О. П. Венгер, Ю. І. Мисула, О. Є. Смашна, Л. М. Сас, В. С. Білоус, О. О. Люта, Тетяна Іваніцька, Тетяна Гусєва, М. Є. Коваль, В. О. Пастушак
{"title":"ВПРОВАДЖЕННЯ В СИСТЕМУ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРОГРАМ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ПАРАМЕДИКІВ НА КАФЕДРІ ПСИХІАТРІЇ, НАРКОЛОГІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ","authors":"О. П. Венгер, Ю. І. Мисула, О. Є. Смашна, Л. М. Сас, В. С. Білоус, О. О. Люта, Тетяна Іваніцька, Тетяна Гусєва, М. Є. Коваль, В. О. Пастушак","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12382","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12382","url":null,"abstract":"Мета: висвітлити основні засади освітньо-професійної програми підготовки для студентів-парамедиків, що викладають на кафедрі. \u0000Матеріали і методи. У ході виконання дослідження використано бібліографічний метод та метод структурно-логічного аналізу. Методичною основою дослідження став системний підхід. \u0000Результати. У статті проаналізовано навчальні програми «Основи загальної психології та психології кризових станів» та «Екстрена психіатрична допомога», що впроваджували на базі кафедри з початку 2018 навчального року. Висвітлено нові аспекти вивчення навчальних дисциплін, актуальних для майбутніх парамедиків. Визначено, що протягом періоду навчання на кафедрі студенти мають можливість повною мірою відпрацювати в індивідуальному порядку практичні навички у наданні психологічної допомоги, спробувати свої сили в командній роботі та отримати зворотний зв’язок від викладачів. Дані методи симуляційного навчання критично необхідні для вироблення вміння взаємодіяти один з одним, встановлювати контакти з пацієнтом, чітко діяти в надзвичайних ситуаціях та прогнозувати можливі реакції пацієнтів у стресових ситуаціях. \u0000Висновки. Розроблені на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології програми підготовки активно сприяють розвитку клінічного мислення майбутнього фахівця-парамедика, дають необхідні знання, алгоритми дій, тренують оперативно діяти у критичній ситуації та надавати якісну психологічну допомогу.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123998353","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ І ПРОГНОЗНІ ОЦІНКИ СМЕРТНОСТІ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ОНКОГІНЕКОЛОГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ В УКРАЇНІ Й ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ","authors":"Н. М. Гандзюк, Н. О. Теренда","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12374","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12374","url":null,"abstract":"Мета: вивчити тенденцію захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень жіночих репродуктивних органів до 2023 р.\u0000Матеріали і методи. Проаналізовано дані Національного канцер-реєстру України за 2010–2020 рр. Використано бібліосемантичний, епідеміологічний, аналітичний методи дослідження.\u0000Результати. У статті наведено дані щодо захворюваності та смертності від онкогінекологічних патологій репродуктивних органів – молочної залози, шийки матки та тіла матки за 2010–2020 рр. У результаті досліджень показано, що до 2023 р. в Україні може відбутися зростання захворюваності на рак жіночих репродуктивних органів, зокрема, на рак молочної залози з 60,3 до 69,4 на 100 тис. жіночого населення, рак тіла матки з 29,4 до 40,4 на 100 тис. жіночого населення і рак шийки матки з 16,2 до 20,1 на 100 тис. жіночого населення.\u0000Смертність від раку молочної залози в Україні до 2023 р. в Україні може збільшитися на 17,5 % порівняно із 2020 р., у Тернопільській області – зменшитися на 7,7 % (25,4 на 100 тис. жіночого населення), що практично не зміниться порівняно з 2010 р. – 24,9 на 100 тис. жіночого населення. Смертність від раку тіла матки може зрости до 12,3 % в Україні та в Тернопільській області на 6,3 % відповідно, від раку шийки матки збільшитися на 14,7 % в Україні та зменшитися на 11,1 % в Тернопільській області.\u0000Висновки. Серед жінок репродуктивного віку в Україні та в Тернопільській області до 2023 р. відслідковується тенденція до зростання захворюваності та смертності на рак молочної залози, рак тіла матки та рак шийки матки.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114544415","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В. В. Ващук, Т. П. Кирик, Г. І. Герич, М. І. Кушнірчук
