{"title":"Університетські бібліотеки як центри наукових комунікацій (за досвідом вищих навчальних закладів Азербайджанської Республіки)","authors":"Рашад Гардашов, Парвіз Казімі","doi":"10.15421/172310","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172310","url":null,"abstract":"Досліджень щодо трансформації університетських бібліотек у наш час є чимало. Бібліотеки ВНЗ досліджуються в різних напрямках і аналізуються як частина навчального, педагогічного та наукового процесу. Безперечно, розширення функцій підвищує цінність і роль цих бібліотек. \u0000У статті подано інформацію про питання комплексного висвітлення документних ресурсів з навчальної літератури бібліотечно-інформаційних центрів вищих навчальних закладів у сучасний час та проаналізовано приклади з досвіду роботи конкретних університетських бібліотек. До дослідження були залучені лише бібліотеки передових університетів Азербайджанської Республіки. \u0000Університетські бібліотеки Азербайджану виступають одними з провідних структурних закладів вищої освіти. Прискореними темпами здійснюється процес перетворення бібліотек на центри духовних та інтелектуальних зв’язків, забезпечення освітньо-науковою, навчальною, науковою, методичною літературою та інформаційними матеріалами, що популяризують знання. У статті проаналізовано та зроблено практичні узагальнення на основі фактів, що базуються на вітчизняному та зарубіжному досвіді у цій сфері. \u0000Вивчається світовий досвід роботи бібліотек вищих навчальних закладів та порівнюється з досвідом роботи бібліотек Азербайджану. Враховуючи практичне значення публічних бібліотек таких як: наукова бібліотека БДУ (Бакинського державного університету), Бібліотечно-інформаційний центр Азербайджанського державного педагогічного університету (АДПУ), бібліотека «Бакинського інженерного університету», «Головна бібліотека ім. Азербайджанський державний університет нафти та промисловості», бібліотека Азербайджанського університету «Лінгвістика» розглядався та порівнювався їх досвід роботи.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"25 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78986709","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Пізнання світу людиною у призмі специфіки його сприйняття нею","authors":"Лілія Тішко","doi":"10.15421/172316","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172316","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у дослідженні можливостей пізнання світу людиною у призмі специфіки його сприйняття нею. \u0000Актуальність. Так як пізнання зовнішнього світу крізь призму внутрішньої картини життя лежить в основі формування світогляду людини, кожен сприймає те, що відбувається через свій особистий фільтр. Кожен з нас має притаманне лише йому, специфічне духовне осмислення і переживання наявного світу речей і предметів, суспільного середовища у формі відчуттів, уявлень, емоцій, котрі формують відповідне світосприйняття. У результаті всі відчувають світ по-своєму, будуючи у такий спосіб своє життя та відносини з іншими в ньому. Актуальність статті полягає в тому, щоб прояснити ці моменти і націлити на більш глибше та критичне мислення, розуміючи, що сприйняття кожного не є далеко об’єктивним. Це допоможе уникнути багатьох непорозумінь та конфліктних ситуацій, що повсякчас виникають у суспільстві. \u0000Результати. Зазначено, що у пошуках відповіді на вічне питання пізнання світу окреслюються дві можливі альтернативи його сприйняття та усвідомлення. По-перше, світ є таким, яким ми його відчуваємо. По-друге, світ є таким, яким він вимальовується нашому розумові. Так, філософи раціоналістичного спрямування вважають, що передумови людського пізнання закладені у людській свідомості. Натомість філософи емпіричного спрямування схильні дотримуватись думки, що все знання про світ ми одержуємо саме з відчуттів. \u0000У контексті філософської науки доречно виділяти суб’єктивну та об’єктивну реальність. На фоні цього у всі часи філософи шукають спільну мову та спільні ракурси бачення, незважаючи на те, що “суб’єктивних світів” насправді багато і вони інколи досить далекі один від одного. \u0000Акцентується увага на важливості критичності у пізнанні довколишнього світу. Зазначено, що критичне мислення сприяє виробленню моделей для розуміння оточуючого середовища та співвідносно цього формує відповідні моделі поведінки, що сприяють формуванню демократичного суспільства. \u0000Висновки. Визначено, що пізнання світу людиною крізь специфіку його сприйняття нею є тією своєрідною духовною призмою, крізь яку вона пропускає, переломлює свої інтелектуально-духовні запити, осмислює і переживає все існуюче і у такий спосіб реалізує власну людську сутність. Виявлено, що світ, у якому плине наше життя – це сплав суб’єктивного й об’єктивного, того, що залежить і того, що зовсім не залежить від нас, і ця складна діалектика кожен раз конкретно розглядається філософією на новому рівні і в новій історичній ситуації. При цьому вищою мудрістю у пізнанні навколишнього дійсності є піддавати все критичному аналізові та вміти мислити масштабно.