Journal of Psychology Research最新文献

{"title":"ПРОФЕСІЙНА СВІДОМІСТЬ ПРАКТИКУЮЧИХ ПСИХОЛОГІВ-ПOЧAТКIВЦIВ: СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ","authors":"Н. Ф. Шевченко, О. І. Чепішко","doi":"10.15421/102512","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/102512","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретичного аналізу проблеми та емпіричного дослідження розвитку професійної свідомості практикуючих психологів-початківців. Подано визначення поняття «професійна свідомість» та окреслено специфіку професійної діяльності психолога-практика. Розглянуто варіанти професіоналізації практикуючих психологів та специфіку розвитку професійної свідомості психологів-початківців. В ході емпіричного дослідження виявлено ставлення фахівців-початківців до професії психолога-практика. Встановлено, що значна частина респондентів задоволені вибором професії, усвідомлюють власне покликання до обраної сфери професійної діяльності, відчувають реалізацію власного внутрішнього потенціалу, мають наміри в майбутньому працювати практикуючими психологами.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"316 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140719381","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РІЗНІ ФОРМИ ПРОЯВУ ІНТЕЛЕКТУ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ","authors":"І. Ф. Аршава, Е.Л. Носенко","doi":"10.15421/102501","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/102501","url":null,"abstract":"У статті теоретично обґрунтовано значущість для якості життя людини рівнів сформованості в неї трьох базових форм прояву інтелекту: когнітивного, емоційного і позитивного, у термінах яких можна оцінити, як людина мислить, емоційно реагує і діє під час виконання основних життєвих задач. На вибірці 60 дорослих досліджуваних, які мають вищу освіту, встановлено, що індивідууми, які відчувають порівняно більш високий рівень якості життя, при відсутності значущих відмінностей у рівнях когнітивного інтелекту, характеризуються більш високими рівнями прояву двох основних складових емоційного інтелекту і загального показника позитивного інтелекту. Обґрунтовано доцільність цілеспрямованого ознайомлення здобувачів вищої освіти із змістом різних форм прояву інтелекту і визначено деякі напрями прикладних досліджень проблеми.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"15 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140717705","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ПРЕДСТАВНИКІВ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19","authors":"Олена Диса, О.Б. Опихайло","doi":"10.15421/102105","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/102105","url":null,"abstract":"Часова перспектива особистості є важливою характеристикою та детермінантою формування і розвитку особистості, необхідною частиною світогляду людини, що відіграє значну роль в побудові життєвого сенсу, в досягненні успіху та самореалізації. Вона завжди пов’язана з планами особистості, цінностями та життєвими орієнтаціями. У межах організації та проведення емпіричного дослідження часову перспективу розглянуто як систему уявлень індивіда про минуле та особистісну спрямованість запланованих і прогнозованих важливих подій свого майбутнього життя. Для повноцінного особистісного розвитку часова перспектива має цілісній характер, де минуле, теперішнє і майбутнє взаємопов’язані. Досліджено часову перспективу представників малого і середнього бізнесу, які зазнали обмежень, пов’язаних із пандемією. Обґрунтовано вплив кризової ситуації на строк планування та емоційне сприйняття підприємцями власного майбутнього. Представники малого та середнього бізнесу, які перебувають в умовах кризи, пов’язаної з втратою роботи, не планують свого майбутнього на довгострокову перспективу, а переживання часу власного життя в них значно відрізняється від осіб, які мають стабільну роботу. У деяких осіб планування на майбутнє взагалі блокується, що може бути ознакою життєвої кризи, яку тяжко переживають. В осіб, які мають стабільну роботу, кількісні та якісні показники майбутньої власної перспективи набагато кращі. Визначено психологічні детермінанти, які зумовлюють оптимальне планування майбутнього та його позитивне сприйняття в умовах кризи: достатньо високий рівень розвитку рефлективності, здатність людини брати відповідальність за процес власного життя, впевненість у результативності власного життя та здатність контролювати події. Окреслено перспективи подальших досліджень.