{"title":"МОНІТОРИНГ ПОВЕРХНЕВИХ ВОДНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ЗАКОНОДАВЧА ОСНОВА","authors":"О. В. Лотоцька, Л. О. Бицюра","doi":"10.11603/1681-2786.2021.2.12386","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета: провести аналіз законодавчої основи моніторингу поверхневих водних ресурсів України. \nМатеріали і методи. У дослідженні використано основні державні законодавчі акти та керівні документи уряду України щодо організації моніторингу якості поверхневих водних ресурсів України. Для обробки даних застосовано наукові методи: бібліографічний, аналітичний, нормативно-пошуковий, порівняльний, системного аналізу та узагальнення. \nРезультати. У статті наведено наукове узагальнення законодавчих документів у галузі моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні, яке зазнало суттєвих змін, особливо в період дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). З 2019 р. в Україні запроваджено європейські підходи щодо здійснення моніторингу вод відповідно до вимог Водної рамкової директиви, згідно з якою моніторинг є невід’ємною частиною реформи екологічного контролю та відповідальності й основою для прийняття будь-яких управлінських рішень. \nВисновки. Система моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні набула повного законодавчого обґрунтування. Основним його завданням є реальна оцінка стану водних ресурсів та можливість ухвалення ефективних рішень на основі достовірних даних; надання громадськості не просто доступу до інформації про стан водних об’єктів, але й до достовірних та верифікованих даних. Відповідно до вимог інтеграції з ЄС, усі отримані дані будуть класифіковані за європейськими стандартами та у повній відповідності міжнародним водним директивам. Все це дозволить визначити екологічний та хімічний стан масивів поверхневих або підземних вод, оцінити реальний стан вод з урахуванням нових забруднювальних речовин і показників, характерних для конкретного річкового басейну.","PeriodicalId":302187,"journal":{"name":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12386","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета: провести аналіз законодавчої основи моніторингу поверхневих водних ресурсів України.
Матеріали і методи. У дослідженні використано основні державні законодавчі акти та керівні документи уряду України щодо організації моніторингу якості поверхневих водних ресурсів України. Для обробки даних застосовано наукові методи: бібліографічний, аналітичний, нормативно-пошуковий, порівняльний, системного аналізу та узагальнення.
Результати. У статті наведено наукове узагальнення законодавчих документів у галузі моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні, яке зазнало суттєвих змін, особливо в період дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). З 2019 р. в Україні запроваджено європейські підходи щодо здійснення моніторингу вод відповідно до вимог Водної рамкової директиви, згідно з якою моніторинг є невід’ємною частиною реформи екологічного контролю та відповідальності й основою для прийняття будь-яких управлінських рішень.
Висновки. Система моніторингу поверхневих водних ресурсів в Україні набула повного законодавчого обґрунтування. Основним його завданням є реальна оцінка стану водних ресурсів та можливість ухвалення ефективних рішень на основі достовірних даних; надання громадськості не просто доступу до інформації про стан водних об’єктів, але й до достовірних та верифікованих даних. Відповідно до вимог інтеграції з ЄС, усі отримані дані будуть класифіковані за європейськими стандартами та у повній відповідності міжнародним водним директивам. Все це дозволить визначити екологічний та хімічний стан масивів поверхневих або підземних вод, оцінити реальний стан вод з урахуванням нових забруднювальних речовин і показників, характерних для конкретного річкового басейну.