В. В. Рирак, С. В. Гордійчук, В. Й. Шатило, О. В. Горай, Світлана Поплавська
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР","authors":"В. В. Рирак, С. В. Гордійчук, В. Й. Шатило, О. В. Горай, Світлана Поплавська","doi":"10.11603/1681-2786.2023.1.13708","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета: виявити рівень стресу у медичних сестер, а саме його головних ознак тривожності і депресії та оцінити, наскільки стрес впливає як на роботу медичних сестер, так і на їх повсякденну діяльність. Дослідити задоволеність пацієнтів виконанням професійних обов’язків медичними сестрами, які мають ознаки стресу.\nМатеріали і методи. Дослідження проводилося серед медичних сестер і пацієнтів на базі багатопрофільної лікарні КНП «Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського». Для проведення дослідження було використано такі методи: бібліосемантичний, системного аналізу та логічного узагальнення, медико-соціологічний (анкетування), метод математичної статистики. Для проведення анкетування було створено дві анкети, одну – для медичних сестер та братів на основі шкали госпітальної тривоги та депресії (HADS), другу анкету було створено для опитування пацієнтів на основі шкали Лейкерта.\nРезультати. Для проведення медико-соціологічного дослідження серед медичних сестер і пацієнтів було обрано багатопрофільну лікарню – КНП «Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського». В дослідженні взяли участь 145 медсестер і медбратів. Характеристика респондентів: за віком – від 20 до 57 років, представлені рівномірно всі вікові категорії; за стажем роботи: до 2-х років – 5 респондентів, 2–5 р. – 12, 5–10 р. – 25, більше 10 років – 103; за статтю: жіноча – 130, чоловіків – 15 осіб; представлено в опитуванні персонал основних профілів і пропорційно штатному розкладу: терапевтичний – 45, хірургічний – 65, анестезіологія та інтенсивна терапія – 35 медсестер. У результаті проведеного нами дослідження було встановлено, що у 15 % медичних сестер і братів наявна субклінічно виражена тривожність, у 7,1 % – клінічно виражена тривожність. Субклінічно виражену депресію мають 17,9 % середнього медичного персоналу, та 12,9 % мають ознаки клінічно вираженої депресії. Усі ці прояви відображаються на виконанні їх професійних обов’язків, і 40 % опитаних пацієнтів це помічають.\nВисновок. Отже, ми можемо стверджувати, що проблема стресу у медичних сестер є важливою та актуальною і потребує подальшого дослідження.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"46 11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13708","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета: виявити рівень стресу у медичних сестер, а саме його головних ознак тривожності і депресії та оцінити, наскільки стрес впливає як на роботу медичних сестер, так і на їх повсякденну діяльність. Дослідити задоволеність пацієнтів виконанням професійних обов’язків медичними сестрами, які мають ознаки стресу.
Матеріали і методи. Дослідження проводилося серед медичних сестер і пацієнтів на базі багатопрофільної лікарні КНП «Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського». Для проведення дослідження було використано такі методи: бібліосемантичний, системного аналізу та логічного узагальнення, медико-соціологічний (анкетування), метод математичної статистики. Для проведення анкетування було створено дві анкети, одну – для медичних сестер та братів на основі шкали госпітальної тривоги та депресії (HADS), другу анкету було створено для опитування пацієнтів на основі шкали Лейкерта.
Результати. Для проведення медико-соціологічного дослідження серед медичних сестер і пацієнтів було обрано багатопрофільну лікарню – КНП «Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського». В дослідженні взяли участь 145 медсестер і медбратів. Характеристика респондентів: за віком – від 20 до 57 років, представлені рівномірно всі вікові категорії; за стажем роботи: до 2-х років – 5 респондентів, 2–5 р. – 12, 5–10 р. – 25, більше 10 років – 103; за статтю: жіноча – 130, чоловіків – 15 осіб; представлено в опитуванні персонал основних профілів і пропорційно штатному розкладу: терапевтичний – 45, хірургічний – 65, анестезіологія та інтенсивна терапія – 35 медсестер. У результаті проведеного нами дослідження було встановлено, що у 15 % медичних сестер і братів наявна субклінічно виражена тривожність, у 7,1 % – клінічно виражена тривожність. Субклінічно виражену депресію мають 17,9 % середнього медичного персоналу, та 12,9 % мають ознаки клінічно вираженої депресії. Усі ці прояви відображаються на виконанні їх професійних обов’язків, і 40 % опитаних пацієнтів це помічають.
Висновок. Отже, ми можемо стверджувати, що проблема стресу у медичних сестер є важливою та актуальною і потребує подальшого дослідження.