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"28 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140254119","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБИСТІСНІ ЧИННИКИ, ПСИХОЛОГІЧНА АКУЛЬТУРАЦІЯ ТА МІЖКУЛЬТУРНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ-МІГРАНТІВ СХОДУ УКРАЇНИ","authors":"О. І. Богучарова, Ігор Данилюк","doi":"10.15421/102101","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/102101","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретичного аналізу проблеми акультурації студентів – внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з неконтрольованих територій Сходу України та емпіричного дослідження зв’язку стратегій акультурації, міжкультурної адаптації та особистісних чинників акультурації. Молоді переміщені особи юнацького віку, які акультурувалися, відрізнялися місцем акультурації. Отримані результати демонструють суттєві відмінності студентів-переселенців у виборі стратегій акультурації залежно від місця проживання – інтегративна/асимілятивна стратегія залежно від того, це мегаполіс чи маленьке містечко, та типу психологічної адаптації – переживання відчуття благополуччя за соціальних або внаслідок особистісних чинників відповідно у Дніпрі або Сєверодонецьку. Акультураційні очікування вибірки місцевих студентів щодо студентів-переселенців у обох містах включають достатньо високий асимілятивний потенціал, що опосередковано негативно впливає на психологічне благополуччя студентської молоді з непідконтрольних територій. Результати кореляційного аналізу підтвердили гіпотезу щодо впливу на акультурацію екстраверсії, відкритості досвіду та нейротизму.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"57 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140253190","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕЖ І СТИЛІВ МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ","authors":"О.B. Волинчук","doi":"10.15421/102104","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/102104","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано особливості зв’язків між різними характеристиками психологічних меж учасників навчального процесу й системою інтелектуальних прийомів, стратегій, навичок та операцій, що становлять стиль мислення особистості. Підтверджено думку про відносну незмінність складу мислення людини впродовж життя. Статистично засвідчено наявність кореляційного зв’язку між синтетичним стилем мислення і товщиною психологічних меж, між ідеалістичним складом мислення і стримуючою функцією меж «Я», між аналітичним стилем та проникною функцією й функцією віддавання, між реалістичним складом та дистанційованістю і схильністю порушувати межі оточуючих, а також невпускною та проникною функціями психологічних меж.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"13 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140254014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗВ’ЯЗКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ З ЦІННІСНИМИ ОРІЄНТАЦІЯМИ У АДВОКАТІВ","authors":"Н. В. Ткаченко","doi":"10.15421/102108","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/102108","url":null,"abstract":"Представлено фундаментальні психологічні наукові уявлення щодо розуміння феномену професійної мотивації та ціннісних орієнтацій у адвокатів. Обґрунтовано актуальність теми, предмет, об’єкт, мету, завдання, психодіагностичний інструментарій роботи, концептуальну гіпотезу дослідження. За допомогою математико-статистичних методів встановлено особливості зв’язку професійної мотивації з ціннісними орієнтаціями в адвокатів, зокрема: негативний кореляційний зв’язок між таким показником емоційної спрямованості як «праксична» та таким показником мотиваційної структури як «мотиви комфорту та власної безпеки»; позитивний кореляційний зв’язок між таким показником емоційної спрямованості як «естетична» та таким показником мотиваційної структури як «мотивація загальної активності»; негативний кореляційний зв’язок між таким показником емоційної спрямованості як «акізитивна» та таким показником мотиваційної структури як «мотивація творчої активності»; позитивний кореляційний зв’язок між таким показником емоційної спрямованості як «акізитивна» та таким показником мотиваційної структури як «мотивація соціальної корисності зусиль»; негативний кореляційний зв’язок між таким показником емоційної спрямованості як «комунікативна» та стажем роботи; позитивний кореляційний зв’язок між показником «загальна інтернальність» і такими компонентами мотиваційної структури як «мотив самоповаги» та «ініціативність»; негативний кореляційний зв’язок між показником «інтернальність у галузі невдач» та таким компонентом мотиваційної структури як «вольові зусилля». Розглянуто теоретико-методологічну основу дослідження щодо структури та компонентів професійної мотивації, а також якостей ціннісно-орієнтаційної сфери, що вирізняються залежно від трактування науковцями зазначених феноменів.