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"42 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91167509","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Практико-орієнтований підхід до розвитку когнітивної мобільності майбутнього педагога спеціальної освіти","authors":"Лілія Іванівна Нічуговська, Л. М. Ніколенко","doi":"10.15421/172313","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172313","url":null,"abstract":"Представлено та проаналізовано результати дослідження щодо застосування практико-орієнтованого підходу в контексті розвитку когнітивної мобільності майбутніх педагогів спеціальної освіти в умовах університетського середовища. Розглянуто сутність поняття «професійна мобільність» та здійснено його контент-аналіз в наукових джерелах, що дозволило виокремити основні аспекти становлення цього феномену в умовах бакалаврату: педагогічні, психологічні та соціально-економічні. \u0000Наголошено на особливому інтересі до когнітивної мобільності майбутнього педагога спеціальної освіти як одного із складників професійної, що зумовлено високою соціальною значущістю цієї професії, стрімким зростанням сфер її застосування щодо осіб з особливими освітніми потребами. Останнє базується на опануванні здобувачами вищої освіти когнітивною мобільністю як складової професійної компетентності, що формується шляхом реалізації практико-орієнтованого підходу. \u0000Розкрито сутність практико-орієнтованого навчання бакалаврів спеціальності 016 – Спеціальна освіта в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара як засобу формування необхідного спектру професійних компетентностей і досвіду практичної діяльності майбутніх фахівців спеціальної освіти в контексті апробації теоретичних знань через трансляцію первинних практичних проб (їх форми і змісту, у яких представлено індивідуальний досвід виконання професійних завдань практичної діяльності) у професійний досвід.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"88 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85847400","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Національні бібліотеки: типологія, основні функції та сучасні напрями розвитку","authors":"Аліюсіф Маммадов, Надір Ісмайлов","doi":"10.15421/172302","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172302","url":null,"abstract":"Як будь-який соціальний інститут, бібліотеки, як і інші соціальні інститути, еволюціонували і розвивалися в процесі історичного розвитку під впливом різноманітних чинників. У ході цього розвитку під впливом різноманітності потреб і завдань відбувалася і диференціація бібліотек. і виникли різні типи бібліотек. Аналіз цих різновидів, їх упорядкування, створення логічно продуманої, науково обґрунтованої типології та класифікації є актуальною проблемою сучасного бібліотекознавства. Протягом історичного розвитку бібліотекознавства були розроблені та запропоновані різноманітні типологічні схеми бібліотечних різновидів. Тому типологія бібліотек є одним із важливих питань сучасного бібліотекознавства. однією з типологічних одиниць сучасної бібліотечної типології є національні бібліотеки. Наявність національної бібліотеки, рівень її діяльності та багатогранність цієї діяльності є важливим показником розвитку бібліотечної діяльності в конкретній країні. Ці питання стали основною причиною присвятити окрему статтю проблемі бібліотечної типології, місцю та значенню національних бібліотек у цій типології, виникненню та розвитку національних бібліотек, функціям національних бібліотек, феномену появи кількох бібліотек. національних бібліотек однієї країни. \u0000У статті також йдеться про обговорення питання національних бібліотек світовою організацією Конференцією директорів національних бібліотек. Розглянуто питання типології та функцій бібліографічних функцій бібліотек у науковій літературі, приділено увагу питанню розширення діяльності національних бібліотек. У кінці статті наводяться основні висновки, а також подано список використаної літератури.