ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ І МОДЕЛЕЙ УПРАВЛІННЯ ІМУНІЗАЦІЄЮ НАСЕЛЕННЯ У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ

Abstract

Мета: порівняти актуальні аспекти програм імунопрофілактики у світі та в Україні. Матеріали і методи. Використано бібліографічний метод, методи системного підходу та системного аналізу при вивченні основних міжнародних та національних нормативно-правових актів щодо імунізації населення. Результати. У більшості країн світу розроблені та працюють національні програми вакцинації за рахунок державних інвестицій. Стратегічний курс і політичні кроки в контексті вакцинації варіюють серед країн світу з різними внутрішніми процесами та результатами в кожній з них. Вони відображають різну епідеміологію, а також різницю в системах охорони здоров’я, рівень фактичних даних, які доводять необхідність вакцинації, сприйнятність вакцин у суспільстві та їх фінансування. У світі існують різні підходи до збільшення прищеплення населення, застосовуються заходи різного характеру від заохочення тих, хто вакцинується, до покарання щеплень, що відмовляються. В Австралії, де імунізація є добровільною та безкоштовною, держава заохочує тих, хто отримав своєчасну вакцинацію, можливістю отримання різних пільг та допомоги, які недоступні для нещеплених громадян. У США вакцинація де-юре обов’язкова і наявність всіх щеплень є необхідною умовою для вступу в освітні та виховні установи. У Франції профілактичні щеплення від певних хвороб є обов’язковими (дифтерія, поліомієліт, правець), і за відмову передбачається покарання у вигляді штрафу або навіть ув’язнення до 6 місяців для людей, які перешкоджають проведенню вакцинації, в тому числі і для батьків. У Пакистані також можливий арешт за відмову вакцинуватися проти поліомієліту. В Україні імунізація вакцинами в рамках національного календаря профілактичних щеплень проводиться населенню безкоштовно та на добровільній основі, передбачено і відмову від вакцинації. Висновки. У різних країнах склалися різні моделі здійснення вакцинації, які зумовлені величиною охоплення профілактичними щепленнями, рівнем захворюваності, колективним імунітетом. Для України є актуальним питання перегляду норм Українського законодавства в галузі імунопрофілактики для забезпечення повноти охоплення щепленнями населення та посилення відповідальності громадян за відмови та несвоєчасність їх проведення.