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"132 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140251303","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЭГОИСТИЧЕСКИЙ И ГЕДОНИСТИЧЕСКИЙ ПАРАДОКСЫ: ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ФИЛОСОФСКИХ ЗАГАДОК","authors":"Леонид Зигфридович Левит","doi":"10.15421/102106","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/102106","url":null,"abstract":"Автор статьи, исследуя известные постулаты гуманитарных наук, обнаруживает и объясняет различные психологические механизмы, лежащие в основе действия знаменитых философских парадоксов – эгоистического и гедонистического. Некоторые учёные рассматривают данные парадоксы в качестве косвенных аргументов против теории психологического эгоизма, построенной по монистическому принципу. Принятие постулатов данной концепции естественным образом требует введения нового фундаментального понятия «эгоизм» в качестве объекта изучения психологической науки вместо «души» или «психики». Суть эгоистического парадокса заключается в том, что индивид, сосредоточенный исключительно на собственной выгоде, в итоге получит меньше выгоды. Так и в гедонистическом парадоксе: сознательное стремление человека к получению максимума удовольствия ослабляет переживание последнего. Автор статьи объясняет действие эгоистического парадокса негативной реакцией окружающих на человека, открыто преследующего лишь собственные интересы. Однако если эгоизм признаётся единственной конечной субстанцией в человеческой психике, значит, следует различать многообразные, более и менее глубинные его уровни, что и осуществлено в авторской многоуровневой системной концепции. Действие гедонистического парадокса, как показано в статье, объясняется не одним, а несколькими различными психологическими механизмами, которые вступают в действие в зависимости от специфики осуществляемой индивидом активности. В сложной деятельности, выполняемой на пределе возможностей квалифицированного субъекта, все ментальные ресурсы используются в виде сфокусированного внимания, что затрудняет непосредственную фиксацию на ощущениях удовольствия. В простой же активности (например, в пассивном отдыхе) первоначально высокий уровень наслаждения начинает быстро снижаться из-за действия закона адаптации (привыкания). В целом же существование и разнообразное влияние обнаруженных закономерностей, объясняющих действие эгоистического и гедонистического парадоксов, не нарушает прочность теории психологического эгоизма, согласно которой единственной конечной (хотя и не всегда осознаваемой) целью каждого человека выступают его собственные интересы.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"54 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140253232","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБИСТІСНІ ПОКАЗНИКИ СХИЛЬНОСТІ ІНДИВІДУУМА ДО ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ЕСКАПІЗМУ І ФОРМИ ЇЇ ПРОЯВУ","authors":"Е.Л. Носенко, І. Ф. Аршава","doi":"10.15421/102107","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/102107","url":null,"abstract":"На матеріалі порівняльного аналізу особистісних характеристик студентів коледжу дизайну й образотворчого мистецтва та студентів-першокурсників факультетів психології, філософії, економіки, права встановлено, що характерними ознаками особистості представників креативних професій є: схильність до позитивного ескапізму, відкриття нового досвіду, схильність до інтроверсії, нейротизм. Виявлено також, що вони недостатньо чітко усвідомлюють свої сенсожиттєві орієнтації, характеризуються більш високими рівнями реактивності до стресу і навіть ознаками схильності до депресії. Результати дослідження можна застосувати для покращення індивідуальної роботи викладачів зі студентами.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"36 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140253397","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕГОЦЕНТРИЗМ ЯК ОДИН З ЧИННИКІВ НЕЗАДОВОЛЕНОСТІ ОСОБИ МІЖОСОБИСТІСНИМИ СТОСУНКАМИ","authors":"А. А. Бунас, Ю.