{"title":"2005-2021 年乌克兰非传染性疾病死亡率的性别和年龄结构","authors":"Василь Володимирович Рудень","doi":"10.11603/1681-2786.2023.3.14220","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета: з’ясування своєрідних статево-вікових особливостей смертності з причини неінфекційних хвороб серед населення України упродовж 2005–2021 рр. як базис для напрацювання диференційованих механізмів мінімізації неповоротних втрат людського ресурсу. Матеріали і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 2005–2021 рр., із застосуванням для епідеміологічного аналізу комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів із врахуванням принципів системності. Результати. Аргументовано, що в загальній кількості смертей, спричинених НІХ в Україні (Мніх=80,3±0,9 %), у період 2005–2021 рр., показник частки померлих осіб чоловічої статі в середньому становив Мч=47,3±0,6 % (Мч=252 936±503; при Мч=1230,1±35,1/100 000), тоді як медіально частка померлих жінок із даної причини смерті являла Мж=52,7±0,7 % (М=281 189±530, де Мж=1175,6±34,3/ о/оооо). Встановлено найвищий відсоток числа смертей із причини НІХ у віці 60 років і старше, при середньорічній частці М=85,5±0,9 % (М=456 268±675; Р=4748,4±68,9/100 000), тоді як середня частка померлих осіб віком 18–59 років з аналізованої причини склала М=14,4±0,4 % (М=77 336±278) населення даної вікової категорії, при М=286,9±17/100 тис., у той час, коли показник частки померлих від НІХ віком 0–17 років вказував на пересічний процентний вираз М=0,1±0,03 % (М=520±23) осіб даної вікової категорії з М=6,4±2,5/100 000. Висновки. Отримані біостатистичні дані засвідчують про необхідність напрацювання на рівні держави та МОЗ України відповідних програм щодо диференційованих механізмів мінімізації неповоротних втрат для їх реалізації на державному, регіональних і місцевих рівнях, що дозволило б у громадському здоров’ї підвищити якість життя населення, зберегти та відновити у наявному людському ресурсі життєвий, духовний, економічний, соціальний, трудовий, морально-політичний, воєнний та оборонний потенціал незалежної країни тощо.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НЕІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ УПРОДОВЖ 2005–2021 РР.\",\"authors\":\"Василь Володимирович Рудень\",\"doi\":\"10.11603/1681-2786.2023.3.14220\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета: з’ясування своєрідних статево-вікових особливостей смертності з причини неінфекційних хвороб серед населення України упродовж 2005–2021 рр. як базис для напрацювання диференційованих механізмів мінімізації неповоротних втрат людського ресурсу. Матеріали і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 2005–2021 рр., із застосуванням для епідеміологічного аналізу комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів із врахуванням принципів системності. Результати. Аргументовано, що в загальній кількості смертей, спричинених НІХ в Україні (Мніх=80,3±0,9 %), у період 2005–2021 рр., показник частки померлих осіб чоловічої статі в середньому становив Мч=47,3±0,6 % (Мч=252 936±503; при Мч=1230,1±35,1/100 000), тоді як медіально частка померлих жінок із даної причини смерті являла Мж=52,7±0,7 % (М=281 189±530, де Мж=1175,6±34,3/ о/оооо). Встановлено найвищий відсоток числа смертей із причини НІХ у віці 60 років і старше, при середньорічній частці М=85,5±0,9 % (М=456 268±675; Р=4748,4±68,9/100 000), тоді як середня частка померлих осіб віком 18–59 років з аналізованої причини склала М=14,4±0,4 % (М=77 336±278) населення даної вікової категорії, при М=286,9±17/100 тис., у той час, коли показник частки померлих від НІХ віком 0–17 років вказував на пересічний процентний вираз М=0,1±0,03 % (М=520±23) осіб даної вікової категорії з М=6,4±2,5/100 000. Висновки. Отримані біостатистичні дані засвідчують про необхідність напрацювання на рівні держави та МОЗ України відповідних програм щодо диференційованих механізмів мінімізації неповоротних втрат для їх реалізації на державному, регіональних і місцевих рівнях, що дозволило б у громадському здоров’ї підвищити якість життя населення, зберегти та відновити у наявному людському ресурсі життєвий, духовний, економічний, соціальний, трудовий, морально-політичний, воєнний та оборонний потенціал незалежної країни тощо.\",\"PeriodicalId\":302187,\"journal\":{\"name\":\"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України\",\"volume\":\"1 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-11-22\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14220\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14220","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НЕІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ УПРОДОВЖ 2005–2021 РР.
Мета: з’ясування своєрідних статево-вікових особливостей смертності з причини неінфекційних хвороб серед населення України упродовж 2005–2021 рр. як базис для напрацювання диференційованих механізмів мінімізації неповоротних втрат людського ресурсу. Матеріали і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 2005–2021 рр., із застосуванням для епідеміологічного аналізу комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів із врахуванням принципів системності. Результати. Аргументовано, що в загальній кількості смертей, спричинених НІХ в Україні (Мніх=80,3±0,9 %), у період 2005–2021 рр., показник частки померлих осіб чоловічої статі в середньому становив Мч=47,3±0,6 % (Мч=252 936±503; при Мч=1230,1±35,1/100 000), тоді як медіально частка померлих жінок із даної причини смерті являла Мж=52,7±0,7 % (М=281 189±530, де Мж=1175,6±34,3/ о/оооо). Встановлено найвищий відсоток числа смертей із причини НІХ у віці 60 років і старше, при середньорічній частці М=85,5±0,9 % (М=456 268±675; Р=4748,4±68,9/100 000), тоді як середня частка померлих осіб віком 18–59 років з аналізованої причини склала М=14,4±0,4 % (М=77 336±278) населення даної вікової категорії, при М=286,9±17/100 тис., у той час, коли показник частки померлих від НІХ віком 0–17 років вказував на пересічний процентний вираз М=0,1±0,03 % (М=520±23) осіб даної вікової категорії з М=6,4±2,5/100 000. Висновки. Отримані біостатистичні дані засвідчують про необхідність напрацювання на рівні держави та МОЗ України відповідних програм щодо диференційованих механізмів мінімізації неповоротних втрат для їх реалізації на державному, регіональних і місцевих рівнях, що дозволило б у громадському здоров’ї підвищити якість життя населення, зберегти та відновити у наявному людському ресурсі життєвий, духовний, економічний, соціальний, трудовий, морально-політичний, воєнний та оборонний потенціал незалежної країни тощо.