальний компонент був меншим, ніж вестибулярний, на 9,9 % (p<0,05). Висновки. Мінно-вибухова травма спричинює розлади постурального балансу, що відображається дисбалансом у розподілі компонент зворотної реакції: зростає вклад соматосенсорного компонента, зменшується – візуального. Лікування приводить до зменшення вкладу соматосенсорного компонента. Оптимальним методом для моніторингу лікувального ефекту медичної реабілітації при дисфункції опорно-рухового апарату виявилася стабілометрія.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"415 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139249838","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СТАН ТРИВОЖНОСТІ, САМОПОЧУТТЯ, АКТИВНОСТІ ТА НАСТРОЮ У СТУДЕНТІВ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА КОРОНАВІРУСНУ ХВОРОБУ","authors":"С. Н. Вадзюк, В. С. Тимошів","doi":"10.11603/1681-2786.2023.3.14219","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14219","url":null,"abstract":"Мета: визначити стан тривожності, самопочуття, активності та настрою у студентів, які перехворіли на коронавірусну хворобу. Матеріали і методи. Було проведено тестування 100 студентів віком 18–20 років, які перехворіли на коронавірусну хворобу, в два етапи: через тиждень після перенесеної хвороби і через місяць. Тривожність (особистісну та ситуативну) досліджували за допомогою шкали тривоги Спілбергера – Ханіна (State-Trait Anxiety Inventory – STAI). Самопочуття, активність та настрій ми визначали із використанням тестової методики самооцінки функціонального стану «САН» (В. А. Доскіна та ін.). Результати. Відмічено позитивну динаміку зниження рівня ситуативної та особистісної тривожності, а також відновлення самопочуття, активності та настрою в осіб, які перехворіли на коронавірусну хворобу. В обстежуваних одразу після перенесеної хвороби ситуативна тривожність становила (44,48±1,93) бала, через місяць – (33,16±1,29) бала, а особистісна тривожність одразу після перенесеної хвороби – (45,88±1,73) бала, через місяць – (34,0±1,55) бала. Установлено залежність самопочуття, активності та настрою від рівня тривожності у студентів, які перехворіли на коронавірусну хворобу. Вивчення цієї проблеми дозволить прогнозувати відновлення стану здоров’я і професійну успішність в умовах підвищених стресових чинників, окреслювати шляхи адаптації та реабілітації осіб, які перехворіли на коронавірусну хворобу в даних умовах. Висновки. В обстежуваних студентів спостерігалося підвищення рівня тривожності та зниження самопочуття, активності та настрою одразу після перенесеного захворювання, проте через місяць відмічено позитивну динаміку зниження рівня ситуативної та особистісної тривожності, а також відновлення самопочуття, активності та настрою у студентів, які перехворіли на коронавірусну хворобу. Одразу після перенесеної хвороби ситуативна тривожність становила (44,48±1,93) бала, через місяць – (33,16±1,29) бала, а особистісна тривожність одразу після перенесеної хвороби – (45,88±1,73) бала, через місяць – (34,0±1,55) бала. Спостерігалося достовірне покращення рівня самопочуття (середні позитивні зв’язки (rxy=0,49)), активності (високі позитивні зв’язки (rxy=0,51)) та настрою (високі позитивні зв’язки (rxy=0,63)) в обстежуваних через місяць після перенесеного захворювання, порівняно з обстежуваними одразу після перенесеної хвороби. Установлено залежність самопочуття, активності та настрою від рівня тривожності в осіб, які перехворіли на коронавірусну хворобу.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"26 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139248213","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ І МОДЕЛЕЙ УПРАВЛІННЯ ІМУНІЗАЦІЄЮ НАСЕЛЕННЯ У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ","authors":"Л. В. Трущенкова, Н. О. Теренда, І. С. Солтис","doi":"10.11603/1681-2786.2023.1.13864","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13864","url":null,"abstract":"Мета: порівняти актуальні аспекти програм імунопрофілактики у світі та в Україні. \u0000Матеріали і методи. Використано бібліографічний метод, методи системного підходу та системного аналізу при вивченні основних міжнародних та національних нормативно-правових актів щодо імунізації населення. \u0000Результати. У більшості країн світу розроблені та працюють національні програми вакцинації за рахунок державних інвестицій. Стратегічний курс і політичні кроки в контексті вакцинації варіюють серед країн світу з різними внутрішніми процесами та результатами в кожній з них. Вони відображають різну епідеміологію, а також різницю в системах охорони здоров’я, рівень фактичних даних, які доводять необхідність вакцинації, сприйнятність вакцин у суспільстві та їх фінансування. \u0000У світі існують різні підходи до збільшення прищеплення населення, застосовуються заходи різного характеру від заохочення тих, хто вакцинується, до покарання щеплень, що відмовляються. В Австралії, де імунізація є добровільною та безкоштовною, держава заохочує тих, хто отримав своєчасну вакцинацію, можливістю отримання різних пільг та допомоги, які недоступні для нещеплених громадян. У США вакцинація де-юре обов’язкова і наявність всіх щеплень є необхідною умовою для вступу в освітні та виховні установи. У Франції профілактичні щеплення від певних хвороб є обов’язковими (дифтерія, поліомієліт, правець), і за відмову передбачається покарання