{"title":"ГІГІЄНА РУК ЯК ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ ЛІКУВАННЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"В. В. Ващук, Т. П. Кирик, Г. І. Герич, М. І. Кушнірчук","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12136","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12136","url":null,"abstract":"Мета: проаналізувати сучасний стан проблематики з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій із визначенням ролі, у вказаному аспекті, дотримання гігієни рук медичним персоналом. Обґрунтувати доцільність модернізації навчальних програм задля розуміння важливості та опанування практичних навичок з гігієни рук.\u0000Матеріали і методи. При виконанні дослідження використано бібліографічний та інформаційно-аналітичний методи. Науковими та регламентуючими базами є інформаційні та робочі документи ВООЗ і Європейського регіонального бюро ВООЗ, актуальні накази та інструкції МОЗ України, електронна база даних медичних і біологічних публікацій PubMed.\u0000Результати. Внутрішньолікарняні інфекції (нозокоміальні інфекції) виникають у 5–10 % госпіталізованих хворих у розвинених країнах та в 20 % пацієнтів у країнах із низьким рівнем життя. Інфекції по-різному впливають на пацієнтів і не обмежуються лише тривалим перебуванням у лікарні, а також можуть спричинити пневмонію та смерть. Внаслідок внутрішньолікарняних інфекцій невпинно зростають фінансові витрати як для пацієнтів, так і для закладів охорони здоров’я. Іншим негативним проявом є те, що ці інфекції важко піддаються лікуванню антибіотиками; зростає резистентність до багатьох антибактеріальних засобів, особливо за наявності грамнегативної мікрофлори. Саме правильна гігієна рук серед медичних працівників може значно зменшити передачу бактеріальних збудників, а широке впровадження навчальних програм забезпечує зростання прихильності до правильної гігієни рук у закладах охорони здоров’я на 40–50 %.\u0000Висновки. Внутрішньолікарняні інфекції – глобальна проблема сучасної медицини і одним з ключових чинників її поширення є руки медичного персоналу. Негативним фактором є те, що ці інфекції важко піддаються лікуванню антибіотиками, відповідно, зростає резистентність до більшості антибактеріальних засобів. Правильна гігієна рук серед медичних працівників може значно зменшити передачу бактеріальних організмів. Підвищення прихильності медичного персоналу до забезпечення гігієни рук можна досягти шляхом модернізації освітніх програм, починаючи з проведення просвітницької діяльності, із вказаного питання, у студентському середовищі. ","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133240061","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я: РОЛЬ ДЕТЕРМІНАНТ ЗДОРОВ’Я","authors":"О. Н. Литвинова, Ольга Юріївна Качмар","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12376","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12376","url":null,"abstract":"Мета: проаналізувати роль і вплив соціально-гігієнічних та демографічних детермінант здоров’я, а також концепції здорового способу життя в багатогранному аспекті для вибору здоров’язберігальної стратегії. \u0000Матеріали і методи. Використано узагальнення даних джерел науково-дослідної та методичної літератури. Основні методи дослідження: метод системного підходу, аналізу і прогнозування, бібліосемантичний метод. \u0000Результати. На здоров’я молодого покоління мають значний вплив соціальні фактори як на особистісному, сімейному, громадському, так і національному рівнях. Основними причинами втрати здоров’я, зростання смертності та зниження очікуваної тривалості життя є низький рівень і несприятливі умови життєдіяльності значної частини населення, низька ефективність існуючої системи охорони здоров’я, поширеність шкідливих звичок та нехтування необхідними нормами здорового способу життя. Ситуація, що склалася, потребує вдосконалення підходів до охорони громадського здоров’я в Україні, перегляду рекомендацій та ключових засад діючих програмних і стратегічних документів у сфері охорони здоров’я. Актуальним є продовження досліджень з питань ролі та впливу детермінант здоров’я. \u0000Висновки. Правильно обрана здоров’язберігальна стратегія повинна включати пряму багатогранну оцінку здоров’я, в основі якої лежить холістичне розуміння функціонування та адаптації організму до змін, що виникають впродовж життя. Критеріями виступають інформативність інтеграційного та енергетичного компонентів, що включають гармонійність функціонування організму та його можливі резерви без зайвих ризиків і втрат. Кінцевою метою запобігання негативному впливу зовнішніх та внутрішніх детермінант є збереження здоров’я на високому рівні його життєздатності. Для її реалізації актуальним є підтримання так званого «безпечного рівня» здоров’я в усіх його проявах впродовж усього життя кожного індивідуума і громадськості в цілому.