І. Я. Криницька, Марія Іванівна Марущак, Татьяна Ярошенко
{"title":"ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У КРОВІ ТА ЛЕГЕНЯХ ЩУРІВ У ДИНАМІЦІ РОЗВИТКУ СИНДРОМУ ТРИВАЛОГО СТИСНЕННЯ","authors":"І. Я. Криницька, Марія Іванівна Марущак, Татьяна Ярошенко","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13368","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Синдром тривалого стиснення (СТС) становить 15–24 % у структурі травматичних уражень. До важливих ланок у механізмах його виникнення належить розвиток ендогенної інтоксикації, інтегральним показником якої є вміст молекул середньої маси (МСМ). Метаболічні порушення у тканинах, які зазнали стиснення, і токсичні продукти, що утворюються у вогнищі компресії, зумовлюють ушкодження життєво важливих органів, насамперед печінки, нирок та легень.\nМета дослідження – дослідити динаміку змін вмісту молекул середньої маси у сироватці крові та гомогенаті легень щурів на моделі ендотоксикозу, що формується за умов синдрому тривалого стиснення.\nМетоди дослідження. Досліди проведено на 40 безпородних статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г. Експериментальною моделлю слугував патологічний процес, що розвивався у тварин внаслідок стиснення м’яких тканин лівої тазової кінцівки протягом 4 год у спеціальному пристрої, сконструйованому на кафедрі функціональної та лабораторної діагностики Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Площа стискальної поверхні становила 4 см2, а сила компресії – 4,25 кг/см2. Тварин виводили з експерименту під тіопенталовим знеболюванням на 1-шу, 3-тю, 7-му і 14-ту доби спостереження шляхом пункції серця. Вміст МСМ визначали згідно з методикою Р. І. Ліфшиц.\nРезультати й обговорення. У динаміці посттравматичного періоду СТС встановлено зростання рівня ендогенних токсинів, на що вказує вірогідне збільшення вмісту МСМ у всі доби спостереження відносно контролю. Максимальні значення досліджуваних показників відмічено на 3-тю добу експерименту: в сироватці крові – підвищення вмісту МСМ1 і МСМ2 у 2,1 та 2,4 раза відповідно; в супернатанті гомогенату легень – його зростання у 2,2 і 2,8 раза відповідно.\nВисновки. Експериментальний СТС супроводжується зростанням рівня ендогенної інтоксикації з досягненням максимуму на 3-тю добу посттравматичного періоду. При зіставленні динаміки змін МСМ встановлено синхронне підвищення їх вмісту як у сироватці крові, так і в гомогенаті легень з більш інтенсивними змінами в гомогенаті легень, що, ймовірно, пов’язано з деструктивними змінами, розвитком запалення, гіпоксією, зменшенням енергетичного потенціалу легень та активацією пероксидного окиснення ліпідів.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"39 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Medical and Clinical Chemistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i3.13368","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Вступ. Синдром тривалого стиснення (СТС) становить 15–24 % у структурі травматичних уражень. До важливих ланок у механізмах його виникнення належить розвиток ендогенної інтоксикації, інтегральним показником якої є вміст молекул середньої маси (МСМ). Метаболічні порушення у тканинах, які зазнали стиснення, і токсичні продукти, що утворюються у вогнищі компресії, зумовлюють ушкодження життєво важливих органів, насамперед печінки, нирок та легень.
Мета дослідження – дослідити динаміку змін вмісту молекул середньої маси у сироватці крові та гомогенаті легень щурів на моделі ендотоксикозу, що формується за умов синдрому тривалого стиснення.
Методи дослідження. Досліди проведено на 40 безпородних статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г. Експериментальною моделлю слугував патологічний процес, що розвивався у тварин внаслідок стиснення м’яких тканин лівої тазової кінцівки протягом 4 год у спеціальному пристрої, сконструйованому на кафедрі функціональної та лабораторної діагностики Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Площа стискальної поверхні становила 4 см2, а сила компресії – 4,25 кг/см2. Тварин виводили з експерименту під тіопенталовим знеболюванням на 1-шу, 3-тю, 7-му і 14-ту доби спостереження шляхом пункції серця. Вміст МСМ визначали згідно з методикою Р. І. Ліфшиц.
Результати й обговорення. У динаміці посттравматичного періоду СТС встановлено зростання рівня ендогенних токсинів, на що вказує вірогідне збільшення вмісту МСМ у всі доби спостереження відносно контролю. Максимальні значення досліджуваних показників відмічено на 3-тю добу експерименту: в сироватці крові – підвищення вмісту МСМ1 і МСМ2 у 2,1 та 2,4 раза відповідно; в супернатанті гомогенату легень – його зростання у 2,2 і 2,8 раза відповідно.
Висновки. Експериментальний СТС супроводжується зростанням рівня ендогенної інтоксикації з досягненням максимуму на 3-тю добу посттравматичного періоду. При зіставленні динаміки змін МСМ встановлено синхронне підвищення їх вмісту як у сироватці крові, так і в гомогенаті легень з більш інтенсивними змінами в гомогенаті легень, що, ймовірно, пов’язано з деструктивними змінами, розвитком запалення, гіпоксією, зменшенням енергетичного потенціалу легень та активацією пероксидного окиснення ліпідів.