{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ПРЕДСТАВНИКІВ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19","authors":"Олена Диса, О.Б. Опихайло","doi":"10.15421/102105","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Часова перспектива особистості є важливою характеристикою та детермінантою формування і розвитку особистості, необхідною частиною світогляду людини, що відіграє значну роль в побудові життєвого сенсу, в досягненні успіху та самореалізації. Вона завжди пов’язана з планами особистості, цінностями та життєвими орієнтаціями. У межах організації та проведення емпіричного дослідження часову перспективу розглянуто як систему уявлень індивіда про минуле та особистісну спрямованість запланованих і прогнозованих важливих подій свого майбутнього життя. Для повноцінного особистісного розвитку часова перспектива має цілісній характер, де минуле, теперішнє і майбутнє взаємопов’язані. Досліджено часову перспективу представників малого і середнього бізнесу, які зазнали обмежень, пов’язаних із пандемією. Обґрунтовано вплив кризової ситуації на строк планування та емоційне сприйняття підприємцями власного майбутнього. Представники малого та середнього бізнесу, які перебувають в умовах кризи, пов’язаної з втратою роботи, не планують свого майбутнього на довгострокову перспективу, а переживання часу власного життя в них значно відрізняється від осіб, які мають стабільну роботу. У деяких осіб планування на майбутнє взагалі блокується, що може бути ознакою життєвої кризи, яку тяжко переживають. В осіб, які мають стабільну роботу, кількісні та якісні показники майбутньої власної перспективи набагато кращі. Визначено психологічні детермінанти, які зумовлюють оптимальне планування майбутнього та його позитивне сприйняття в умовах кризи: достатньо високий рівень розвитку рефлективності, здатність людини брати відповідальність за процес власного життя, впевненість у результативності власного життя та здатність контролювати події. Окреслено перспективи подальших досліджень.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"28 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Psychology Research","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/102105","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Часова перспектива особистості є важливою характеристикою та детермінантою формування і розвитку особистості, необхідною частиною світогляду людини, що відіграє значну роль в побудові життєвого сенсу, в досягненні успіху та самореалізації. Вона завжди пов’язана з планами особистості, цінностями та життєвими орієнтаціями. У межах організації та проведення емпіричного дослідження часову перспективу розглянуто як систему уявлень індивіда про минуле та особистісну спрямованість запланованих і прогнозованих важливих подій свого майбутнього життя. Для повноцінного особистісного розвитку часова перспектива має цілісній характер, де минуле, теперішнє і майбутнє взаємопов’язані. Досліджено часову перспективу представників малого і середнього бізнесу, які зазнали обмежень, пов’язаних із пандемією. Обґрунтовано вплив кризової ситуації на строк планування та емоційне сприйняття підприємцями власного майбутнього. Представники малого та середнього бізнесу, які перебувають в умовах кризи, пов’язаної з втратою роботи, не планують свого майбутнього на довгострокову перспективу, а переживання часу власного життя в них значно відрізняється від осіб, які мають стабільну роботу. У деяких осіб планування на майбутнє взагалі блокується, що може бути ознакою життєвої кризи, яку тяжко переживають. В осіб, які мають стабільну роботу, кількісні та якісні показники майбутньої власної перспективи набагато кращі. Визначено психологічні детермінанти, які зумовлюють оптимальне планування майбутнього та його позитивне сприйняття в умовах кризи: достатньо високий рівень розвитку рефлективності, здатність людини брати відповідальність за процес власного життя, впевненість у результативності власного життя та здатність контролювати події. Окреслено перспективи подальших досліджень.