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125290343","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ З ОПТИМІЗАЦІЇ УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВʼЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ","authors":"Вікторія Чорна, Л. Б. Фурман, Володимир Подолян","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12381","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12381","url":null,"abstract":"Мета: провести гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики, ранньої діагностики порушень психічного здоров’я як основи професійних захворювань медичних працівників (МП) закладів охорони здоров’я. \u0000Матеріали і методи. Використано метод теоретичного порівняльного аналізу даних України та міжнародного досвіду щодо стану професійних захворювань і порушень психічного здоров’я як основи професійних захворювань МП закладів охорони здоров’я. \u0000Результати. Проведено гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики, ранньої діагностики порушень психічного здоров’я як основи професійних захворювань МП закладів охорони здоров’я. \u0000Професійні шкідливі чинники є ризиком виникнення хвороб, загострення соматичних захворювань, формування хронічної патології, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності медичних працівників. В Україні до основних травмонебезпечних галузей економіки та видів робіт належить охорона здоров’я – 74 % (2582 травмовані особи, в т. ч. 82 – летальних випадки за період пандемії СOVID-19). Це спричиняє підвищення медичних, соціальних, економічних втрат суспільства і держави. \u0000Запропоновані види мотивації, які можна застосувати у державних або комунальних закладах охорони здоровʼя (ЗОЗ) України як матеріальну, так і нематеріальну зацікавленість МП для створення ефективного мотиваційного механізму. \u0000Висновки. Запропонована модель центрів охорони професійного здоров’я ЗОЗ. Функціями цих закладів є: електронний моніторинг здоров’я та захворювання МП, диспансеризація, профілактично-консультативна допомога, допомога щодо підготовки/перепідготовки/підвищення кваліфікації медичних кадрів. Надані основні принципи профілактичних заходів щодо професійних захворювань МП. На основі отриманих даних запропоновані заходи для покращення здоров’я МП: розробка відповідних нормативно-правових документів з охорони праці у медичній галузі, поліпшення умов праці, внутрішньолікарняного середовища, побутових умов для відпочинку, організації раціонального харчування, психологічного розвантаження шляхом створення центрів охорони професійного здоров’я.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125333150","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"МОНІТОРИНГ ПОВЕРХНЕВИХ ВОДНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ЗАКОНОДАВЧА ОСНОВА","authors":"О. В. Лотоцька, Л. О. Бицюра","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12386","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12386","url":null,"abstract":"Мета: провести аналіз законодавчої основи моніторингу поверхневих водних ресурсів України. \u0000Матеріали і методи. У дослідженні використано основні державні законодавчі акти та керівні документи уряду України щодо організації моніторингу якості поверхневих водних ресурсів України. Для обробки даних застосовано наукові методи: бібліографічний, аналітичний, нормативно-пошуковий, порівняльний, системного аналізу та узагальнення. \u0000Результати. У статті наведено наукове узагальнення законодавчих документів у галузі моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні, яке зазнало суттєвих змін, особливо в період дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). З 2019 р. в Україні запроваджено європейські підходи щодо здійснення моніторингу вод відповідно до вимог Водної рамкової директиви, згідно з якою моніторинг є невід’ємною частиною реформи екологічного контролю та відповідальності й основою для прийняття будь-яких управлінських рішень. \u0000Висновки. Система моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні набула повного законодавчого обґрунтування. Основним його завданням є реальна оцінка стану водних ресурсів та можливість ухвалення ефективних рішень на основі достовірних даних; надання громадськості не просто доступу до інформації про стан водних об’єктів, але й до достовірних та верифікованих даних. Відповідно до вимог інтеграції з ЄС, усі отримані дані будуть класифіковані за європейськими стандартами та у повній відповідності міжнародним водним директивам. Все це дозволить визначити екологічний та хімічний стан масивів поверхневих або підземних вод, оцінити реальний стан вод з урахуванням нових забруднювальних речовин і показників, характерних для конкретного річкового басейну.