{"title":"МЕТОДИКИ ФЕРМЕНТАТИВНОГО ГІДРОЛІЗУ ДЛЯ ПРОБОПІДГОТОВКИ КРОВІ З МЕТОЮ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ОТРУЄНЬ ПОХІДНИМИ ГАММА-АМІНОМАСЛЯНОЇ КИСЛОТИ","authors":"Н. В. Горлачук, Н. О. Зарівна","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13577","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13577","url":null,"abstract":"Вступ. До нових потенційно небезпечних психоактивних речовин, що не входять до переліку наркотичних засобів і психотропних речовин, обіг яких заборонений або обмежений в Україні, належать десять груп речовин різної будови, серед яких виділяють групу агоністів гамма-аміномасляної кислоти та їх похідних. Зловживання новими небезпечними психоактивними речовинами, в тому числі похідними препаратами гамма-аміномасляної кислоти, зафіксовано в 94 країнах світу, зокрема і в Україні. У зв’язку із зростанням останнім часом кількості осіб, залежних від зазначених лікарських препаратів, а також числа гострих і навіть смертельних отруєнь, усе більшої актуальності набуває питання хіміко-токсикологічного дослідження, яке включає кількісне визначення аналізованих речовин у біологічних об’єктах. \u0000Мета дослідження – розробити методики ізолювання та визначення похідних гамма-аміномасляної кислоти (фенібуту і баклофену) в біологічних рідинах (крові). \u0000Методи дослідження. Дослідження проводили з використанням субстанції фенібуту – 4-аміно-3-фенілбутанової кислоти гідрохлориду і таблеток баклофену. Для проведення гідролізу застосовували ензими: папаїн, хімотрипсин, хімопсин та гіалуронідазу, субстанцію трилону Б, субстанцію цистеїну. \u0000Результати й обговорення. Значною складністю при дослідженні біологічних об’єктів на похідні гамма-аміномасляної кислоти (фенібут, прегабалін, габапентин, баклофен та ін.) є те, що ці речовини здатні давати в середовищі біологічних рідин внутрішню сіль, що істотно ускладнює проведення лабораторних досліджень на них. У нашій роботі ми використовували методику екстракційного виморожування при температурі -18 ... -20 °С, визначивши селективні умови, рН 2 середовища і розчинник ацетонітрил. \u0000Висновки. У ході дослідження було показано, що методику ферментативного гідролізу протеазами низької специфічності можна рекомендувати для проведення пробопідготовки крові при немедикаментозному застосуванні лікарських засобів із групи похідних гамма-аміномасляної кислоти.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"42 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84049895","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
С. В. Хміль, М. С. Хміль, Л. М. Маланчук, С. М. Геряк, І. В. Корда, І. М. Маланчин, Н. І. Багній, Б. М. Бегош
{"title":"ГОРМОНАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ У ЖІНОК З РЕПРОДУКТИВНИМИ НЕВДАЧАМИ І МЕТАБОЛІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ","authors":"С. В. Хміль, М. С. Хміль, Л. М. Маланчук, С. М. Геряк, І. В. Корда, І. М. Маланчин, Н. І. Багній, Б. М. Бегош","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13571","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13571","url":null,"abstract":"Вступ. Лише повноцінна взаємодія всіх ланок гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі сприяє нормальному функціонуванню репродуктивної системи. Порушення гормональної регуляції спостерігають у жінок репродуктивного віку із синдромом полікістозних яєчників. Для жінок із склерополікістозом характерні безпліддя та репродуктивні втрати. Для розуміння підходів до лікування важливими є також ключові ланки патогенезу, які прямо пов’язані з виникненням гормонального дисбалансу в організмі. Це питання цінне для подальших наукових досліджень. \u0000Мета дослідження – вивчити стан показників гормонального забезпечення організму в жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників та його залежність від індексу маси тіла. \u0000Методи дослідження. У роботі проаналізовано загальноклінічні дані жінок та визначено рівні гормонів репродуктивної системи. Пацієнток було поділено на 2 групи: з нормальною масою тіла та з ожирінням. У свою чергу, в досліджуваній групі виділено 4 підгрупи на основі показника індексу маси тіла: надмірна маса тіла, ожиріння I ступеня, ожиріння II ступеня, ожиріння III ступеня. На основі клініко-лабораторних даних з амбулаторних карт пацієнток проаналізовано рівні