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"43 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84712232","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Методика комплексної корекції мовленнєвого розвитку дошкільників засобами адаптивного фізичного виховання","authors":"Микола Мога, Юрій Зюзін","doi":"10.15421/172312","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172312","url":null,"abstract":"В статті на основі аналізу літературних джерел та особистого практичного досвіду роботи з дітьми, що мають проблеми мовлення, презентовано методику використання можливостей адаптивного фізичного виховання в корекції їхнього мовленнєвого розвитку. Автором запропоновано системний підхід до вирішення зазначеної проблеми. Сегмент змісту корекції має традиційну структуру з вертикальними і горизонтальними компонентами. Вертикаль формують вісім специфічних корекційних блоків-напрямів, розташованих в логічній послідовності їхнього використання: загальна релаксація тіла та окремих м’язових груп; верхня кінцівка (кисть, пальці) та її вплив на діяльність головного мозку; глобальна і локальна координація різних м’язових груп; загальна функція дихання і її мовленнєва складова; музикотерапія; озвучування і мовленнєвий супровід рухів; тотальний ігровий метод; логопедична корекція мовленнєвого розвитку. \u0000В кожному умовному блоці передбачено наявність специфічних секцій, які розкривають зміст конкретного корекційного напряму. Сім блоків з восьми віддзеркалюють особливості роботи інструктора з фізичного виховання або вихователя з формування передумов покращення мовленнєвого розвитку вчителем-логопедом. Останній блок присвячено спеціалізованій роботі вчителя-логопеда з традиційної корекції мовленнєвого розвитку дітей. Багаторічні педагогічні спостереження на базі спеціального закладу дошкільної освіти № 193 м. Одеса для дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку довели, що системне та систематичне застосування можливостей моторної сфери з використанням спеціальних засобів адаптивного фізичного виховання помітно покращує стан мовленнєвого розвитку дошкільників із різними порушеннями мовлення у порівнянні із традиційною методикою. \u0000Перспективи дослідження в цьому напрямі знаходяться в пошуку нових потенційних можливостей використання моторної сфери дітей в корекції їхнього мовленнєвого розвитку.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78414910","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Голодомор: кількісні наслідки трагедії в інтерпретації українських дослідників. Проблема пошуку істини","authors":"О.І. Нікілєв","doi":"10.15421/172270","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172270","url":null,"abstract":"Актуальність. Аналізується ситуація зі станом вивчення демографічних наслідків Голодомору. Зазначається, що попри те, що проблема кількісних втрат належить до числа пріоритетних для вітчизняних дослідників, вона не знайшла свого остаточного вирішення. Тож метою роботи визначено дослідити причини такої ситуації та пропозиція шляхів виходу з неї. Результати. Виявлено, що має місце значна варіація отриманих результатів. Показано еволюцію результатів роботи над проблемою за три десятки років, як істориків, так і демографів. Розглянуто методики, застосовувані науковцями при підрахунках. Констатується, що маються значні кількісні відмінності в оцінці жертв Голодомору між різними дослідниками та професійними групами дослідників. Пояснюється це відмінністю підходів до вивчення трагедії. Зазначається, що демографи користуються методиками, застосовуваними для підрахунків голоду як «природного явища», і через це мають одні результати. Деякі історики, здійснивши свої підрахунки з застосуванням цих методів на зорі вивчення проблеми, дотримуються незмінно аналогічних позицій. Показано, що значна частина істориків, підходить до Голодомору як до геноциду, тобто, кримінального злочину, який потребує застосування методик, що застосовуються при дослідженні актів геноциду. \u0000Робиться висновок, що вітчизняними науковцями проведено значну роботу, в результаті якої виявлено та введено до наукового обігу серйозний і різноплановий комплекс джерел, який дозволив дійти розуміння масштабів та глибини трагедії, і на макрорівні показати демографічні втрати української нації у 1932‒1933 рр. Ними, доведено, що здійснювана у цей період державою політика носила характер, який вкладається у визначення геноциду. Однак, реальна кількість втрат не знайшла свого остаточного вирішення через відмінність в професійних та політичних оцінках трагедії та її трактуванні. Причина лежить у площині відмінності підходів науковців, до сфери компетенції яких належить дана проблема. Зазначається, що їм слід спрямувати свої зусилля на відпрацювання спільних підходів у підрахунку втрат, спільної оцінки державної політики в республіці у 1920-х‒поч. 1930-х рр., спільного розумінні факторів, що мали вплив на остаточні кількісні результати. Рекомендується для цього об’єднати зусилля як демографів та істориків, які фахово і глибоко займаються проблемою Голодомору та його кількісних втрат, так і юристів та медиків. Оскільки мова йде про геноцид, тобто кримінальний злочин влади.