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117028208","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ – ОДНА З НЕВИРІШЕНИХ ПРОБЛЕМ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я","authors":"Н. О. Теренда, Т. Б. Павлів, О. А. Теренда","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12377","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12377","url":null,"abstract":"Мета: вивчити явище професійного вигорання серед медичних працівників та запропонувати шляхи його профілактики. \u0000Матеріали і методи. Проведено аналіз наукових джерел інформації щодо проблеми професійного вигорання серед медичних працівників. Використано бібліосемантичний, аналітичний методи дослідження. \u0000Результати. У статті проаналізовано основні фактори, які зумовлюють розвиток професійного вигорання. Визначено джерела стресу, гендерні особливості, низку медичних спеціальностей, у яких швидше може сформуватися професійне вигорання. Наведено основні особливості спілкування медичних працівників із пацієнтами при переважанні окремих компонент професійного вигорання (емоційного виснаження, деперсоналізації, редукції професійних/особистих досягнень). Надано рекомендації щодо профілактики і методів корекції професійного вигорання у медичних працівників. Розглянуто закордонний досвід подолання професійного вигорання, зокрема сеанси групової психотерапії за методом Балінта. \u0000Висновки. Професійне вигорання медичних працівників на даний час залишається невирішеною проблемою системи охорони здоров’я, яка потребує залучення психологів або психотерапевтів. Реалізація комплексу профілактичних заходів щодо професійного вигорання дозволить сподіватися на зниження поширеності професійного вигорання серед медичних працівників і, як наслідок, сприятиме покращенню надання медичної допомоги і поліпшенню їх здоров’я.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123743240","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ МЕДИЧНИМ ЦЕНТРОМ НА ПРИНЦИПАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА","authors":"Андрій Іванюк","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12384","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12384","url":null,"abstract":"Мета: обґрунтувати концептуальні напрями формування управління регіональним медичним центром на принципах державно-приватного партнерства. \u0000Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети у роботі застосовували загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, інтерпретації наукових даних, а також системний і структурно-функціональний підходи. \u0000Результати. Концептуальні напрями формування управління регіональним медичним центром спрямовані на вирішення практичного завдання – організації діяльності медичного закладу, який працює на принципах державно-приватного партнерства. Вони обґрунтовані з урахуванням системного підходу, Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права у галузі охорони здоровʼя, вітчизняного і зарубіжного досвіду. Концептуальні напрями формують нову систему управління медичним закладом на принципах державно-приватного партнерства, забезпечують стійкий економічний стан і можливість розвитку виробничої бази медичного закладу. \u0000Висновки. Розробка концептуальних напрямів дозволила оптимізувати роботу регіонального медичного центру за рахунок визначення основних принципів формування управління з механізмами державно-приватного партнерства, організації інтегрованої системи управління, створення ефективної та результативної системи маркетингу і, як результат, забезпечити задоволеність пацієнтів послугами регіонального медичного центру.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129395601","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
О. А. Козьолкін, Світлана Олександрівна Мєдвєдкова, М. П. Пухальський