у вигляді штрафу або навіть ув’язнення до 6 місяців для людей, які перешкоджають проведенню вакцинації, в тому числі і для батьків. У Пакистані також можливий арешт за відмову вакцинуватися проти поліомієліту. \u0000В Україні імунізація вакцинами в рамках національного календаря профілактичних щеплень проводиться населенню безкоштовно та на добровільній основі, передбачено і відмову від вакцинації. \u0000Висновки. У різних країнах склалися різні моделі здійснення вакцинації, які зумовлені величиною охоплення профілактичними щепленнями, рівнем захворюваності, колективним імунітетом. Для України є актуальним питання перегляду норм Українського законодавства в галузі імунопрофілактики для забезпечення повноти охоплення щепленнями населення та посилення відповідальності громадян за відмови та несвоєчасність їх проведення.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126770486","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОЦІНКА ВЛАСНОГО ЗДОРОВ’Я ТА ІНФОРМОВАНІСТЬ ПРО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ","authors":"Вікторія Олегівна Мілашовська, О.В. Любінець","doi":"10.11603/1681-2786.2023.1.13703","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13703","url":null,"abstract":"Мета: комплексне вивчення самооцінки здоров’я, здоров’язбережувальної поведінки та стану інформованості про здоровий спосіб життя.\u0000Матеріали і методи. Матеріалом дослідження слугували дані анонімного опитування 483 мешканців Мукачівського району Закарпатської області, яке було проведено у 2021 р. за самостійно розробленою анкетою. Методи дослідження: соціологічного опосередкованого опитування та медичної статистики.\u0000Результати. Встановлено, що добру та дуже добру оцінку власному здоров’ю дало (42,65±2,25) % респондентів. Жильці сільської місцевості достовірно частіше вказували на «поганий» та «дуже поганий» стан власного здоров’я, аніж міські жителі ((18,00±2,43) % проти (7,73±1,75) %). На запитання «Чи Ви ведете здоровий спосіб життя?» (40,58±2,23) % з числа всіх респондентів відповіло ствердно. (19,88±1,82) % (р≤0,0001) респондентів самокритично зазначили, що не ведуть здоровий спосіб життя. З числа осіб, які вказали, що ведуть здоровий спосіб життя, (54,59±3,56) % посвідчили про дуже добрий та добрий стан власного здоров’я, а з числа осіб, які в самооцінці способу життя зазначили, що не ведуть здоровий спосіб життя таких виявилося лише (29,16±4,64) % (р≤0,05). Найчастіше інформацію про здоровий спосіб життя опитувані черпали з Інтернету, преси та телевізійних програм – (56,49±2,43) % (р≤0,001). Рівень інформованості про здоров’язбережувальну поведінку, який надавався у лікарських амбулаторіях, складав лише (24,76±2,12) %.\u0000Висновки. Суб’єктивна оцінка респондентами показала незначну кількість осіб, які оцінили стан власного здоров’я як добрий та дуже добрий, що вказує на недостатню увагу населення власному здоров’ю. Одна п’ята опитаних самокритично зазначили, що не ведуть здоровий спосіб життя, а з їх числа тільки 30 % вказали на добрий та дуже добрий стан свого здоров’я. Медичні працівники на недостатньому рівні проводять роботу щодо пропаганди здорового способу життя серед населення. Встановлення рівня самооцінки населенням способу життя та свого здоров’я є одним із факторів, які зумовлюють формування потреби населення піклуватися про власне здоров’я і дотримуватися здоров’язбережувальної поведінки.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115859106","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СВОЄРІДНІСТЬ ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В 1991–2021 РОКАХ ЯК ІНДИКАТОР ПРОЦЕСУ ВІДНОВЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО РЕСУРСУ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ","authors":"Василь Володимирович Рудень","doi":"10.11603/1681-2786.2023.1.13855","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13855","url":null,"abstract":"Мета: встановлення характерологічних особливостей у природному русі населення України за 30 років незалежності (1991–2021) як основному індикаторі процесу відновлення людського ресурсу для економіки та Збройних сил держави. \u0000Матеріали і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 1991–2021 рр., із застосуванням для аналізу комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів з урахуванням принципів системності. \u0000Результати. Аргументовано, що природний рух населення в країні за період в 30 років незалежності характеризується такими своєрідностями, як «демографічний перехрест» (1991), що визнається отриманими біостатистичними даними щорічного медіального скорочення числа народжень на М=-14 320±120 епізодів (1991 р. – Р=12,1 ‰ і 2021 р. – Р=7,3 ‰) та збільшенням чисельності смертей (1991 р. – Р=12,9 ‰ і 2021 р. – Р=18,5 ‰) з осередкованим, упродовж кожного року, наростанням кількості померлих на n=22 663±151 випадок, тоді як величина природного приросту серед людності країни у простежуваний проміжок часу є негативною та має спрямування до збільшення за Тпр у Р=10,3 раза (1991 р. – Р= -0,8 ‰, тоді як у 2021 р. – Р=-11,2 ‰). \u0000Висновки. Висліди достеменно посвідчують наявність демографічного перехресту у стані природного руху населення та його пагубного наслідку – депопуляції, що призводить в суспільстві до систематичного зменшення абсолютної чисельності людності та зниження процесів відтворення населення (кожне наступне покоління чисельно менше за попереднє!), з причини чого і відбувається в Україні «старіння нації». \u0000Архіактуальним на сьогодні в питанні відтворення населення є безкомпромісне виконання заходів міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, що виходять зі «Стратегії людського розвитку» (2021), де «стратегічною ціллю № 1 є покращення медико-демографічної ситуації в Україні», що, власне, і засвідчує про пріоритетну увагу з боку держави до сфери людського розвитку як напряму забезпечення людським ресурсом економіки та обороноздатності держави. ","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"91 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124243656","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В. В. Рирак, С. В. Гордійчук, В. Й. Шатило, О. В. Горай, Світлана Поплавська
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР","authors":"В. В. Рирак, С. В. Гордійчук, В. Й. Шатило, О. В. Горай, Світлана Поплавська","doi":"10.11603/1681-2786.2023.1.13708","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13708","url":null,"abstract":"Мета: виявити рівень стресу у медичних сестер, а саме його головних ознак тривожності і депресії та оцінити, наскільки стрес впливає як на роботу медичних сестер, так і на їх повсякденну діяльність. Дослідити задоволеність пацієнтів виконанням професійних обов’язків медичними сестрами, які мають ознаки стресу.\u0000Матеріали і методи. Дослідження проводилося серед медичних сестер і пацієнтів на базі багатопрофільної лікарні КНП «Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського». Для проведення дослідження було використано такі методи: бібліосемантичний, системного аналізу та логічного узагальнення, медико-соціологічний (анкетування), метод математичної статистики. Для проведення анкетування було створено дві анкети, одну – для медичних сестер та братів на основі шкали госпітальної тривоги та депресії (HADS), другу анкету було створено для опитування пацієнтів на основі шкали Лейкерта.\u0000Результати. Для проведення медико-соціологічного дослідження серед медичних сестер і пацієнтів було обрано багатопрофільну лікарню – КНП «Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського». В дослідженні взяли участь 145 медсестер і медбратів. Характеристика респондентів: за віком – від 20 до 57 років, представлені рівномірно всі вікові категорії; за стажем роботи: до 2-х років – 5 респондентів, 2–5 р. – 12, 5–10 р. – 25, більше 10 років – 103; за статтю: жіноча – 130, чоловіків – 15 осіб; представлено в опитуванні персонал основних профілів і пропорційно штатному розкладу: терапевтичний – 45, хірургічний – 65, анестезіологія та інтенсивна терапія – 35 медсестер. У результаті проведеного нами дослідження було встановлено, що у 15 % медичних сестер і братів наявна субклінічно виражена тривожність, у 7,1 % – клінічно виражена тривожність. Субклінічно виражену депресію мають 17,9 % середнього медичного персоналу, та 12,9 % мають ознаки клінічно вираженої депресії. Усі ці прояви відображаються на виконанні їх професійних обов’язків, і 40 % опитаних пацієнтів це помічають.\u0000Висновок. Отже, ми можемо стверджувати, що проблема стресу у медичних сестер є важливою та актуальною і потребує подальшого дослідження.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"46 11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129778936","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ COVID-19 У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МЕТАБОЛІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ","authors":"О. Я. Антонюк","doi":"10.11603/1681-2786.2023.1.13539","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13539","url":null,"abstract":"Мета: виділення прогностичних критеріїв тяжкого перебігу COVID-19 у пацієнтів із метаболічними порушеннями залежно від індексу маси тіла, віку і наявної коморбідної патології, клініко-лабораторних даних. Матеріали і методи. Методи дослідження: системного підходу, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу, клінічні методи, лабораторні, інструментальні. Результати. Виявлено високу частоту метаболічної патології, зокрема частоти цукрового діабету та гіперглікемії у пацієнтів із тяжким перебігом коронавірусного захворювання, що потребує корекції ризику як на індивідуальному, так і на популяційному рівнях. Надмір жирової тканини в організмі людини є модифікованим фактором, на відміну від віку і статі. Висновки. 1. Надання медичної допомоги в умовах масових санітарних втрат під час пандемії потребувало ранжування пацієнтів за індивідуальним ризиком. Триває пошук засобів оцінки предикторів тяжкого перебігу коронавірусної хвороби. 2. При коронавірусній хворобі механізм впливу визначається як прямою дією вірусу на органи-мішені, так і опосередковано через імунне запалення. Рівень фонового хронічного запалення до початку коронавірусного захворювання у пацієнтів із метаболічними порушеннями із надміром жирової тканини є незалежним фактором ризику і потребує вчасного призначення терапії, а також оцінки груп ризику, що потребують госпіталізації. 3. Тактика лікування пацієнтів залежить від вихідної оцінки антропометричних даних, вихідних клініко-лабораторних даних та наявної супутньої патології.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128476708","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}