ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ У ЩУРІВ ІЗ ЗМОДЕЛЬОВАНИМ ГОСТРИМ ПОШИРЕНИМ ПЕРИТОНІТОМ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ

Abstract

Вступ. Підґрунтям тяжкого перебігу та високих показників смертності при гострому поширеному перитоніті часто є супутня патологія, серед якої від 7,5 до 14,0 % становить ожиріння. Мета дослідження – вивчити стан показників пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі ожиріння і порівняти їх з показниками тварин з ожирінням та тварин із гострим поширеним перитонітом. Методи дослідження. В експерименті було використано 24 білих щури лінії Вістар, яких поділили на 3 групи: основна група – 8 тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом на тлі ожиріння; група порівняння – 8 тварин із змодельованим ожирінням; ще одна група порівняння – 8 тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом. Контрольну групу становили 8 інтактних тварин. Гострий поширений перитоніт моделювали шляхом введення 10 % профільтрованої калової суспензії у черевну порожнину, ожиріння – за допомогою висококалорійної дієти. Вміст показників прооксидантно-антиоксидатного захисту в крові та печінці тварин визначали фотоспектрометричним методом. Результати й обговорення. Було встановлено, що у щурів із гострим поширеним перитонітом на тлі ожиріння значно активізувалися показники ліпопероксидації (в 1,8 раза за рівнем ТБК-активних продуктів порівняно з інтактними тваринами) та виснажувався антиоксидантний захист (у 2,4 раза за статистично значимо нижчим показником супероксиддисмутази порівняно з контролем) (p<0,05). Висновок. У тварин із гострим поширеним перитонітом на тлі ожиріння суттєво знижуються захисні механізми антиоксидантного захисту на фоні активації процесів пероксидного окиснення ліпідів (за рівнем ТБК-активних продуктів), що підтверджено статистично значимо нижчим рівнем супероксиддисмутазої активності порівняно зі щурами з ізольованим ожирінням чи тваринами з гострим поширеним перитонітом.