{"title":"ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА ВЕРТЕБРОГЕННІ БОЛЬОВІ СИНДРОМИ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВОГО РІВНЯ ТА ЇХ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД СТУПЕНЯ ВИРАЖЕННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ","authors":"О. А. Козьолкін, Світлана Олександрівна Мєдвєдкова, М. П. Пухальський","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12379","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12379","url":null,"abstract":"Мета: виявити взаємозв’язок між ступенем вираження клініко-неврологічних розладів та показниками якості життя у хворих на вертеброгенні больові синдроми попереково-крижового рівня (ВБС ПКР). \u0000Матеріали і методи. Обстежено 30 хворих на ВБС ПКР. У першу групу увійшли 15 пацієнтів з рефлекторними вертеброгенними больовими синдромами (РВБС), а другу групу склали 15 хворих із дискогенними корінцевими синдромами (ДКС). Використано загальне клініко- та вертеброневрологічне дослідження, мануально-м’язове тестування, а також клінічні шкали та опитувальники для оцінки якості життя хворих. \u0000Результати. Показники за наступними шкалами та опитувальниками були гірші у хворих з ДКС ПКР, аніж у пацієнтів з РВБС цього рівня: PainDETECT – 55 (50; 68) та 45 (42; 52), відповідно, р<0,001; 5-бальна шкала вертеброневрологічного дефіциту (5-БШВНД) – 8 (8; 10) та 5 (4; 7), відповідно, р<0,001; індекс м’язового синдрому – 10 (9; 13) та 8 (6; 8), відповідно, р<0,013; візуальна аналогова шкала (ВАШ) – 3 (2; 3) та 2 (2; 3), відповідно, p<0,029; Освестрі 2.1 – 15 (14; 17) та 10 (9; 14), відповідно, р<0,002; шкала інтенсивності больових відчуттів за І. П. Антоновим – 5 (5; 7) проти 3 (3; 5), відповідно, р<0,008; HADS (домен тривожності) – 8 (6; 10) та 5 (4; 7), відповідно, HADS (домен депресії) – 6 (4; 8) та 3 (2; 4), відповідно, p<0,045. \u0000Відзначено сильний позитивний кореляційний зв’язок між показниками за шкалами Освестрі 2.1 та ВАШ (r=0,709, p<0,003), а також середньої сили між показниками шкал Освестрі 2.1 та ІМС (r=0,629, p<0,012). \u0000Висновки. Клініко-неврологічні розлади та показники якості життя були гіршими у хворих із ДКС ПКР, аніж у пацієнтів з РВБС ПКР. Більш сильну кореляцію клінічних даних з показниками якості життя спостерігали у хворих із ДКС ПКР, ніж у пацієнтів з РВБС ПКР.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"284 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125028613","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВПЛИВ КОМОРБІДНИХ СТАНІВ НА ВИЖИВАНІСТЬ ЧОЛОВІКІВ, ХВОРИХ НА РАК ГОРТАНІ, – ПІДСУМКИ ДЕСЯТИРІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ","authors":"І. В. Жулкевич, Л. М. Скакун, І. Й. Галайчук","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12127","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12127","url":null,"abstract":"Мета: вивчити вплив коморбідних захворювань на виживаність чоловіків, хворих на рак гортані, залежно від віку.\u0000Матеріали і методи. У роботі використано епідеміологічний, медико-статистичний та аналітичний методи. Проаналізовано базу даних «Лікарняний канцер-реєстр» Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер» Тернопільської обласної ради та базу даних Тернопільського обласного статистичного управління про чисельність та смертність населення області за період 2009–2019 рр. На основі розрахованого індексу коморбідних станів за Charlson (1987) і даних офіційної обліково-звітної документації «Звіти лікувально-профілактичного закладу» (форма № 20) проведено аналіз виживаності хворих на рак гортані чоловіків, які перебували на стаціонарному лікуванні у Тернопільському обласному клінічному онкологічному диспансері.\u0000Результати. Методом множинних оцінок (за Капланом – Майєром) проаналізовано функцію виживаності хворих на рак гортані за період 2009–2019 рр. Встановлено, що медіана виживаності у загальній групі хворих на рак гортані чоловіків склала 914 днів від дати встановлення діагнозу, а 25 і 75 процентилі виживаності склали, відповідно, 365 і 1986 днів. У групі хворих на рак гортані чоловіків, молодших 60 років, медіана виживаності становила 580 днів, а в групі старших за 60 років – 578 днів (без істотної відмінності). Проте порівняльний статистичний аналіз виживаності за F-критерієм Кокса вказав на істотну статистичну різницю у виживаності хворих на рак гортані чоловіків, старших 60 років, з високим індексом коморбідності, порівняно з групою чоловіків, молодших 60 років, з низьким індексом коморбідності.\u0000Висновки. Кумулятивна частка виживаності хворих на рак гортані чоловіків залежить від супутньої патології, виявленої на час встановлення діагнозу. Тривалість виживаності хворих на рак гортані чоловіків, старших 60 років, з високим індексом коморбідності менша, порівняно з групою чоловіків, молодших 60 років, з низьким індексом коморбідності.\u0000Хворі на рак гортані чоловіки, старші 60 років, з високим індексом коморбідності потребують розробки спеціальних лікувальних тактик з урахуванням виявленої коморбідної патології.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115786524","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}