гонадотропіну та гормонів репродуктивної системи. Головним методом був імуноферментний аналіз. \u0000Результати й обговорення. Аналіз асоціацій між концентрацією статевих гормонів та індексом маси тіла показав, що від маси тіла залежали співвідношення лютеїнізучого/фолікулостимулювального гормонів та рівні фолікулостимулювального гормону, пролактину, естрадіолу і тестостерону. Встановлено, що індекс маси тіла мав слабкий зворотний звʼязок з рівнем фолікулостимулювального гормону, а також прямий взаємозвʼязок із співвідношенням лютеїнізучого/фолікулостимулювального гормонів та концентрацією лютеїнізучого гормону, пролактину, естрадіолу і тестостерону. \u0000Висновок. Для пацієнток із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників характерний гормональний дисбаланс (підвищення концентрації антимюллерового та лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу і тестостерону, зниження рівня фолікулостимулювального гормону).","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75953010","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
С. Т. Омельчук, О. М. Коршун, А. О. Ліпавська, Т. І. Зінченко, Д.С. Мілохов, А. О. Аврамчук, А. В. Благая
{"title":"АНАЛІТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ У ВОДІ ТА ПОВІТРІ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ ПЕСТИЦИДІВ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ХЛІБНИХ ЗЛАКІВ","authors":"С. Т. Омельчук, О. М. Коршун, А. О. Ліпавська, Т. І. Зінченко, Д.С. Мілохов, А. О. Аврамчук, А. В. Благая","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13578","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13578","url":null,"abstract":"Вступ. Науково обґрунтований і виважений вибір пестицидних формуляцій із сучасного широкого асортименту та їх вчасне і раціональне використання рекомендують системи хімічного захисту сільськогосподарських культур. \u0000Мета дослідження – розробити й удосконалити аналітичний контроль у воді та повітрі залишкових кількостей пестицидів системи захисту хлібних злаків. \u0000Методи дослідження. Використовуючи аналітичні стандарти, з яких в ацетонітрилі готували вихідні стандартні розчини кожної з досліджуваних сполук, проводили хроматографічний аналіз для розробки умов визначення 9 діючих речовин системи захисту хлібних злаків при їх сумісній присутності: гербіцидів просульфурону і піноксадену, інсектицидів тіаметоксаму та лямбда-цигалотрину, фунгіцидів азоксистробіну, бензовіндифлупіру, ципроконазолу, пропіконазолу, регулятора росту рослин тринексапак-етилу. Для побудови графіків залежності площі хроматографічного піка сполуки від концентрації тричі здійснювали хроматографічний аналіз кожного градуювального розчину суміші. Проводили кількісне визначення досліджуваної сполуки методом абсолютного градуювання (методом зовнішнього стандарту) і статистичну обробку одержаних результатів. \u0000Результати й обговорення. Отримані дані дозволили нам розрахувати фактор утримування (k), побудувати залежності відносного утримування досліджуваних сполук на колонках С18 та СN від вмісту ацетонітрилу в рухомій фазі ацетонітрил+0,1 % водний розчин ортофосфорної кислоти і продовжити дослідження з розділення сполук при сумісній присутності, використовуючи як більш ефективні колонку 250/4,6 Nucleosil 100-5 С18 та суміш ацетонітрил+0,1 % водний розчин ортофосфорної кислоти. За результатами вивчення спектрів поглинання, з метою покращення хроматограм проб води й, особливо, повітря, було оптимізовано довжину хвилі УФ-детектора, що дало позитивний результат. Розроблено умови підготовки проб води і повітря до подальшого хроматографічного визначення в них досліджуваних сполук та оптимальні умови екстракції і хроматографічного визначення пестицидів різних хімічних класів, які застосовують у системі захисту зернових злакових культур, що дозволяють контролювати їх вміст при сумісній присутності з межею кількісного визначення кожної сполуки в пробах води (0,001 мг/дм3) та повітря (0,05 мг/м3), тобто дають можливість контролювати затверджені гігієнічні нормативи цих сполук у воді й повітрі робочої зони. \u0000Висновок. Розроблені умови визначення методом високоефективної рідинної хроматографії при сумісній присутності в пробах води та повітря 9 пестицидів системи захисту хлібних злаків дозволяють значно прискорити аналіз, зменшити витрати на його проведення та сприятимуть удосконаленню моніторингу пестицидів у довкіллі.