АНАЛІТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ У ВОДІ ТА ПОВІТРІ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ ПЕСТИЦИДІВ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ХЛІБНИХ ЗЛАКІВ

Abstract

Вступ. Науково обґрунтований і виважений вибір пестицидних формуляцій із сучасного широкого асортименту та їх вчасне і раціональне використання рекомендують системи хімічного захисту сільськогосподарських культур. Мета дослідження – розробити й удосконалити аналітичний контроль у воді та повітрі залишкових кількостей пестицидів системи захисту хлібних злаків. Методи дослідження. Використовуючи аналітичні стандарти, з яких в ацетонітрилі готували вихідні стандартні розчини кожної з досліджуваних сполук, проводили хроматографічний аналіз для розробки умов визначення 9 діючих речовин системи захисту хлібних злаків при їх сумісній присутності: гербіцидів просульфурону і піноксадену, інсектицидів тіаметоксаму та лямбда-цигалотрину, фунгіцидів азоксистробіну, бензовіндифлупіру, ципроконазолу, пропіконазолу, регулятора росту рослин тринексапак-етилу. Для побудови графіків залежності площі хроматографічного піка сполуки від концентрації тричі здійснювали хроматографічний аналіз кожного градуювального розчину суміші. Проводили кількісне визначення досліджуваної сполуки методом абсолютного градуювання (методом зовнішнього стандарту) і статистичну обробку одержаних результатів. Результати й обговорення. Отримані дані дозволили нам розрахувати фактор утримування (k), побудувати залежності відносного утримування досліджуваних сполук на колонках С18 та СN від вмісту ацетонітрилу в рухомій фазі ацетонітрил+0,1 % водний розчин ортофосфорної кислоти і продовжити дослідження з розділення сполук при сумісній присутності, використовуючи як більш ефективні колонку 250/4,6 Nucleosil 100-5 С18 та суміш ацетонітрил+0,1 % водний розчин ортофосфорної кислоти. За результатами вивчення спектрів поглинання, з метою покращення хроматограм проб води й, особливо, повітря, було оптимізовано довжину хвилі УФ-детектора, що дало позитивний результат. Розроблено умови підготовки проб води і повітря до подальшого хроматографічного визначення в них досліджуваних сполук та оптимальні умови екстракції і хроматографічного визначення пестицидів різних хімічних класів, які застосовують у системі захисту зернових злакових культур, що дозволяють контролювати їх вміст при сумісній присутності з межею кількісного визначення кожної сполуки в пробах води (0,001 мг/дм3) та повітря (0,05 мг/м3), тобто дають можливість контролювати затверджені гігієнічні нормативи цих сполук у воді й повітрі робочої зони. Висновок. Розроблені умови визначення методом високоефективної рідинної хроматографії при сумісній присутності в пробах води та повітря 9 пестицидів системи захисту хлібних злаків дозволяють значно прискорити аналіз, зменшити витрати на його проведення та сприятимуть удосконаленню моніторингу пестицидів у довкіллі.