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"26 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90478616","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Основні напрямки діяльності республіканських туристично-інформаційних центрів","authors":"Надір Ісмайлов, Гаджі Гасимли","doi":"10.15421/172264","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172264","url":null,"abstract":"Особливо слід відзначити діяльність нещодавно створених Туристично-інформаційних центрів у впровадженні нових видів послуг для розвитку сфери туризму. Від його бібліотечно-інформаційного забезпечення безпосередньо залежить ефективна організація туризму як однієї з основних інфраструктур економіки країни та розширення діяльності в цій сфері. У сучасний час, з метою забезпечення переходу нашої республіки до інформаційного суспільства, покращення туристичного бібліотечного інформаційного забезпечення та надання нових знань і навичок у цій галузі, створення національних інформаційних ресурсів у мережах туристичних бібліотек, загалом, цей напрямок став одним із пріоритетних напрямків туристичного бібліотечного інформаційного забезпечення. Оскільки проблема високого рівня формування бібліотечно-інформаційного сервісу в туризмі є актуальною для сучасного азербайджанського суспільства, ця проблема все ще досліджується фахівцями у згаданій нами галузі. У сфері впровадження нових видів послуг для розвитку сфери туризму слід особливо відзначити діяльність нещодавно створених Туристично-інформаційних центрів. Організації управління напрямками, які діють при Азербайджанському бюро туризму, працюють в напрямку розкриття туристичних можливостей регіонів, які вони охоплюють. У 2019 році Державне агентство з туризму Азербайджанської Республіки та Азербайджанське бюро туризму вирішили створити нові установи для розвитку, просування та управління туризмом у регіонах Азербайджану. Ці установи називаються організаціями управління призначеннями. Метою Організації управління напрямками є керівництво сталим розвитком туризму в регіонах Азербайджану, координація діяльності різних зацікавлених сторін, проведення та управління просуванням туризму. Організація управління напрямком представляє провідні регіональні туристичні регіони Азербайджану, об'єднує кілька регіонів і діє як прямий зв'язок між туристичними організаціями на національному рівні та громадами в державному секторі, приватному секторі, регіональному та місцевому рівнях.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"27 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84749239","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Євромайдан – Революція Гідності на фоні культурно-мистецького простору українського суспільства","authors":"О. З. Кендус","doi":"10.15421/172267","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172267","url":null,"abstract":"У статті характеризуються основні події Євромайдану – Революції Гідності у листопаді 2013 – лютому 2014 років та їх мистецьке відображення через засоби малярства, художнього та літературно-поетичного слова, які були створені як під час, так і після цих подій. Метою статті є осмислення явищ Євромайдану – Революції Гідності та їх реалій на фоні культурно-мистецького простору українського суспільства. Тема Революції Гідності є актуальною на тлі безперервної боротьби України за свою незалежність, суверенітет право на свободу вибору історичного майбуття, політичного устрою, економічного розвитку та культурного шляху. У процесі роботи над темою дослідження застосовано історико-порівняльний, структурно-функціональний, проблемно-хронологічний, комплексний, критичного аналізу та логічний методи. \u0000Висновки: Розглянуто та проведено аналіз головних етапів Євромайдану – Революції Гідності та виявлено рефлексію сучасного українського мистецтва на її події та явища. З’ясовано, що мистецько-культурний простір надає змогу кожній особистості зокрема, та суспільству як цілісній системі пережити емоції, поділитися сокровенним, не забути і переосмислити сторінки історичного минулого України, а також демонструє надію та віру в майбутнє. Встановлено, що культура і мистецтво через художні засоби покликані зберігати у різних формах пам'ять суспільства про процеси, які відбулися. Митці осмислюючи історичні події рефлексували їх у свої твори, які знаходять нову актуальність крізь потік часу вже у сучасних історичних реаліях України. Культурний простір та мистецтво ще