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"61 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89343887","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ ДИСЛІПІДЕМІЇ ТА ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ РІВНОВАГИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ НА ТЛІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ ІНГІБІТОРОМ SGLT2 – ДАПАГЛІФЛОЗИНОМ","authors":"М. І. Швед, Р. М. Овсійчук","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13360","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13360","url":null,"abstract":"Вступ. В осіб з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу (ЦД2) сумарний ризик розвитку інфаркту міокарда в найближчі 8 років становить 30 %, а смертність у них вдвічі вища, ніж у пацієнтів без метаболічних порушень. Несприятливий прогноз у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) на тлі ЦД2 асоціюється з тяжчим, ускладненим перебігом хвороби, обмеженням проведення інвазивних коронарних втручань та ін., що й визначає тактику активного вивчення ролі тригерів і факторів ризику в патогенезі даної коморбідної патології та розробці шляхів корекції цих патологічних процесів.\u0000Мета дослідження – вивчити ефективність корекції порушень ліпідограми і рівноваги прооксидантно-антиоксидантної системи у пацієнтів із гострим коронарним синдромом у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та високим ризиком розвитку реперфузійних ускладнень шляхом застосування інгібітора SGLT2 – дапагліфлозину.\u0000Методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз комплексного обстеження та хірургічного (черезшкірне коронарне втручання) лікування 56 хворих із ГКС у поєднанні з ЦД2. Показники ліпідограми та активність складових прооксидантно-антиоксидантної системи визначали за допомогою спектрофотометричних методів, оптичну густину вимірювали на спектрофотометрі “Biomat 5” (Велика Британія).\u0000Результати й обговорення. З метою корекції ліпідограми і прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в перед- та післяопераційний періоди призначали дапагліфлозин у дозі 10 мг/добу, що дало можливість компенсувати гіперглікемію і стабілізувати активність прооксидантно-антиоксидантної системи на момент проведення операційного втручання, попередити розвиток реперфузійних ускладнень після черезшкірного коронарного втручання, стабілізувати клінічний стан коморбідних пацієнтів у післяопераційний період за рахунок зменшення частоти порушень ритму і провідності на 41,2 % та проявів гострої серцевої недостатності на 55,9 %. Зокрема, в пери- та післяопераційний періоди суттєво знизилась активність вільнорадикального окиснення ліпідів, про що свідчили зменшення в 1,3 раза (р<0,05) вмісту активних продуктів тіобарбітурової кислоти у сироватці крові та одночасне відновлення функціонування ензимних антиоксидантних систем організму, зниження в 1,5 раза (р<0,05) ступеня блокування активності супероксиддисмутази при зростанні активності каталази і церулоплазміну.\u0000Висновки. Застосування дапагліфлозину в перед- та післяопераційний періоди у хворих із ГКС у поєднанні з ЦД 2 типу з високим операційним ризиком сприяє нормалізації ліпідного обміну і достовірному зниженню активності вільнорадикального окиснення ліпідів з відновленням функціонування ензимних антиоксидантних систем організму, що дає можливість зменшити частоту порушень ритму і провідності на 41,2 % та проявів гострої серцевої недостатності на 55,9 %.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"212 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77424511","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
О. В. Мельник, М. З. Воробець, Р. В. Фафула, І. В. Коваленко, З. Д. Воробець