С. Диба","doi":"10.15421/1021023","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/1021023","url":null,"abstract":"Сучасний темп та спосіб життя людей породжує ідею індивідуалізму, центрації на собі, власних думках, вчинках, що закономірно відображається на якості міжособистісних стосунків. У статті досліджено феномен егоцентризму та його місце в зумовленні незадоволеності міжособистісними стосунками. Егоцентризм визначено як соціально-психологічне явище та специфічну форму переживання особистості, що характеризується нездатністю суб’єкта, зосередженого на своїх інтересах, брати до уваги думки, інтереси, плани, точку зору іншого, а також координувати все зазначене з власними намірами, метою, бажаннями тощо. Зазначено, що міжособистісні стосунки варто розглядати як суб’єктивно пережиті, різною мірою усвідомлювані взаємозв’язки між людьми з домінуванням особистісного компонента, які при цьому мають взаємну спрямованість та значущість. На відміну від інших типів взаємин, міжособистісні стосунки мають специфіку, глибину, обмеження, відповідальність за себе й іншу людину, з якою контактують. Зосереджено увагу на соціальній природі людини, її базових потребах у прийнятті, любові, близькості. В результаті емпіричного дослідження виявлено значущі додатні кореляційні зв’язки між рівнем егоцентризму та актуальністю матеріальних потреб, незалежністю, прийняттям боротьби, включеністю (від інших до індивіда) та афектом (від інших до індивіда), що свідчить про існування зв’язку егоцентризму як із внутрішніми, так і з зовнішніми компонентами міжособистісних стосунків. При цьому не існує значущих відмінностей в особливостях прояву показників задоволеності та незадоволеності міжособистісними стосунками залежно від рівня егоцентризму, що може свідчити про універсальність обраних компонентів задоволеності, які властиві людям загалом. Визначено формувальні складові задоволеності (високий рівень довіри до себе, актуальність соціальної потреби, потреби у визнанні, товариськості, прийняття боротьби) та незадоволеності (егоцентризм, актуальність потреби в безпеці, нетовариськість, прийняття боротьби) міжособистісними стосунками. Встановлено зумовлену егоцентризмом незадоволеність міжособистісними стосунками.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"135 48","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140251363","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПЕЦИФІКА ЗВ՚ЯЗКУ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ ТА САМОСТАВЛЕННЯ ДО ФІЗИЧНОГО “Я” У ЖІНОК-КОРИСТУВАЧОК КОСМЕТОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ","authors":"О.О. Бородінчик, Т.В. Кубриченко","doi":"10.15421/102102","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/102102","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретичного обґрунтування й емпіричного дослідження специфіки зв’язку перфекціонізму та самоставлення до фізичного «Я» жінок-користувачок косметологічних послуг. Висунуте припущення перевірено на вибірці досліджуваних, до складу якої загалом включено 60 жінок, з яких 30 користуються послугами косметолога, а інші 30 досліджуваних ніколи не зверталися до нього, та із застосуванням комплексу психодіагностичних засобів: «Багатовимірна шкала перфекціонізму» П. Х’юїтта та Г. Флетта в адаптації І. Грачової, «Шкала перфекціоністської самопрезентації» в адаптації О. Золотарьової, «Опитувальник перфекціонізму» (Н. Гаранян і А. Холмогорова) в адаптації Т. Завади, «Тест-опитувальник самоставлення» (В. Столін, С. Пантилеєв), «Діагностика тілесного “Я”« І. Либко, «Дослідження самоставлення до образу фізичного «Я» (А. Черкашина), «Оціночно-змістова інтерпретація компонентів зовнішнього вигляду» (В. Лабунська). Результати емпіричного дослідження засвідчують наявність статистично значимих зв’язків різного напряму між деякими показниками перфекціонізму та окремими показниками самоставлення досліджуваних, їх самоставлення до образу фізичного «Я», оціночно-змістової інтерпретації окремих компонентів зовнішнього вигляду. Окремі показники перфекціоністської самопрезентації досліджуваних корелюють із показниками тілесного «Я» й оціночно-змістової інтерпретації зовнішності та поведінки жінок. Перфекціоністська самопрезентація, демонстрація досконалості і поведінковий невияв недосконалості більше виражені у жінок-користувачок косметологічних послуг, ніж у жінок, які не звертаються до косметологів. Перспективи наукових розвідок вбачаються в подальшому вивченні характеру зв’язку перфекціонізму та самоставлення до фізичного «Я» осіб різних вікових та гендерних груп.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"52 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140252226","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}