раз підтвердили, що Євромайдан та Революція Гідності увійшли в історію України як знак і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Вкотре було доведено, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"101 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79570668","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Синергетичні основи методики сучасної бібліографії","authors":"Надір Ісмайлов, Солмаз Садігова","doi":"10.15421/172268","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172268","url":null,"abstract":"Основна мета дослідження – пояснити взаємодію бібліографії та синергетики. Особливо помітна увага до методології наукових досліджень у галузі бібліографії посилилася наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. У статті зазначається, що раніше науковці вважали бібліографію надійним засобом наукової роботи, ефективним засобом розв’язання теоретичних завдань, безцінним джерелом здобуття та поповнення нових знань про бібліографію. З цієї точки зору було показано шляхи розвитку методології бібліографії, виведення її на передній план бібліографознавчої науки, і як наслідок – необхідність єдиного оформлення методології бібліографії як самостійну провідну наукову дисципліну. \u0000Синергетика також є новою галуззю, яка стрімко розвивається і приваблює своїми світоглядними поглядами велику кількість вчених із різних галузей наукового знання. Ця привабливість походить від величезності самого предмета. Синергетика, її міждисциплінарний характер, зміст та ін. \u0000На відміну від традиційних галузей наукового знання, синергетику цікавлять загальні закономірності еволюції систем будь-якої природи. Абстрагуючись від властивостей систем, синергетика набуває здатності описувати їх еволюцію узагальненою мовою. Взаємодія, яка є передумовою створення різноманітних процесів, об’єктів, систем, здійснюється у формі діяльності. Тому вся інформаційна діяльність у межах усього інформаційного простору та кожен її етап відбувається на рівнях створення та функціонування усної, документної та бібліографічної інформації. Оскільки змістом інформаційного простору є інформаційна діяльність, бібліографія як діяльність стає змістом бібліографічного простору, що знаходить свою основу в синергетиці.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"17 9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82936952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Педагогічна діагностика в корекції спастичних форм рухових порушень у дітей раннього віку","authors":"Микола Мога","doi":"10.15421/172285","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/172285","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання педагогічної діагностики дітей раннього віку зі руховими порушеннями. Також зазначається проблема розробки методологічно-теоретичних основ цілеспрямованого впливу корекційної роботи на організм дитини яка має відхилення у розвитку враховуючи результати педагогічної діагностики. \u0000Обґрунтовано необхідність системного використання потенціалу тестування м’язового тонусу дитини на початковому етапі його рухового розвитку. Особлива увага зверталася на взаємодію трьох складових тонічного стану м’язів шиї, верхніх та нижніх кінцівок здорових дітей 1-3 років та їх однолітків із спастичним синдромом рухових порушень. Анатомічна і функціональна специфіка проведення тестів виявляє передумови подальших потенційних можливостей в корекції рухової сфери даного контингенту дітей. \u0000Метою нашого дослідження є аналіз та розробка системі педагогічного тестування та виявлення порушень рухового розвитку дітей раннього віку з порушеннями опорно-рухового апарату. \u0000Дослідження дозволило зробити такі висновки: 1. Основною ознакою спастичності м’язів є хронічне патологічне підвищення м’язового тонусу. 2. Нині існують різні методи дослідження особливостей м’язового тонусу у дітей і дорослих, починаючи від найелементарніших візуально-пальпаторних проб і закінчуючи складними медичними апаратними дослідженнями. 3. Розроблено основи педагогічного тестування тонічного стану м’язів верхніх та нижніх кінцівок дітей раннього віку із спастичним синдромом рухових порушень. \u0000Подальші перспективи досліджень у цьому науково-практичному напрямі лежать у межах пошуку додаткових можливостей педагогічного тестування при виявленні рухових порушень та використання адаптивного фізичного виховання в покращені розвитку рухових якостей, умінь та навичок, що створює умови для подальшої успішної соціалізації.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"381 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76444874","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}