{"title":"ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АРГІНАЗА/NO-СИНТАЗНОЇ СИСТЕМИ В СІМ’ЯНІЙ ПЛАЗМІ ЧОЛОВІКІВ З ІДІОПАТИЧНИМ НЕПЛІДДЯМ","authors":"О. В. Мельник, М. З. Воробець, Р. В. Фафула, І. В. Коваленко, З. Д. Воробець","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13357","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13357","url":null,"abstract":"Вступ. Питома вага чоловіків з непліддям постійно зростає як в Україні, так і в усьому світі. За відсутності достовірних етіологічних чинників виникнення непліддя його ідентифікують як ідіопатичне. Воно трапляється у 25–30 % чоловіків. Щодо патохімічних досліджень, то припускається, що в багатьох випадках ідіопатичне непліддя чоловіків спричинене оксидативним стресом. Однак також відомо, що важлива регуляторна роль у підтриманні клітинного гомеостазу належить оксиду азоту як вторинному месенджеру – універсальному регулятору практично всіх фізіологічних функцій організму. \u0000Мета дослідження – з’ясувати функціональну активність ензимів аргіназа/NO-синтазної системи та виявити нові потенційні маркери ідіопатичного непліддя чоловіків. \u0000Методи дослідження. Дослідження проводили на сім’яній плазмі 33 інфертильних чоловіків з ідіопатичним непліддям віком 22–48 років. До контрольної групи ввійшли 27 фертильних практично здорових чоловіків того ж віку. В сім’яній плазмі визначали активність таких ензимів, як аргіназа, конститутивна й індуцибельна ізоформи NO-синтази (сNOS, іNOS), а також концентрацію нітрат- та нітрит-аніонів (NO3-, NO2-) і малонового діальдегіду (МДА). \u0000Результати й обговорення. При ідіопатичному неплідді чоловіків активність аргінази в сім’яній плазмі зменшилася в 1,6 раза. Одночасно знизилась активність сNOS в 1,3 раза і зросла активність іNOS у 24,6 раза. Виявлене зменшення співвідношення аргіназа/NOS у 3,1 раза засвідчило зниження активності неокисного, аргіназного метаболізму, який конкурує з окисним NO-синтазним метаболізмом L-аргініну. Зниження в сім’яній плазмі співвідношення активності аргiназа/іNOS у 25,7 раза може бути важливим показником розвитку ідіопатичного непліддя. Під час оцінювання інтенсивності функцioнування NO-синтазного шляху метаболізму L-аргініну при ідіопатичному неплідді відзначено вірогідне зростання в сім’яній плазмі концентрації NO3- в 1,4 раза та зниження NO2- в 1,5 раза. Виявлено пряму кореляційну залежність між концентрацією МДА і стабільних метаболітів оксиду азоту – NO3-. Продемонстрований прямий кореляційний зв’язок між активністю іNOS та концентрацією МДА в сім’яній плазмі (r=0,87) свідчить про те, що при ідіопатичному неплідді іNOS може активувати процеси пероксидації ліпідів. \u0000Висновки. Розвиток ідіопатичного непліддя чоловіків супроводжується змінами активності ензимів аргіназа/NO-синтазної системи, зокрема зниженням активності аргінази та сNOS і зростанням активності іNOS, що свідчать про домінування окисного шляху метаболізму L-аргініну. Зменшення в сім’яній плазмі співвідношення активності аргiназа/іNOS може бути важливим показником розвитку ідіопатичного непліддя.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"171 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76894078","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
А. І. Ціпкало, О. Б. Фурка, О. В. Баб’як, Марія Іванівна Марущак
{"title":"ПОРУШЕННЯ СНУ В МЕДСЕСТЕР, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПОЗМІННО, ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ","authors":"А. І. Ціпкало, О. Б. Фурка, О. В. Баб’як, Марія Іванівна Марущак","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13373","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13373","url":null,"abstract":"Вступ. Нестача сну викликає дезадаптивні зміни, що спричиняють метаболічні порушення, такі, як артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, діабет та ожиріння. Проблеми зі сном можуть збільшити ризик виникнення психіатричних розладів, соматичних розладів, дорожньо-транспортних пригод і проблем з пам’яттю, а також погіршення функціонування організму в цілому. Все більше доказів свідчить про те, що порушення сну співіснують з іншими захворюваннями, які часто є взаємодіючими та двонаправленими. \u0000Мета дослідження – проаналізувати порушення сну в медсестер терапевтичних і хірургічних відділень, які працюють позмінно, та встановити ймовірні взаємозв’язки з рівнем артеріального тиску. \u0000Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 20 медсестер терапевтичних відділень і 20 – хірургічних, які працювали позмінно. Систолічний і діастолічний артеріальний тиск (у мм рт. ст.) вимірювали ззідно зі стандартним протоколом. Для визначення якості сну медсестер терапевтичних та хірургічних відділень, які працюють позмінно, ми використали опитувальник “Пітсбурзький індекс якості сну (PSQI)”. Внутрішню узгодженість шкал (internal consistency) цього опитувальника перевіряли за допомогою методу α Кронбаха. \u0000Результати й обговорення. Встановлено, що на частоту пробуджень посеред ночі або рано-вранці медсестер терапевтичних відділень, які працюють позмінно, впливають вік, тривалість роботи по змінах. Виявлено також взаємозв’язок між частотою пробуджень і частотою нічних змін протягом місяця в медсестер різного профілю, проте у працівників хірургічних відділень ця асоціація втрачається при збільшенні частоти нічних змін упродовж місяця. Аналіз взаємозв’язку між пробудженнями посеред ночі або рано-вранці та артеріальною гіпертензією в усіх респондентів, які брали участь у дослідженні, показав вірогідну залежність між частотою пробуджень та рівнем систолічного артеріального тиску в медсестер терапевтичних відділень, тоді як у працівників хірургічних відділень такої асоціації не встановлено. При цьому в медсестер терапевтичних відділень, які 1–2 рази на тиждень прокидаються посеред ночі або рано-вранці, рівень систолічного артеріального тиску був вірогідно вищим стосовно таких даних у працівників хірургічних відділень. \u0000Висновки. У медсестер, які працюють позмінно, порушення сну характеризується зростанням частоти пробуджень посеред ночі або рано-вранці, що взаємопов’язано з рівнем артеріального тиску.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"34 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84881738","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
І. Я. Криницька, Марія Іванівна Марущак, Татьяна Ярошенко
{"title":"ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У КРОВІ ТА ЛЕГЕНЯХ ЩУРІВ У ДИНАМІЦІ РОЗВИТКУ СИНДРОМУ ТРИВАЛОГО СТИСНЕННЯ","authors":"І. Я. Криницька, Марія Іванівна Марущак, Татьяна Ярошенко","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13368","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13368","url":null,"abstract":"Вступ. Синдром тривалого стиснення (СТС) становить 15–24 % у структурі травматичних уражень. До важливих ланок у механізмах його виникнення належить розвиток ендогенної інтоксикації, інтегральним показником якої є вміст молекул середньої маси (МСМ). Метаболічні порушення у тканинах, які зазнали стиснення, і токсичні продукти, що утворюються у вогнищі компресії, зумовлюють ушкодження життєво важливих органів, насамперед печінки, нирок та легень.\u0000Мета дослідження – дослідити динаміку змін вмісту молекул середньої маси у сироватці крові та гомогенаті легень щурів на моделі ендотоксикозу, що формується за умов синдрому тривалого стиснення.\u0000Методи дослідження. Досліди проведено на 40 безпородних статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г. Експериментальною моделлю слугував патологічний процес, що розвивався у тварин внаслідок стиснення м’яких тканин лівої тазової кінцівки протягом 4 год у спеціальному пристрої, сконструйованому на кафедрі функціональної та лабораторної діагностики Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Площа стискальної поверхні становила 4 см2, а сила компресії – 4,25 кг/см2. Тварин виводили з експерименту під тіопенталовим знеболюванням на 1-шу, 3-тю, 7-му і 14-ту доби спостереження шляхом пункції серця. Вміст МСМ визначали згідно з методикою Р. І. Ліфшиц.\u0000Результати й обговорення. У динаміці посттравматичного періоду СТС встановлено зростання рівня ендогенних токсинів, на що вказує вірогідне збільшення вмісту МСМ у всі доби спостереження відносно контролю. Максимальні значення досліджуваних показників відмічено на 3-тю добу експерименту: в сироватці крові – підвищення вмісту МСМ1 і МСМ2 у 2,1 та 2,4 раза відповідно; в супернатанті гомогенату легень – його зростання у 2,2 і 2,8 раза відповідно.\u0000Висновки. Експериментальний СТС супроводжується зростанням рівня ендогенної інтоксикації з досягненням максимуму на 3-тю добу посттравматичного періоду. При зіставленні динаміки змін МСМ встановлено синхронне підвищення їх вмісту як у сироватці крові, так і в гомогенаті легень з більш інтенсивними змінами в гомогенаті легень, що, ймовірно, пов’язано з деструктивними змінами, розвитком запалення, гіпоксією, зменшенням енергетичного потенціалу легень та активацією пероксидного окиснення ліпідів.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"39 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89584470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ У ЩУРІВ ІЗ ЗМОДЕЛЬОВАНИМ ГОСТРИМ ПОШИРЕНИМ ПЕРИТОНІТОМ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ","authors":"Н. М. Малевич, І. М. Кліщ","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13358","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13358","url":null,"abstract":"Вступ. Підґрунтям тяжкого перебігу та високих показників смертності при гострому поширеному перитоніті часто є супутня патологія, серед якої від 7,5 до 14,0 % становить ожиріння. \u0000Мета дослідження – вивчити стан показників пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі ожиріння і порівняти їх з показниками тварин з ожирінням та тварин із гострим поширеним перитонітом. \u0000Методи дослідження. В експерименті було використано 24 білих щури лінії Вістар, яких поділили на 3 групи: основна група – 8 тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом на тлі ожиріння; група порівняння – 8 тварин із змодельованим ожирінням; ще одна група порівняння – 8 тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом. Контрольну групу становили 8 інтактних тварин. Гострий поширений перитоніт моделювали шляхом введення 10 % профільтрованої калової суспензії у черевну порожнину, ожиріння – за допомогою висококалорійної дієти. Вміст показників прооксидантно-антиоксидатного захисту в крові та печінці тварин визначали фотоспектрометричним методом. \u0000Результати й обговорення. Було встановлено, що у щурів із гострим поширеним перитонітом на тлі ожиріння значно активізувалися показники ліпопероксидації (в 1,8 раза за рівнем ТБК-активних продуктів порівняно з інтактними тваринами) та виснажувався антиоксидантний захист (у 2,4 раза за статистично значимо нижчим показником супероксиддисмутази порівняно з контролем) (p<0,05). \u0000Висновок. У тварин із гострим поширеним перитонітом на тлі ожиріння суттєво знижуються захисні механізми антиоксидантного захисту на фоні активації процесів пероксидного окиснення ліпідів (за рівнем ТБК-активних продуктів), що підтверджено статистично значимо нижчим рівнем супероксиддисмутазої активності порівняно зі щурами з ізольованим ожирінням чи тваринами з гострим поширеним перитонітом.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90707017","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Г. П. Гаплик, П. Г. Лихацький, В. Д. Фіра, О. Ю. Качур
{"title":"ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ОКИСНОГО СТРЕСУ В ЩУРІВ ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ХАРЧОВОГО БАРВНИКА АЗОРУБІНУ","authors":"Г. П. Гаплик, П. Г. Лихацький, В. Д. Фіра, О. Ю. Качур","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13363","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13363","url":null,"abstract":"Вступ. Однією з причин погіршення здоров’я населення є нерегламентоване використання харчових добавок різного призначення під час виготовлення харчових продуктів, що збільшує рівень екологічної небезпеки життєдіяльності людини та ступінь екологічного ризику виникнення тих чи інших захворювань. Враховуючи першу і найважливішу вимогу до харчових барвників – нешкідливість у застосовуваних дозах, актуальним залишається питання про неоднозначну оцінку потенційної шкоди їх повсюдного використання, зокрема групи червоних барвників (Е120–Е129 згідно з прийнятою Міжнародною класифікацією харчових добавок). З десяти барвників цієї групи до застосування у харчовій, косметичній та фармацевтичній промисловості України дозволено чотири, серед них азорубін (Е122). \u0000Мета дослідження – дослідити маркери окисного стресу в організмі щурів після застосування різних доз харчового барвника азорубіну. \u0000Методи дослідження. Досліди проведено на білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи (одна з них слугувала контролем, дві інших групи тварин отримували водний розчин азорубіну в дозах 15 та 100 мг/кг маси тіла). Активність процесів ліпопероксидації та окисної модифікації протеїнів, а також показники антиоксидантної системи досліджували на 7-му, 14-ту та 21-шу доби від початку експерименту. Евтаназію щурів проводили під тіопенталовим наркозом. \u0000Результати й обговорення. Введення в організм щурів азорубіну призводило до активації процесів ліпопероксидації, на що вказувало збільшення вмісту ТБК-активних продуктів у сироватці крові (в 6,5 раза при використанні дози 100 мг/кг у кінці експерименту), печінці та серці (в 1,7 раза) тварин. Аналогічно відзначали підвищення вмісту продуктів окисної модифікації протеїнів як нейтрального, так і основного характеру в усіх досліджуваних органах протягом експерименту. Після застосування азорубіну спостерігали порушення функціонування антиоксидантної системи. Вміст відновленого глутатіону зменшувався у сироватці крові, печінці та серці щурів. Каталазна активність знижувалась у печінці та серці тварин протягом експерименту, у сироватці крові – вірогідно підвищувалась (р<0,05). \u0000Висновок. Отримані результати підтверджують гепато- та кардіотоксичність азорубіну, яка більш виражено проявляється при використанні дози 100 мг/кг маси тіла.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"110 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73386788","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
І. М. Потішний, В. В. Юрків, Л. В. Слободянюк, С. М. Марчишин, Е. А. Паращук, Л. О. Кравчук
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ДУБИЛЬНИХ РЕЧОВИН У СИРОВИНІ ДУДНИКА ЛІСОВОГО І ДЯГЕЛЮ ЛІКАРСЬКОГО МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ","authors":"І. М. Потішний, В. В. Юрків, Л. В. Слободянюк, С. М. Марчишин, Е. А. Паращук, Л. О. Кравчук","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13380","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13380","url":null,"abstract":"Вступ. Пошук нових перспективних видів лікарських рослин є актуальним на сучасному етапі розвитку фармацевтичної науки. Одними з маловивчених видів є представники родини селерові (Apiaceae) роду Дудник (Angelica L.) дудник лікарський, або дягель лікарський (Angelica archangelica L.), і дудник лісовий (Angelica sylvestris L.). Ці види у народній медицині використовують як відхаркувальний, вітрогінний, потогінний та сечогінний засіб. У наукових публікаціях відомостей про комплексне вивчення даних видів роду Дудник не знайдено.\u0000Мета дoслідження – провести визначення дубильних речовин у дягелю лікарського і дудника лісового листках та кореневищах і коренях методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).\u0000Метoди дoслідження. Об’єктами вивчення були дягелю лікарського і дудника лісового листки та кореневища і корені, які заготовили на території Тернопільської області. Листки заготовляли під час масового цвітіння рослин, підземні органи – після відмирання надземної частини. Якісний склад і кількісний вміст компонентів дубильних речовин у досліджуваних об’єктах визначали методом ВЕРХ на хроматографі Agilent 1200 3D LC System Technologies (США).\u0000Результати й oбгoвoрення. У результаті прoведених дoсліджень у дягелю лікарського і дудника лісового листках та кореневищах і коренях ідентифіковано та визначено кількісний вміст 6 компонентів дубильних речовин (4 простих катехінів – галокатехіну, епігалокатехіну, катехіну, епікатехіну; 2 складних катехінів – епікатехін галату, катехін галату) і вільних галової та елагової кислот. Найбільший вміст компонентів дубильних речовин спостерігали в дягелю лікарського листках. У дягелю лікарського листках не виявлено катехін галату, в дудника лісового листках – вільної елагової кислоти. У дягелю лікарського та дудника лісового кореневищах і коренях був однаковий склад компонентів дубильних речовин. Вони дещо відрізнялися лише за кількісним вмістом. В обох досліджуваних об’єктах не виявлено катехіну і катехін галату.\u0000Висновки. Методом ВЕРХ досліджено кoмпoнентний склад дубильних речовин дягелю лікарського і дудника лісового листків та кореневищ і коренів. Встановлено, що сировина досліджуваних видів містить вільні галову та елагову кислоти, галокатехін, епігалокатехін, катехін, епікатехін, епікатехін галат, катехін галат. Найбільший вміст компонентів дубильних речовин виявлено в дягелю лікарського листках. У значній кількості в дягелю лікарського листках виявлено такі фармакологічно важливі речовини, як галокатехін та епігалокатехін. Дудника лісового листки і підземні органи досліджуваних видів роду Дудник містили значно менший вміст компонентів дубильних речовин. Дягелю лікарського і дудника лісового підземні органи містили однаковий склад компонентів дубильних речовин, які відрізнялися за кількісним вмістом.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"119 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75782977","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}